Ухвала суду № 137925751, 01.07.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

01.07.2026 Справа № 914/1834/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кіновідеомистецький центр дозвілля Кассандра, м. Львів

до відповідача 1: Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів

відповідача 2: Львівської міської ради, м. Львів

про зобов`язання затвердити результати оцінки цілісного майнового комплексу та укласти договір купівлі-продажу об`єкту малої приватизації (способом викупу)

Суддя Никон О.З.

Секретар судового засідання Тарас Ю.Р.

За участю представників:

від позивача: Вус О.І. представник;

від відповідача 1: Чижович І.З. представник;

від відповідача 2: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Кіновідеомистецький центр дозвілля Кассандра подало позовну заяву до Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та Львівської міської ради з вимогами (враховуючи заяву про уточнення позовних вимог від 07.11.2018):

- зобов`язати Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради затвердити результати оцінки Цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: м. Львів, площа Міцкевича, 6/7, відповідно до пункту 22 Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №1891 від 10.12.2003;

- зобов`язати Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю Кіновідеомистецький центр дозвілля Кассандра договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації способом викупу.

Хід розгляду справи відображено у відповідних ухвалах суду.

09.06.2026 від позивача надійшло клопотання про призначення судової експертизи. Клопотання мотивоване тим, що звіт про незалежну оцінку цілісного майнового комплексу станом на 31.01.2018, наданий на обґрунтування позовних вимог втратив свою чинність 01.07.2019. Більше того, з урахування судових рішень у справі № 914/372/23 на даний час змінилась площа об`єкта приватизації з 307, 5 кв.м. на 339, 2 кв.м.

Тому позивач доводив, що з метою визначення ринкової вартості ЦМК необхідно призначити судову експертизу.

Відповідач 1 подав суду 16.06.2026 клопотання про закриття провадження у справі та заперечення щодо призначення експертизи.

Такий ствердив, що предмет спору у справі №914/1834/18 є той самий, що й був у справі № 914/386/19 - спонукання відповідача укласти із позивачем договір купівлі-продажу спірних приміщень. При цьому спір в обох справах виник з тих самих підстав існування ухвали Львівської міської ради від 19.03.2015 № 4434, пунктом 3 якого до переліку викупу включено об`єкт по пл. Міцкевича, 6/7 у м. Львові, заявник - КВЦД ТзОВ «Кассандра». Тому доводив, що провадження в цій частині підлягає закриттю.

Що стосується позовної вимоги про зобов`язання затвердити результати оцінки в цій частині також вважає, що провадження у справі підлягає закриттю.

Щодо клопотання про призначення експертизи ствердив, що поняття «судова експертиза» та «оцінка об`єкта приватизації» не є тотожними; спосіб визначення ціни комунального майна під час викупу є спеціальним та виключним; закон вимагає затвердження звіту про оцінку органом приватизації (міською радою), а експертний висновок позбавлений цієї легітимної процедури; суд не має права перебирати на себе дискреційні повноваження органів державної влади чи місцевого самоврядування, а заміна незалежної оцінки суб`єкта оціночної діяльності на судову експертизу є прямим втручанням у дискреційні повноваження міської ради щодо управління комунальною власністю та затвердження ціни об`єктів.

Також відповідач 1 ствердив, що орган приватизації покладені на нього повноваження виконав, оскільки наказом №181-п від 08.09.2022 «Про затвердження висновку про вартість майна за адресою: м. Львів, пл. Міцкевича А., 6/7, що підлягає приватизації способом викупу (на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 14.09.2020 року у справі №914/386/19)» затвердив висновок про вартість майна з ринковою вартістю 70 150 800, 00 грн. Водночас позивач не скерував документи, необхідні для укладення попереднього договору купівлі-продажу.

У судовому засіданні 17.06.2026 оголошено перерву до 01.07.2026.

26.06.2026 від позивача надійшли письмові пояснення, в яких він ствердив, що про наявність судової справи №914/1834/18 було відомо Господарському суду Львівської області і предметом оцінки останнього також було зіставлення предмету і підстав позову у справі №914/386/19 у порівнянні із предметом і підставами позову поточній справі №914/1834/18, тому підстави для закриття провадження у справі відсутні.

Щодо судової експертизи зазначив, що наданий відповідачем 1 висновок про вартість майна від 11.08.2022 є нечинним ще з 11.02.2024; позивач звернувся до суду із клопотанням про призначення судової експертизи, а суд призначає судову експертизу з метою з`ясування обставин, що мають значення для справи, виходячи із визначених підстав та предмета позову, то такі дії суду не є «прямим втручанням у дискреційні повноваження міської ради щодо управління комунальною власністю», як це помилково ствердив відповідач 1.

