Ухвала суду № 137929984, 30.06.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 243/4706/24

Провадження № 1-кп/204/657/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

захисників ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, з приміщення зали судових засідань кримінальні провадження: №22025050000000889, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.09.2025, №22023050000004439, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.11.2023, за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 114-2, ч.ч.1,3 ст. 436-2 КК України,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Чечелівського районного суду міста Дніпра перебувають вищевказані кримінальні провадження.

У даному судовому засіданні захисником ОСОБА_6 подано скаргу на постанову про зміну групи прокурорів, у якій захисник просив суд скасувати постанову заступника керівника Донецької обласної прокуратури ОСОБА_9 від 22.04.2026, як таку що не відповідає вимогам ч. 3 ст. 37 та ч. 5 ст. 110 КПК України.

На обґрунтування поданої скарги зазначено, що ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 11 червня 2026 року було відмовлено у задоволенні скарги захисника ОСОБА_5 на постанову заступника керівника Донецької обласної прокуратури ОСОБА_9 від 22 квітня 2026 року про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні. Відмовляючи у задоволенні скарги, суд виходив із того, що оскаржувана постанова відповідає вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України, прийнята в межах повноважень заступника керівника Донецької обласної прокуратури, містить мотиви її прийняття, їх обґрунтування та посилання на норми КПК України.

Ухвала суду від 11.06.2026 підтверджує, що суд перевірив наявність у постанові посилання на кадрову зміну щодо ОСОБА_10 . Водночас, на думку сторони захисту, сама постанова від 22.04.2026 потребує оцінки також з точки зору того, чи були належні процесуальні підстави не лише для заміни ОСОБА_10 , а й для фактичної зміни та розширення всієї групи прокурорів. У постанові відсутнє належне обґрунтування: потреби у зміні всієї групи прокурорів; потреби у розширенні групи прокурорів; відповідності такого розширення принципу незмінності прокурора; включення нових прокурорів до групи; процесуального значення збільшення штату відділу; неможливості обмежитися визначенням нового старшого групи з числа прокурорів, які вже входили до групи.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 скаргу захисника ОСОБА_6 підтримав, просив її задовольнити та скасувати оскаржувану постанову.

Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні скаргу підтримав, вказавши на її обґрунтованість.

Захисник ОСОБА_6 подану ним скаргу підтримав. Також зазначив, що оскаржувана постанова про зміну групи прокурорів не містить детального обґрунтування необхідності зміни усієї групи прокурорів. Не містить мотивування, хто був включений у групу, хто виключений, і на яких підставах. Оскаржувана постанова є формальною.

Обвинувачений ОСОБА_11 скаргу захисника підтримав.

Прокурор ОСОБА_3 проти задоволення скарги заперечував, зауважив, що постанова про зміну групи прокурорів містить належні обґрунтування. Відповідно до ст. 37 КПК України введення нових прокурорів не заборонено.

Оскаржувана постанова вже була предметом розгляду під час минулого судового засідання. Тому, наразі не зрозуміло, що є предметом оскарження, постанова про зміну групи прокурорів, чи ухвала суду від 11.06.2026.

Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні думку прокурора ОСОБА_3 підтримав. Також зазначив, що скарга має формальний характер, оскільки нових істотних обставин по суті не викладено. Повноваження щодо призначення прокурорів належить до виключної компетенції керівника або заступника керівника прокуратури.

Вивчивши скаргу захисника ОСОБА_6 , вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши наявні матеріали кримінального провадження, суд доходить таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.

Дана норма КПК України кореспондується з положеннями ст. 16 Закону України про «Прокуратуру».

Порядок призначення та заміни прокурорів регламентований ст. 37 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 37 КПК України прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 3 КПК України закріплено, що під керівником органу прокуратури слід розуміти Генерального прокурора, керівника обласної прокуратури, керівника окружної прокуратури та їх перших заступників і заступників, які діють у межах своїх повноважень.

Відповідно до ч.ч. 2,3 ст. 37 КПК України прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. Здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у випадках, передбачених частинами четвертою та п`ятою статті 36, частиною третьою статті 313, частиною другою статті 341 цього Кодексу та частиною третьою цієї статті.

Якщо прокурор, який у відповідному кримінальному провадженні здійснює повноваження прокурора, не може їх здійснювати через задоволення заяви про його відвід, тяжку хворобу, звільнення з органу прокуратури або з іншої поважної причини, що унеможливлює його участь у кримінальному провадженні, повноваження прокурора покладаються на іншого прокурора керівником відповідного органу прокуратури. У виняткових випадках повноваження прокурора можуть бути покладені керівником органу прокуратури на іншого прокурора цього органу прокуратури через неефективне здійснення прокурором нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування.

