Єдиний державний реєстр судових рішень Єдиний унікальний № 947/11264/26
Провадження № 1-кп/946/440/26
У К Р А Ї Н А
ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
____________________
УХВАЛА
про направлення обвинувального акту
до відповідного суду для передання на розгляд іншого суду
01 липня 2026 року м. Ізмаїл
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
провів у місті Ізмаїлі Одеської області відкрите підготовче судове засідання у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022160000000163, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Севастополь АР Крим, громадянина Російської Федерації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України (далі КК),
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Севастополь АР Крим, громадянина Російської Федерації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК,
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Севастополь АР Крим, громадянина Російської Федерації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК,
сторона обвинувачення: прокурори ОСОБА_6 , ОСОБА_7
сторона захисту: обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , захисники ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
інші учасники судового провадження: потерпілі ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , Казенне підприємство «Морська пошуково-рятувальна служба».
Обвинувачені у підготовче судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце його проведення були повідомлені належним чином, а саме у зв`язку з тим, що у цьому кримінальному провадженні здійснювалось спеціальне досудове розслідування, виклик обвинувачених до суду був здійснений в порядку, передбаченому ч. 8 ст. 135, ч. 3 ст. 323 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), тобто шляхом публікації судових повісток про виклик в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та на офіційному веб-сайті суду, а копії судових повісток були надіслані захисникам обвинувачених.
Потерпілі, окрім потерпілого ОСОБА_29 , та представник потерпілої юридичної особи у підготовче судове засідання також не з`явилися, про дату, час та місце його проведення були повідомлені належним чином. Проведення підготовчого судового засідання без участі потерпілих, що не з`явилися до суду, та представника потерпілої юридичної особи не відобразиться на повноті вирішення питань у ньому, у зв`язку з чим суд згідно зі ст. 325 КПК дійшов висновку про можливість проведення засідання без їх участі.
Суть питання, що вирішується
1.Обвинувальний акт з додатками у цьому кримінальному провадженні надійшов до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області з Одеського апеляційного суду 09.06.2026, ухвалою від 10.06.2026 було призначено підготовче судове засідання, в якому підлягають вирішенню ряд питань відповідно до вимог ст. ст. 314 315 КПК, у тому числі щодо територіальної підсудності кримінального провадження Ізмаїльському міськрайонному суду Одеської області.
Встановлені судом обставини
2.У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 висловив думку про те, що кримінальне провадження має здійснювати Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області, якому це кримінальне провадження було передане для розгляду Одеським апеляційним судом ухвалою від 15.05.2026, у зв`язку з чим спір про підсудність вирішений та потрібно діяти відповідно до ухвали апеляційного суду, якому було відомо про те, що на час постановлення ухвали о. Зміїний відносився до Вилківської територіальної громади.
3.Прокурор ОСОБА_7 , захисники ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та потерпілий ОСОБА_29 погодилися з думкою прокурора ОСОБА_6 .
4.Першочергово обвинувальний акт з додатками у цьому кримінальному провадженні був направлений для розгляду 16.03.2026 до Київського районного суду м. Одеси.
5.Ухвалою Одеського апеляційного суду від 15.05.2026 матеріали провадження були направлені до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області для розгляду по суті. При цьому підставою для цього стало встановлення територіальної підсудності кримінального провадження за місцем вчинення кримінального правопорушення, а саме біля о. Зміїний, що територіально відноситься до Ізмаїльського району Одеської області. В зазначеній ухвалі апеляційний суд підкреслив, що ключовою ознакою для встановлення територіальної підсудності кримінального провадження є місце вчинення злочину, яке апеляційний суд встановив зі змісту обвинувального акту.
Мотиви, з яких суд виходив при постановлені ухвали
6.Суд, заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт з додатками, дійшов висновку, що обвинувальний акт на підставі ст. 34, п. 4 ч. 3 ст. 314 КПК підлягає направленню до Одеського апеляційного суду для вирішення питання про передання на розгляд іншого суду з таких підстав.
7.Так, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 314 КПК, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про направлення обвинувального акта до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.
