Рішення № 137929917, 03.07.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/9585/25

Провадження № 2/202/1164/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпра у складі судді Михальченко А.О.

секретар судового засідання Пономаренко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі

цивільну справу № 202/9585/25

за позовом

Приватного акціонерного товариства «Інноваційний страховий капітал»

до

ОСОБА_1

про стягнення шкоди, -

за участю:

відповідача ОСОБА_1

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

03.10.2025 через підсистему «Електронний суд» ПрАТ «Інноваційний страховий капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в якому просило стягнути з відповідача 19 645,69 грн шкоди та 3 028,00 грн судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 10.06.2024 між ПрАТ «Інноваційний страховий капітал» (страховик) та ПрАТ «Фарлеп-Інвест» (страхувальник) було укладено Договір комплексного страхування ризиків, пов`язаних з експлуатацією автотранспортних засобів, № 24.030.00099, за умовами якого страховик зобов`язався при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування.

22.04.2025 о 18:36 у м. Дніпрі на перехресті пр. Сергія Нігояна та вул. Щепкіна сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Renault Dokker», н.з. НОМЕР_1 , що належить ПрАТ «Фарлеп-Інвест», під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля «Toyota Prius», н.з. НОМЕР_2 , під керуванням відповідача ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП застрахованому автомобілю було спричинено механічні пошкодження, а його власнику завдано матеріальної шкоди у розмірі вартості відновлювального ремонту. Позивач посилався на те, що ДТП сталася з вини відповідача, що підтверджується постановою Чечелівського районного суду міста Дніпра у справі № 204/5177/25 від 28.05.2025.

Відповідно до Страхового акта № ТР/25205 від 19.05.2025 позивач визнав подію страховим випадком і прийняв рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 104 239,80 грн, визначеному на підставі рахунку СТО № 60 від 28.04.2025, та сплатив зазначену суму згідно з платіжною інструкцією № 2514 від 22.05.2025. Оскільки цивільно-правову відповідальність відповідача на момент ДТП було застраховано в АТ «СГ «ТАС» за полісом ОСЦПВ № 221902329, позивач звернувся до цього страховика, від якого 30.06.2025 отримав 84 594,11 грн. Невідшкодованою залишилася сума 19 645,69 грн, яку позивач просив стягнути з відповідача у порядку суброгації як різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Позовні вимоги обґрунтовано положеннями статей 993, 1166, 1187, 1188, 1194 Цивільного кодексу України, статті 108 Закону України «Про страхування», статей 22, 29, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Позивач зазначав, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат у порядку суброгації переходить право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, а згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, у разі недостатності страхової виплати зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

07.10.2025 у справі відкрите спрощене позовне провадження та відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов.

05.12.2025 відповідач ОСОБА_1 подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні у повному обсязі як необґрунтованих і недоведених.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначав, що надані позивачем докази не є належними та допустимими у розумінні статей 76-78 ЦПК України. Позивач не надав звіту суб`єкта оціночної діяльності щодо розміру матеріальної шкоди, а розмір збитків визначено страховиком самостійно шляхом калькуляції, яка не підтверджує реальної ринкової вартості відновлювального ремонту, при цьому доказів фактичного ремонту (актів виконаних робіт, наряд-замовлень, квитанцій) не подано. Відповідач вказував, що рахунок № 60 від 28.04.2025, складений ФОП ОСОБА_3 , не є висновком експерта у розумінні статей 102, 106 ЦПК України, складений невстановленою особою невідомої кваліфікації та не містить попередження про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Відповідач посилався на те, що огляд пошкодженого транспортного засобу проведено без його участі та повідомлення, чим його позбавлено можливості надати заперечення щодо характеру пошкоджень, а також на те, що огляд проводила одна особа, тоді як розрахунок (страховий акт) складали інші особи, повноваження та кваліфікація яких невідомі, що є порушенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092. Розмір шкоди, на думку відповідача, має визначатися з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу (стаття 1192 ЦК України), а у порядку суброгації (стаття 993 ЦК України, стаття 27 Закону України «Про страхування») страховик має право вимагати лише фактично завдані та документально підтверджені збитки.

