Постанова № 137922757, 30.06.2026, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

про визнання банкрутом

30 червня 2026 року Справа № 903/1179/25

За заявою фізичної особи ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

Суддя Шум Микола

Секретар с/з Сосновська Юлія

Учасники справи:

боржник: ОСОБА_1

від кредитора: Домальчук Р. В.

керуючий реструктуризацією: Василюк І. М.

Встановив: ухвалою суду від 29.01.2026 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), введено процедуру реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, керуючим реструктуризацією боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) призначено арбітражного керуючого Василюка Ігоря Миколайовича (Свідоцтво Міністерства юстиції України про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №241 від 17.04.2013, адреса для кореспонденції: пр. Волі, 19/4, м.Луцьк, 43025, mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Призначено попереднє судове засідання на 10.03.2026 на 10:00 год.

30.01.2026 оприлюднено на офіційному веб-сайті Верховного Суду оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (публікація №78347).

Через Електронний Суд надійшла заява Публічного акціонерного товариства Банк «УКРГАЗБАНК» від 28.02.2026 (заява зареєстрована канцелярією суду 02.03.2026) про визнання кредитором у справі про неплатоспроможністю ОСОБА_1 на суму 4 286 178, 22 грн.

Ухвалою суду від 02.03.2026 прийнято заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «УКРГАЗБАНК» від 28.02.2026 про визнання кредитором у справі про неплатоспроможністю ОСОБА_1 на суму 4 286 178, 22 грн до розгляду, розгляд заяви призначено в попередньому судовому засіданні на 10.03.2026 на 10:00 год., зобов`язано керуючого реструктуризацією Василюка Ігоря Миколайовича: повідомити заявника та суд про результати розгляду відповідної заяви з грошовими вимогами до боржника, запропоновано боржнику подати суду: пояснення щодо заяви з грошовими вимогами.

Ухвалою суду від 10.03.2026 заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «УКРГАЗБАНК» від 28.02.2026 про визнання кредитором у справі про неплатоспроможністю ОСОБА_1 на суму 4 286 178, 22 грн задоволено повністю. Визнано вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «УКРГАЗБАНК» у розмірі 4 281 831,61 грн. (основна заборгованість) - друга черга; 4 346,61 грн. (пеня) третя черга; 5 324,80 грн. позачергово. Зобов`язано керуючого реструктуризацією ОСОБА_2 включити визнані судом вимоги до реєстру вимог кредиторів у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства. Керуючому реструктуризацією Василюку І. М. запропоновано провести збори кредиторів в порядку п. 4 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства. Засідання суду, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі призначено на 14.04.2026.

В заяві від 13.04.2026 керуючий реструктуризацією боргів боржниці повідомив, що з врахуванням вимог Кодексу України з процедур банкрутства арбітражним керуючим Василюком І.М. ініційовано проведення зборів кредиторів на 03.04.2026. Рішенням зборів кредиторів від 03.04.2026 відкладено збори кредиторів на інший час у зв`язку з необхідністю детальнішого вивчення та аналізу належних боржнику корпоративних прав. Враховуючи викладене, керуючий реструктуризацією боргів просить розгляд справи відкласти на інший час.

В заяві від 14.04.2026 кредитор боржника АБ «УКРГАЗБАНК» підтримує клопотання арбітражного керуючого про відкладення розгляду справи, оскільки станом на сьогоднішній день зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про відмову у схваленні плану реструктуризації боргів та звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника або з клопотанням про закриття провадження у справі про неплатоспроможність, що належить до компетенції зборів кредиторів згідно з частиною восьмою статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства. Відтак, представн ик кредитора просить суд відкласти призначене на 14.04.2026 судове засідання у справі №903/1179/25 на іншу дату.

Ухвалою суду від 14.04.2026 засідання суду, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі відкладено на 19.05.2026 на 10:45 год. Керуючому реструктуризацією боргів ОСОБА_2 запропоновано до 18.05.2026 подати до суду пояснення/пропозиції з підтверджуючими документами щодо подальшої процедури неплатоспроможності фізичної особи ОСОБА_1 , кредиторам боржника при наявності пояснення щодо подальшої процедури неплатоспроможності фізичної особи ОСОБА_1 .

В заяві від 18.05.2026 керуючий реструктуризацією боргів боржниці повідомляє суд про те, що зборами кредиторів прийнято рішення (протокол від 15.05.2026) про звернення до боржника з пропозицією щодо збільшення щомісячних платежів для погашення кредиторських вимог; відкласти питання схвалення плану реструктуризації та звернутись до суду щодо відкладення судового засідання.

Враховуючи рішення зборів кредиторів, керуючий реструктуризацією боргів боржниці просить розгляд справи відкласти на інший час.

