Рішення № 137923289, 02.07.2026, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.07.2026 Справа №905/1206/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (49044, м.Дніпро, вул.Моссаковського Володимира, 7, код ЄДРПОУ 42086719)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Цибанєва Сергія Віталійовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )

про стягнення 67716,79 грн

Суддя Паляниця Ю.О.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м.Дніпро звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Фізичної особи-підприємця Цибанєва Сергія Віталійовича, м.Краматроськ про стягнення:

- суми боргу в розмірі 61332,59 грн за спожиту у травні 2023 року та червні 2023 року електричну енергію;

- суми 3% річних у розмірі 381,35 грн, нарахованих у період з 17.06.2023 по 31.08.2023 за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по сплаті електроенергії, спожитої у травні 2023 року та червні 2023 року;

- пені в розмірі 6002,85 грн, нарахованої з 17.06.2023 по 31.08.2023 за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по сплаті електроенергії, спожитої у травні 2023 року та червні 2023 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №1882 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який був укладений між сторонами у травні 2019 року шляхом оплати рахунка відповідачем, отриманого від постачальника універсальної послуги, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість за спожиту у травні та червні 2023 року електричну енергію в розмірі 61332,59 грн, що стало підставою для нарахування пені та процентів річних.

Ухвалою суду від 11.09.2023 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/1206/23, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

На підставі ухвали суду від 11.09.2023 зупинено провадження у справі №905/1206/23 до закінчення перегляду в касаційному порядку справи №911/1359/22.

Ухвалою суду від 15.04.2026 поновлено провадження у справі №905/1206/23.

Відповідач відзиву у встановлений судом строк не надав, будь-яких пояснень по суті спору не представив. Одночасно, за висновками суду, Фізична особа-підприємець Цибанєв Сергій Віталійович був належним чином повідомлений про розгляд справи №905/1206/23 з огляду на наступне.

Частиною 5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу.

Відповідно до ч.11 ст.242 вказаного кодексу, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Як свідчать відомості комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», Фізична особа-підприємець Цибанєв Сергій Віталійович не має електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі чи її окремій підсистемі (модулі). Тож, судові рішення відповідачу мали надсилатись в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За правилами п.п.5 п.4 ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі повинні міститися, зокрема, відомості про місцезнаходження (адресу місця проживання, за якою здійснюється зв`язок з фізичною особою - підприємцем).

Відповідно до інформації, яка наявна у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Фізична особа-підприємець Цибанєв Сергій Віталійович зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала суду від 11.09.2023 про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення на вищевказану адресу відповідача та повернута відділенням поштового зв`язку на адресу суду із позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою».

За змістом ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Поряд з цим, виходячи зі змісту ст.ст.120, 242 Господарського процесуального кодексу України, п.п.11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, від 13.01.2020 у справі №910/22873/17, від 22.03.2023 у справі №905/1397/21.

Таким чином, з огляду на приписи ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що вказаний процесуальний документ по справі вважається таким, що був вручений відповідачу.

Поряд з цим, ухвали суду від 11.09.2023, 15.04.2026 скеровувались на адресу відповідача, як внутрішньо переміщеної особи.

Одночасно, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, на офіційному веб-порталі «Судова влада України» у розділі «Повідомлення для учасників судового процесу» було опубліковано оголошення про відкриття провадження у справі №905/1206/23.

Разом з тим, судом вчинялись дії, направлені на встановлення телефонного зв`язку з відповідачем шляхом передання йому телефонограми б/н від 12.09.2023.

У цьому випадку судом також враховано, що згідно з ч.ч.1, 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись, з ухвалою суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Станом на дату ухвалення рішення відповідач відзиву не надав, будь-яких пояснень по суті спору не представив.

Приймаючи до уваги те, що господарським судом вжито всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи та забезпечення реалізації ним своїх прав на судовий захист, в т. ч. шляхом надання відповідних заяв по суті справи, спір вирішено за наявними матеріалами в порядку норм ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст.11 Цивільного кодексу України. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до ст.ст.626-629 вказаного кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

За змістом ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (який був чинним до 28.08.2025) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.525 вказаного кодексу одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Згідно з п.1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою №312 від 14.03.2018 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі ПРРЕЕ), договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг - домовленість між постачальником універсальних послуг та побутовим або малим непобутовим споживачем, або іншим споживачем, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу постачальником універсальних послуг за цінами постачальника універсальних послуг.

За приписами ч.1 ст.714 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Статтею 276 Господарського кодексу України визначено, що загальна кількість енергії, яка відпускається, визначається за погодженням сторін. Строки постачання енергії встановлюються сторонами у договорі, виходячи, як правило, з необхідності забезпечення її ритмічного та безперебійного надходження абоненту.

У ст.4 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Згідно з ч.1 ст.633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

За приписами ч.1 ст.634 вказаного кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 ст.641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Як визначено у ч.ч.1, 2 ст.642 наведеного нормативно-правового акту, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Пунктом 1.2.8 ПРРЕЕ встановлено, що Постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Відповідно до п.3.1.5 ПРРЕЕ електропостачальник розміщує у відкритому доступі форму відповідного договору, який пропонується споживачам до укладення. До договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відповідний електропостачальник має розробити з урахуванням вимог законодавства публічні комерційні пропозиції та розмістити їх на своїх офіційних веб-сайтах та на сайті Регулятора.

Згідно з п.3.1.7 ПРРЕЕ договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку.

Як визначено у абз.5 п.13 розділу XVII Закону України «Про ринок електричної енергії», фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (п.7 постанови №312 від 14.03.2018 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг).

Укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання (п.3.2.6 ПРРЕЕ).

Згідно з п.3.2.14 ПРРЕЕ договір про постачання електричної енергії споживачу є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, та вважається укладеним з дати відкриття особового рахунка за об`єктом споживача або внесення змін до такого особового рахунка, про що споживач інформується у передбаченому договором порядку.

Як зазначає позивач, у травні 2019 між Фізичною особою-підприємцем Цибанєвим Сергієм Віталійовичем (споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (постачальник) укладено договір №1882 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг шляхом оплати рахунку, текст договору розміщений на веб-сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», сторонами було погоджено комерційну пропозицію «Універсальна» (додаток 2 до договору).

До позовної заяви додано, серед іншого, такі докази, що мають відношення до розгляду справи по суті:

- роздруківку договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг,

- роздруківку комерційної пропозиції «Універсальна» постачальника універсальних послуг Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» для малих непобутових споживачів (додаток №2 до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг),

- листи №67/9033-вих від 28.06.2023, №67/11275-вих від 07.08.2023 Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» (з додатками) про фактичний (звітний) обсяг споживання по точках комерційного обліку споживача Фізичної особи-підприємця Цибанєва Сергія Віталійовича за травень та червень 2023 року,

- акти б/н від 31.05.2023, б/н від 30.06.2023 прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії), рахунки №1882 від 04.06.2023, №1882 від 05.07.2023, які не підписані відповідачем.

З посиланням на вказані документи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» стверджувало про поставку Фізичній особі-підприємцю Цибанєву Сергію Віталійовичу електроенергії:

- у травні 2023 року в обсязі 11666 кВт/год на суму 69572,39 грн з ПДВ - акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) б/н від 31.05.2023;

- у червні 2023 року в обсязі 117 кВт/год на суму 696,90 грн з ПДВ - акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) б/н від 30.06.2023.

Як зазначалось, з боку споживача вказані акти та рахунки до них не підписані.

У позовній заяві зазначено, що поставка електричної енергії у спірний період відбувалась у зв`язку з приєднанням відповідача до публічного договору про постачання електричної енергії шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги.

Однак, відповідний рахунок до матеріалів справи не надано, як і доказів його оплати Фізичною особою-підприємцем Цибанєвим Сергієм Віталійовичем, заява-приєднання відповідача, у якій би зазначалось про обрання ним саме комерційної пропозиції «Універсальна», до матеріалів справи не додано.

Крім іншого, у позовній заяві зазначається, що в рахунок погашення спірної заборгованості Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» зарахувало надлишок оплат за попередні періоди. Проте, ані доказів здійснення цих оплат, що могло б бути розцінено судом як доказ дійсного існування між сторонами договірних відносин, ані інших документів на підтвердження реального виконання відповідного правочину позивачем до матеріалів справи не надано.

З огляду на наведене, суд виходить з того, що матеріалами справи не підтверджено існування між сторонами договірних відносин з постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та з урахуванням умов комерційної пропозиції «Універсальна».

Наявність відомостей Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» про фактичний обсяг споживання у травні і червні 2023 року по точках комерційного обліку споживача Фізичної особи-підприємця Цибанєва Сергія Віталійовича не є доказом наявності між позивачем і відповідачем договірних відносин та, як наслідок, виникнення у відповідача обов`язку оплатити заявлену до стягнення суму основного боргу з визначених позивачем підстав.

Окрім того, з наданої до матеріалів справи інформації щодо фактичного відпуску електричної енергії неможливо встановити спосіб визначення обсягів споживання у спірний період (за показами приладів обліку, розрахунковим шляхом тощо), приналежність точки комерційного обліку саме відповідачу.

Відповідно до ст.129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 25.06.2020 у справі №924/233/18).

Сама лише відсутність заперечень учасника судового процесу щодо тих чи інших обставин (наприклад, неподання відзиву на позовну заяву) не свідчить про визнання ним таких обставин: «мовчазне» визнання обставин зі змісту процесуального закону не випливає. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №917/1307/18.

За приписами ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, здійснивши відповідну юридичну оцінку всіх доказів, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» до Фізичної особи-підприємця Цибанєва Сергія Віталійовича про стягнення основного боргу підлягають залишенню без задоволення у зв`язку з їх недоведеністю.

Висновки суду про відсутність підстав для стягнення основного боргу, зумовлюють відмову у задоволенні вимог про стягнення 3% річних і пені, оскільки такі вимоги мають похідний характер.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 2147,20 грн підлягає віднесенню на позивача.

У зв`язку з перебуванням судді у відпустці на визначену згідно з процесуальним законом кінцеву дату розгляду цього спору у спрощеному позовному провадженні, рішення у справі ухвалене після закінчення відпустки судді.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 129, 210, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Повний текст рішення складено 02.07.2026.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ю.О.Паляниця