Відповідач звертав увагу на суперечності в документах позивача, зазначаючи, що виплату страхового відшкодування за платіжною інструкцією № 2514 від 22.05.2025 проведено за автомобіль CITROEN, тоді як у ДТП брав участь та був пошкоджений автомобіль Renault Dokker.

Відповідач також зазначав, що на момент ДТП його цивільно-правову відповідальність було застраховано за полісом ОСЦПВ № ЕР-221902329 з лімітом відповідальності за шкоду майну 160 000,00 грн та франшизою 0,00 грн. З огляду на правові позиції Великої Палати Верховного Суду (постанови від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц та від 03.10.2018 у справі № 760/15471/15-ц) відповідач вважав, що у межах ліміту відповідальності страховика вимоги мають пред`являтися до страховика, а не до винуватця ДТП, а тому він є неналежним відповідачем у справі з підстав, передбачених статтею 1194 ЦК України.

У відзиві відповідач просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі; витребувати у позивача звіт суб`єкта оціночної діяльності з визначенням реального розміру збитків з урахуванням зносу, документальне підтвердження проведення ремонту, докази повідомлення відповідача про огляд та докази виплати саме за автомобіль Renault Dokker.

30.06.2026, на доповнення до відзиву, відповідач подав додаткові пояснення, в яких повторно наголосив на недоведеності факту виплати відшкодування саме за пошкоджений у ДТП автомобіль з огляду на розбіжність відомостей про транспортні засоби. Відповідач зазначав, що згідно із Заявою № 97 від 12.05.2026 третя особа АТ «СГ «ТАС» визнала розмір матеріального збитку в сумі 104 239,80 грн, що повністю вкладається в межі страхового ліміту (160 000,00 грн), а оскільки ліміт відповідальності страховика не вичерпано, будь-які майнові вимоги до нього як фізичної особи є протиправними. Відповідач також вказував, що акт огляду № 190155 від 07.05.2025 складено сторонньою структурою ТОВ «ЕДАК», яка не є учасником справи, підписано неуповноваженими особами без участі сертифікованого оцінювача чи судового експерта та без повідомлення відповідача, у зв`язку з чим цей акт та складений на його підставі звіт є неналежними й недопустимими доказами. У додаткових поясненнях відповідач просив долучити їх до матеріалів справи та відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

16.12.2025 через підсистему «Електронний суд» позивач ПрАТ «Інноваційний страховий капітал» подав додаткові пояснення по справі, в яких навів такі обставини.

Позивач зазначав, що асистуюча компанія, яка надає частину послуг з врегулювання страхових випадків, 07.05.2025 здійснила огляд транспортного засобу № 190155 у м. Дніпрі та склала Акт огляду. На підставі цього акта проведено автотоварознавче дослідження з визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу колісного транспортного засобу «Renault Dokker», н.з. НОМЕР_1 , проведення оцінки доручено оцінювачу ОСОБА_4 , який має вищу технічну освіту, стаж роботи за фахом з 2017 року та зареєстрований у Державному реєстрі оцінювачів (Свідоцтво Фонду державного майна України № 151 від 13.06.2017).

Позивач вказував, що 17.05.2025 оцінювачем ОСОБА_4 складено Звіт про визначення вартості відновлювального ремонту, згідно з яким вартість відновлювального ремонту, визначена за витратним підходом, становить 126 158,85 грн, ринкова вартість транспортного засобу за порівняльним підходом 342 949,97 грн, коефіцієнт фізичного зносу 0,4443, а вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу 97 910,67 грн.

