Рішення № 13792929, 10.02.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "10" лютого 2011 р.Справа № 6/5007/3/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

судді

за участю представників сторін

від позивача не з'явився;

від відповідача Васкевич Л.В. - завідуюча аптекою (паспорт сер. НОМЕР_1

виданий 18.03.2000 року.

Розглянув справу за позовом Приватного підприємства "Конекс" (м.Вінниця)

до Комунального підприємства "Аптека №204" (м. Житомир)

про стягнення 14932,82 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 14932,82грн. заборгованості за неналежне виконання договору поставки №755-КС, з яких: 13716,64грн. - основний борг, 530,35грн. - пеня, 685,83грн. - 5% від вартості товару, оплата якого була прострочена, в порядку ст.536 ЦК України. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Позивач в судове засідання не з'явився, надіслав клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з хворобою представника.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги визнав, на виконання ухвали суду надав письмовий відзив на позовну заяву, копію свідоцтва про реєстрацію юридичної особи, копію довідки ЄДРПОУ, копію статуту, акт звірки розрахунків, підписаний представниками обох сторін. Вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача.

Відповідно до ч.5 ст.22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.

Враховуючи передбачені ст.22 ГПК України права відповідача, вказана заява не суперечить вимогам чинного законодавства України, не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів та приймається судом.

Також суд відзначає, що позиція позивача висловлена у поданих суду документах та в позовній заяві. Тому неявка представника позивача не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 29.12.2009 року між Приватним підприємством "Конекс" (Позивач) та Комунальним підприємством "Аптека №204" (Відповідач) було укладено договір поставки №755-КС (а.с.14-16), за умовами якого Постачальник (позивач) зобов'язується на умовах та в порядку, визначених цим договором, поставити і передати у власність Покупцю (відповідач) товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його.

Загальна сума договору складає загальну вартість товару, вказаного у накладних, що є невід'ємною частиною даного договору (п.1.2 договору).

Кількість, асортимент кожної партії товару визначається у замовленнях покупця, прийнятих до виконання постачальником, та визначається в супроводжуючих документах (накладних), які є невід'ємною частиною даного договору та підписаних уповноваженими представниками сторін (п.1.3 договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 127394,35грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними, долученими до матеріалів справи (а.с.22-32).

Згідно п.2.3 розрахунок за поставлений товар по даному договору здійснюється на умовах продажу у кредит з відстроченням платежу 14 банківських днів з моменту поставки.

Датою перерахування коштів вважається дата їх отримання на розрахунковий рахунок постачальника (п.2.4 договору від 29.12.09р.).

Відповідач свої зобов'язання по оплаті поставленої йому продукції виконав лише частково в сумі 113677,71грн.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день розгляду справи становить 13716,64грн., що підтверджується актом звірки розрахунків (а.с53-54) та не заперечується представником відповідача в судовому засіданні.

Крім основної суми боргу позивач просить стягнути з відповідача 530,35грн. - пені та 685,83грн. - 5% від вартості товару, оплата якого була прострочена, в порядку ст.536 ЦК України.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1 ст.692 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 ЦК України).

Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення основного боргу в сумі 13716,64грн.

Згідно приписів ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

За змістом ч.1 ст.230 ГК України штраф та пеня є одними з видів штрафних санкцій, які визнаються як господарські санкції у вигляді грошової суми, котру учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.6.2 договору від 29.12.2009 року при затримці оплати отриманого товару покупець зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої з періоду виникнення заборгованості до моменту сплати, від суми заборгованості за кожний день затримки платежу, три відсотка річних, та 5 відсотків від вартості товару, оплата якого була прострочена, в порядку ст.536 ЦК України.

Згідно розрахунку позивача, перевіреного судом, сума пені складає 530,35грн., сума 5% за користування чужими грошовими коштами - 685,83грн. (а.с.8-9).

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач заявлені позовні вимоги визнав в повному обясзі, доказів сплати боргу не надав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 13716,64грн. основного боргу, 530,35грн. пені та 685,83грн. - 5% від вартості товару, оплата якого була прострочена, обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.33,43,44,49,82-85 ГПК, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Аптека №204" (10001, м.Житомир, вул.Вітрука, 53, код 13578367)

- на користь Приватного підприємства "Конекс" (21036, м.Вінниця, вул.Хмельницьке шосе, 23, код 23060192) - 14932,82грн. заборгованості, з яких: 13716,64грн. - основний борг; 530,35грн. - пеня; 685,83грн. - 5% за користування чужими грошовими коштами, а також 149,32грн. сплаченого державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяТерлецька-Байдюк Н.Я.

Повне рішення складено 14 лютого 2011 року.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам