Ухвала суду № 137923401, 03.07.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/6630/26

н/п 2/953/4051/26

УХВАЛА

"03" липня 2026 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Зуб Г.А., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, оф. 411) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місцеперебування за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

26.05.2026 до Київського районного суду м. Харкова через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 , в якій представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором № 562813-КС-001 про надання кредиту від 20.10.2025, що становить 74580, 00 грн., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 22000, 00 грн.; суми прострочених платежів по процентах 37180, 00 грн.; суми заборгованості по штрафам - 0, 00 грн.; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 11000, 00 грн.; суми прострочених платежів за комісією 4400, 00 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 2662, 40 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 травня 2026 року справу розподілено головуючому судді Зубу Г.А.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 08 червня 2026 року позовну заяву було залишено без руху, а позивачу - надано строк для усунення недоліків тривалістю десять днів зі дня отримання копії ухвали.

Копію ухвали суду про залишення позовної заяви без руху позивачу було надіслано на електронну пошту, вказану позивачем у позовній заяві, та була доставлена до електронної скриньки 08 червня 2026 року о 15:26:15 год.

Разом з цим, у встановлений судом строк недоліки позовної заяви не усунуті.

При цьому суд враховує, якщо учасник надав суду електронну пошту, зазначивши її у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувались судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на зазначене, суд, який комунікує з учасником за допомогою повідомлених ним засобів, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Така правова позиція узгоджується із позицією, викладеною в постанові ВС від 27 квітня 2023 року у справі №727/474/16-ц (провадження №61-8157св22), від 26 квітня 2023 року у справі №127/32270/21 (провадження №61-12567св22), від 20 січня 2023 року № 465/6147/18 (провадження №61-8101св22), від 30 листопада 2022 року у справі №759/14068/19 (провадження №61-8505св22), від 30 листопада 2022 року у справі №725/486/22 (провадження №61-7107св22).

Також суд вважає, що в умовах воєнного стану надсилання судових рішень на електронну пошту, яка зазначена учасником процесу в поданих ним документах як власна електронна пошта, є доцільним і спрямованим на досягнення мети, яка полягає у повідомленні учасника процесу про ухвалене судове рішення (постанова ВС від 28 квітня 2023 року у справі №904/272/22).

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.

Таким чином, враховуючи, що наслідки невиконання ухвали про залишення позовної заяви без руху були роз`яснені позивачу, а невиправлені недоліки позовної заяви є очевидними та суттєвими, що унеможливлює відкриття провадження у справі, позовна заява підлягає поверненню позивачу.

Відповідно до частини шостої статті 185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.

З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що позовну заяву необхідно повернути особі, яка її подала.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 185, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, оф. 411) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місцеперебування за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

СУДДЯ Г.А. ЗУБ