Позивач пояснював, що з метою проведення відновлювального ремонту звернувся до ФОП ОСОБА_3 , який погодився провести ремонт та надав рахунок № 60 від 28.04.2025 на суму 104 239,80 грн, транспортний засіб було відновлено, а вартість ремонту оплачено ФОП ОСОБА_3 згідно з платіжною інструкцією № 2514 від 22.05.2025 у розмірі 104 239,80 грн. Оскільки цивільно-правову відповідальність відповідача було застраховано в АТ «СГ «ТАС», позивач звернувся до цього страховика із заявою про відшкодування матеріального збитку, завданого транспортному засобу «Renault Dokker», н.з. НОМЕР_1 , у сумі 104 239,80 грн, за наслідками розгляду якої АТ «СГ «ТАС» 26.06.2025 здійснило розрахунок і повідомило про розмір страхового відшкодування 84 594,11 грн, перерахувавши цю суму позивачу 30.06.2025.

Посилаючись на статтю 1194 ЦК України, позивач наполягав, що до нього у порядку суброгації перейшло право на отримання від відповідача різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі. До додаткових пояснень позивач додав Акт огляду № 190155 від 07.05.2025, ремонтну калькуляцію № 190155, Звіт про визначення вартості ремонту від 17.05.2025 та лист-відповідь АТ «СГ «ТАС» від 26.06.2025.

17.12.2025 за клопотанням позивача судом витребувані у ПрАТ «СГ «ТАС» копія страхової справи та інформація по ДТП.

12.05.2026 суду надійшла частина витребуваних документів (які наявні у ПрАТ «СГ «ТАС»).

Позивач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання був належним чином повідомлений. Через підсистему «Електронний суд» його представник надав заяву про розгляд справи у відсутність представника позивача, позов підтримав та просив його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав доводи відзиву та додаткових пояснень на позов та просив у задоволенні позову відмовити з зазначених у них підстав.

Заслухавши відповідача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.06.2024 між ПрАТ «Інноваційний страховий капітал» (страховик) та ПрАТ «Фарлеп-Інвест» (страхувальник) було укладено Договір № 24.030.00099 комплексного страхування ризиків, пов`язаних з експлуатацією автотранспортних засобів, у тому числі «Renault Dokker», н.з. НОМЕР_1 , за умовами якого страховик зобов`язався при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування.

22.04.2025 о 18:36 годині, в м. Дніпро, на перехресті пр-ті Сергія Нігояна та Щепкіна, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Toyota Prius, д.н.з. НОМЕР_2 та не вибрав безпечної швидкості руху, у разі виникнення безпеки руху не вжив всіх заходів аж до повної зупинки транспортного засобу або безпечного об`їзду перешкоди, в результаті чого скоїв зіткнення з попереду рухаючись автомобілем Renault Dokker, д.н.з. НОМЕР_1 . В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження та матеріальні збитки, чим порушив п. 12.3 ПДР України, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.

Постановою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 28.05.2025 у справі №204/5177/25 визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Частиною 6 ст. 82 ЦПК України встановлено, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відтак, не підлягає доказування у даній справі питання щодо винуватості ОСОБА_1 у дорожньо-транспортній пригоді, в результаті якої автомобіль «Renault Dokker», н.з. НОМЕР_1 , отримав механічні пошкодження.

З матеріалів страхової справи, які додані до позову, судом встановлено, що 23.04.2025 ПрАТ «Фарлеп-Інвест» було письмово повідомлено ПрАТ «ІНСК» про подію, що має ознаки страхового випадку.

Дорожньо-транспортна пригода визнана страховою подією, з настанням якої виник обов`язок страховика виплатити страхове відшкодування.

З акту огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 23.04.2025 судом встановлено, що ОСОБА_5 , за участю довіреної особи ПрАТ «Фарлеп-Інвест» Аксініна К.М., проведено огляд пошкодженого транспортного засобу. Акт не містить відомостей про те, чи є ОСОБА_5 , який проводив огляд, представником Страхової компанії або експертом. Також в акті відсутні відомості про те, що Новічук В.Ю. був присутній при огляді або запрошувався на нього.

07.05.2025 Войтенком А.О., за участю довіреної особи ПрАТ «Фарлеп-Інвест» Аксініна К.М., проведено огляд пошкодженого транспортного засобу, за результатом якого складено акт огляду транспортного засобу (дефектна відомість) №190155. Акт не містить відомостей про те, чи є ОСОБА_6 , який проводив огляд, представником Страхової компанії або експертом. Також в акті відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 був присутній при огляді або запрошувався на нього.