30.06.2026 від представника відповідача 2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні.

У судовому засіданні представник позивача та відповідача 1 підтримали власні клопотання, доводи та заперечення.

Представник відповідача 2 явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив.

Оскільки відповідач 2 ознайомлений з поданими сторонами клопотаннями та запереченнями, свою позицію не висловив, хоча мав достатньо часу, доказів неможливості забезпечити явку представника у судове засідання не подав, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути клопотання позивача та відповідача 1 без участі відповідача 2.

Щодо клопотання відповідача 1 про закриття провадження у справі.

Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради у межах розгляду справи № 914/386/19 заявляло клопотання про залишення позову без розгляду в частині зобов`язання Управління комунальної власності укласти договір купівлі-продажу спірних приміщень необхідно, оскільки у провадженні Господарського суду Львівської області є справа № 914/1834/18.

У рішенні від 14.09.2020 суд надав оцінку твердженням Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, мотивуючи таким.

У справі № 914/386/19 позивач заявив дві позовні вимоги, а саме: визнати бездіяльність Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради щодо невиконання ухвали Львівської міської ради №4434 від 19.03.2015 Про затвердження переліку об`єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу в частині п.3 додатку, а саме щодо нежитлових приміщень ТзОВ Кіновідеомистецький центр дозвілля Кассандра за адресою пл. А. Міцкевича, 6/7 шляхом непроведення підготовки до приватизації вказаних об`єктів, незаконною; зобов`язати Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради виконати ухвалу Львівської міської ради №4434 від 19.03.2015 Про затвердження переліку об`єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу в частині п.3 додатку, а саме щодо нежитлових приміщень ТзОВ Кіновідеомистецький центр дозвілля Кассандра за адресою пл. А. Міцкевича, 6/7 площею 307 м2 шляхом проведення підготовки до приватизації вказаних об`єктів, в тому числі проведення та затвердження висновку (висновків) незалежної оцінки майна, укладення договору (договорів) купівлі-продажу вказаних нежитлових приміщень та підписання актів приймання-передачі відповідних нежитлових приміщень.

Тобто, одна позовна вимога - про визнання бездіяльності відповідача незаконною, друга позовна вимога - про зобов`язання відповідача до вчинення дій виконання ухвали Львівської міської ради.

У справі № 914/1834/18, на яку посилається відповідач, позовні вимоги першочергово були наступними: зобов`язати відповідача Львівську міську раду затвердити результати оцінки цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою: м. Львів, площа Міцкевича, 6/7 відповідно до п.22 Методики; зобов`язати Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю Кіновідеомистецький центр дозвілля Кассандра договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації способом викупу купівлі-продажу об`єкта малої приватизації способом викупу. При цьому позивач у прохальній частині позовної заяви виклав текст договору купівлі-продажу.

Ухвалою суду від 12.12.2018 у справі № 914/1834/18, суд прийняв часткову зміну позивачем предмета позову щодо першої позовної вимоги про зобов`язання Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, а не Львівської міської ради затвердити результати оцінки цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою: м. Львів, площа Міцкевича, 6/7 відповідно до п.22 Методики.

Проаналізувавши позовні вимоги, що розглянуті судом у справах №914/386/19, №914/1834/18, суд дійшов висновку, що позовна вимога про зобов`язання відповідача виконати ухвалу Львівської міської ради №4434 від 19.03.2015 Про затвердження переліку об`єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу в частині п. 3 додатку не є тотожною до позовної вимоги у справі №914/1834/18 про зобов`язання Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю Кіновідеомистецький центр дозвілля Кассандра договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації способом викупу.

У справі № 914/386/19 предметом позову не є укладення договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації способом викупу, не наведено умов договору у прохальній частині. В даній справі суд оцінює наявність незаконної бездіяльності відповідача та наявність підстав до зобов`язання його до вчинення дій на виконання ухвали Львівської міської ради.

В той же час предметом спору у справі № 914/1834/18 є вчинення конкретної дії, спрямованої на реалізацію процесу приватизації, а саме: укладення договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації способом викупу та відповідно позивачем у прохальній частині наведено текст договору.

Обставини щодо бездіяльності Управління комунальної власності з непроведення підготовки цілісного майнового комплексу до приватизації є первинними відносно обставин, які є підставою позовних вимог, що розглядаються у справі №914/1834/18.

