Ухвала суду № 137925978, 22.06.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

про розгляд скарги

"22" червня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/3187/20Господарський суд Одеської області у складі судді Грабован Л.І.

за участі секретаря судового засідання Ліщук С.О.

дослідивши матеріали скарги (вх.№2-1057/26 від 27.05.2026) Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України на рішення та бездіяльність приватного виконавця, поданої у справі № 916/3187/20

за позовом Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ"

про стягнення 2 601 085 685,26 грн.

у відкритому судовому засіданні представники сторін та учасників:

від скаржника: Тіщенко Анна Андріївна (приймала участь поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів);

від відповідача: не з`явися;

приватний виконавець: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.07.2023 (суддя Смелянець Г.Є.) у справі №916/3187/20, яке залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.01.2024, позов Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" про стягнення 2 601 085 685,26 грн задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України заборгованість у розмірі 2 594 790 626,08 грн, а також 735 700 грн судового збору.

Закрито провадження у справі №916/3787/20 за позовом Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" в частині позовних вимог у розмірі 545 440, 08 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

02.02.2024 на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 12.07.2023 у справі №916/3187/20, яке залишено без змін поставною Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.01.2024 та набрало законної сили 24.01.2024, видано відповідний наказ.

27.05.2026 за вх.№2-1057/26 господарським судом одержано скаргу Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України на рішення та бездіяльність приватного виконавця, в якій позивач просить суд:

- визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколи Борисовича, що полягає у невинесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу за заявою АТ НАК Нафтогаз України;

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколу Борисовича усунути порушення прав скаржника шляхом винесення постанови про повернення АТ НАК Нафтогаз України виконавчого документа - наказу Господарського суду Одеської області у справі № 916/3187/20 - на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України Про виконавче провадження.

Скаргу обґрунтовано наступними обставинами.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко М.Б. від 25.03.2024 відкрито виконавче провадження № 74538989 з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області у справі №916/3187/20.

Постановою від 08.04.2024 Приватним виконавцем Шуляченко М.Б. на підставі п. 15 частини першої статті 34 Закону України Про виконавче провадження було зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 02.02.2024 №916/3187/20, оскільки ТОВ "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" включено до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу.

Неодноразово АТ «НАК «Нафтогаз України» звертались до приватного виконавця із письмовими заявами про повернення виконавчого документа № 16/3187/20 стягувачу на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». Листом від 12.03.2026 № 37100 приватний виконавець відмовив у задоволенні вказаних заяв, у зв`язку з тим, що виконавче провадження № 74538989 зупинено та відсутні підстави поновити виконавче провадження.

На заяву про повернення виконавчого документа стягувачу від 01.05.2026 відповідь не надано.

Станом на день подання цієї скарги постанову про повернення виконавчого документа стягувачу приватним виконавцем не винесено, виконавчий документ стягувачу не повернуто. Вказані рішення та бездіяльність приватного виконавця порушують права скаржника як сторони виконавчого провадження, суперечать вимогам Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з чим підлягають судовому контролю та усуненню.

Ухвалою Господарського суду Одеської області (суддя Смелянець Г.Є.) передано скаргу Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України на рішення та бездіяльність приватного виконавця за вх.№2-1057/26 від 27.05.2026 у справі №916/3187/20 для розгляду Господарським судом Одеської області в межах справи №916/2453/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ".

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду вказану скаргу передано на розгляд судді Грабован Л.І.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.06.2026 прийнято до свого провадження в межах справи № 916/2453/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" скаргу Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (вх.№2-1057/26 від 27.05.2026) у справі № 916/3187/20 та призначено її до розгляду на "22" червня 2026 р. о 11:00 год.

У судовому засіданні 22.06.2026 за участю скаржника суд проголосив скорочену (вступна та резолютивна частини) ухвалу суду.

Приватний виконавець у судове засідання не з`явився, відзив на скаргу Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (вх.№2-1057/26 від 27.05.2026) у встановлений в ухвалі суду від 03.06.2026 строк, не надав.

При цьому, про призначення до розгляду цієї скарги повідомлений належним чином, шляхом доставки ухвали суду до його електронного кабінету користувача підсистеми Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи "Електронний суд", про що свідчить наявна у матеріалах справи довідка секретаря судового засідання.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Розглянувши скаргу Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України на рішення та бездіяльність приватного виконавця, суд встановив.

Рішенням господарського суду Одеської області від 12.07.2023 у справі №916/3187/20 яке набрало законної сили 24.01.2024 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" (650003, м. Одеса, вул. Одарія, 1, код ЄДРПОУ 39525257) на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, ЄДРПОУ 20077720) заборгованість у розмірі 2 594 790 626 (два мільярди п`ятсот дев`яносто чотири мільйони сімсот дев`яносто тисяч шістсот двадцять шість) грн. 08 коп., а також 735 700 (сімсот тридцять п`ять тисяч сімсот) грн. судового збору.

На виконання вказаного рішення видано наказ Господарського суду Одеської області від 02.02.2024 №916/3187/20.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко М.Б. від 25.03.2024 відкрито виконавче провадження № 74538989 з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області у справі №916/3187/20.

