Ухвала суду № 137925954, 29.06.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/9433/26

1-кс/308/3899/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2026 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого 1-го відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Закарпатській області майора юстиції ОСОБА_6 , погодженого прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця Конюшків Бродівського району Львівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_2 (зі слів), учасника бойових дій, заступника начальника ВПС "Дякове" (тип Б) з морально-психологічного забезпечення НОМЕР_1 прикордонного загону, майора, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, у кримінальному провадженні №42026072210000080, відомості про яке 22.05.2026 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий 1-го відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Закарпатській області майор юстиції ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, у кримінальному провадженні №42026072210000080, відомості про яке 22.05.2026 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що ОСОБА_4 проходить військову службу на посаді заступника начальника ВПС " ІНФОРМАЦІЯ_2 " (тип Б) з морально-психологічного забезпечення НОМЕР_1 прикордонного загону у військовому званні майор.

Згідно вимог ст. 19 Конституції України посадові особи органів державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Вимогами ст. ст. 2, 19 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" визначено, що основними функціями Державної прикордонної служби України є здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України транспортних засобів, вантажів, а також, виявлення і припинення випадків незаконного їх переміщення.

Положеннями ст. ст. 1, 2 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" та п.п. 6 п. 7 розділу II "Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України", затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України від 19.10.2015 № 1261, визначено, що під час несення служби у прикордонному наряді військовослужбовець Державної прикордонної служби України відповідає за точне та своєчасне виконання покладених на нього завдань та обов`язків та зобов`язаний нести службу відповідно до вимог отриманого наказу на охорону державного кордону; постійно підтримувати зв`язок з підрозділом охорони кордону; припиняти будь-які спроби незаконної зміни проходження лінії державного кордону України; виявляти та припиняти кримінальні та адміністративні правопорушення, протидію яким законодавством віднесено до компетенції Державної прикордонної служби України; здійснювати контроль за дотриманням режиму державного кордону, прикордонного режиму, режиму в пунктах пропуску через державний кордон та в контрольних пунктах в`їзду-виїзду.

З огляду на викладене, ОСОБА_4 при виконанні службових завдань за своєю посадою, відповідно до положень ст. 2 Закону України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів", примітки 1 до ст. 364 КК України, є службовою особою, яка за спеціальним повноваженням здійснює функції представника влади.

Згідно із вимогами ст. ст. 3, 22, 24 Закону України "Про запобігання корупції" військовим посадовим особам військових формувань забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, а у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язані невідкладно вжити таких заходів: відмовитися від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.

Також, відповідно до Указу Президента України № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України в Україні введено воєнний стан. Разом з тим, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", на період дії правового режиму воєнного стану чоловікам - громадянам України, віком від 18 до 60 років, а також жінкам-військовозобов`язаним обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов`язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Однак, заступник начальника ВПС " ІНФОРМАЦІЯ_2 " (тип Б) з морально-психологічного забезпечення НОМЕР_1 прикордонного загону ОСОБА_4 , будучи службовою особою, у порушення вищевказаних вимог законодавства вчинив умисний корисливий злочин за наступних обставин.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 379-ОС від 09.04.2025 ОСОБА_4 призначено на посаду заступника начальника ВПС " ІНФОРМАЦІЯ_2 " (тип Б) з морально-психологічного забезпечення НОМЕР_1 прикордонного загону.

Відповідно до посадової інструкції ОСОБА_4 на вказаній посаді, у коло його службових обов`язків, серед іншого, входить особисто брати участь у службі з охорони державного кордону та здійснення прикордонного контролю; проводити системну роботу по доведенню вимог антикорупційного законодавства, запобігання правопорушенням та корупційним проявам серед підпорядкованого особового складу, своєчасно виявляти та припиняти правопорушення, вживати заходів щодо усунення причин та передумов їхньої появи, негайно доповідати заступнику начальника прикордонного загону з морально-психологічного забезпечення про кримінальне, корупційне, адміністративне правопорушення, вчинене підлеглим, тощо.

Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 22.05.2026 у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення осіб чоловічої статі призовного віку від 18 до 60 років, яким обмежено виїзд за кордон, через лінію державного кордону України поза пунктами пропуску, всупереч обмеженням, встановленим Законом України "Про правовий режим воєнного стану", з корисливих мотивів.

