Рішення № 13792763, 14.02.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.02.11р.

Справа № 5005/1036/2011

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів",

до В-1: Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

В-2: Закритого акціонерного товариства гірничо-збагачувальної фабрики "Краснолуцька", м. Красний луч, Луганська обл.

про стягнення 877,20 грн. недостачі

Суддя Назаренко Н.Г.

Представники:

від позивача - Добровольський А.Т., дов. № 70-4016 від 19.08.09р.;

від відповідача-1 - Шляєв І.В., дов. № 488 від 01.01.2011р.;

від відповідача-2 - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів", звернулося з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" та Закритого акціонерного товариства гірничо-збагачувальної фабрики „Краснолуцька” про стягнення суми недостачі у розмірі 877,20 грн.

Позовні вимоги мотивовані виявленою недостачею при отриманні позивачем антрациту, отриманого позивачем відповідно до накладної № 52608846, внаслідок чого позивачу спричинені збитки у розмірі 877,20грн., які складаються з вартості відповідальної недостачі з ПДВ.

Комерційним актом АА № 037216/168 від 03.09.2010р. зафіксовані ознаки неналежного перевезення, такі як: порушення маркування, при комісійному перевантажуванні виявлена недостача у розмірі 2 400 кг.

Відповідач –1 в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову, однак доказів в обґрунтування заперечень суду не надав.

Відповідач –2, відповідно до відзиву на позов № 111 від 07.02.2011р., позовні вимоги не визнає в повному обсязі та зазначає, що вантажовідправник здійснив завантаження вагону продукцією у відповідності з діючими ТУ та виконав заходи, що виключають втрату товару, що перевозився у відкритому рухомому складі. Крім того, відповідач –2 зазначає, що оскільки спірний вагон з антрацитом прийнято залізницею для перевезення без претензій до вантажовідправника та доставлено до пункту призначення з ознаками крадіжки, то, на думку відповідача –2, зазначена обставина свідчить про втрату вантажу під час перевезення.

На підставі ст. 110 Уставу залізниці України, відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття для перевезення та до моменту видачі одержувачу покладається на залізницю, у зв’язку з чим, вважає відповідач –2, відшкодування вартості втраченого під час перевезення вантажу, а саме антрациту, повинно покладатись на Державне підприємство "Придніпровська залізниця".

Представник відповідача-2 в судове засідання, призначене для розгляду справи, не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судових засідань повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованого поштового відправлення з ухвалою суду.

Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.

В судовому засіданні 10.02.2011р. оголошено вступну та резолютивні частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача –1, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

03 вересня 2010 року на адресу Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (далі - позивач) у вагоні № 67186775 надійшов антрацит. Під час видачі вантажу з комісійною перевіркою, була встановлена вагова недостача продукції у кількості 2 400 кг., що підтверджується комерційним актом № АА 037216/168 від 03.09.2010р. З урахуванням норми нестачі - 2% відповідальна вагова нестача склала 1.02 т. на суму 877,20грн.

Відповідно до накладної № 52608846 (а.с. 13) на адресу позивача на станцію Нікополь Придніпровської залізниці 03.09.2011р. прибув вагон № 67186775 з вантажем антрациту.

Відповідно до вищезазначеної залізничної накладної відправником є Закрите акціонерне товариство гірничо-збагачувальна фабрика „Краснолуцька” (далі - відповідач-2), одержувачем є Відкрите акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів”.

03.09.2010р. складено комерційний акт на додаток акта станції Синельникове АА №018970/437, відповідно до розділу „Д” якого, при комісійному переважуванні на 100т. тензометричних вагах вантажоодержувача, перевірених органами Держстандарту 24.02.10р., вагона, який прибув, виявлено менше проти документа на 2 400кг. Антрацита, який у вагоні вміститися міг.

Згідно залізничної накладної зазначено вагу брутто - 91 600 кг., тара - 22 600 кг., нетто -69 000 кг., фактично встановлено вагу брутто: 89 200 кг., тара 22 600 кг., нетто 66 600 кг, що менше документу на 2 400 кг. Вагон технічно справний, люки зачинено, течі вантажу немає. В комерційному відношенні: вагон завантажений нижче бортів, вугіль маркований білим вапном, крім над виявленим поглибленням над 6-7м люками розміром довжиною 200см., шириною 180см., глибиною 30см.

Позивач посилається на те, що платив рахунок-фактура постачальника - Закритого акціонерного товариства гірничо-збагачувальна фабрика "Краснолуцька" № СФ-0000732 від 30.09.2010р. на суму 59 340,28 грн. в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 110476 від 09.09.2010р. (а.с. 16), а отже позивачу спричинена майнова шкода через недостачу вантажу у розмірі 877,20 грн., що і є причиною спору.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (уповноважена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов’язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційним актами, актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними в транспортних документах.

В доповнення до акту загальної форми № 2128 від 02.09.2010р. станції Синельникове-1, на станції Нікополь складено комерційний акт АА № 037216/168 від 03.09.2010р., в якому зазначено, що після зважування у порівнянні з масою, вказаною відправником в накладній, вантажу у вагоні виявилось на 2 400 кг менше. У документі вказано, що вагон технічно справний, бездвірний, люки зачинені, витікання вантажу немає, в комерційному відношенні: завантаження вагону нижче бортів, вантаж марковано вапняним розчином, над 6-7 люками порушене маркування, поглиблення довжиною 200 сантиметрів, шириною 180 см., глибиною 30 см. При повторному зважуванні вагону комісією в тому ж складі результат не змінився.

Акт складений у відповідності з Правилами складання актів.

За обставин, зазначених в комерційному акті АА № 037216/168 від 03.09.2010р., оскільки маркований відправником вантаж прибув до одержувача з порушеним маркуванням, поглибленням, тобто з наявними ознаками доступу до нього, а отже відповідальність за недостачу вказаної в комерційному акті кількості вантажу повинна бути покладена на перевізника з огляду на ст. 110 Статуту залізниць України, відповідно до якої залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Приписами ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України встановлено, що за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Вина відповідача-2, з огляду на вищенаведені обставини справи та приписи законодавства, з матеріалів справи не вбачається.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати відносяться на відповідача-1.

Керуючись ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 193, ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 110, 129 Статуту залізниць України, ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м.Дніпропетровськ, пр. Карла-Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828, р/р 2600830130306 в Дніпропетровському центральному відділенні „Промінвестбанк”, МФО 305437) на користь Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53213, м. Нікополь, Дніпропетровська область, вул. Електрометалургів, 310, код ЄДРПОУ 00186520, р/р 26009132197001 в ПАТ КБ "ПриватБанк", м. Дніпропетровськ, МФО 305299) 877 (вісімсот сімдесят сім) грн. 20 коп., витрати на оплату державного мита у сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп., витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В позові до відповідача-2 відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя

Н.Г. Назаренко

Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 14.02.2011р.