Рішення № 137927045, 09.04.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 755/20873/24

провадження № 2/753/2680/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2026 року Дарницький районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Котвицького В.Л.,

за участю секретаря Зеленої К.Ю.,

позивача ОСОБА_1 ,

відповідачів ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , що діє від імені та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 , до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту батьківства,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2025 року позивач звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту батьківства.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила що, 05.06.1999 ОСОБА_1 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб, який був зареєстрований Лівобережним відділом реєстрації м. Києва з філією Дарницького центру розвитку сім`ї. ІНФОРМАЦІЯ_1 у подружжя народився син ОСОБА_6 . 21.02.2006 між позивачем та ОСОБА_5 шлюб було розірвано. Не дивлячись на те, що шлюб було офіційно розірвано, продовжували періодично вести спільне господарство та підтримувати інтимні стосунки. ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_1 та ОСОБА_5 народилася донька ОСОБА_7 , яка зареєстрована відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис за № 2327. 13.05.2023 ОСОБА_7 змінила своє ім`я « ОСОБА_7 » на ім`я « ОСОБА_7 », про що відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві було видано свідоцтво про зміну імені Серії НОМЕР_1 . ОСОБА_5 був військовослужбовцем Збройних Сил України і ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойового завдання він загинув. В свідоцтві про народження доньки в графі «батько» зазначений загиблий ОСОБА_5 .

З метою отримання одноразової грошової допомоги по загибелі ОСОБА_5 позивач була змушена звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_4 , але в отриманні документів було відмовлено і рекомендовано звернутися до суду з заявою про встановлення факту батьківства. З огляду на викладене для встановлення факту батьківства позивач була вимушена звернутися з позовною заявою.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 04.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.

24.03.2025 відповідачами у справі подано відзив на позовну заяву в якій акцентують увагу суду на те, що позовні вимоги про встановлення факту батьківства є безпідставними, оскільки не підтверджені належними та достатніми доказами. У позовній заяві позивачка стверджує, що після розірвання шлюбу вони із ОСОБА_5 продовжували спільно проживати, вести господарство та підтримувати особисті стосунки. Проте жодного доказу цих обставин не надано. На твердження батьків ОСОБА_5 (відповідачів) після припинення сімейних відносин ОСОБА_5 постійно проживав разом із ними. За місцем проживання колишньої дружини він перебував лише для спілкування із сином ОСОБА_6 , що свідчить виключно про виконання ним батьківських обов`язків щодо сина, а не про існування сімейних відносин із позивачкою. Не підтверджено доказами і твердження про те, що ОСОБА_5 визнавав ОСОБА_4 своєю донькою. За життя він визнавав лише одного сина - ОСОБА_6 . Фотографії, на які посилається позивачка, не можуть підтверджувати факт батьківства, якби ОСОБА_5 визнавав дитину своєю, він мав можливість офіційно оформити батьківство, однак цього не зробив ні після народження дитини, ні в подальшому. Саме тому відомості про батька були внесені до актового запису за вказівкою матері. Також твердження позивачки про намір повторно створити сім`ю не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_5 перебував у стосунках з іншою жінкою. Також зазначили, що показання свідків не можуть самі по собі бути достатньою підставою для встановлення батьківства. Звертають увагу, що питання встановлення батьківства не порушувалося за життя ОСОБА_5 і виникло лише після його загибелі, коли з`явилася можливість отримання одноразової грошової допомоги. Також заперечували щодо проведення молекулярно-генетичної експертизи для встановлення батьківства між батьком і донькою. Таким чином, позивачка не довела обставин, які підтверджують факт батьківства, тому підстав для задоволення позову немає.

04.04.2025 надійшла відповідь на відзив позивача, яка аргументує свою позицію тим, що відповідачі заперечують лише можливість існування між позивачем та ОСОБА_5 особистих стосунків після розірвання шлюбу. Посилання відповідачів на те, що колишній чоловік приходив до неї лише на декілька годин для спілкування із сином, не виключає можливості існування між ними особистих стосунків та не спростовує походження доньки від ОСОБА_5 . Твердження відповідачів про те, що спільні фотографії не підтверджують батьківства, є необґрунтованими. Під час виписки з пологового будинку ОСОБА_5 не лише тримав доньку на руках, а й поставив підпис у символічному свідоцтві «Батько», чим визнав дитину своєю. Не відповідають дійсності й твердження відповідачів щодо обставин проживання позивачки з ОСОБА_5 .. До розірвання шлюбу вони проживали разом, а після подання позивачем заяви про розлучення її виселили з квартири батьків чоловіка. Тому твердження про те, що він задовго до розлучення повернувся до батьків, не відповідає фактичним обставинам. Посилання відповідачів на те, що у ОСОБА_5 перебував у стосунках з іншою жінкою, є лише припущенням та не підтверджене жодними доказами. Відсутність позивача з дітьми на похованні пояснюється тим, що ні її, ні доньку родичі покійного не повідомили про його загибель та дату поховання. Ця обставина жодним чином не спростовує факт батьківства. Заперечення відповідачів щодо проведення молекулярно-генетичної експертизи є безпідставними.