Зокрема, приблизно у середині травня 2026 року, перебуваючи на території ресторану "Шаман" (с. Велика Копаня Хустського р-ну, Н-09), висловив ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , пропозицію щодо підшукання останнім осіб призовного віку для подальшої організації переправлення їх, разом з іншими невстановленими особами, через державний кордон України за матеріальну винагороду.

Після цього, 03.06.2026 близько 17 години у приміщенні кафе, розташованому поруч з магазином "Spar", за адресою: сел. Вилок Берегівського р-ну, пл. Есе, вул. Томаша Масарика, 3, між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , який діяв під контролем правоохоронних органів, відбулась зустріч, в ході якої ОСОБА_4 , діючи на виконання злочинного задуму, підтвердив раніше висловлену обіцянку щодо можливості організації незаконного переправлення через державний кордон України осіб чоловічої статі. Також ОСОБА_4 наголосив на можливості організації доставки таких осіб з м. Стрий Львівської області у м. Мукачево Закарпатської області для подальшого переправлення через державний кордон України.

В подальшому, 10.06.2026 близько 17 год. 34 хв. у приміщенні кафе, розташованому поруч з магазином "Spar", за адресою: сел. Вилок Берегівського р-ну, пл. Есе, вул. Томаша Масарика, 3, між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , який діяв під контролем правоохоронних органів, відбулась наступна зустріч, в ході якої ОСОБА_4 , діючи з корисливим мотивом, з метою матеріального збагачення, підтвердив можливість організації ним незаконного переправлення підшуканої ОСОБА_7 особи через державний кордон України та пообіцяв найближчим часом уточнити можливий час вчинення таких дій.

15.06.2026 близько 17 год. 43 хв. на ділянці лісу поряд з сел. Вилок Берегівського району між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , який діяв під контролем правоохоронних органів, відбулась наступна зустріч, в ході якої ОСОБА_4 , реалізовуючи злочинний задум, діючи з прямим умислом, повідомив ОСОБА_8 що у наступну середу-четвер, тобто 17-18.06.2026, він зможе організувати доставку особи чоловічої статі з м. Стрий у м. Мукачево для подальшого незаконного переправлення через державний кордон України поза пунктами пропуску на територію Угорщини. При цьому в ході розмови ОСОБА_4 висунув вимогу про те, що ОСОБА_7 повинен передати йому грошові кошти у сумі 12500 дол. США одразу після того, як особу чоловічої статі привезуть у м. Мукачево Закарпатської області, до її переправлення через державний кордон України невстановленими досудовим слідством особами.

16.06.2026 о 15 год. 29 хв. між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 відбулась телефонна розмова з використанням месенджера "WhatsApp", в ході якої ОСОБА_4 , переслідуючи мету доведення злочину до кінця, повідомив, що доставка особи чоловічої статі з м. Стрий в м. Мукачево для її подальшого незаконного переправлення через державний кордон України відбудеться в четвер 18.06.2026.

Надалі, 17.06.2026 о 13 год. 58 хв. між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 відбулась телефонна розмова з використанням месенджера "WhatsApp", в ході якої ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_7 , що після доставки особи чоловічої статі у м. Мукачево 18.06.2026 її необхідно буде поселити у готель.

Після цього, 17.06.2026 о 22 год. 54 хв. між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 відбулась телефонна розмова з використанням месенджера "WhatsApp", в ході якої ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_7 , що 18.06.2026 близько 12-13 години особа чоловічої статі, з метою її незаконного переправлення через державний кордон України, повинна чекати у м. Стрий Львівської області, де її забере інша особа і доставить у м. Мукачево.

18.06.2026 близько 13 год 30 хв., на виконання вказівок ОСОБА_4 , спрямованих на організацію незаконного переправлення особи ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який діяв під контролем правоохоронних органів, через державний кордон України, громадянин України ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зустрів ОСОБА_9 у м. Стрий Львівської області, по вул. Валова, поруч з будинком 19, після чого на автомобілі марки "Volkswagen Passat", р.н. НОМЕР_2 , повіз у напрямку м. Мукачево Закарпатської області.