В заяві від 19.05.2026 кредитор боржника АБ «УКРГАЗБАНК» зазначає, що оскільки станом на сьогоднішній день зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про відмову у схваленні плану реструктуризації боргів та звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника або з клопотанням про закриття провадження у справі про неплатоспроможність, що належить до компетенції зборів кредиторів згідно з частиною восьмою статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства, кредитор АБ «УКРГАЗБАНК» вважає за необхідне клопотати про відкладення на іншу дату засідання суду, призначеного на 19.05.2026 на 10:45, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі

Ухвалою суду від 19.05.2026 засідання суду, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі відкладено на 16.06.2026.

01.06.2026 до суду надійшла заява фізичної особи ОСОБА_1 , в якій фізична особа просить провести судове засідання, яке призначене на 16.06.2026 без її присутності.

Крім того, повідомляє, що у деклараціях про майновий стан боржника за 2022 - 2025 роки помилково зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків сина - ОСОБА_3 : НОМЕР_2 , тоді як правильним є НОМЕР_3 , про що було повідомлено арбітражного керуючого заявою від 07.05.2026.

Крім того, подає заяву від 26.05.2026 на лист арбітражного керуючого з пропозицією щодо збільшення щомісячних платежів для погашення кредиторських вимог.

В день судового засідання 16.06.2026 керуючий реструктуризацією боргів боржниці подав до суду заяву, в якій повідомляє про те, що зборами кредиторів прийнято рішення (протокол від 15.06.2026) про відмову у схваленні плану реструктуризації та звернення до суду з клопотанням про закриття провадження у справі. Враховуючи рішення зборів кредиторів, просить долучити до матеріалів справи доказ повідомлення кредитора, доказ повноважень представника кредитора та протокол засідання зборів кредиторів від 15.06.2026.

Одночасно, арбітражний керуючий в письмових поясненнях від 16.06.2026 просить суд відмовити у задоволенні клопотання про закриття провадження, визнати боржника банкрутом та ввести процедуру погашення боргів боржника.

Представник банку в судовому засіданні зазначив про намір подати письмове клопотання про закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 16.06.2026 засідання суду, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі відкладено на 30.06.2026.

18.06.2026 до суду від боржниці надійшла заява, в якій ОСОБА_1 зазначає таке:

Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

При цьому за змістом частини першої статті 130 КУзПБ господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у двох випадках, якщо: протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.

Провадження у цій справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 відкрито ухвалою суду від 25.01.2026; стан Боржника характеризується ознаками неплатоспроможності, оскільки його майнових активів недостатньо для задоволення визнаних судом вимог єдиного Кредитора - АТ Укргазбанк та не подано на затвердження схвалений план реструктуризації боргів Боржника, на розгляд Кредитора план реструктуризації боргів боржника подавався, однак таким не був схвалений.

Отже, не встановлено фактів приховування відомостей, які впливають на визначення майнового стану Боржника та можливості задоволення кредиторських вимог, а відповідно його недобросовісності та наявності підстав, передбачених частиною сьомою статті 123 КУзПБ, для закриття провадження у цій справі про неплатоспроможність.

При цьому у процесі судового розгляду Кредитором (АТ Укргазбанк) не надано належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів про надання Боржником недостовірної інформації у деклараціях про майновий стан та доказів на спростування позицій Керуючого реструктуризацією та Боржника, викладених у відповідних поясненнях, не доведено недобросовісності Боржника.

З огляду на викладене, боржник виснує відсутність підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 на підставі вимог частини сьомої статті 123 КУзПБ.

Боржник звертає увагу суду на висновки в постановах Верховного Суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20, від 15 жовтня 2025 року у справі № 903/870/24, від 01.11.2022 у справі № 904/6042/20, від 17.01.2023 у справі №914/3085/21, від 08.12.2022 у справі № 916/1941/21, а також у постановах Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 та від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20.

Враховуючи вищевикладене, оскільки суду не був поданий погоджений Боржником і схвалений єдиним Кредитором план реструктуризації боргів боржника, враховуючи недостатність майна Боржника для задоволення вимог Кредитора, не встановлення недобросовісності Боржника та відсутність законних підстав у суду для затвердження плану реструктуризації боргів боржника або закриття провадження у справі, ОСОБА_1 вважає, що є всі підстави для визнання фізичної особи банкрутом та введення процедури погашення боргів.

До відповідної заяви долучено боржником долучено уточнені декларації про майновий стан 2022-2025

24.06.2026 через електронний суд від ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» надійшла заява про закриття провадження у справі.

Банк обґрунтовує свою заяву таким:

15.05.2026 відбулись збори кредиторів, на яких керуючим реструктуризацією було частково надано документи про фінансово-майновий стан суб`єктів господарювання, в яких боржник ОСОБА_1 має частку в статутному капіталі. За наслідками цих зборів кредиторів було прийнято рішення про відкладення питання щодо затвердження плану реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 , а також запропоновано керуючому реструктуризацією звернутись до боржника із пропозицією щодо збільшення обсягів щомісячних платежів на погашення кредиторських вимог кредиторів.

15.06.2026 відбулись збори кредиторів, на яких було прийнято рішення про відхилення запропонованого плану реструктуризації боргів та звернення до суду з клопотанням про закриття провадження у справі.