Крім того, слід зазначити, що суд у справі №914/1834/18 ухвалою від 13.03.2019 зупинив провадження у справі до часу набрання законної сили, зокрема й судовим рішенням у справі №914/386/19, при цьому зазначив про об`єктивну неможливість розгляду справи №914/1834/18 до вирішення Господарським судом Львівської області (у справі №914/386/19) спору щодо визнання незаконною бездіяльності Управління комунальної власності у процесі підготовки цілісного майнового комплексу до викупу, так як предметом доказування у пов`язаній справі є обставини щодо неправомірності (правомірності) дій Управління.

Позовні вимоги у справі №914/1834/18 фактично є похідними від позовних вимог у справі № 914/386/19 але не тотожними.

Тому суд встановив, що предмети спору у справах №914/386/19 та №914/1834/18 є різні.

Зазначене рішення залишено в силі як судом апеляційної, так і касаційної інстанції.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для повторного надання оцінки обставинам, які уже встановлені в іншому судовому рішенні та є спростованими.

Більше того, суд також враховує, що у резолютивній частині рішення від 14.09.2020 у справі № 914/386/19 відображено площу об`єкта 307 кв.м.

Водночас у 2022 році, у зв`язку з вчиненням дій з підготовки об`єкта до приватизації, ухвалою Львівської міської ради площу об`єкта викладено у новій редакції та змінено з 307,5 м. кв на 339, 2 м.кв.

Щодо клопотання позивача про призначення судової експертизи у справі.

Суд встановив, що звіт про незалежну оцінку цілісного майнового комплексу станом на 31.01.2018, наданий позивачем на обґрунтування позовних вимог, втратив свою чинність 01.07.2019.

Також відповідач 1 ствердила, що на виконання рішення у справі № 914/386/19 орган приватизації покладені на нього повноваження виконав, оскільки наказом №181-п від 08.09.2022 «Про затвердження висновку про вартість майна за адресою: м. Львів, пл. Міцкевича А., 6/7, що підлягає приватизації способом викупу» затвердив висновок про вартість майна з ринковою вартістю 70 150 800, 00 грн та надіслав пропозицію про укладення попереднього договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації нежитлового приміщення першого поверху та антресолі загальною площею 339, 2 кв.м.

Водночас позивач у відповідь на пропозицію зазначив про невиконання органом приватизації рішення суду у справі № 914/386/19, оскільки висновок надано щодо вартості нежитлових приміщень, у той час, як об`єктом приватизації є цілісний майновий комплекс та обладнання.

Таким чином, ствердив, що оцінка об`єкта приватизації цілісного майнового комплексу не проведена, тому укласти попередній договір неможливо.

Більше того, такий висновок також втратив свою чинність.

Суд встановив, що згідно з приписами законодавства саме на орган приватизації покладено обов`язок забезпечення проведення та затвердження висновку про вартість майна.

У відповідача 1 на підставі ухвали Львівської міської ради від 19.03.2015, яка є чинною та прийнята в межах своїх дискреційних повноважень, виник обов`язок здійснити підготовку об`єкта приватизації - саме ЦМК.

Рішенням суду у справі № 914/386/19 відповідача зобов`язано виконати ухвалу, однак таке рішення і досі не виконано.

Твердження відповідача 1про посилання на належне виконання у зв`язку з затвердженням наказом від 08.09.2022 висновку про вартість майна суд відхиляє як необґрунтоване, оскільки таким визначено об`єктом оцінки нежитлові приміщення, а не ЦМК. Тому відповідач 1 вчиняє тривалу бездіяльність та не виконує покладені на нього законодавством та рішенням суду обов`язки.

Водночас позивач не є власником майна, не має доступу до об`єкта приватизації, та відповідно не має можливості самостійно надати висновок про вартість майна, а попередні висновки, враховуючи тривалість судового процесу, втратили чинність.

З аналізу позовних вимог та позицій сторін у справі, суд встановив, що відомості щодо ринкової вартості об`єкта є обставиною, яка входить до предмета доказування у справі та має істотне для неї значення.

В межах цієї справи суд вважає за необхідне звернутись до висновку, викладеного Європейським судом з прав людини у рішенні у справі «Рисовський проти України» (пункт 71), в якому описано принцип «належного врядування», а також те, що ризик будь-якої помилки або бездіяльності державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Блокування процедури з боку органу приватизації змушує позивача захищати своє право в судовому порядку.

