Ухвала суду № 137925956, 29.06.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/6945/26

1-кс/308/3890/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2026 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого в ОВС 2 відділення слідчого відділу УСБУ в Закарпатській області майора юстиції ОСОБА_6 , погодженого заступником керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Буштино Тячівського району Закарпатської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , що проживає: АДРЕСА_2 (зі слів), адвоката (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 21/1618 від 22.08.2018, видане на підставі рішення Ради адвокатів Закарпатської області від 22.08.2018), підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, у кримінальному провадженні №22025070000000132, відомості про яке 27.08.2025 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий в ОВС 2 відділення слідчого вiддiлу УСБУ в Закарпатській області майор юстиції ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором заступником керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою: ОСОБА_4 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, у кримінальному провадженні №22025070000000132, відомості про яке 27.08.2025 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що 24.02.2022 Указом Президента України №69/2022 оголошено загальну мобілізацію та постановлено здійснити призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

Відповідно до Рішення Ради адвокатів Закарпатської області № 784 від 17.08.2018 ОСОБА_4 надано право здійснювати індивідуальну адвокатську діяльність та видано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 21/1618 від 22.08.2018.

У відповідності до ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 11 та п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі Закон) адвокат у своїй адвокатській діяльності зобов`язаний дотримуватися принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правову допомогу відповідно до Конституції України і законів України, з високою відповідальністю виконувати покладені на неї обов`язки, бути вірною присязі адвоката України.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги.

Крім того, згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 7 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року від 09.06.2017, у своїй професійній діяльності адвокат зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності, а також не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

Разом з тим, ОСОБА_4 , будучи адвокатом, порушуючи зазначені вище нормативні акти, стала на злочинний шлях та вчинила умисний корисливий корупційний злочин за наступних обставин.

Встановлено, що в кінці серпня 2025 року ОСОБА_7 , будучи військовозобов`язаним, звернувся до адвоката ОСОБА_4 через свого знайомого з метою отримання юридичних консультацій щодо свого правового становища як військовозобов`язаного. Тоді ж у адвоката ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на вимагання та одержання від ОСОБА_8 неправомірної вигоди. Зокрема, ОСОБА_4 повідомила ОСОБА_8 , що допоможе оформити медичні документи його батьку ОСОБА_9 та його сестрі ОСОБА_10 , які б надали право ОСОБА_8 на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, у зв`язку із здійснення ним постійного догляду за батьком у зв`язку з його інвалідністю. При цьому, ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, висловила ОСОБА_8 вимогу у наданні їй неправомірної вигоди у сумі 6000 доларів США за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме на службових осіб медичних закладів Закарпатської області, зокрема, членів лікарсько-консультативної комісії задля вирішення питання щодо виготовлення медичних документів про стан здоров`я його батька та сестри з метою подальшого використання цих документів для отримання останнім відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. ОСОБА_8 , вислухавши дану протиправну вимогу ОСОБА_4 , будучи поставленим в умисно створені нею умови щодо необхідності надання вказаної нею суми грошових коштів в розмірі 6000 доларів США, з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів, погодився на таку протиправну вимогу ОСОБА_4 01.10.2025 близько 17 год 45 хв ОСОБА_4 , перебуваючи в торгівельному центрі «Дастор» за адресою: вул. Собранецька, буд. 49, м. Ужгород, за попередньою домовленістю зустрілась з ОСОБА_8 та, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, повторно висловила вимогу у наданні їй ( ОСОБА_4 ) неправомірної вигоди у сумі 6000 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України, станом на 01.10.2025 становило 246852 гривні, за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме на службових осіб медичних закладів Закарпатської області, зокрема, членів лікарсько-консультативної комісії, задля вирішення питання щодо виготовлення медичних документів про стан здоров`я батька - ОСОБА_9 та сестри ОСОБА_8 -

ОСОБА_10 з метою подальшого використання цих документів для отримання ОСОБА_8 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Тоді ж, ОСОБА_4 отримала від ОСОБА_8 частину обумовлених грошових коштів в сумі 1000 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України, станом на 06.10.2025 становило 41 142 гривні, за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме на службових осіб медичних закладів Закарпатської області, зокрема, членів лікарсько-консультативної комісія, задля вирішення питання щодо виготовлення медичних документів про стан здоров`я батька ОСОБА_9 та сестри ОСОБА_10 з метою подальшого використання цих документів для отримання ОСОБА_8 відстрочки від призову під час мобілізації. 17.10.2025 ОСОБА_4 , перебуваючи на автомобільній стоянці неподалік торгівельного центру «Дастор» за адресою: вул. Собранецька, буд. 49 ,м. Ужгород, за попередньою домовленістю зустрілась з ОСОБА_8 та повідомила йому, що медичні документи стосовно його сестри та батька перебувають на стадії виготовлення, після видачі яких, він зможе оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. При цьому, ОСОБА_4 повторно висунула вимогу ОСОБА_8 про необхідність передачі їй решти суми обумовлених грошових коштів за вплив на службових осіб медичних закладів Закарпатської області задля вирішення питання щодо встановлення його батьку ОСОБА_9 групи інвалідності та необхідності догляду за ним, як підставу отримання ОСОБА_8 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Таким чином, адвокат ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, 01.10.2025 близько 17 год 45 хв, перебуваючи в торгівельному центрі «Дастор» за адресою: вул. Собранецька, буд. 49, м. Ужгород, вимагала у ОСОБА_8 6000 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України, станом на 01.10.2025 становило 246 852 гривні, та отримала від нього частину обумовлених грошових коштів в сумі 1000 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України, станом на 01.10.2025 становило 41 142 гривні, за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме на службових осіб медичних закладів Закарпатської області, зокрема, членів лікарсько-консультативної комісії, задля вирішення питання щодо виготовлення медичних документів про стан здоров`я батька ОСОБА_8 - ОСОБА_9 та сестри ОСОБА_8 - ОСОБА_10 з метою подальшого використання цих документів для отримання ОСОБА_8 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, чим вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 369-2 КК України - одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.