Надання декларації про майновий стан є процесуальним обов`язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи

Задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника певні обов`язки, зокрема:

- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статі 116 КУЗПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;

- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;

- подати проект плану реструктуризації та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУПБ);

- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУЗПБ);

- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).

Також КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, серед яких, зокрема, передбачає закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадках: ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини сьомої статті 123 КУзПБ).

Проте, як убачається з матеріалів справи №903/1179/25 про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 , боржник ОСОБА_1 надала неповну та недостовірну інформацію про власний майновий стан, а також неповну та недостовірну інформацію щодо членів сім`ї.

Із заявою про неплатоспроможність боржниця звернулась до суду 25 грудня 2025 року, відповідно, за приписами Кодексу України з процедур банкрутства вона мала би подати до суду декларації про майновий стан за 2022, 2023, 2024 роки, тобто за три роки (за кожен рік окремо), що передували року подання до суду заяви (2025 року). Однак, у порушення зазначеного припису КУзПБ боржником взагалі не було надано декларації про майновий стан боржника за 2022 рік.

Разом з тим, навіть у наданих до суду деклараціях за 2023, 2024, 2025 роки стосовно членів сім`ї боржника (сина ОСОБА_3 , та чоловіка ОСОБА_4 ) зазначено «не надали інформацію».

Водночас Банк зауважує, що відповідно до пункту 9 Примітки до Наказу Міністерства юстиції України від 21.08.2019 №2627/5 "Про затвердження форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність" боржник за розділами декларації зазначає всю інформацію про членів сім`ї, яка йому відома та яку він може отримати з офіційних джерел (правовстановлюючі документи, відповідні державні реєстри).

Якщо член сім`ї не надав боржнику інформацію, то така інформація може бути отримана ним або керуючим реструктуризацією з офіційних джерел.

Відтак, отримання інформації щодо членів сім`ї може здійснюватися боржником альтернативним способом, як безпосередньо від членів сім`ї так і з офіційних джерел.

Аналогічний висновок наведено в постанові Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №904/1454/20 (п. 28.1, 28.2).

В поданих разом із заявою деклараціях про майновий стан боржника не зазначено відомості про майно (земельні ділянки, житлові будинки, квартири, гаражі, цінні папери інше нерухоме майно), яке належить членам сім`ї боржника.

А боржник ОСОБА_5 в порушення приписів КУзПБ, попри те, що члени сім`ї не надали інформацію, не отримала інформацію щодо членів сім`ї з офіційних джерел і не вказала їх в першочергово поданих до суду Деклараціях про майновий стан.

Крім цього, виявлено, що до членів сім`ї боржниці також належить ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ), яка є дружиною ОСОБА_3 сина боржниці, тобто невісткою боржниці.

Як виявлено із реєстру речових прав, відповідно до наявних даних у володінні сина боржниці - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 , перебувають (перебували):

частка квартири, площею 47,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;

квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ;

автомобіль марки SKODA, модель OCTAVIA, 2010 року випуску, номерний знак НОМЕР_5 (привезена з-за кордону).

При цьому, квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , яка йому належала, була переоформлено на його дружину - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка на даний час володіє вказаною квартирою, проте відомості про належність даної квартири ані сину, ані в подальшому - невістці, не були зазначені в поданих до суду деклараціях.

Також, не була вказана в деклараціях боржниці інформація про автомобіль марки SKODA, модель OCTAVIA, 2010 року випуску, номерний знак НОМЕР_5 , належний сину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Крім цього, в деклараціях боржника взагалі не зазначено відомості про майно члена родини, а саме ОСОБА_6 , якій належать:

квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ;

земельна ділянка.

З огляду на вищевикладене, у зв`язку з ненаданням боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім`ї, приховуванням боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї, тобто порушенням принципу добросовісності, на зборах кредиторів 15.06.2026 було прийнято рішення про відхилення запропонованого плану реструктуризації боргів та звернення до суду з клопотанням про закриття провадження у справі, що належить до компетенції зборів кредиторів згідно з частиною восьмою статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства.

30.06.2026 через електронний суд від арбітражного керуючого надійшла заява, в якій останній зазначає, що в письмових поясненнях від 16.06.2026 арбітражним керуючим висловлено позицію щодо відсутності підстав для закриття провадження у справі.

Зокрема мотивація прийнятого зборами кредиторів боржника рішення щодо відмови у схваленні плану реструктуризації та звернення до суду з клопотанням про закриття провадження у справі полягає у доводах про неподання боржником декларації за 2022 рік, а також не відображення у деклараціях наявності у дружини сина боржника (невістки) квартири, яку придбано у сина боржника.

Водночас, відповідно до вимог ч.5 ст.116 КУзПБ визначено коло осіб, які відносяться до членів сім`ї боржника, та відносно майнового стану яких боржнику належить подати інформацію при зверненні до господарського суду.

Зокрема до складу таких осіб відносяться: особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Відповідно, при зверненні до господарського суду у деклараціях боржник підставно зазначала лише чоловіка та сина.