18.06.2026 близько 15 год 50 хв. ОСОБА_10 доставив ОСОБА_9 у м. Мукачево. Після цього, 18.06.2026 о 18 год. 45 хв. ОСОБА_4 та ОСОБА_7 зв`язалися за з допомогою месенджера "WhatsApp", в ході чого ОСОБА_4 призначив зустріч ОСОБА_7 поруч з кафе «Лісок», що розташоване за адресою: Берегівський район, с. Перехрестя, вулиця Спортивна, б/н.

Після цього, 18.06.2026 року близько 19 год. 00 хв. поруч з кафе «Лісок», що розташоване за адресою: Берегівський район, с. Перехрестя, вулиця Спортивна, б/н між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , який діяв під контролем правоохоронних органів, відбулась наступна зустріч, в ході якої ОСОБА_4 підтвердив реалізацію злочинного задуму та повідомив, що незаконне переправлення ОСОБА_9 відбудеться протягом наступних кількох днів на ділянці державного кордону з Угорщиною. При цьому в ході розмови ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_7 про те, що грошові кошти у раніше обумовленій сумі 12500 дол. США ОСОБА_7 передасть після того, як особу чоловічої статі ( ОСОБА_9 ) переправлять через державний кордон України.

В подальшому 26.06.2026 ОСОБА_4 , використовуючи месенджер "WhatsApp", зателефонував ОСОБА_7 і призначив зустріч 27.06.2026, о 15 годині у м. Берегове. При цьому ОСОБА_4 наголосив, що кошти за незаконне переправлення ОСОБА_9 через державний кордон, ОСОБА_7 на вказану зустріч не брав.

Однак, надалі 27.06.2026 між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 відбувся ряд телефонних розмов з використанням месенджера "WhatsApp", в ході яких ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_7 , щоб останній взяв грошові кошти, за незаконне переправлення ОСОБА_9 через державний кордон в сумі 12500 дол. США, і приїжджав до нього у комплекс відпочинку «Бора Бора», який знаходиться у с. Дийда Берегівського району.

27.06.2026 близько 17 год. 40 хв. поруч із входом у відпочинковий комплекс «Бора-Бора», який знаходитсья за адресою : Берегівський район, с. Дийда, вул. Арпада, 8 між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , який діяв під контролем правоохоронних органів, відбулась наступна зустріч, в ході якої ОСОБА_4 , реалізовуючи злочинний задум, діючи з прямим умислом, підтвердив ОСОБА_8 що 27.06.2026 року вночі невстановлені досудовим слідством особи можуть незаконно переправити ОСОБА_9 через державний кордон України.

Окрім того, вживаючи заходів конспірації, з метою не бути викритим правоохоронними органами, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, керуючись раніше виниклим корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення ОСОБА_4 в ході розмови надав ОСОБА_7 , вказівки щодо порядку передачі коштів за незаконне переправлення ОСОБА_9 через державний кордон. Зокрема, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_7 про те, що останній повинен поїхати у м. Мукачево і поставити грошові кошти у сумі 12 500 дол. США на заднє праве пасажирське сидіння авто "ВАЗ 2109", р.н. НОМЕР_3 , яке буде припарковане на виїзді з м. Мукачево у напрямку с. Сільце, поблизу АЗС "БРСМ". При цьому ОСОБА_4 повідомив, що задня права пасажирська дверка буде відкритою в даному авто.

Того ж дня близько 17 год. на виконання вказівок ОСОБА_4 ОСОБА_7 , діючи під контролем правоохоронних органів, прибув на обумовлене ОСОБА_4 місце та відкривши задню праву дверку авто "ВАЗ 2109", р.н. НОМЕР_3 поставив на заднє сидіння грошові кошти у сумі 12500 дол. США, які знаходились у поліетиленовому пакеті білого кольору.

Таким чином, ОСОБА_4 отримав для себе та невстановлених досудовим слідством осіб від ОСОБА_7 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 12 500 доларів США (згідно офіційного курсу НБУ станом на 2.06.2026 становило 561 536 грн.) за сприяння у організації незаконного переправлення однієї особи чоловічої статі через державний кордон України.

Вказаними діями заступник начальника ВПС " ІНФОРМАЦІЯ_2 " (тип Б) з морально-психологічного забезпечення НОМЕР_1 прикордонного загону ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 332 КК України, а саме - організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод вчинене за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення (злочину): ч. 3 ст. 332 КК України - організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод вчинене за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів.