На підставі акту огляду від 07.05.2025 ФОП Кривов`яз А.С. складено звіт №19155 від 17.05.2025 про визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, з якого судом встановлено, що вартість відновлювального ремонту, визначена за витратним підходом, становить 126 158,85 грн, ринкова вартість транспортного засобу за порівняльним підходом 342 949,97 грн, коефіцієнт фізичного зносу 0,4443, а вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу 97 910,67 грн.

У п.п. 8.2.1. п. 8.2. Договору страхування №24.030.00099 ПрАТ «ІНКС» та ПрАТ «ФАРЛЕП-ІНВЕСТ» сторони погодили, що страхове відшкодування (страхова виплата) може бути сплачена за класом страхування 3 (КАСКО) страхувальнику/вигодонабувачу або шляхом оплати рахунків ремонтних підприємств (СТО), що зазначені в Додатку №2/1 та Додатку №2/2.

У пункті 24 Додатку 2/2 до Договору страхування №24.030.00099 зазначений ФОП ОСОБА_3

19.05.2025 заступником начальника управління врегулювання збитків ПрАТ «Інноваційний страховий капітал» складено страховий акт №ТР/25205 та визначено розмір збитків 104 239,80 грн. Підставою для визначення розміру збитків став рахунок №60 від 28.04.2025 ФОП ОСОБА_3 , а не звіт №19155 від 17.05.2025 про визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу.

22.05.2025 на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_3 ПРАТ «ІНСК» сплачене страхове відшкодування згідно страхового акту №ТР/25205 за автомобіль Citroen, НОМЕР_1 , рах. №60 від 28.04.2025 без ПДВ, що підтверджено копією платіжної інструкції №2514 від 22.05.2025.

Суд зауважує, що зазначення у призначенні платежу автомобілю «Citroen» замість «Renault Dokker» є очевидною опискою, оскільки усі інші реквізити, зазначені у призначенні платежу, відповідають наданим суду доказам - страховий акт №ТР/25205, рахунок №60 від 28.04.2025 без ПДВ. Отже, суд констатує, що на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_3 ПРАТ «ІНСК» сплачене страхове відшкодування згідно страхового акту №ТР/25205 за автомобіль «Renault Dokker», НОМЕР_1 .

Суд також враховує, що у позовній заяві пошкоджений автомобіль «Renault Dokker» помилково зазначено з номерним знаком НОМЕР_3 , тоді як згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, постановою суду у справі № 204/5177/25 та матеріалами страхової справи належним номерним знаком цього автомобіля є НОМЕР_1 . Зазначена розбіжність є опискою і не впливає на встановлення обставин справи, оскільки сукупність інших відомостей дозволяє однозначно ідентифікувати транспортний засіб, якому заподіяно шкоду.

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Toyota Prius, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 на момент дорожньо-транспортної пригоди, була застрахована в АТ «СГ «ТАС» на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс) № ЕР-221902329. Ліміт за шкоду майну 160 000,00 грн., франшиза 0,00 грн., що підтверджено копією полісу.

30.06.2025 АТ «СГ «ТАС» здійснило виплату страхового відшкодування за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів № ЕР-221902329 на користь ПРАТ «ІНСК» в розмірі 84 594,11 грн.

З розрахунку суми страхового відшкодування АТ «СГ «ТАС», який є додатком до страхового акту від 26.06.2025, судом встановлено, що сума виплаченого АТ «СГ «ТАС» страхового відшкодування на користь ПРАТ «ІНСК» зменшена АТ «СГ «ТАС» на 19 645,69 грн і є коефіцієнтом зносу замінних складових (0,4366), згідно методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

Таким чином, судом встановлено, що різниця між розміром страхового відшкодування, який був виплачений Позивачем страхувальнику та розміром страхового відшкодування, отриманим Позивачем від АТ «СГ «ТАС» становить 19 645,69 грн. (104 239,80 84 594,11), де: 104 239,80 грн розмір страхового відшкодування, виплаченого на рахунок ФОП ОСОБА_3 , 84 594,11 грн розмір страхового відшкодування, визначеного АТ «СГ «ТАС» в порядку суброгації, згідно полісу страхування № ЕР-221902329.