Оскільки, невістка ОСОБА_6 не належить до членів сім`ї боржника в розумінні приписів Кодексу, а тому відсутні підстави для зазначення боржником в декларації такої особи як члена сім`ї.

Натомість, зазначення в декларації осіб, що не є членами сім`ї боржника, свідчило б про внесення до декларації недостовірних відомостей, що є самостійною підставою для закриття провадження у справі.

Також арбітражним керуючим в межах реалізації повноважень керуючого реструктуризацією боржника здійснено перевірку відомостей декларації, а також вжито заходи щодо з`ясування майнового становища боржника, відомості про що також надані господарському суду.

Враховуючи викладене, рішення зборів кредиторів боржника із наведених мотивів про закриття провадження у справі є безпідставним; пропозиція зборів кредиторів не відповідає змісту та завданню провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

З огляду на вказане, керуючий реструктуризацією боргів боржника стверджу, що наявні підстави для прийняття судом рішення про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника.

Враховуючи викладене, керуючись ст.130 КУзПБ, арбітражний керуючий Василюк І. М. просить суд визнати боржника банкрутом і ввести процедуру погашення боргів боржника.

Одночасно повідомляє господарський суд, що не заперечує щодо призначення та просить призначити його керуючим реалізацією майна.

В судовому засіданні арбітражний керуючий Василюк І. М. підтримав свої письмові пояснення та клопотання.

В свою чергу, боржниця ОСОБА_1 просила суд визнати її банкрутом, ввести щодо себе процедуру погашення боргів, керуючим реалізацією майна призначити арбітражного керуючого Василюка І. М.

Представник банку підтримав своє клопотання про закриття провадження у справі з підстав, що зазначені у ньому.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, про можливість визнання боржника банкрутом та введення процедуру погашення боргів боржника у справі.

Фактичне та нормативне обґрунтування:

Відповідно до ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Відповідно до ст. 1 КУзПБ боржником є юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КУзПБ до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.

Статтею 1 КУзПБ визначено, що погашення боргів боржника це - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою задоволення вимог кредиторів за рахунок реалізації майна банкрута, визнаного банкрутом у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУзПБ господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.

Кодексом України з процедур банкрутства задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності передбачено, серед іншого:

- закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 ч. 7 ст. 123 КУзПБ);

- дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (ч. 11 ст. 126 КУзПБ).

Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника фізичної особи, за

яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм

неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

Якщо боржник є добросовісним, а план реструктуризації боргів боржника не схвалено, суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом.

За змістом ч. 1 ст. 130 КУзПБ господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у двох випадках,

якщо:

- протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника;

- зборами кредиторів прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.

Ця норма хоча і регламентує початок судової процедури погашення боргів боржника, проте не визначає всіх випадків її введення та усієї сукупності підстав, що належить з`ясувати суду для переходу до наступної судової процедури у справі.

За змістом абз. 2 ч. 2 ст. 6, ч. 1 ст. 130 КУзПБ процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність фізичної особи одночасно з визнанням банкрутом боржника, тобто у разі встановлення ознак неплатоспроможності боржника.

Таким чином, визнаючи боржника фізичну особу банкрутом, господарський суд має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, шляхом з`ясування та зіставлення активів і пасивів боржника.

Тому неплатоспроможність боржника є обов`язковою підставою для визнання боржника банкрутом та переходу до судової процедури погашення боргів, зокрема в порядку ч. 1 ст. 130 КУзПБ, а відсутність ознак неплатоспроможності боржника матиме наслідком закриття провадження у справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 90 КУзПБ.

Отже, приписи ч. 1 ст. 130 КУзПБ не повинні застосовуватися суто формально та зводитися до підрахунку строків чи встановлення відсутності / наявності рішення зборів кредиторів про схвалення плану реструктуризації боргів боржника без встановлення господарським судом обставин справи, перевірки дотримання процесуальних гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін, а також з`ясування підстав для закриття провадження у справі, зокрема за ч. 7 ст. 123, ч. 11 ст. 126 КУзПБ.

Верховний Суд зауважує, що приписи ч. 11 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУзПБ у їх системному зв`язку є послідовністю процесуальних засобів, де дискреція господарського суду у вирішенні питання про перехід до наступної судової процедури чи закриття провадження у справі за ч. 1 ст. 126 КУзПБ є основним процесуальним інструментом, що застосовується крізь призму судового контролю та відповідно до мети провадження про неплатоспроможність фізичної особи, а ч. 1 ст. 130 КУзПБ формалізує початок судової процедури погашення боргів боржника та є спеціальною процесуальною гарантією для добросовісного боржника у разі зволікання зборів кредиторів із прийняттям рішення щодо плану реструктуризації його боргів.

Такі висновки узгоджуються із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 01 листопада 2022 року у справі № 904/6042/20, від 17 січня 2023 року у справі №914/3085/21, від 08 грудня 2022 року у справі № 916/1941/21, у постановах Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26 травня 2022 року у справі № 903/806/20 та від 22 вересня 2021 року у справі № 910/6639/20 і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від них у цій справі (постанова Верховного Суду від 21 вересня 2023 року у справі № 908/3839/21122).

