Рішення № 137920945, 03.07.2026, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/897/26

Провадження № 2/373/1105/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Опанасюка І.О.,

за участю:

секретаря судових засідань Бутович Я.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 373/897/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Зміст позовних вимог.

Представник позивача Бітнер Н.С. звернулася до суду з вказаним позовом та просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»заборгованість за кредитним договором № 09.06.2023-100000895 від 09.06.2023 у розмірі 10000 грн 00 коп.; судові витрати покласти на відповідача.

Позов обґрунтовано тим, що 09.06.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) №09.06.2023-100000895.

Відповідно до умов Договору відповідачу надано кредит у розмірі 9000 грн 00 коп., строком на 28 днів з дати його надання, дата повернення кредиту 06.07.2023, процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,3% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом строку, на який надається кредит. Комісія, пов`язана з наданням Кредиту становить 15% від суми Кредиту та дорівнює 1350 грн. 00 коп

Позикодавець належним чином виконав свої зобов`язання за договором позики, надавши позичальнику кредитні кошти , в порядку передбаченому умовами кредитного договору.

Відповідач свої зобов`язання до договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, утворилась заборгованість у розмірі 10000 грн 00 коп., що складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 5373 грн 97 коп., по процентах у розмірі 3 276 грн 03 коп., комісії (пов`язаної з наданням кредиту) 1350 грн 00 коп.

Рух справи в суді.

Ухвалою від 01.04.2026 відкрито провадження в даній справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явилася, просить справу розглядати без її участі.

Поштове відправлення із копією ухвали суду, надіслане за зареєстрованим місцем проживання відповідача, повернулось без вручення з поштовою відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою».

23.06.2026 ухвалою Переяславського міськрайонного суду Київської області розгляд справи призначено за правилами спрощеного провадження з викликом сторін.

Судове засідання призначене на 09:00 год 03.07.2026.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України.

На підставі частини 11 статті 128 ЦПК України відповідач з опублікуванням оголошення про виклик вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та роз`яснено, що розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін проводиться за його клопотанням, яке він може подати в строк для подання відзиву на позов.

У встановлений судом строк відповідачем, який належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, не надано відзиву на позов без поважних причин, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до частини 2 статті 191 ЦПК України.

Зважаючи на відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні та незначну складність спору, суд не вбачає підстав для проведення судового засідання, а тому справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України.

Судом встановлено наступне.

09.06.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 09.06.2023-100000895 шляхом підписання відповідачем електронним цифровим підписом Пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферти) та Заявки про отримання кредиту , яка містить електронно цифровий підпис позичальника ( ОСОБА_1 ) виконаний за допомогою одноразового ідентифікатора - P861.

Суду надано підтвердження ідентифікації та верифікації кліента та направлення їй одноразового ідентифікатора P861.

Відповідно до умов Договору та Заявки, що є невід`ємною частиною договору, відповідачу надано кредит у розмірі 9000 грн 00 коп. строком на 28 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту 06.07.2023, процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,3% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Відповідно до договору неустойка - 90 грн 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Комісія, пов`язана з наданням Кредиту складає 15% від суми Кредиту та дорівнює 1350 грн. 00 коп.

Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4441-11XXXXXX-4135.

Додатки до кредитного договору № 09.06.2023-100000895 (кредитної лінії) - паспорт споживчого кредиту, анкета позичальника, оферта датовані 09.06.2023 та містять контактні дані позичальника та електронний підпис позичальника, відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора - P861.

Відповідно до квитанції LIQPAY 2324667126, яка завірена печаткою та підписом уповноваженої особи АТ КБ «ПРИВАТ БАНК», доданої до позовної заяви, Order ID O_14E5F90895CA45440B4B9E12F86688E7A8FB, ідентифікатор еквайра АТ КБ ПриватБанк, Ідентифікатор платіжного пристрою I02203P9, сума та валюта операції 9000 UAH, Дата та час операції 2023.06.09 12:01, призначення платіжної операції: Видача за договором № 09.06.2023-100000895; отримувач: 444111*35.

Також, відповідач надав суду копію договору про надання послуг з переказу коштів в системі LigPay №4507 від 01.11.2020 укладеного між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та АТ КБ «ПРИВАТ БАНК».

Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 09.06.2023-100000895 від 09.06.2023 заборгованість ОСОБА_1 складає: 10000.00 грн, з яких: 5373.97 грн - основний борг; 3276.03 грн - проценти; 1350.00 грн - комісія за надання.

Нарахування процентів здійснювалось за період з 09.06.2023 по 06.07.2023.

Норми права які підлягають застосуванню.

Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 3 статті 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 628, 629 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

Відповідно до частини 2 статті 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За правилом частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Отже, у розумінні статті 205, 207 ЦК України будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно статті 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до частини 4 статті 11 Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

За правилами частини 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Відповідно до частини 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями статті 12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Статтями 12, 13, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Висновки суду.

Судом встановлено, що 09.06.2023 між товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 був укладений дистанційно в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи кредитний договір № 09.06.2023-100000895.

Позичальник за допомогою інструменту ідентифікації пройшов автентифікацію, ідентифікацію та верифікацію як фізична особа відповідно до законодавства.

Встановлено, що кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора P861, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину.