Разом з відповіддю на відзив позивачем подане клопотання про призначення судової експертизи, в якій зазначається, що проведення експертизи можливе без ексгумації, шляхом дослідження зразків ДНК доньки, спільного сина ОСОБА_6 та матері. Усі організаційні питання з експертною установою ТОВ «Мама Папа» узгоджені. Саме судова молекулярно-генетична експертиза є найбільш об`єктивним способом встановлення або спростування факту батьківства.

У судовому засіданні 14.05.2025 було поставлено на обговорення клопотання позивача про призначення судово молекулярної-генетичної експертизи. На обґрунтування вказаного клопотання позивач зазначила, що необхідним у даній справі доказом має бути висновок молекулярно-генетичної експертизи щодо кровного споріднення між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 . Разом з тим, провести таку експертизу наразі неможливо, оскільки ОСОБА_5 похований, відтак забезпечити експерта біологічними зразками не вдасться. В той же час, є відповідач ОСОБА_2 - батько ОСОБА_5 та ОСОБА_4 - рідний сина ОСОБА_5 . При цьому, ОСОБА_2 сам просить провести таку експертизу. У судове засідання позивач з`явилась просила клопотання задовольнити та доручити проведення експертизи ТОВ "Мама Папа", натомість відповідачі не заперечували проти проведення експертизи, однак заперечували проти місця її проведення, наполягаючи на проведенні експертизи у державній установі.

Ухвалою Дарницького районного суду від 14.05.2025 призначено судово молекулярно-генетичну експертизу, якою було доручено проведення експертизи експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України та поставленні питання для з`ясування експертам.

07.08.2025 до суду надійшло клопотання експерта № СЕ-19-25/39064-БД від 06.08.2025, в якому суд повідомлено, що питання ухвали суду щодо встановлення кровної спорідненості виходить за межі кола питань, що вирішуються при проведенні судової молекулярно-генетичної експертизи. Натомість, можливе встановлення біологічної спорідненості між повнорідним братом і сестрою, за умови наявності спільних батьків. В такому випадку необхідне дослідження аутосомальної та мітохондріальної ДНК ймовірних сестри та брата. Також експерт повідомив, що встановлення біологічної спорідненості між ймовірною онукою та дідусем по батьківській лінії не вбачається можливим у зв`язку з тим, що Y-хромосома передається тільки по чоловічій лінії, а Х-хромосома передається від бабусі. В такому випадку доцільним може бути проведення дослідження на предмет біологічної спорідненості між онукою та бабусею по батьківській лінії.

11.08.2025 ухвалою Дарницького районного суду м. Києва провадження по справі було відновлено та викликано учасників справи в судове засідання.

01.09.2025 ухвалою Дарницького районного суду м. Києва задоволено клопотання експерта № СЕ-19-25/39064-БД від 06.08.2025, провадження по справі зупинено до проведення експертизи.

24.12.2025 до суду надійшло клопотання експерта № СЕ-19-25/39064-БД від 17.10.2025, в якому експерт просить надати дозвіл на повне або часткове знищення об`єктів дослідження або зміну їх властивостей, оскільки проведення судової молекулярно-генетичної експертизи вимагає використання руйнівних методів дослідження на підставі ст. 108 ЦПК України.

Учасники справи в судове засідання 06.01.2026 не з`явились. Ухвалою суду від 06.01.2026 зважаючи на те, що для відповіді на поставлені судом запитання судовий експерт застосовує цілу низку методів, в процесі яких досліджувані об`єкти можуть піддаватися частковій або повній зміні, чи знищенню, вважає за необхідне задовольнити клопотання судового експерта та надати дозвіл на повне або часткове знищення об`єктів експертизи.

19.02.2026 до суду надійшов висновок експерта від 05.02.2026 № СЕ-19-25/39064-БД за матеріалами цивільної справи № 755/20873/24.

Ухвалою суду 19.02.2026 провадження у справі було відновлено та призначено судове засідання.