В даному випадку судом встановлено про те, що провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) відкрито ухвалою суду від 29.01.2026.

Ухвалою суду від 10.03.2026 заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «УКРГАЗБАНК» від 28.02.2026 про визнання кредитором у справі про неплатоспроможністю ОСОБА_1 на суму 4 286 178, 22 грн задоволено повністю. Визнано вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «УКРГАЗБАНК» у розмірі 4 281 831,61 грн. (основна заборгованість) - друга черга; 4 346,61 грн. (пеня) третя черга; 5 324,80 грн. позачергово.

Єдиним кредитором у справі є ПАТ КБ «УКРГАЗБАНК»

15.05.2026 відбулись збори кредиторів, на яких повідомлено, що боржник пропонує здійснювати погашення заборгованості перед кредитором протягом 5 років в сумі 5 000, 00 грн, інша заборгованість пропонується до списання. За наслідками відповідних зборів, кредитор у справі вирішив звернутися до боржника із пропозицією щодо збільшення обсягів щомісячних платежів на погашення кредиторських вимог кредиторів.

У відповіді на пропозицію про збільшення щомісячного розміру для погашення кредиторської заборгованості ОСОБА_1 в листі від 26.05.2026 (Т. 2, а. с. 17) повідомляє, про отримання доходу, а саме заробітної плати та пенсії. Проте, зважаючи на свій вік та стан здоров`я позбавлена можливості здійснювати погашення заборгованості у більшому розмірі. Отримання доходу у вигляді заробітної плати має тимчасовий характер, а тому боржниця просить розглянути можливість погашення кредиторської заборгованості в розмірі 5 000, 00 грн протягом 60 місяців.

15.06.2026 відбулись збори кредиторів, на яких було прийнято рішення про відхилення запропонованого плану реструктуризації боргів та звернення до суду з клопотанням про закриття провадження у справі.

Відтак, план реструктуризації боргів у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 єдиним кредитором у справі не схвалено.

У спеціальних нормах КУзПБ законодавець закріпив передусім принцип добросовісної поведінки боржника фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення

платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів щодо задоволення їх вимог. Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

За приписами ст. 130 КУзПБ протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність саме збори кредиторів повинні прийняти рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про перехід до процедури погашення боргів боржника.

Якщо поведінка боржника є відкритою, зрозумілою, чесною щодо кредитора, своєчасною та добросовісною, містить ознаки сприяння до встановлення усіх обставин, необхідних під час розгляду справи про неплатоспроможність, боржник демонструє дієве прагнення до реабілітації в межах процедур, передбачених КУзПБ для відновлення платоспроможності фізичних осіб, добросовісно виконує свої обов`язки під час провадження у справі, однак протягом 120 днів з дня відкриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи між боржником і кредитором не досягнуто компромісу щодо умов плану реструктуризації боргів боржника, а отже, не прийнято рішення про його схвалення, то суд може визнати боржника банкрутом та ввести процедуру погашення його боргів відповідно до

ч. 1 ст. 113 КУзПБ (постанова Верховного Суду від 16 квітня 2025 року у справі №912/1882/23123).

У постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22 вересня 2021 року у справі №910/6639/20 викладено правову позицію, за змістом якої суд може прийняти рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника лише за умови добросовісного виконання боржником своїх обов`язків, та якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника (ч. 1 ст.130 КУзПБ).

Щодо майнового стану боржника:

Для встановлення наявності майна, грошових коштів та інших активів ОСОБА_1 , керуючим реструктуризацією боржника вжито заходи, спрямовані на пошук та виявлення майна, грошових коштів та інших цінностей боржника та членів її сім`ї.

Так, арбітражним керуючим в процедурі реструктуризації боргів направлено запити та отримано відповіді від підприємств, установ, організацій, отримано довідки та витяги з відкритих державних реєстрів та баз даних щодо боржника та членів її сім`ї:

Згідно відповіді АТ «Укрзалізниця» інформації про вагони за ОСОБА_1 та за членами її родини, як власників, в АБД ПВ немає. Відсутні відомості про зареєстровані локомативи.

Державною авіаційною службою України повідомлено, що у Державному реєстрі цивільних суден України за ОСОБА_1 та членами її сім`ї повітряні судна не зареєстровані.

Згідно відповіді РСЦ ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях за ОСОБА_1 та ОСОБА_4 транспортні засоби не зареєстровані та в період з 01.01.2023 по 03.03.2026 не перереєстровувалися. За ОСОБА_3 (син боржника) зареєстровано транспортний засіб SKODA OCTAVIA.

Арбітражним керуючим подано повторний запит до РСЦ ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях.

Згідно відповіді РСЦ ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях за ОСОБА_1 та ОСОБА_4 транспортні засоби не зареєстровані та в період з 01.01.2023 по 03.03.2026 не перереєстровувалися. За ОСОБА_3 (син боржника) зареєстровано транспортний засіб VOLKSWAGEN LT 35, 2005 р.в., номерний знак НОМЕР_6 .