8.Статтею 32 КПК однозначно та імперативно визначена територіальна підсудність кримінальних проваджень, частиною першою якої встановлено, що кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування. Дія цього абзацу не поширюється на кримінальні провадження, що віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду згідно з правилами статті 33-1 цього Кодексу.
9.Пунктом 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі Закон №1402-VIII) встановлено, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-ІХ, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX.
10.Отже, територіальна підсудність кримінальних проваджень абсолютно чітко визначена чинним законодавством, не залежить від бажання учасників судового провадження та не може бути змінена, в тому числі й судом (наголошується саме на визначену законом територіальну підсудність), а в даному випадку, враховуючи, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні одного кримінального правопорушення у встановленому апеляційним судом місці, то територіальна підсудність також не залежить і від місця проведення досудового розслідування, а тільки від місця його вчинення.
11.Так, з обвинувального акту вбачається та апеляційним судом в ухвалі від 15.05.2026 встановлено, що місцем злочину, в якому обвинувачуються ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , є місце біля о. Зміїний, який на теперішній час хоча і відноситься до Ізмаїльського району Одеської області відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-ІХ, але до набрання чинності зазначеною Постановою вказане місце не відносилося до території колишнього Ізмаїльського району Одеської області та м. Ізмаїл, а відносилось до території колишнього Кілійського району Одеської області. Саме тому в силу наведених ч. 1 ст. 32 КПК, п. 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII кримінальне провадження має здійснювати суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення, у якому обвинувачуються ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , на чому наголосив і апеляційний суд в ухвалі від 15.05.2026.
12.Отже, з викладеного випливає, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК на території, що знаходиться поза межами територіальної юрисдикції Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області, юрисдикція якого поширюється на м.Ізмаїл та колишній Ізмаїльський район Одеської області в межах, що існували до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-ІХ, до яких о. Зміїний не входить.
13.При цьому посилання прокурора ОСОБА_6 на те, що апеляційний суд під час постановлення ухвали від 15.05.2026 врахував, що о. Зміїний відноситься до Вилківської територіальної громади, не відповідають дійсності, оскільки в ухвалі апеляційного суду про це не зазначено, а містяться лише відомості про те, що о. Зміїний територіально відноситься до Ізмаїльського району Одеської області.
14.Але на території Ізмаїльського району Одеської області в межах, що існують згідно з Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-ІХ, правосуддя здійснюють чотири суди (Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області, Ренійський районний суд Одеської області, Кілійський районний суд Одеської області та Арцизький районний суд Одеської області (останній лише щодо с.Острівне, яке увійшло до складу Катлабузької селищної громади Ізмаїльського району)).
15.При цьому, наголошуючи на тому, що ключовою ознакою для встановлення територіальної підсудності кримінального провадження є місце вчинення злочину, апеляційний суд помилково не врахував зазначене щодо того, що територія біля о. Зміїний до набрання чинності вказаною Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-ІХ не відносилася до території колишнього Ізмаїльського району Одеської області та м. Ізмаїл, а відносилось до території колишнього Кілійського району Одеської області, а, отже, і підпадає під територіальну юрисдикцію Кілійського районного суду Одеської області. Це прямо випливає з ухвали Одеського апеляційного суду від 15.05.2026, в якій не містяться вказані відомості та посилання на зазначені положення п. 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII, Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-ІХ.
16.Крім того, в ухвалі Одеського апеляційного суду не міститься інших підстав для направлення кримінального провадження для розгляду саме до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області, окрім як підстава, що передбачена п. 1 ч. 1 ст. 34 КПК, а саме встановлення того, що кримінальне провадження надійшло до Київського районного суду м. Одеси з порушенням правил територіальної підсудності.
17.Статтею 34 КПК встановлені виключний перелік підстав та порядок направлення кримінального провадження з одного суду до іншого.
18.Зокрема, ч. 1 зазначеної статті передбачено, що кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо:
1) до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності;
2) після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду;
3) обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження;
4) ліквідовано суд або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який здійснював судове провадження.