25.06.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення ґрунтується на зібраних у ході досудового розслідування доказах, а саме: матеріалами НСРД, допитами свідка ОСОБА_8 , відповідями на доручення оперативного підрозділу та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

ОСОБА_4 підозрюється у одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, то обрати відносно останньої запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання не надається можливим. Запобіжний захід у вигляді особистої поруки передбачає собою перебування підозрюваного під виховним впливом людей, близьких по роботі, місцю проживання або пов`язаних між ними родинними зв`язками. У ході проведення досудового розслідування осіб, які б поручилися за виконання підозрюваною ОСОБА_4 , покладених на неї обов`язків не встановлено, що унеможливлює обрання відносно останнього запобіжного заходу у вигляді особистої поруки. Обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту чи застави не надається можливим, оскільки, розуміючи невідворотність можливого призначення їй покарання терміном від 3 до 8 років позбавлення волі, ОСОБА_4 може вживати заходи з переховування аби уникнути слідства і суду. Вказані обставини свідчать про неможливість застосування щодо ОСОБА_4 , особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту або застави, так як такі ним дотримані не будуть та являються недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно з запобіжним заходом у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до вимог п.4 ч.1. ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність декількох ризиків, передбачених у п.1, п.2 п.3, п.4, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_4 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, зокрема це підтверджується тим, що усвідомлюючи невідворотність покарання у вигляді позбавлення волі від 3 до 8 років з конфіскацією майна ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки їй загрожує реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі. Вищевказані обставини дають підстави вважати, що підозрювана, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого кримінального правопорушення, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду протягом тривалого часу, а саме, перебуваючи на волі, матиме можливість покинути територію України поза межами пункту пропуску та перебувати за її межами тривалий час, що негативно вплине на хід досудового розслідування та судовий розгляд даного кримінального провадження. Незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни його показань на свою користь. Це підтверджується тим, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженні триває, а тому підозрювана ОСОБА_4 має реальну можливість спілкуватися з свідком, зокрема перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, вчиняти погрози, умовляння до свідка даного кримінального провадження. Оцінюючи можливість впливу на потерпілого та свідків, слід виходити із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - шляхом допиту особи в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом. Вказане дає підстави обґрунтовано припускати вірогідність незаконного впливу зі сторони підозрюваного на свідків, їх родичів, в тому числі із застосуванням психологічного та фізичного насильства або ж шляхом підкупу з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань, приховування їх від органів досудового розслідування та суду, що утруднить встановлення дійсних обставин справи. З огляду на вищевикладене, зазначене обумовлює необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу з метою запобігання цьому ризику. Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином у зв`язку з тим що досудове розслідування триває, в органу досудового розслідування є необхідність для відшукання речей і документів, які будуть мати значення для досудового розслідування, а саме тому, перебуваючи на волі може знищити, сховати чи спотворити речі і документи, які можуть мати значення для досудового розслідування, в тому числі знищити відеозаписи по маршруту його руху з викраденими речами. Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

На підставі наведеного, просить застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Буштино Тячівського району Закарпатської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , адвоката, раніше не судимої, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят діб.

Прокурор у судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні та додані до нього матеріали кримінального провадження, зауваживши на наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Захисник підозрюваної ОСОБА_5 заперечив щодо задоволення клопотання. Зауважив, що підозра є необгрунтованою, підзахисна з`являлася одразу до слідчого прокурора, доступу до документів не має. Просив застосувати нічний домашній арешт, щоб продовжити працювати. У разі визначенні розміру застави просить визначити розмір застави в розмірі 20 прожиткового мінімумум, оскільки підзахисна не має можливості внести застави. Повідомив про обставини лікування такої.

Підозрювана ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримала позицію свого захисника, зауваживши, що наразі не працює, зв`язку з клієнтами не має та практично не залишилося коштів. Просила застосувати домашній арешт. Також пояснила про обставини перебування під наглядом лікаря після перенесеної операції, надавши виписку із медичної карти стаціонарного хворого №281 від 17.04.2026-18.04.2026 та довідку ТОВ "Ісіда" про використання методів ДРТ.