27.06.2026 о 18 год. 13 хв. громадянин України ОСОБА_4 затриманий уповноваженою службовою особою в порядку ст. 208 КПК України, оскільки безпосередньо після вчинення злочину сукупність очевидних ознак на місці події вказує, що саме ця особа щойно вчинила злочин.

28.06.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується повідомленням 1 відділу ГВ ЗНД УСБУ в Закарпатській області, протоколами огляду місця події, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , речовими доказами: грошовими коштами, мобільним телефоном ОСОБА_4 , та іншими матеріалами кримінального провадження.

Ризики настання обставин з метою недопущення яких необхідно застосувати запобіжний захід у виді взяття під варту: 1) підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) підозрюваний ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Так, громадянину України ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення (злочину), передбаченого: ч 3 ст. 332 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, що саме по собі спонукає людину до вчинення дій, спрямованих на перешкоджання об`єктивному досудовому розслідуванню шляхом незаконного впливу на свідків, приховуванням, знищенням речей, які можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні, а також, переховування від органу досудового розслідування та суду, в тому числі шляхом виїзду за межі України, з метою уникнути покарання. ОСОБА_4 усвідомлює можливість призначення судом реальної міри покарання, пов`язаної із позбавленням волі, що свідчить про те, що останній може вчинити вичерпні дії, спрямовані на ухилення від кримінальної відповідальності, в тому числі, на виїзд за межі території України, що також обґрунтовує ризик, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування, суду. Вказане також підтверджується тим, що ОСОБА_4 обіймає керівну посаду у Державній прикордонній службі, є військовослужбовцем і має достатні знання для безперешкодного незаконного перетину державного кордону України поза пунктами пропуску. Підозрюваний ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, які останнім, враховуючи суспільну небезпеку та механізм їх вчинення, ретельно приховуються. А враховуючи, що санкцією статті, яка інкримінується ОСОБА_4 , передбачено покарання у вигляді конфіскації майна, останнім можуть вживатися заходи щодо його приховання та знищення, спотворення тощо. На даний час слідством не допитано всіх свідків вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, що враховуючи механізм вчинення кримінальних правопорушень (злочинів) та їх суспільну небезпеку, може свідчити про те, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків, з метою недопущення надання останніми викривальних показань. Підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки володіє для цього необхідними знаннями і навичками як офіцер ДПСУ.

На підставі викладеного, слідчий просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Конюшків Бродівського р-ну Львівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , заступника начальника ВПС " ІНФОРМАЦІЯ_2 " (тип Б) з морально-психологічного забезпечення НОМЕР_1 прикордонного загону, майора, раніше не судимого, строком на 60 (шістдесят) днів.

Прокурор у судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав та просив задовольнити.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 просила відмовити у задоволенні клопотання, зауваживши, що ризики є непідтвердженими, підозрюваний працює в ДПС України, починаючи з 2016 року, до відповідальності не притягався, є учасником антитерористичної операції. Батьки пенсійного віку, підозрюваний є не судимий, не має бажання впливати на свідків, просила застосувати нічний домашній арешт.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.

Заслухавши позицію прокурора з приводу внесеного клопотання, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Як встановлено в судовому засіданні витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження №42026072210000080, сформованим станом на 28.06.2026 року, підтверджується, що слідчим відділом УСБУ в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.05.2026 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 332 КК України.

28.06.2026 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод вчинене за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів.

27 червня 2026 року о 18 год. 13 хв. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано в порядку ч. 4 ст. 208 КПК України.

Статтею 131 КПК України визначено, що запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до положень п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Слідчий суддя враховує, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року по справі «Харченко проти України» (Заява N 40107/02) питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення, та належно задокументованих фактів. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжкого злочину та санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Дослідивши матеріали, долучені до клопотання, а саме: постанову про визначення групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у кримінальному провадженні, а також старшого такої групи від 22.06.2026 року; постанову про створення групи слідчих для здійснення досудового розслідування від 26.05.2026 року; повідомлення про виявлення ознак кримінального правопорушення; рапорт від 22.05.2026 року; доручення №58/6/2100 від 26.05.2026 року; рапорт від 27.05.2026 року; заяву від 27.06.2026 року; протокол огляду місця події від 27.06.2026 року; протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 27.06.2026 року; протокол огляду місця події від 27.06.2026 року; біографічну довідку; службову характеристику від 28.06.2026; витяг з наказу №379 ОС від 09.04.2025 року; протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії- аудіо-, відеоконтроль особи від 12.06.2026, 16.06.2026 року, слідчий суддя вважає обгрунтованою підозру.