Порядок здійснення повноважень прокурора в одному кримінальному провадженні іншим прокурором є прерогативою керівника органу прокуратури та прокурора вищого рівня, які з обставин, в порядку та спосіб, передбачених КПК, усунули прокурора від виконання повноважень та призначили іншого прокурора для участі в цьому кримінальному провадженні чи самостійно взяли участь у ньому.

Вказане випливає із принципу єдності та централізації системи органів прокуратури, передбачених ст. 124 Конституції України, згідно з якою прокуратура становить єдину систему, та ст. 7 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до якої органи прокуратури становлять єдину централізовану систему, яку очолює Генеральний прокурор України, з підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів вищестоящим.

Вищенаведені норми закону свідчать про досить широкий перелік обставин, які допускають відступ від правила незмінності прокурора у кримінальному провадженні та не містять імперативно встановлених заборон щодо зміни групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні. Також з наведених норм закону не вбачається прямої заборони щодо призначення до групи прокурорів у кримінальному провадженні нових прокурорів, збільшення їх кількісного складу.

У даній справі під час судового засідання 11.06.2026 було розглянуто скаргу захисника ОСОБА_5 на постанову заступника керівника Донецької обласної прокуратури ОСОБА_9 від 22.04.2026 про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні, яка по суті є аналогічною скарзі, поданої захисником ОСОБА_6 .

За результатами розгляду скарги захисника ОСОБА_5 судом постановлено ухвалу, якою у задоволенні скарги відмовлено. Надавши оцінку твердженням захисника ОСОБА_5 , вивчивши та проаналізувавши оскаржувану постанову, суд дійшов висновку, що постанова про зміну групи прокурорів від 22.04.2026 відповідає ч. 5 ст. 110 КПК України, прийнята в межах повноважень прокурора, є належним чином обґрунтованою.

Як зазначалося судом раніше, у мотивувальній частині оскаржуваної постанови зазначено, що враховуючи кадрові зміни, відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 37 КПК

України, з метою належного забезпечення підтримання публічного обвинувачення та додержання розумних строків судового розгляду у кримінальному провадженні, звільнення старшого групи прокурорів ОСОБА_10 у кримінальному, збільшенням штату відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Донецької обласної прокуратури, перебуванням об`єднаного кримінального провадження на розгляді Чечелівського районного суду міста Дніпра, необхідно змінити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у вказаному кримінальному провадженні.

Таким чином, в оскаржуваній постанові наведені підстави не лише для зміни прокурора ОСОБА_10 , яка звільнена з посади в порядку переведення, але і наведені підстави для прийняття рішення про зміну групи прокурорів у такому складі та чисельності, яка визначена постановою.

Тобто постанова про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні від 22.04.2026 містить мотиви її прийняття, їх обґрунтування та посилання на норми КПК України, прийнята у відповідності до вимог КПК України. Оформлена рішенням у формі постанови, яка відповідає вимогам ч.5 ст. 110 КПК України.

Розглядаючи скаргу, подану у даному судовому засіданні захисником ОСОБА_6 , слід вказати, що підстави оскарження постанови від 22.04.2026 фактично не змінилися, однак вони є більш деталізованими на відміну від наведених у раніше поданій скарзі захисника ОСОБА_5 та зводиться до необхідності, за викладених у ній позицій, на зазначенні при винесені постанови більш ґрунтовних підстав для розширення всієї групи прокурорів та призначення старшим групи прокурорів не з числа раніше визначеної групи, проте норми КПК України таких вимог до постанови про зміну групи прокурорів не містять.

Отже, суть скарги фактично зводиться до необхідності роз`яснення та тлумачення винесеної постанови, є суб`єктивною оцінкою сторони захисту діям заступника керівника Донецької обласної прокуратури ОСОБА_9 при прийнятті ним відповідного рішення, з точки зору тлумачення окремих норм КПК України стороною захисту.

Під час судового розгляду скарги захисника ОСОБА_6 судом не встановлено таких порушень КПК України, які б не були предметом розгляду аналогічної скарги захисника ОСОБА_5 , та які б мали наслідком скасування постанови.

При цьому відсутність у постанові певних нормативно-правових обґрунтувань, на необхідності зазначення яких вказує у скарзі захисник ОСОБА_6 , не є самостійною підставою для висновку про її незаконність, необґрунтованість та невідповідність вимогам КПК України.

Відтак підстави для задоволення вимог скарги захисника ОСОБА_6 на постанову заступника керівника Донецької обласної прокуратури ОСОБА_9 від 22.04.2026 про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36-37,110, 303, 372, 392 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги захисника ОСОБА_6 на постанову заступника керівника Донецької обласної прокуратури ОСОБА_9 від 22.04.2026 про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні, - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти ухвали може бути включене до апеляційної скарги на остаточне судове рішення першої інстанції у цьому провадженні.

Повний текст ухвали складено 03.07.2026.

Суддя ОСОБА_1