До початку судового розгляду у виняткових випадках кримінальне провадження (крім кримінальних проваджень, що надійшли на розгляд Вищого антикорупційного суду) з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження може бути передано на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків, а також у разі неможливості здійснювати відповідним судом правосуддя (зокрема, надзвичайні ситуації техногенного або природного характеру, епідемії, епізоотії, режим воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях).
У разі якщо обвинувачений чи потерпілий є або був суддею чи працівником апарату Вищого антикорупційного суду і кримінальне провадження належить до підсудності цього суду, таке кримінальне провадження у першій інстанції здійснює апеляційний суд, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, і в такому разі ухвалені судові рішення оскаржуються в апеляційному порядку до апеляційного суду, який визначається колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду.
19.Частиною 2 ст. 34 КПК встановлено, що питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
20.Таким чином, підстави направлення кримінального провадження з одного суду до іншого, що передбачені наведеною нормою, умовно можна поділити на два види: у зв`язку з територіальною підсудністю та інші підстави, які не пов`язані з територіальною підсудністю.
21.Але, як було вище наведено, територіальна підсудність кримінальних проваджень абсолютно чітко визначена чинним законодавством, не залежить від бажання учасників судового провадження та не може бути змінена, в тому числі й судом. З наведених норм права також випливає, що апеляційний суд не вирішує питання про визначення територіальної підсудності чи про її зміну, а про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого при встановлені тої або іншої підстави.
22.Саме тому, при встановленні конкретного місця вчинення злочину, в якому особи обвинувачуються, але при цьому помилкове направлення кримінального провадження іншому суду, юрисдикція якого не поширюється на встановлене конкретне місце вчинення злочину, не може бути підставою для здійснення судового розгляду цього кримінального провадження судом, якому це провадження було направлено помилково. Безумовною підставою для розгляду кримінального провадження місцевим судом, якому це кримінальне провадження направлено апеляційним судом, навіть якщо провадження територіально не підсудне цьому місцевому суду, є направлення цього провадження з інших підстав, які не пов`язані з територіальною підсудністю.
23.Як було вище наведено, з ухвали апеляційного суду від 15.05.2026 вбачається, що кримінальне провадження було направлено до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області лише з однієї підстави, а саме лише з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 34 КПК, тобто у зв`язку з тим, що встановлено, що до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до Київського районного суду м. Одеси з порушенням правил територіальної підсудності. Будь-яка інша підстава з переліку, наведеного у ч. 1 ст. 34 КПК (тобто будь-яка інша підстава, яка не пов`язана з територіальною підсудністю), окрім як згідно з п. 1 ч. 1 ст. 34 КПК (у зв`язку з територіальною підсудністю), апеляційним судом не розглядалася та не була встановлена.
24.Крім того, згідно з ч. 6 ст. 34 КПК, суд, якому направлено кримінальне провадження з іншого суду, розпочинає судове провадження зі стадії підготовчого судового засідання незалежно від стадії, на якій в іншому суді виникли обставини, передбачені частиною першою цієї статті. З огляду на ці положення КПК, суд, якому направлено кримінальне провадження з іншого суду, повною мірою уповноважений вирішувати усі питання, що передбачені ст. 314 КПК, у тому числі і щодо підсудності кримінального провадження з урахуванням конкретних обставин та підстав направлення кримінального провадження до цього суду для розгляду, у тому числі і щодо територіальної підсудності. І направлення кримінального провадження на підставі територіальної підсудності до конкретного суду, якому це кримінальне провадження фактично не підсудне, свідчить про помилковість визначення суду за територіальним принципом та не є спором про підсудність. Тільки лише направлення кримінального провадження з будь-яких інших передбачених ч. 1 ст.34 КПК підстав, не пов`язаних з територіальною підсудністю, перешкоджає суду, якому направлено кримінальне провадження з іншого суду, вирішувати питання про територіальну підсудність і зобов`язує здійснювати його розгляд, навіть якщо провадження територіально не підсудне цьому суду.
