Рішення № 137918932, 03.07.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/1341/26

Провадження № 2/345/1470/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.07.2026 р. м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі судді Сухарник І.І., розглянувши в залі суду в м. Калуш в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Представник ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути із відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за Кредитним договором. Свої вимоги мотивує тим, що 13.08.2021 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (Первісний кредитор) та ОСОБА_1 (Відповідач) було укладено кредитний договір № 335532440 (Кредитний договір) на суму 5000,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV36NF2. У Кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов Кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.

Згідно з умовами Кредитного договору, Первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав Відповідачу грошові кошти у сумі 5000,00 шляхом перерахування через банк провайдер. Проте, в подальшому Відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 9000,00 грн.

28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (Договір факторингу 1). У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1. Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 157 від 26.10.2021, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

23.02.2024 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 23/0224-01 (Договір факторингу 2). ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги № 1 від 23.02.2024 до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

15.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 15/07/25-Е (Договір факторингу 3) відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. Відповідно до Реєстру Боржників № Б/Н від 15.07.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 36736,83 грн.

Загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить 36736,83 грн, яка складається з: 8999,48 грн - заборгованість по тілу кредиту; 27737,35 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

Оскільки погасити заборгованість в добровільному порядку відповідач відмовляється, позивач звернувся до суду із цим позовом і просить суд стягнути з відповідача: заборгованість за Кредитним договором № 335532440 від 13.08.2021 у розмірі 36736,83 грн; судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2662,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

Крім того, разом з позовною заявою представником позивача було подано клопотання про витребування доказів, а саме просив витребувати в Банка-емітента АТ КБ "ПРИВАТБАНК" та Банка-емітента АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» інформацію щодо отримання відповідачкою кредитних коштів на її банківські рахунки. Представник позивача обґрунтував неможливість самостійного отримання цих доказів, оскільки зазначена інформація становить банківську таємницю.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03.03.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову. Витребувано в Банка-емітента АТ КБ "ПРИВАТБАНК" та Банка-емітента АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» інформацію щодо отримання відповідачкою кредитних коштів на її банківські рахунки.

20.03.2026 до суду надійшов лист АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" на виконання ухвали суду про витребування документів. В листі зазначено, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) емітовано карту НОМЕР_2 . Фінансовий номер телефону НОМЕР_3 знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 . Також додається виписка по рахунку за період 15.08.2021-23.09.2021, з якої вбачається, що по рахунку НОМЕР_2 були наступні зарахування коштів: 350,00 грн 15.08.2021, 200,00 грн 17.08.2021, 350,00 грн 17.08.2021, 300,00 грн 18.08.2021, 250,00 грн 19.08.2021, 200,00 грн 19.08.2021, 200,00 грн 20.08.2021, 100,00 грн 20.08.2021, 200,00 грн 14.09.2021, 250,00 грн 14.09.2021, 150,00 грн 15.09.2021, 250,00 грн 17.09.2021, 200,00 грн 18.09.2021, 150,00 грн 18.09.2021, 100,00 грн 18.09.2021, 100,00 грн 18.09.2021, 200,00 грн 18.09.2021.

23.03.2026 до суду надійшов лист АТ КБ "ПРИВАТБАНК" на виконання ухвали суду про витребування документів. В листі зазначено, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) емітовано карту НОМЕР_4 . Фінансовий номер телефону НОМЕР_3 знаходиться в анкетних даних Блащак В.В. По рахунку НОМЕР_5 *4726 були наступні зарахування коштів: 5000,00 грн 13.08.2021, 250,00 грн 14.09.2021, 200,00 грн 18.09.2021. Також додається виписка по рахунку за періоди 13.08.2021-18.08.2021 та 14.09.2021-23.09.2021.

27.03.2026 судом отримано від відповідача відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач не погоджується з викладеними обставинами, вважає позов безпідставним, надуманим та необґрунтованим.

Відповідач зазначає, що на підтвердження факту переходу прав вимоги від первісного кредитора позивачем не надано належних доказів, що підтверджують перехід до позивача прав вимог у сумі, яка вказана в додатках до договору факторингу. Відповідач вважає, що позивач не надав належних доказів переходу права вимоги до нього за кредитним договором, зокрема:

-Реєстр прав вимоги не містить достатніх даних, що підтверджують обсяг та зміст переданих прав, зокрема інформації про залишок заборгованості, підстави її нарахування, дату на яку розраховано розмір заборгованості та відомостей про передачу кредитної справи;

-Витяг із реєстру (сторінка з даними про відповідача) не має підписів та печаток, що робить його неналежним доказом згідно зі ст. 76 ЦПК України, оскільки неможливо встановити, чи дійсно дана сторінка є частиною реєстру;

-Позивач не надав доказів сплати за договором факторингу, що є обов`язковим для підтвердження реального переходу прав. Позивачем не надано та матеріали справи не містять належних та допустимих доказів підтвердження сплати позивачем як новим кредитором коштів первісному кредитору за передачу права грошової вимоги, та зарахування їх на рахунок первісного кредитора, саме за кредитну заборгованість відповідача.

