Ухвала суду № 137926810, 02.07.2026, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/3018/26

провадження 1-кс/462/1107/26

У Х В А Л А

02 липня 2026 року слідчий суддя Залізничного районного суду міста Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 12026141390000228 від 03.04.2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 289 КК України про арешт майна,

встановив:

слідчий СВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_4 , звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на речові докази, а саме на копії документів клопотання про обрання запобіжного заходу, які поміщено у спец. пакет INZ 22030113; сонцезахисні окуляри із маркуванням «Louis Vuitton», які поміщено у спец. пакет WAR 1112371; мобільний телефон, чорного кольору, «OnePlus 11 R 5 G», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , який поміщено у спец. пакет CRI 1102482, котрі вилучено під час огляду автомобіля марки «HYUNDAI KONA», чорного кольору, 2021 року випуску, д. н. з. НОМЕР_3 , який знаходився за адресою: м. Львів, вул. Чернівецька, 2 та які зберігаються в камері схову ВП №1 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області при матеріалах кримінального провадження.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що існує реальна загроза приховування, пошкодження та знищення речей, зазначених у клопотанні.

Слідчий суддя вважав за можливе розглядати клопотання за відсутності слідчого та прокурора, з огляду на вимоги ч. 1, 2 ст. 172 КПК України і приймаючи до уваги підставне прохання слідчого з цього приводу, викладене у клопотанні.

Дослідивши клопотання і додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до витягу з кримінального провадження № 12026141390000228 від 03.04.2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення, кваліфіковане за ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 289 КК України.

Відповідно до матеріалів клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано в порядку п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.5 ст. 190, ч. 3 ст. 289 КК України.

Окрім цього, 29.06.2026 року в статусі свідка допитано ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , котра повідомила, що у її власності із 24.12.2025 року перебуває автомобіль марки «HYUNDAI KONA», чорного кольору, 2021 року випуску, д. н. з. НОМЕР_3 , який її чоловік ОСОБА_7 , здає в оренду. Орієнтовно 20.06.2026 року до її чоловіка зателефонувала особа чоловічої статті та цікавилася щодо оренди автомобіля. В подальшому того ж самого дня дана особа зустрілася із її чоловіком та залишила аванс за оренду, для того щоб її чоловік притримав його, 26.06.2026 року вони повторно домовилися про зустріч, але так як дана особа завчасно приїхала то із нею на зустріч поїхав чоловік її дочки. Після зустрічі її зять повернувся та сказав, що даний автомобіль чоловік на ім`я ОСОБА_8 орендував для своєї дружини. 27.06.2026 року до неї зателефонували працівники поліції та повідомили, що її автомобіль знаходиться поряд із ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівський область та щоб вона приїхала його забрати. Так як остання повідомила, що на її автомобілі їздила постороння особа та їй не відомо, що в даній машині може зберігатися.

29.06.2026 року ОСОБА_6 написала слідчому письмову заяву на проведення огляд у всередині її автомобіля марки «HYUNDAI KONA», чорного кольору, 2021 року випуску, д. н. з. НОМЕР_3 .

В ході огляду автомобіля марки «HYUNDAI KONA», чорного кольору, 2021 року випуску, д. н. з. НОМЕР_3 , який припаркований поряд із ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області, за адресою: м. Львів, вул. Чернівецька, 2 було виявлено та вилучено особисті речі ОСОБА_5 , а саме: копії документів клопотання про обрання запобіжного заходу, які поміщено у спец. пакет INZ 22030113; сонцезахисні окуляри із маркуванням «Louis Vuitton», які поміщено у спец. пакет WAR 1112371; мобільний телефон, чорного кольору «OnePlus 11 R 5 G», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , який поміщено у спец. пакет CRI 1102482.

Постановою слідчого СВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області від 30.06.2026 року вилучені речі визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

За змістом ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Положеннями ч. 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст. 170-174 КПК України.

Таким чином, з огляду на положення п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Отже, слідчий у клопотанні мав право ставити питання про накладення арешту на вказані речі, з тих підстав, що це майно відповідає критеріям, вказаним у ст. 98 КПК України, тобто з підстав передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України.

Слідчий суддя не знаходить у клопотанні про накладення арешту порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи довільного.

Надані слідчим матеріали містять достатньо підстав та підозр вважати, що вилучені речі можуть бути використано, як доказ у даному кримінальному провадженні.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що вилучені речі, є речовим доказом, на них можуть знаходитися сліди або міститись інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, можуть бути приховуваними, пошкодженими, зіпсованими, втраченими, знищеними, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про арешт є обґрунтованим і підлягає задоволенню, оскільки встановлено наявність для цього правових підстав.

Керуючись ст. 131, 132, 167, 170-173, 237, 309 КПК України, слідчий суддя -

постановив:

клопотання задовольнити.

Накласти арешт на речові докази, а саме на копії документів клопотання про обрання запобіжного заходу, які поміщено у спец. пакет INZ 22030113; сонцезахисні окуляри із маркуванням «Louis Vuitton», які поміщено у спец. пакет WAR 1112371; мобільний телефон, чорного кольору, «OnePlus 11 R 5 G», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , який поміщено у спец. пакет CRI 1102482, котрі вилучено під час огляду автомобіля марки «HYUNDAI KONA», чорного кольору, 2021 року випуску, д. н. з. НОМЕР_3 , який знаходився за адресою: м. Львів, вул. Чернівецька, 2 та які зберігаються в камері схову ВП №1 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області при матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосереднього до Львівського апеляційного суду.

Слідчий суддя/підпис/

З оригіналом згідно:

Слідчий суддя: ОСОБА_1