При цьому з наданого АТ «СГ «ТАС» розрахунку суми страхового відшкодування судом встановлено, що страховик виходив із вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу у розмірі 104 239,80 грн, яку було зменшено виключно на суму фізичного зносу замінних складників 19 645,69 грн (із застосуванням коефіцієнта зносу 0,4366), унаслідок чого до виплати визначено 84 594,11 грн. Оскільки за умовами поліса № ЕР-221902329 франшиза становить 0,00 грн, а виплата здійснювалася без урахування податку на додану вартість, суд доходить висновку, що заявлена до стягнення різниця у розмірі 19 645,69 грн повністю становить суму фізичного зносу замінних складників і не містить жодних інших складових (франшизи, податку на додану вартість тощо).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 Цивільного кодексу (далі - ЦК України).

Страхувальник вносить страховику згідно з договором страхування певну плату, яка називається страховим платежем (страховим внеском, страховою премією) (частина перша статті 10 Закону України «Про страхування»).

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України).

Розрізняють добровільну та обов`язкову форми страхування (стаття 5 Закону України «Про страхування»). Добровільним може бути, зокрема, страхування наземного транспорту (пункт 6 частини четвертої статті 6 Закону України «Про страхування»). Втім, законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування) (частина перша статті 999 ЦК України).

Види обов`язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України «Про страхування». До них пункт 9 частини першої вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Таким чином наявні наступні зобов`язання: договірне зобов`язання між Позивачем і Потерпілою особою - за договором добровільного страхування; деліктне зобов`язання між Потерпілою особою та Відповідачем - із завдання шкоди внаслідок ДТП.

Відповідно до пункту четвертого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов`язку боржника третьою особою.

Отже, кредитор у деліктному зобов`язанні (Потерпіла особа) може бути замінений його страховиком (Позивачем) внаслідок виконання ним обов`язку завдавача шкоди (відповідача) з відшкодування останньої.

Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між Позивачем і Відповідачем у зв`язку з виплатою першим на користь Потерпілої особи страхового відшкодування, є засновані на суброгації - переході до Позивача права вимоги Потерпілого у деліктному зобов`язанні.

Таким чином, відносини між сторонами у справі регулюються правилами статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування». Позивач (який є Страховиком Потерпілої особи) виконав свої зобов`язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі.

У зв`язку з виплатою Позивачем страхового відшкодування, до цієї особи (як до Страховика Потерпілої особи) перейшло право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завданням шкоди відповідачем, у порядку суброгації.

Відносини ж між Відповідачем та його страховиком АТ «СГ «ТАС», регулюються умовами, визначеними у договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та правилами Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 (в редакції, яка діяла на момент укладення договору).

Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ЕР-221902329) було укладено до 01 січня 2025 року, що підтверджується його змістом, зокрема встановленим у ньому лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну, у розмірі 160 000,00 грн, який відповідає граничному розміру страхової виплати за майнову шкоду, передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV. Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 21.05.2024 № 3720-IX «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який набрав чинності 01.01.2025, договори обов`язкового страхування, укладені до набрання ним чинності, продовжують діяти до закінчення строку їх дії та регулюються нормами, чинними на момент їх укладення. Отже, до визначення розміру страхового відшкодування, здійсненого АТ «СГ «ТАС» за вказаним полісом, застосовуються приписи Закону № 1961-IV, у тому числі щодо врахування зносу.

Приписами ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV встановлено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Тобто, стаття 29 Закону № 1961-IV (у редакції, чинній для полісів до 01.01.2025) прямо передбачає відшкодування витрат на відновлювальний ремонт з урахуванням зносу, розрахованого у встановленому порядку. Цей порядок - Методика товарознавчої експертизи та оцінки КТЗ (наказ Мін`юсту та ФДМУ від 24.11.2003 № 142/5/2092), розділ VIII якої визначає вартість матеріального збитку як вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу замінних складників (С врз).