За результатами перевірки встановлено, що дані, які зафіксовані боржником в деклараціях щодо транспортних засобів відповідають фактичним обставинам справи щодо боржника.

Згідно з відповіддю Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 серед власників пакетів голосуючих акцій (5 відсотків і більше) акціонерних товариств, відсутні.

Арбітражним керуючим самостійно здійснено пошук об`єктів права інтелектуальної власності.

Згідно інформаційної системи УКРНОІВІ ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 не є власниками об`єктів інтелектуальної власності.

Згідно з інформацією, розміщеною на Державному геологічному порталі з бази даних Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України», відомості стосовно наявності у ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 дійсних спеціальних дозволів на користування надрами відсутні.

ГУ Держпродспоживслужби в Волинській області повідомило, що ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 трактори, самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожньо-будівельніі меліотивні, причіпні та начіпні машини у ГУ Держпродспоживслужби в Волинській області не зареєстровані та не відчужувались.

Укртрансбезпекою повідомлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 не мають чинних ліцензій на право провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень.

Згідно з Державним судновим реєстром України та Суднової книги відсутні відомості щодо зареєстрованих суден за ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 .

Державною службою з питань праці повідомлено, що за ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 не зареєстровано рухомого майна, що підлягає реєстрації або взяттю на облік відповідно до наданих повноважень.

Волинською митницею повідомлено, що в зоні діяльності митниці митного оформлення товарів ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 не здійснювали.

ГУ Держгеокадастром у Волинській області повідомлено, що за ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 не зареєстровано земельні ділянки.

Згідно з даними податкового органу ОСОБА_1 щомісяця виплачується заробітна плата від ПП «Компанія ММС» в розмірі 9 090,91 грн та МП «Октан» в розмірі 6 500,00 грн.

Також, ОСОБА_1 , отримує пенсію за віком в розмірі 5 187,22 грн.

У боржниці ОСОБА_1 наявна частка у статутному капіталі ПФ «Прайд-бюро» (100%) та ТОВ «Венар-Захід» (25%).

У ОСОБА_3 наявна частка у статутному капіталі ПА «Лідеравтогруп» (100%)

Прибуток від господарської діяльності ОСОБА_1 не отримує.

До ГУ ДПС у Волинській області керуючим реструктуризацією подано запит щодо надання копій фінансових звітностей ПФ «Прайд-бюро» та ТОВ «Венара-Захід».

ГУ ДПС у Волинській області повідомлено, що ТОВ «Венара-Захід» фінансова звітність не подавалась за період з 2021-2025рр.; ПФ «Прайд-бюро» не подавалась звітність за період з 2021-2024рр.

ГУ ДПС у Волинській області надано копію фінансової звітності за 2025 рік ПФ «Прайд-бюро».

Щодо твердження банку про те, що боржниця ОСОБА_1 надала неповну та недостовірну інформацію про власний майновий стан, а також неповну та недостовірну інформацію щодо членів сім`ї.

В заяві від 07.05.2026 боржниця повідомила суд про те, що в деклараціях про майновий стан за 2022-2025 роки нею помилково неправильно зазначено РНОКПП свого сина ОСОБА_3 , правильним слід вважати РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідні обставини враховано судом та розцінюються як технічна помилка, яка не вплинула на хід провадження у справі про неплатоспроможність.

На виконання вимог ухвали господарського суду від 05.01.2026 боржником усунено недоліки поданої заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, про що зазначається в ухвалі суду від 14.01.2026.

В матеріалах справи міститься декларація про майновий стан боржника за 2022 рік (Т. 1, а. с. 125-128). Відтак твердження кредитора про відсутність відповідної декларації є безпідставним.

Відповідно до вимог ч.5 ст.116 КУзПБ визначено коло осіб, які відносяться до членів сім`ї боржника, та відносно майнового стану яких боржнику належить подати інформацію при зверненні до господарського суду.

Зокрема до складу таких осіб відносяться: особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Відповідно, при зверненні до господарського суду у деклараціях боржник підставно зазначала чоловіка та сина.

Оскільки, невістка ОСОБА_6 в розумінні КУзПБ не належить до членів сім`ї боржника, відсутні підстави для зазначення боржником в декларації такої особи як члена сім`ї.

Будь-які застереження банку щодо відчуження боржницею на користь невістки майна з метою уникнення звернення стягнення на таке майна не зазначено.

Відтак, доводи банку про незазначення в декларації серед членів сім`ї боржниці дружини сина (невістки) є безпідставними.

Більше того, керуючий рестуркиузацією боргів боржника повідомив суд про те, що спілкуючись з ОСОБА_1 було з`ясовано, що її син ОСОБА_3 та невістка ОСОБА_6 проживають окремо від боржника та є окремою сім`єю. Повідомлено боржником, що джерелом доходів сина є дохід, який отримується закордоном, зокрема у Республіці Польща.