Заслухавши позицію прокурора з приводу внесеного клопотання, пояснення підозрюваної та її захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Як встановлено в судовому засіданні, витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження №22025070000000132, сформованим станом на 25.06.2026 року, підтверджується, що влідчим відділом УСБУ в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.08.2025 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

25.06.2026 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, а саме в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.

Статтею 131 КПК України визначено, що запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до положень п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Слідчий суддя враховує, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року по справі «Харченко проти України» (Заява N 40107/02) питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення, та належно задокументованих фактів. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжкого злочину та санкцією якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.

Дослідивши матеріали долучені до клопотання, а саме: протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 09.05.2026 року; протокол обшуку від 22.05.2026 року; довідку щодо походження та отримання грошових коштів для проведення НСРД- контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту за кримінальним провадженням №22025070000000132 01.10.2025 року; протокол ідентифікації грошових коштів від 01.10.2025 року; протокол огляду та вручення грошових коштів від 01.10.2025 року; протокол огляду від 08.09.2025 року; протокол за результататми проведення негласної сілдчої (розшукової) дії «аудіо-, відеоконтроль особи від 02.10.2025, 10.10.2025 року; протокол огляду від 18.05.2026 року; протокол за результатами проведення негласної (слідчої) розшукової дії- обстеження публічно недоступного місця, шляхом таємного проникнення з використанням технічних засобів, з метою встановлення технічних засобів аудіо-, відео контролю особи від 19.01.2026 року, слідчий суддя вважає обгрунтованою підозру.

Між тим, поняття «обґрунтована підозра» з позиції Європейського суду з прав людини (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04, рішення від 21.04.2011 року) означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

Водночас слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Вирішуючи клопотання про обрання підозрюванійу запобіжного заходу, слідчий суддя вважає, що докази та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор, дають достатні підстави для висновку про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Кримінальне правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_4 , передбачене ч. 3 ст. 369-2 КК України є тяжким, за вчинення якого передбачено можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна, тому є підстави вважати, що підозрювана, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого кримінального правопорушення, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду протягом тривалого часу, а саме, перебуваючи на волі, матиме можливість покинути територію України поза межами пункту пропуску та перебувати за її межами тривалий час, що негативно вплине на хід досудового розслідування та судовий розгляд даного кримінального провадження. ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином у зв`язку з тим що досудове розслідування триває, впливати на свідка, покази якого мають важливе значення у даному кримінальному провадженні, враховуючи встановлений КПК України порядок. Інші ризики слідчий суддя вважає необгрунтованими.

У даному випадку стороною обвинувачення доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти встановленим під час розгляду ризикам, оскільки у кримінальному провадженні зібрані докази, які у своїй сукупності вказують на обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, наявні обґрунтовані ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням наведених ознак, суд вважає їх такими, що такі не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної. Так, домашній арешт не можливо застосувати у зв`язку з тим, що ОСОБА_4 , оскільки такий не убезпечить від можливості переховуватись підозрюваною від органів досудового розслідування. Особистого зобов`язання для запобігання ризиків буде недостатньо, оскільки виконання покладених на підозрювану обов`язків буде залежати виключно від волі самої ОСОБА_4 та їх порушення не матиме для неї очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків. Застосування особистої поруки є неможливим, оскільки відсутні особи, які прибули до суду та висловили готовність надати письмове зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його в суд на першу про те вимогу.

У зв`язку з наведеним, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_4 є обґрунтованим та підлягає задоволенню. Заперечення сторони захисту не спростовують висновків слідчого судді.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

На виконання зазначених вимог слідчий суддя, враховуючи обставини кримінального правопорушення та стадію досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, вважає за можливе одночасно визначити заставу як альтернативний запобіжний захід.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому слідчий суддя враховує, що виходячи з практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 року, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає, що у зв`язку з наведеним та з урахуванням тяжкості злочину, його високого ступеня суспільної небезпеки, а також даних про особу підозрюваної та ризиків, її майнового стану та доказів лікування, останній слід визначити заставу в розмірі 20 (двадцяти розмірів) прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» (3328 грн.), відповідно становить 66560 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків та є співмірною з існуючими у даному кримінальному провадженні ризиками.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, у разі внесення застави на підозрюваного у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти наступні обов`язки: прибувати до слідчого чи прокурора за кожним їх викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю; повідомляти слідчого та прокурора про зміну свого місця проживання та місця роботи (служби); здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 197, 369, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Встановити строк дії ухвали до 21 серпня 2026 року, включно.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_4 , обов`язків, передбачених КПК України, 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 66560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень на рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26213408; банк отримувача ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA198201720355209001000018501.

Роз`яснити, що підозрювана ОСОБА_4 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави на ОСОБА_4 , у відповідності до ч. 5 ст.194 КПК України, покласти наступні обов`язки: прибувати до слідчого чи прокурора за кожним їх викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю; повідомляти слідчого та прокурора про зміну свого місця проживання та місця роботи (служби); здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Копію ухвали надіслати до Ради адвокатів Закарпатської області.

Повний текст ухвали складений 03 липня 2026 року.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1