25.В даному випадку Одеський апеляційний суд, визначивши, що кримінальне провадження територіально має здійснювати суд за конкретним місцем вчинення злочину, в якому обвинувачуються ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , помилково направив кримінальне провадження до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області, а не до Кілійського районного суду Одеської області, до територіальної юрисдикції якого відноситься конкретне встановлене самим апеляційним судом місце злочину, в якому обвинувачуються ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
26.Вказане свідчить про те, що це кримінальне провадження, з огляду на однозначно визначені імперативні приписи ч. 1 ст. 32 КПК, п. 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII, територіально не підсудне Ізмаїльському міськрайонному суду Одеської області, і надійшло до цього суду з порушенням правил територіальної підсудності, у зв`язку з чим Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області не є «судом, встановленим законом» в розумінні чинного законодавства України, а також практики Європейського суду з прав людини.
27.Так, Європейський суд з прав людини у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (рішення від 20.07.2006 р. п.п. 24 25) в черговий раз зазначив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії», Суд висловив думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)». У пп. 107109 рішення у справі «Коем та інші проти Бельгії» Суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, «встановленим законом».
28.Отже, враховуючи, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, яке, згідно з обвинувальним актом та ухвалою Одеського апеляційного суду від 15.05.2026, мало місце поза межами територіальної юрисдикції Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області, то кримінальне провадження помилково було направлено для розгляду цьому суду, який не є «судом, встановленим законом», у зв`язку з чим підлягає направленню до Одеського апеляційного суду для передання на розгляд іншого суду згідно з територіальним принципом підсудності.
29.Що стосується клопотань прокурора ОСОБА_32 про дозвіл на затримання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 з метою їх приводу до суду з метою розгляду клопотань про застосування запобіжних заходів у виді тримання під вартою, то суд виходить з такого.
30.Зі змісту ст. 315 КПК, яка передбачає вирішення питань судом, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду, випливає, що такі питання, у тому числі щодо заходів забезпечення кримінального провадження (ч. 3), суд вирішує, якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1 4 ч. 3 ст. 314 КПК. В даному ж провадженні встановлені підстави для прийняття рішення, передбаченого п. 4 ч. 3 ст. 314 КПК, а тому, виходячи із системного тлумачення ст. 315 КПК у взаємозв`язку зі ст. 314 та ст. 316 КПК, суд дійшов висновку про те, що в цьому випадку Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області не уповноважений розглядати питання, пов`язані з підготовкою до судового розгляду, у тому числі щодо заходів забезпечення кримінального провадження.
31.Крім того, враховуючи те, що кримінальне провадження підлягає передачі до Одеського апеляційного суду для вирішення питання про передання на розгляд іншого суду, оскільки встановлена територіальна непідсудність кримінального провадження Ізмаїльському міськрайонному суду Одеської області та воно помилково направлене для розгляду цьому суду, у зв`язку з чим Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області не є «судом, встановленим законом» в розумінні чинного законодавства України, а також практики Європейського суду з прав людини, то Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області не є компетентним вирішувати будь-які питання у цьому провадженні.
32.З огляду на зазначене, клопотання прокурора про надання дозволу на затримання обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 з метою їх приводів до суду для участі в розгляді клопотань про застосування запобіжних заходів у виді тримання під вартою слід залишити без розгляду саме Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області.
Керуючись ст. 34, п. 4 ч. 3 ст. 314, ст.ст. 370 372, ч. 2 ст. 376 КПК, п. 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII, суд
постановив:
1.Направити обвинувальний акт з додатками за обвинуваченням ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК, до Одеського апеляційного суду для вирішення питання про передання на розгляд іншого суду, у зв`язку з встановленням непідсудності кримінального провадження Ізмаїльському міськрайонному суду Одеської області та помилковістю його направлення для розгляду цьому суду.
2.Клопотання прокурора про надання дозволу на затримання обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з метою їх приводів до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області для участі в розгляді клопотань про застосування запобіжних заходів у виді тримання під вартою залишити без розгляду.
3.Ухвала оскарженню не підлягає.
4.Повний текст ухвали оголошений 03 липня 2026 року.
СУДДЯ
Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_1
Судове рішення № 137919165, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області було прийнято 01.07.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 947/11264/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: