Постанова № 137919007, 01.07.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/561/26

Провадження № 3/346/335/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Калинюк О. П., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , працюючого директором ТОВ «Завод Укрбазальт» (код ЄДРПОУ 40072306), проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 133/09-19-07-02/40072306 від 30.01.2026 року, складеного головним державним інспектором ГУ ДПС в Івано-Франківській області Осадчуком Ю. Б., ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «Завод Укрбазальт», нібито вчинив порушення ведення податкового обліку, що призвело до заниження податку на прибуток, податку на додану вартість та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а також неподання відповідних декларацій за періоди 20192025 років. Зазначені порушення зафіксовані в акті документальної позапланової виїзної перевірки від 08.12.2025 року № 27224/09-19-07-02/40072306. Дії кваліфіковано за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час, день та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Захисник особи, що притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Гінінгер А. З., подав через систему «Електронний суд» письмову заяву (від 27.02.2026 року), в якій просив закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Своє клопотання адвокат мотивував тим, що ОСОБА_1 вину не визнає, оскільки ведення бухгалтерського та податкового обліку в ТОВ «Завод Укрбазальт» здійснює головний бухгалтер ОСОБА_2 , щодо якої також складено аналогічний протокол (справа № 346/559/26). Захисник зазначив, що керівник товариства безпосередньо не веде такий облік, тому не може бути суб`єктом цього правопорушення. Крім того, адвокат наголосив, що протокол не містить викладення конкретної суті адміністративного правопорушення щодо дій самого директора, а лише перелічує норми Податкового кодексу України. Також було вказано, що єдиним доказом у справі є акт податкової перевірки, який не є актом індивідуальної дії і сам по собі не може слугувати беззаперечним доказом винуватості у розумінні ст. 251 КУпАП. Посилаючись на принцип презумпції невинуватості (ст. 62 Конституції України) та практику Європейського суду з прав людини (справи «Малофєєва проти Росії», «Карелін проти Росії»), адвокат просив тлумачити всі сумніви на користь його підзахисного та розглядати справу за їхньої відсутності.

З огляду на викладене вважаю, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП неявка особи, що притягається до адміністративної відповідальності, не є перешкодою для розгляду справи, а тому вважаю за можливе розглянути справу та надати оцінку фактам, викладеним у протоколі та письмовій заяві захисника, без участі ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення (ч. 2 ст. 251 КУпАП).

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так, на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, суду було надано:

?протокол про адміністративне правопорушення від 30.01.2026 року № 133/09-19-07-02/40072306, у якому зазначено про заниження сум податків та неподання декларацій на підставі акта перевірки;

?витяг (акт) про неявку посадових осіб ТОВ «Завод Укрбазальт» від 30.01.2026 року для підписання протоколу;

?акт про відсутність посадових осіб за юридичною адресою підприємства від 09.12.2025 року під час спроби вручення акта перевірки;

?запрошення від 23.01.2026 року та фіскальний чек про його відправлення.

Оцінюючи досліджені докази, приходжу до наступних висновків.

Згідно з диспозицією ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає у порушенні встановленого законом порядку ведення податкового обліку. При цьому суб`єктом даного правопорушення є посадова особа підприємства, на яку покладено обов`язок щодо ведення такого обліку.

Як вбачається із матеріалів справи та доводів захисника, які не були спростовані податковим органом, відповідальною за ведення бухгалтерського та податкового обліку в ТОВ «Завод Укрбазальт» є головний бухгалтер підприємства, щодо якої складено окремий протокол про адміністративне правопорушення за тією ж статтею (справа № 346/559/26). Директор товариства ОСОБА_1 безпосередньо не здійснює ведення податкового обліку.

Крім того, сам протокол про адміністративне правопорушення не містить конкретизації дій (чи бездіяльності) безпосередньо ОСОБА_1 , які б вказували на те, що саме він порушив порядок ведення обліку. Перелічення в протоколі порушених норм Податкового кодексу не замінює собою викладення об`єктивної сторони діяння конкретної особи.

Також суд бере до уваги, що єдиним доказом, який фіксує порушення, є акт документальної перевірки від 08.12.2025 року. Проте акт перевірки є лише носієм доказової інформації про виявлені порушення, висновки якого можуть бути підтверджені або спростовані під час оскарження податкових повідомлень-рішень. Акт сам по собі, без належної конкретизації персональної вини керівника у допущенні порушень податкового обліку (особливо за наявності посади головного бухгалтера), не є беззаперечним доказом складу правопорушення за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008 року), правопорушення, яке розглядається, має ознаки «кримінального обвинувачення» у значенні ст. 6 Конвенції, що вимагає дотримання такого рівня доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення або відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що належних та допустимих доказів, які б беззаперечно вказували на вчинення саме ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, суду надано не було.

За таких обставин, з урахуванням загального принципу про те, що всі сумніви щодо доведеності вини особи у вчиненні правопорушення необхідно тлумачити на її користь (ст. 62 Конституції України), суд приходить до висновку, що обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду. Відсутні докази того, що саме керівник був суб`єктом порушення ведення обліку, отже, відсутні обов`язкові елементи складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, що виключає можливість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Оскільки в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, то на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП це має своїм наслідком закриття провадження.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 9, 163-1, п. 1 ч. 1 ст. 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: Калинюк О. П.