Рішення № 13793004, 08.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 13/208.02.11

За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стомікс Україна"

про стягнення заборгованості 30 720,00 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача ОСОБА_2. дов. №14083 від 05.11.2008 р.,

ОСОБА_3. - дов. №14083 від 05.11.2008 р.

від відповідача не зявився

В судовому засіданні 08.02.2011 р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 30 720,00 грн.

Позов мотивний наявністю заборгованості, внаслідок не оплати відповідачем вартості наданих позивачем послуг з перевезення.

14.01.2011 року ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №13/2, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 08.02.2011 року.

У судове засідання, призначене на 08.02.2011 року, зявився представник позивача, на виконання вимог суду надав додаткові документи по справі. Відповідач в судове засідання не зявився, поважних причин неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

В ході розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою господарського суду за місцезнаходженням відповідно до довідок ЄДРПОУ, про що свідчить повідомлення про вручення з відміткою Укрпошти про отримання.

Відповідно до положень ст.ст. 64, 77, 87 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

09.11.2010 року між Фізичною особою - підприємцем Соломенюком Володимиром Олексійовичем (надалі позивач, експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стомікс Україна"(надалі відповідач, замовник) було укладено договір на транспортно-експедиційні послуги та перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні № 5-11/10 від 09.11.2010 року (надалі - Договір), відповідно до умов якого позивач, за дорученням та за рахунок замовника, зобовязався надавати відповідачу послуги з перевезення вантажів в міжнародному та міжміському сполученні шляхом транспортних засобів, тобто організує перевезення своїм транспортом за маршрутом, зазначеному в разовому замовленні.

Судом встановлено, що 15.11.2010 року, за заявкою відповідача від 09.11.2010 року, позивачем було здійснено перевезення вантажу за маршрутом Чеська республіка Україна на суму 12000,00 грн. Зазначені перевезення були виконані належним чином, без зауважень та застережень замовника, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) серія А № 0207081 та підписаним і скріпленим печатками обох сторін Актом приймання-передачі наданих послуг від 15.11.2010 року. У звязку з виконанням свої зобовязань за договором, похзивачем було виставлено відповідачу рахунок на оплату товару № 10 від 15.11.2010 року

Згідно п. 6.1 Договору, розмір оплати за послуги, надані експедитором, здійснюються за договірними ставками, вказаними в замовлені і в день надання оригіналів документів, як підтверджують доставку вантажу.

Таким чином, 15.11.2010 року відповідач повинен був здійснити розрахунок за надані позивачем послуги в розмірі 12000,00 грн., проте свої зобовязання за Договором він не виконав, зазначені кошти позивачу не сплатив. У звязку з чим у відповідача станом на дату звернення до суду з позовом виникла заборгованість розмірі 12000,00 грн. Відповідач не повідомив суд і не надав інформації щодо неналежного виконання позивачем, чи взагалі невиконання договору на транспортно-експедиційні послуги та перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні № 5-11/10 від 09.11.2010 року.

З метою досудового врегулювання спору, 01.12.2010 року позивачем було направлено на адресу відповідача претензію про сплату заборгованості в розмірі 12000,00 грн. Проте зазначена претензія залишена відповідачем без розгляду та задоволення.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

В положеннях ст. 610 Цивільного кодексу України зазначено, що невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) є порушенням цього зобовязання.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 12000,00 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч.2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного чи неналежним чином виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що в разі затримки здійснення замовником платежів, він зобовязується сплатити пеню в розмірі 3% від суми фрахту, обумовленої в заявці, за кожний день прострочення.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за Договором, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню, в розмірі 18720,00 грн.

Як передбачено ст.ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно розрахунку суду, вимоги позивача в частині стягнення 18720,00 грн. пені, підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 438,25 грн.

Отже, оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 120000,00 грн. основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі, позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 18720,00 грн. підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 438,25 грн.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стомікс Україна" (04075, м. Київ, вул.. Гамарника, № 56, код ЄДРПОУ 31810652) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід.код НОМЕР_1) 12000 (дванадцять тисяч),00 грн. основного боргу, 438 (чотириста тридцять вісім),25 грн. пені, 124 (сто двадцять чотри),38 грн. державного мита, 95 (девяносто пять),56 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.Д. Курдельчук

дата складення 11.02.2011