Постановою від 08.04.2024 Приватним виконавцем Шуляченко М.Б. на підставі п. 15 частини першої статті 34 Закону України Про виконавче провадження (надалі Закон) було зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 02.02.2024 №916/3187/20, оскільки ТОВ "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" включено до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу.

Скаржник вказує, що АТ «НАК «Нафтогаз України» неодноразово зверталося до приватного виконавця із письмовими заявами про повернення виконавчого документа № 16/3187/20 стягувачу на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Листом від 12.03.2026 № 37100 приватний виконавець відмовив у задоволенні вказаних заяв, у зв`язку з тим, що виконавче провадження № 74538989 зупинено та відсутні підстави поновити виконавче провадження.

Скаржник зазначає, що на заяву про повернення виконавчого документа стягувачу від 01.05.2026 відповідь не надано.

Норми права, що підлягають застосуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Ч. 6 ст. 12 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

Ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Вказані положення кореспондують зі ст. 18 Господарського процесуального кодексу України.

Ч. 1 ст. 327 ГПК України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Ч.ч.1, 2 ст. 342 ГПК України скарга розглядається у двадцятиденний строк з дня прийняття її до розгляду у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. У виняткових випадках для належної підготовки справи до розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або за ініціативою суду.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Положеннями ст. 343 ГПК України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Закон України Про виконавче провадження є спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентує порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Згідно ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Ст. 2 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 34 Закону України Про виконавче провадження виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).

Відповідно до частин 1, 4, 5 статті 35 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зокрема зупиняє вчинення виконавчих дій у випадку, передбаченому пунктом 4 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначеної обставини. Арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, не знімається, крім випадків, передбачених пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону. У період зупинення вчинення виконавчих дій виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майнового стану. Після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов`язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Ст. 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Ст. 77 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 91 ГПК України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Висновки суду.

Розглянувши скаргу Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України на рішення та бездіяльність приватного виконавця Шуляченка М.Б., оцінивши надані докази та доводи скаржника, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Відповідно до статті 339-1 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Судом встановлено, що стягувач звернувся до приватного виконавця із заявою про повернення виконавчого документа на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (за заявою стягувача).

Проте приватний виконавець відмовив у задоволенні цієї заяви, мотивуючи свої дії тим, що виконавче провадження на момент розгляду заяви є зупиненим.

Оцінюючи такі дії приватного виконавця, суд зазначає таке.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Зазначена норма закону імперативно встановлює безумовне право стягувача в будь-який момент виконавчого провадження витребувати виконавчий документ назад. Реалізація цього права залежить виключно від волевиявлення самого стягувача і не потребує згоди виконавця чи наявності інших додаткових умов.

Водночас повернення виконавчого документа за заявою самого стягувача є формою реалізації його диспозитивних прав як сторони виконавчого провадження та процесуальною дією виконавця, що веде до закінчення поточної стадії примусового виконання, а не «виконавчою дією» у розумінні примусового стягнення (заходів примусового виконання).

Зупинення виконавчого провадження тимчасово зберігає стан примусового стягнення задля захисту прав сторін або до вирішення певного спору, проте воно не може обмежувати абсолютне та безумовне право стягувача розпоряджатися виконавчим документом, виданим на його користь. Жодна норма Закону України «Про виконавче провадження» не встановлює заборони чи обмежень на повернення виконавчого документа за заявою стягувача у разі зупинення провадження.

У постанові № 9052199/20 (905/1152/16) від 05.10.2023, колегії суддів Верховного Суду дійшла висновку, що повернення виконавчого документу стягувачу за його заявою є його безумовним правом, яке лежить у межах власного розсуду кредитора щодо розпорядження своїми правами та можливість здійснення якого не перебуває у залежності від стану виконавчого провадження.

Таким чином, посилання приватного виконавця викладені у листі про відмову у задоволенні заяви стягувача - Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України на зупинення виконавчого провадження як на підставу для відмови у поверненні виконавчого документа за заявою стягувача є необґрунтованим, суперечить приписам пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» та призводить до порушення прав стягувача на вільне розпорядження своїми процесуальними правами.

З огляду на викладене, дії (бездіяльність) приватного виконавця щодо неповернення виконавчого документа за заявою стягувача є неправомірними, а скарга Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 234, 342, 343, 345 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу (вх.№2-1057/26 від 27.05.2026) Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України на рішення та бездіяльність приватного виконавця задовольнити.

2. Визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколи Борисовича, що полягає у невинесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу за заявою АТ «НАК «Нафтогаз України» у виконавчому провадженні ВП № 74538989.

3. Зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколу Борисовича усунути порушення прав скаржника шляхом винесення постанови про повернення АТ «НАК «Нафтогаз України» виконавчого документа - наказу Господарського суду Одеської області у справі № 916/3187/20 у виконавчому провадженні ВП № 74538989 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвала набирає законної сили 22 червня 2026 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Повну ухвалу складено та підписано 02 липня 2026 у зв`язку із аварійними відключеннями електроенергії в Господарському суді Одеської області.

Копію ухвали надіслати до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд": ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК"; ТОВ "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ"; приватного виконавця Шуляченко Миколи Борисовича.

Суддя Л.І. Грабован