У такий спосіб, судом встановлено, що договір позики був укладений та підписаний в електронній формі і такі дії сторін узгоджуються з вимогами статті 6, 627 ЦК України та статті 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

У постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі №334/3056/15 зроблено висновок, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме: надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

В підтвердження перерахування коштів за кредитним договором суду надано платіжну квитанцію LIQPAY 2324667126, яка завірена печаткою та підписом уповноваженої особи АТ КБ «ПРИВАТ БАНК», доданої до позовної заяви, Order ID O_14E5F90895CA45440B4B9E12F86688E7A8FB, ідентифікатор еквайра АТ КБ ПриватБанк, Ідентифікатор платіжного пристрою I02203P9, сума та валюта операції 9000 UAH, Дата та час операції 2023.06.09 12:01, призначення платіжної операції: Видача за договором № 09.06.2023-100000895; отримувач: 444111*35.

Також, відповідач надав суду копію договору про надання послуг з переказу коштів в системі LigPay №4507 від 01.11.2020 укладеного між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та АТ КБ «ПРИВАТ БАНК».

Тобто, кредитні кошти відповідачу перераховані за допомогою платіжного провайдера, фінансовою установою, що має відповідну ліцензію та у спосіб обумовлений умовами кредитного договору № 09.06.2023-100000895 від 09.06.2023 на картковий рахунок зазначений у договорі.

У такий спосіб, позивачем доведено належними, допустимими та достатніми доказами виникнення між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та відповідачем зобов`язальних правовідносин на умовах, зазначених у кредитному договорі.

Суму заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5373,97 грн суд вважає підтвердженою.

Сума заборгованості за відсотками за користування кредитом, яка наведена у розрахунку заборгованості нараховувались відповідачем в межах дії Договору та відповідно до його умов. Кредит був виданий на 28 днів з дати його надання. Відсотки за користування кредитом нараховані за період з з 09.06.2023 по 06.07.2023 (28 днів з дати видачі кредитних коштів.

1.3% від суми кредиту 9000,00 гривень становить 117,00 грн.

Позивачем заявлені до стягнення з відповідача проценти за користування кредитом в сумі 3276.03 грн, розмір яких узгоджується з умовами договору, а нарахування відбувалось в межах строку його дії (28 Х 117 = 3276.00), що і було заявлено до стягнення.

Отже, заборгованість за процентами за користування кредитом, нарахована позивачем вірно, відповідає умовам договору та розрахована в межах його дії, що узгоджується з наданим суду розрахунком заборгованості, а відтак підлягає до стягнення з відповідача в заявленому розмірі.

Щодо позовної вимоги про стягнення комісії пов`язаної з наданням кредиту в розмірі 1350.00 гривень, суд зазначає наступне.

Виходячи із змісту кредитного договору № 09.06.2023-100000895 від 09.06.2023, даний кредит є споживчим.

Наявність такої комісії вимагає зазначення в кредитному договорі переліку додаткових та супутніх фінансових послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням/поверненням кредиту, що надаються позичальнику, адже само по собі надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком банку/фінансової установи, й виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09.12.2019 в справі №524/5152/15 (провадження №61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

У постанові Верховного Суду від 10.01.2024 у справі №727/5461/23 (провадження № 61-17096св23) зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення кредитного договору, щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч.1 та ч.2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Отже, умови договору про сплату комісії саме за надання кредиту, тобто за дії, які кредитодавець здійснює на власну користь, є несправедливими, суперечать принципу добросовісності, та мають наслідком істотний дисбаланс договірних прав і обов`язків та погіршення становища споживача, що за своєю природою є дискримінаційними.

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Визнання судом нікчемного правочину недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, оскільки нікчемний правочин є недійсним в силу закону з моменту його укладення.

Відповідно до частин 1-2, 5, 8 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.

В даному випадку, встановлена комісія за надання кредиту є невиправданим платежем, отже, така умова договору порушує публічний порядок, та є нікчемною.

Ураховуючи вищенаведене, суд відмовляє в позовних вимогах про стягнення комісії.

Таким чином, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку кредитору не повернуті, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та процентів за користування кредитними коштами.

Отже, з урахуванням того, що відповідачем було сплачено в рахунок заборгованості за кредитним договором 3623.03 грн, стягненню з відповідача відповідачем було сплачено в рахунок заборгованості за кредитним договором № 09.06.2023-100000895 від 09.06.2023 у розмірі 8650 грн 00 коп, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5373. 97 грн та заборгованості за відсотками в розмірі 3276.03 грн .

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Вирішення судових витрат.

Виходячи з того, що вимоги позивача задоволено судом на 86,5%, з урахуванням приписів пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору в розмірі 2662.40 грн підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог, а саме 2302 грн 97 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтею 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 09.06.2023-100000895 від 09.06.2023 в розмірі 8650 гривень (вісім тисяч шістсот п`ятдесят) гривень 00 копійок, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5373 гривень 97 копійок та заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 3276 гривень 03 копійок.

В задоволенні вимоги про стягнення комісії за видачу кредиту в розмірі 1350 гривень 00 копійок відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати, які складаються із витрат із сплати судового збору в розмірі 2302 грн 97 коп.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ 37356833;

відповідач ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя І. О. Опанасюк