Ухвала суду № 137929531, 30.06.2026, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/1903/26

Номер провадження1-кп/173/173/2026

УХВАЛА

повна

30 червня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

провівши в залі Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області відкрите підготовче судове засідання у кримінальному провадженні з обвинувальним актом (ЄРДР № 12025041430000009 від 08.01.2026) за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Верхівцеве, Верхньодніпровського району, Дніпропетровської області, громадянин України фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

09 червня 2026 року від прокурора Жовтоводської окружної прокуратури ОСОБА_3 до суду надійшов обвинувальний акт від 05.06.2026 і реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, що зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 08.01.2026 за № 12025041430000009 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, оскільки вважає, що обвинувальний акт складений із дотриманням вимог ст. 291 КПК України, підстав для закриття кримінального провадження, внесення подання про визначення підсудності не має. При цьому прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що ризики, передбачені п. п. 1,3,4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати на даний час, застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки останнього, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину та, враховуючи особу обвинуваченого, він може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Обвинувачений проти призначення кримінального провадження до судового розгляду та продовження строку тримання під вартою не заперечував.

Захисник підтримав позицію обвинуваченого.

Представник потерпілого у підготовче судове засідання не з`явився.

Інших клопотань учасниками підготовчого судового засідання суду не заявлено.

Під час підготовчого судового засідання судом встановлено, що дане кримінальне провадження підсудне Верхньодніпровському районному суду Дніпропетровської області, підстав для закриття чи зупинення кримінального провадження не має, обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства.

Таким чином, підстави для прийняття рішень, передбачених п. п. 1-4 ч.3 ст. 314 КПК України, відсутні.

Щодо клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, суд виходить з наступного.

Згідно ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Так, ухвалою слідчого судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 07.05.2026 стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 05 липня 2026 року включно, з визначеним розміром застави у розмірі 30 (тридцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі 99840 грн.

Відповідно до п.1,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, впливати на потерпілих і свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яка вказує, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Так, обвинувачений підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, дружини, дітей, батьків не має, отже не має тісних соціальних зв`язків, не працює, отже не має засобів до існування, раніше неодноразово судимий, в тому числі за корисливі злочини, не відбув покарання у виді позбавлення волі, призначене вироком суду у березня 2026 року.

При встановленні наявності ризиків слідчий суддя бере до уваги, що КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений поза всяким сумнівом здійснюватиме відповідні незаконні дії, проте вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зважаючи на тяжкість кримінального правопорушення та покарання, що може бути призначене обвинуваченому у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується, відсутності стійких соціальних зв`язків, суд вважає, що існують достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, оскільки суворість покарання, наслідки та ризики втечі для обвинуваченого у цьому випадку можуть бути визнані як менш небезпечні ніж покарання і процедура виконання покарання у разі визнання його винним. Тому наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості переховуватися від суду.

Також, суд погоджується з доводами прокурора щодо наявного ризику незаконного впливу обвинуваченого на свідків. При встановленні наявності ризику впливу на свідків, суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку, на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду, на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). При цьому, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від вказаних осіб та дослідження їх судом.

На переконання суду, з переходом на стадію судового провадження ризик незаконного впливу на свідків лише актуалізується, адже за наслідками ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, обвинувачений стає обізнаним про всіх осіб, які допитувалися у цьому кримінальному провадженні, а відтак останній може здійснювати вплив на свідків, з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі.

Щодо ризику впливу обвинуваченого на потерпілого, то таке твердження є безпідставним, оскільки потерпілим по справі є юридична особа.

Крім цього, враховуючи характер та обставини кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_4 , наявність судимостей за вчинення кримінальних правопорушень, відсутність доходу, дає підстави вважати, що у разі перебування на свободі, він може вчинити інші кримінальні правопорушення, а тому наявний ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Щодо ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд зазначає, що прокурором не наведено належного обґрунтування та не надано доказів на підтвердження наявності такого ризику.

В той же час суд зазначає, що сукупність встановлених та доведених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, є достатньою для висновку про необхідність застосування запобіжного заходу з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та виконання ним процесуальних обов`язків.

Суд зазначає, що тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою з урахуванням тривалості не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Оцінивши у сукупності всі обставини, у тому числі передбачені ст. 177178 КПК України, суд вважає, що з метою забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не здатний запобігти зазначеним ризикам.

У зв`язку з чим клопотання прокурора необхідно задовольнити та продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Поряд із цим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи, що з часу застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обставини не змінилися, суд вважає за необхідне визначити розмір застави ОСОБА_4 у межах 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки такий розмір застави буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, з`ясувавши питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, вчинивши всі необхідні дії, суд приходить до висновку, що підготовче судове засідання є закінченим, тому є всі підстави для призначення судового розгляду за даним кримінальним провадженням.

Керуючись ст.ст. 314-317 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 28.08.2026 включно.

Одночасно визначити розмір застави ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 1 січня 2026 року) в сумі 99840 гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу.

Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, наступні обов`язки: - прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою; - не відлучатися з м. Верхівцеве, Кам`янського району Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; - повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, роботи.

Визначити строк дії обов`язків у разі внесення застави до 28 серпня 2026 року (включно).

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі місця утримання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Закінчити підготовче провадження та призначити судовий розгляд за кримінальним провадженням № 1-кп/173/173/2026 (ЄУН № 173/1903/26) за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України у відкритому судовому засіданні в залі Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області на 09 липня 2026 року об 11 год. 00 хв.

Для участі у судовому засіданні викликати прокурора, обвинуваченого, захисника, та про дату, час та місце повідомити представника потерпілого.

Ухвала суду в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення, в іншій частині ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1