Між тим, поняття «обґрунтована підозра» з позиції Європейського суду з прав людини (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04, рішення від 21.04.2011 року) означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

Водночас слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Вирішуючи клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу, слідчий суддя вважає, що докази та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор дають достатні підстави для висновку про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду наявний, оскільки такий витікає з серйозності висунутої підозри та тяжкості покарання, що загрожує ОСОБА_4 в разі визнання його винуватим, оскільки тяжкість вчиненого злочину і покарання за таке, вже самі по собі є підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Також діяльність особи була пов`язана з незаконним переправленням осіб через державний кордон, може покинути територію України зважаючи на наявні у матеріалах клопотання докази. Враховуючи невжиття усього комплексу слідчих дій, ризик знищити, сховати документи, речі, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним. Враховуючи процедуру допиту свідків згідно з нормами КПК України, слідчий суддя вважає наявним даний ризик. Існування інших ризиків, про які зазначав прокурор в судовому засіданні не доведено.

Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням наведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Так, домашній арешт не можливо застосувати у зв`язку з тим, що ОСОБА_4 займаючи посаду вжив дії, що дискредитують орган державної влади, незважаючи на тривалість перебування на державній службі та та наявність статусу учасника АТО, володіє знаннями щодо пунктів перетину кордону. Особистого зобов`язання для запобігання ризиків буде недостатньо, оскільки виконання покладених на обвинуваченого обов`язків буде залежати виключно від волі самого ОСОБА_4 та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків. Застосування особистої поруки є неможливим, оскільки відсутні особи, які прибули до суду та висловили готовність надати письмове зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його в суд на першу про те вимогу.

У даному випадку стороною обвинувачення доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти встановленим під час розгляду ризикам, оскільки у кримінальному провадженні зібрані докази, які у своїй сукупності вказують на обґрунтованість підозри про вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, наявні обґрунтовані ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

У зв`язку з наведеним, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Доводи сторони захисту зазначених висновків слідчому судді не спростовують, а матеріали провадження не містять переконливих відомостей, які б унеможливлювали перебування підозрюваного під вартою.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

На виконання зазначених вимог слідчий суддя, враховуючи обставини кримінального правопорушення та стадію досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, вважає за можливе одночасно визначити заставу як альтернативний запобіжний захід.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому слідчий суддя враховує, що виходячи з практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 року, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , його майновий стан, який має на утриманні батьків пенсійного віку, наявність державних нагород, слідчий суддя вважає, що у зв`язку з наведеним та з урахуванням тяжкості злочину, його високого ступеня суспільної небезпеки, а також даних про особу підозрюваного та ризиків, встановлених слідчим суддею, останньому слід визначити заставу в розмірі сімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» (3328 грн.), відповідно становить 232960 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та є співмірною з існуючими у даному кримінальному провадженні ризиками. При цьому слідчим суддею враховано розмір предмета злочину.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, у разі внесення застави на підозрюваного у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти наступні обов`язки: прибувати до слідчого чи прокурора за кожним їх викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю; повідомляти слідчого та прокурора про зміну свого місця проживання та місця роботи (служби); здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 369, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з 18 год. 13 хв. 27 червня 2026 року.

Встановити строк дії ухвали до 23 серпня 2026 року, включно.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 , обов`язків, передбачених КПК України, 70 (сімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 232960 (двісті тридцять дві тисячі дев`ятсот шістдесят) гривень на рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26213408; банк отримувача ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA198201720355209001000018501.

Роз`яснити, що підозрюваний ОСОБА_4 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави на ОСОБА_4 , у відповідності до ч. 5 ст.194 КПК України, покласти наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого чи прокурора за кожним їх викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;

- повідомляти слідчого та прокурора про зміну свого місця проживання та місця роботи (служби).

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складений 03 липня 2026 року.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1