Повідомлено, що з січня 2022 року син боржниці ОСОБА_3 перебуває закордоном.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 , ОСОБА_4 (чоловік) та ОСОБА_3 (син) не зареєстровано права власності на нерухоме майно.

Крім цього, арбітражним керуючим отримано відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо боржника та членів її сім`ї задля здійснення аналізу майнового становища, перевірки підстав набуття та імовірного відчуження майнових активів тощо.

Так, згідно з інформаційною довідкою арбітражним керуючим встановлено, що у 2015 році ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 було відчужено квартиру, яка належала їм на праві спільної сумісної власності та була набута членами сім`ї в порядку приватизації.

Також, сином боржниці ОСОБА_3 у 2015 році було відчужено належні йому будинок та земельну ділянку по АДРЕСА_1 УПА.

Взаємозв`язок зазначених об`єктів нерухомості із борговими зобов`язаннями боржника, виникнення стану неплатоспроможності боржника, відчуження з метою уникнення зобов`язань, а також наявність підстав для оспорення правочинів арбітражним керуючим та судом не встановлено.

Банк про такі обставини також не зазначає.

Також представником кредитора зазначено про виявлення інформації щодо квартири, яка знаходиться на АДРЕСА_5 , яка належить невістці боржника, однак не відображена у деклараціях.

Арбітражним керуючим здійснено перевірку підстав реєстрації права власності на нерухоме майно за ОСОБА_6 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Так, ОСОБА_3 (син боржниці) у 2021 році придбано майнові права на вказану квартиру на умовах розстрочення платежу у ТОВ «ЖК ДРІМ ТАУН». У 2022 році ОСОБА_3 майнові права були продані на користь його дружини ОСОБА_6 , яка залишається власником даного об`єкта нерухомості.

З огляду на вказане, твердження кредитора про ненадання боржником повної та достовірної інформації про майновий стан членів сім`ї, що свідчить про недобросовісність боржника не ґрунтується на положеннях законодавства та матеріалах справи про неплатоспроможність.

Враховуючи, що син боржника немає спільних фінансових та інших зв`язків з боржницею, з особистих переконань, скористався своїм правом та не надав відомості про свої майно боржнику.

При цьому суд не може залишити поза увагою ту обставину, що можливість погашення боргів боржника за рахунок коштів члена сім`ї, який не пов`язаний з боржником спільним проживанням, спільним побутом та наявністю взаємних прав та обов`язків не ґрунтується на чинному законодавстві.

Розділи декларації, яка подавалася боржником до суду, містять відомості щодо надання чи ненадання інформації членами сім`ї.

Процедура неплатоспроможності боржника не може бути в залежності від надання чи ненадання членами сім`ї, зокрема, з якими боржник не проживає та не пов`язаний спільним побутом, відповідної інформації щодо майнового становища.

Декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність є документом, що заповнюється та подається боржником для мети розкриття перед судом та кредиторами свого реального майнового стану та дослідження питання можливості реструктуризації боргів. Декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність повинна відповідати принципам повноти та достовірності. Порушення цих принципів може свідчити про недобросовісність або необачність боржника. При цьому, встановлюючи обов`язковість надання суду декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, законодавець передбачив можливість подання виправленої декларації.

Відповідно до п.9 Примітки до Наказу Міністерства юстиції України від 21.08.2019 №2627/5 «Про затвердження форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність» боржник за розділами декларації зазначає всю інформацію про членів сім`ї, яка йому відома та яку він може отримати з офіційних джерел (правовстановлювальні документи, відповідні державні реєстри). Якщо член сім`ї не надав боржнику інформацію і така інформація не може бути отримана ним з офіційних джерел, у відповідному рядку декларації зазначається «Член сім`ї не надав інформацію».

Арбітражним керуючим отримувалась інформаційна довідка щодо нерухомого майна, зареєстрованого за сином боржниці ОСОБА_3 .

Згідно з повною перевіркою у інформаційній довідці відсутні відомості про відчуження майнових прав на нерухоме майна.

Суд погоджується з доводами арбітражного керуючого про те, що з огляду на специфіку майна (майнові права, що не підлягають державній реєстрації), боржник була позбавлена можливості дізнатись про придбання і відчуження її сином ОСОБА_3 на користь невістки ОСОБА_6 майнових прав на квартиру.

Враховуючи викладене, відсутні підстави стверджувати про надання боржником недостовірної інформації щодо членів сім`ї.

У судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах ст.ст. 3 та 13 ЦК України, відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (п.6 ч.1 ст.3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 26.05.2022 у справі №903/806/20 у спеціальних нормах КУзПБ законодавець закріпив передусім принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

У цих висновках Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, сформульованої в постанові від 27.02.202 у справі №910/4014/22.

Закриття провадження за наявності реальної фінансової спроможності боржника призведе до залишення вимог кредитора без задоволення та нівелює основну мету процедури неплатоспроможності досягнення компромісу між сторонами та максимально можливе розрахування за зобов`язаннями.