Закон справді вимагає висновок про вартість майна для добровільного укладення договору. Проте коли справа переходить у площину судового спору через порушення прав приватного суб`єкта (ухилення органу), суд не володіє іншим ніж експертиза інструментом для визначення фактичної вартості об`єкта, який орган приватизації впродовж більше 10 років так і не затвердив.

Твердження відповідача 1 про те, що висновок експерта є недопустимим доказом через відсутність звіту про оцінку майна, є безпідставним та свідчить про хибне тлумачення норм процесуального права. Обов`язок щодо забезпечення проведення оцінки майна відповідно до Закону покладався саме на орган приватизації. Останній, діючи всупереч принципу "належного врядування", тривалий час ухилявся не тільки від виконання свого законодавчого обов`язку, а й від виконання рішення суду.

Суд вважає, що такі твердження відповідача 1 свідчать, що орган приватизації може заблокувати будь-яку приватизацію чи договір просто шляхом своєї бездіяльності, а особа, яка набула право на викуп не зможе захиститися своє право в суді, оскільки інший доказ вартості буде недопустимим. Суд не може толерувати такий правовий пуризм, який веде до відмови у правосудді.

Тому посилання відповідача 1 на відсутність звіту як на підставу для визнання інших доказів недопустимими є спробою отримати процесуальну перевагу з власної неправомірної бездіяльності.

За таких обставин, відмова у використанні процесуальним законом засобів доказування для встановлення ринкової вартості майна призведе до неможливості ефективного захисту права, яке вже підтверджено судом рішенням, яке набрало законної сили.

Конституція України встановлює право кожного володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю, а також рівність суб`єктів права власності перед законом.

Правовий режим власності, порядок і умови набуття та припинення права власності, а також права володіння, користування та розпорядження майном визначаються законами. Одним із способів зміни форми власності власне і є приватизація, в процесі якої відбувається відчуження на користь фізичних або юридичних осіб майна, що є державною чи комунальною власністю.

Тобто впродовж 11 років орган приватизації не вчиняє покладених на нього обов`язків, чим позбавляє позивача права набути у власність об`єкт приватизації.

Водночас суд не підміняє орган приватизації та не здійснює оцінку та затвердження вартості об`єкта замість нього. Визначення ринкової вартості у межах цієї справи є виключно способом встановлення фактичних обставин справи, необхідних для ефективного захисту прав позивача відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 55 Конституції України.

Суд виходить з того, що процесуальні механізми, передбачені кодексом, не можуть тлумачитись таким чином, щоб позивач, на користь якого ухвалено рішення у справі № 914/386/19, був позбавлений можливості його реального виконання та досягнення очікуваного результату виключно через протиправну бездіяльність іншої сторони спору. Тому призначення експертизи у даному випадку спрямоване на забезпечення реальності та дієвості судового захисту, встановлення фактичних обставин, які входять в предмет доказування, а не на заміну встановленої процедури приватизації.

Відповідно до частини 1 статті 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Враховуючи місцезнаходження об`єкта дослідження, проведення експертизи доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Попередню оплату вартості судової експертизи покласти на позивача.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Враховуючи необхідність надіслання матеріалів справи до експертної установи суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі.

Керуючись статтями 99, 100, 228, 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні клопотання відповідача 1 про закриття провадження у справі відмовити.

2. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Кіновідеомистецький центр дозвілля Кассандра про призначення експертизи задовольнити.

3. Призначити судову експертизу.

4. Проведення експертизи доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (місцезнаходження: 79024, м. Львів, вул. Липинського, 54).

5. На вирішення експерта поставити таке питання:

Яка станом на 31 травня 2026 року вартість об`єкта приватизації, відповідно до пункту 3 додатку ухвали від 19.03.2015 № 4434 "Про затвердження переліку об`єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації шляхом викупу", який знаходиться за адресою: м. Львів, площа Міцкевича,6/7?

6. Попередити судового експерта, який буде давати експертний висновок, про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України.

7. Витрати на проведення експертизи покласти на позивача.

8. Запропонувати судовому експерту реалізувати надане йому статтею 13 Закону України Про судову експертизу право щодо зазначення в експертному висновку фактів, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання.

9. Провадження у справі зупинити.

Справу № 914/1834/18 надіслати Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз для проведення судової експертизи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення і може бути оскаржена в апеляційному порядку у строки та в порядку, визначені розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повна ухвала складена 03.07.2026.

Суддя Никон О.З.