Таким чином, знос є законодавчим обмеженням обов`язку страховика, а тому суд виснує, що сума зносу (19 645,69 грн), на яку було зменшено страхову виплату АТ «СГ «ТАС», до обсягу зобов`язання страховика АТ «СГ «ТАС» не входить взагалі - незалежно від того, вичерпано ліміт чи ні.

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України щодо відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Оцінюючи доводи відповідача про недопустимість наданих позивачем доказів, суд виходить із такого. Розмір шкоди підтверджується звітом про визначення вартості відновлювального ремонту від 17.05.2025, складеним оцінювачем ОСОБА_4 , який зареєстрований у Державному реєстрі оцінювачів (Свідоцтво Фонду державного майна України № 151 від 13.06.2017), а тому є суб`єктом оціночної діяльності у розумінні Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». За таких обставин доводи відповідача про відсутність оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності, спростовуються матеріалами справи. Рахунок № 60 від 28.04.2025 ФОП ОСОБА_3 не є висновком експерта у розумінні статей 102, 106 ЦПК України і не повинен відповідати вимогам до такого висновку, оскільки є первинним документом, що підтверджує вартість фактично проведеного та оплаченого відновлювального ремонту, а факт оплати підтверджується платіжною інструкцією № 2514 від 22.05.2025.

Щодо доводів відповідача про проведення огляду транспортного засобу без його участі та повідомлення, а також про підписання актів огляду неуповноваженими особами, суд зазначає, що за обставин цієї справи наведені обставини впливають на оцінку доказів у їх сукупності, а не є безумовною підставою для визнання доказів недопустимими у розумінні статей 77, 78 ЦПК України. Винуватість відповідача у дорожньо-транспортній пригоді та факт заподіяння механічних пошкоджень мають преюдиційне значення (частина шоста статті 82 ЦПК України), а характер пошкоджень узгоджується з обставинами, встановленими постановою суду у справі № 204/5177/25. Посилання відповідача на висновки Верховного Суду у справах № 761/23810/16-ц та № 522/5093/15-ц суд до уваги не бере, оскільки викладені в них правові позиції сформульовані за інших фактичних обставин і не спростовують доведеності розміру та причин шкоди у цій справі.

Доводи відповідача з посиланням на статтю 1192 ЦК України про необхідність визначення розміру шкоди виключно з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу суд відхиляє. Згідно з роз`ясненнями, наведеними у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність, були використані нові вузли та деталі, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна; зношеність враховується лише у випадках стягнення на користь потерпілого вартості майна. Оскільки внаслідок суброгації (стаття 993 ЦК України) позивач заступив потерпілого у деліктному зобов`язанні, він має право вимагати від відповідача сплати різниці між фактичним розміром шкоди без урахування зносу та отриманим страховим відшкодуванням у порядку статті 1194 ЦК України.

Відтак, суд відхиляє доводи відповідача про те, що АТ «СГ «ТАС» не вичерпано ліміт 160 000 грн, і як наслідок доводи про те, що він є неналежним відповідачем, оскільки позиція Великої Палати Верховного Суду у справах № 755/18006/15-ц та № 760/15471/15-ц стосується тієї частини шкоди, яку страховик зобов`язаний покрити, а як встановив суд у цій справі до обсягу зобов`язання страховика АТ «СГ «ТАС» сума зносу не входить.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позов є обґрунтованим та задовольняє його.

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а відтак суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 3 028,00 грн, який було сплачено позивачем, що підтверджується платіжною інструкцією №3218 від 30.09.2025.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 10, 12, 76, 141, 263-265, 280-281 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Інноваційний страховий капітал» (ЄДРПОУ 32942598, юридична адреса: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 3А) збитки в порядку суброгації у розмірі 19 645,69 грн (дев`ятнадцять тисяч шістсот сорок п`ять грн 69 коп.) та судовий збір у розмірі 3 028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн 00 коп.).

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складений суддею 03.07.2026

Суддя АНАСТАСІЯ МИХАЛЬЧЕНКО