Під час перевірки декларацій арбітражним керуючим не встановлено фактів приховування відомостей, які впливають на визначення майнового стану боржника, а відповідно її недобросовісності та наявності підстав для закриття провадження у цій справі про неплатоспроможність; доводи кредитора з цього приводу безпідставні та не відповідають положенням КУзПБ та матеріалам справи.

Отже, оскільки станом на 30.06.2026 до суду не був поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, враховуючи недостатність майна боржника для задоволення вимог кредиторів, невстановлення судом та недоведення кредитором недобросовісності боржника, враховуючи відсутність законних підстав для затвердження плану реструктуризації боргів боржника або закриття провадження у справі, Суд вважає обґрунтованим визнання фізичної особи ОСОБА_1 банкрутом та введення процедури погашення боргів в порядку ч. 1 ст. 130 КУзПБ, оскільки протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника.

Щодо призначення керуючого реалізацією майна боржника, необхідно зазначити таке:

Відповідно до ч. 1 ст. 130 Кодексу України з процедур банкрутства, постановою про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника господарський суд також призначає керуючого реалізацією майна в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства, кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією визначається судом шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, за принципом випадкового вибору.

При вирішенні питання щодо призначення керуючим реалізацією боргів ОСОБА_1 судом враховується факт належного виконання арбітражним керуючим Василюком І. М. повноважень керуючого реструктуризацією боргів боржника у справі, також береться до уваги освіта, досвід та організаційно-технічні можливості арбітражного керуючого виконувати повноваження керуючого реалізацією.

Враховуючи, що зазначена кандидатура відповідає вимогам ст. 28 КУзПБ, суд вважає за можливе призначити арбітражного керуючого Василюка Ігоря Миколайовича (Свідоцтво Міністерства юстиції України про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №241 від 17.04.2013, адреса для кореспонденції: пр. Волі, 19/4, м.Луцьк, 43025, mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ), яким до цього часу виконувались функції керуючого реструктуризацією боргів боржника, керуючим реалізацією боргів ОСОБА_1 , із наступним визначенням оплати послуг арбітражного керуючого за виконання відповідних повноважень у розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб за кожен місяць виконання своїх повноважень.

Заява про згоду на виконання відповідних повноважень подана арбітражним керуючим до суду.

Відповідно до ст. 133 КУзПБ, для задоволення вимог кредиторів кошти від продажу майна боржника вносяться на окремий банківський рахунок, відкритий керуючим реалізацією. Витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів. Вимоги кредиторів за зобов`язаннями боржника, забезпеченими заставою майна фізичної особи, задовольняються за рахунок такого майна. Кошти, отримані від продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення, після покриття витрат, пов`язаних з утриманням, збереженням та продажем цього майна, та сплати додаткової винагороди арбітражного керуючого відповідно до положень статті 30 цього Кодексу використовуються виключно для задоволення вимог кредитора за зобов`язаннями, які таке майно забезпечує.

Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;

2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;

3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Вимоги кожної наступної черги задовольняються за рахунок коштів від продажу майна боржника після повного задоволення вимог попередньої черги, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно до суми вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги.

Не задоволені за рахунок реалізації предмета застави вимоги кредиторів за зобов`язаннями боржника, забезпеченими заставою майна, задовольняються у другу чергу.

Вимоги, не задоволені через недостатність майна боржника, вважаються погашеними, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, щодо сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, а також інші вимоги особистого характеру, які не були задоволені або погашені частково у процедурі задоволення вимог кредиторів, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи в порядку, встановленому цивільним законодавством.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 1, 2, 113, 114, 123, 126, 130 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 233-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «УКРГАЗБАНК» від 24.06.2026 №117/71972/2026 про закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) відмовити.

2. Клопотання арбітражного керуючого Василюка Ігоря Миколайовича № 02-52/69 від 16.06.2026 про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника задоволити.

2. Припинити процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

3. Припинити повноваження керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Василюка Ігоря Миколайовича.

4. Визнати банкрутом фізичну особу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

5. Ввести процедуру погашення боргів боржника фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

6. Призначити керуючим реалізацією майна фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Василюка Ігоря Миколайовича (Свідоцтво Міністерства юстиції України про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №241 від 17.04.2013, адреса для кореспонденції: пр. Волі, 19/4, м.Луцьк, 43025, mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

7. Встановити керуючому реалізацією майна фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) арбітражному керуючому Василюку І. М. основну грошову винагороду у розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

8. Оприлюднити протягом трьох днів з дня прийняття постанови на офіційному веб-порталі судової влади України повідомлення про визнання фізичної ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника.

9. Керуючому реалізацією майна ОСОБА_2 спільно із ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) не пізніше 30 днів з дня введення процедури погашення боргів провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість.

10. Зобов`язати керуючого реалізацією надати суду документально підтверджений звіт про виконану роботу з інформацією про фінансове становище і майно боржника при проведенні процедури погашення боргів боржника станом на день подання звіту.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури набирає законної сили з моменту її прийняття.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 253, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Північно-західного апеляційного господарського суду, протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення (постанови). Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повної постанови 03.07.2026

Суддя Микола ШУМ