Позивач у судове засідання з`явилась, просила задовольнити позовні вимоги виходячи з мотивації позовної заяви та висновку експерта.

Відповідачі у судове засідання з`явились, просили відмовити у задоволенні позовних вимог виходячи з наведених причин зазначених у відзиву на позовну заяву.

Треті особи у судове засідання не з`явились подали заяви про розгляд справи без участі їхніх представників.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, вислухавши доводи сторін, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Згідно свідоцтва про одруження серія НОМЕР_2 від 05.06.1999 між ОСОБА_5 та ОСОБА_10 був зареєстрований шлюб Лівобережним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з філією Державного Центру розвитку сім`ї, прізвища після одруження дружини " ОСОБА_10 ", про що зроблений актовий запис № 436.

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серія НОМЕР_3 від 21.02.2006 між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 шлюб було розірвано Відділом реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції м. Києва про, що зроблений актовий запис № 154.

Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_4 від 04.09.2007 народилася ОСОБА_7 , батьками зазначено ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , про що Відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві про, що зроблений актовий запис № 2327.

Згідно свідоцтва про зміну імені серія НОМЕР_1 від 13.05.2023 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , змінила ім`я на ОСОБА_12 про, що Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було зроблено актовий запис № 77.

Згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_5 від 25.01.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що 18.01.2024 складено Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) актовий запис № 1215.

Згідно висновку ІНФОРМАЦІЯ_6 від 28.10.2024 щодо можливості призначення одноразової грошової допомоги членам сім`ї, батьками або утриманцями військовослужбовця ОСОБА_5 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 під час дії воєнного стану колишній дружині ОСОБА_1 відмовлено в отриманні за неповнолітню дитину, а щодо доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , то потребує уточнення у відповідності до ст. 135 СК України.

У висновку експерта від 05.02.2026 № СЕ-19-25/39064-БД зазначено, що порівняльним дослідженням аутосомальної ДНК, встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ймовірно, є повнорідною сестрою ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ймовірність даної події становить не менше ніж 99,99999999%. Також за результатами порівняльного дослідження Х-хромосоми встановлено, що біологічна спорідненість лінії між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , не виключається.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 Сімейного кодексу України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Згідно ст. 7 Конвенції про права дитини, дитина, наскільки це можливо, має право знати своїх батьків.

Відповідно до ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.

Згідно зі ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Законодавством визначено перелік осіб, які вправі звернутися з позовом про визнання батьківства. Зокрема, позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні, у таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3 ст. 128 СК приймаються до судового розгляду, якщо, зокрема дитина народжена матір`ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім`я та по батькові дитини записано за вказівкою матері.

Відповідно до роз`яснень п. 9 Постанови, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Згідно до ч. 1 ст. 129 СК України, особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання батьківства.

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

У постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №591/6441/14-ц (провадження №61-6030св18) зазначено, що: «щодо предмету доказування у даній категорії справи, то СК України будь-яких особливостей не визначає. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи».

Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ймовірно, є повнорідною сестрою ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є визнаним ОСОБА_5 сином. Ймовірність даної події становить не менше ніж 99,99999999%. Також за результатами порівняльного дослідження Х-хромосоми встановлено, що біологічна спорідненість лінії між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та відповідачкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , не виключається, що є підставою для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 134 СК України на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.

Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 за № 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

Відповідно до п.2.16.4 Розділу ІІ зазначених вище правил, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Отже, актовий запис № 2327, складений 04.09.2007 Відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві про народження ОСОБА_7 , підлягає зміні, шляхом внесення відомостей про батька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина України, що також є підставою для задоволення позовних вимог в цій частині.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст.ст. 129 Сімейного кодексу України, ст. 295 Цивільного кодексу України, та, керуючись ст.ст. 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 280, 352 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , що діє від імені та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 , до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту батьківства - задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , є батьком ОСОБА_4 (свідоцтво про народження Серії НОМЕР_6 , що видане 04.09.2007 Відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 2327 від 04.09.2007; свідоцтво про зміну імені серія НОМЕР_1 , що видане 13.05.2023 Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 77 від 13.05.2023, народженої у м. Києві ОСОБА_1 .

Зобов`язати Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести зміни до актового запису № 2327 від 04.09.2007, що складений Відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві про народження ОСОБА_7 , а саме: записати батьком ОСОБА_7 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Києві, - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина України.

Зобов`язати Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) скасувати в пункті "Підстави запису відомостей про батька" актового запису № 2327 від 04.09.2007, що зроблений Відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, запис про те, що державна реєстрація народження проведена відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (за вказівкою матері).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.Л. Котвицький