Відсутність цих доказів позбавляє можливості встановити та перевірити обставини, які підлягають доказуванню у справі, а саме що позивач дійсно набув права вимоги за кредитним договором.

Відповідач звертає увагу, що договір факторингу укладено 28.11.2018 р., тобто майже за 3 роки до того моменту, коли було укладено кредитний договір від 13.08.2021 №335532440, як про це зазначає позивач. Тобто станом на дату укладення договору факторингу не існувала та не могла існувати будь-яка кредитна заборгованість відповідача перед позивачем, яку б можна було відступити на користь позивача. Фактично заміна кредитора у зобов`язанні не відбулася, оскільки передача права вимоги за зобов`язанням, яке виникло після закінчення строку дії та виконання договору факторингу, не є можливою.

Отже, відсутність належних доказів на підтвердження сплати новим кредитором грошових коштів первісному кредитору, суттєві протиріччя в договірних документах позбавляють можливості встановити та перевірити обставини, які підлягають доказуванню у справі, а саме що позивач дійсно набув право вимоги за кредитним договором.

Відповідач також зазначає про недоведеність погодження наданих кредитних умов. Звертає увагу, що позивач стверджує, що зазначений вище Кредитний договір було підписано електронним підписом позичальника, відтворені шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий на мобільний номер телефону відповідача, з чим відповідач не погоджується. Так, на підтвердження укладення спірного кредитного договору позивачем надаються його паперові копії. При цьому, позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що наявний в матеріалах справи Кредитний договір (у вигляді паперової копії) було створено у порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» та що він підписувався електронним підписом уповноваженою на те особою (з можливістю ідентифікувати підписантів договору), який є обов`язковим реквізитом електронного документа. Наявні в матеріалах справи паперові копії спірного кредитного договору не можуть вважатись електронними документами (копіями електронних документів).

Відповідач наголошує, що вона не укладала Договір позики, який долучає представник позивача в якості копій до позовної заяви, відповідно не погоджувала зазначені в поданих документах процентні ставки, строки кредитування, комісії, штрафні санкції та інші кабальні умови кредитування. Жоден поданий позивачем доказ не підтверджує, що саме цю редакцію договору відповідач розуміла та узгодила з позивачем. Також матеріали справи не містять жодного доказу належності саме відповідачу вказаного одноразового ідентифікатора, доказів направлення його відповідачу та використання саме нею цього способу підписання документа. Якби відповідач дійсно укладала саме такий договір, то в обов`язковому порядку мала би здійснити набір у відповідній електронній формі певної комбінації алфавітно-цифрової послідовності, вказана комбінація мала б відобразитись у вказаній електронній формі та зберегтись на сервері кредитора для долучення до кредитних договорів, і позивач міг би надати ці докази. Однак, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази часу та способу генерування одноразового ідентифікатора, його направлення, підтвердження відповідачем пропозиції щодо укладення договору, зокрема, довідка про ідентифікацію клієнта, хронологія вчинення дій щодо укладення договору у формі електронного правочину тощо. Позивачем також не долучено до матеріалів справи будь-яких доказів, які прямо чи опосередковано свідчать, що електронний підпис (або ідентифікатор) належить саме відповідачу. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, отримання ним логіну та паролю в системі, подання заявки на отримання кредиту, а також ознайомлення з усіма істотними умовами договору. Отже, наведене вказує на неукладеність оспорюваного правочину Кредитний договір від 13.08.2021 №335532440, в тому числі в електронній формі, що підтверджує безпідставність нарахованих позивачем відсотків, які відповідач нібито погодив з первісним кредитором у цьому договорі.

Оскільки позивачем не надано оригінал кредитного договору від 13.08.2021 №335532440, а відповідачем ставиться під сумнів його укладення, відповідач просить суд на підставі ч. 5 ст. 100 ЦПК України витребувати у позивача оригінал електронного доказу: Кредитний договір від 13.08.2021 №335532440 (з усіма доповненнями та додатками до нього, а також сертифікат ЕЦП/КЕП, що підтверджує підписання договору обома сторонами), а в разі ненадання оригіналів витребуваних документів визнати недопустимими в якості доказів надані позивачем паперові копії електронних документів на підтвердження факту надання кредиту відповідачу.

Відповідач наголошує, що передчасний висновок про укладення договору на тих кабальних умовах, про які повідомив у позовній заяві позивач (кредитор), призведе до порушення її прав та безпідставного стягнення нарахованих процентів, оскільки на даний час матеріали справи не містять жодних переконливих доказів укладення договору саме на цих умовах, які вільно редагуються позивачем в односторонньому, найбільш вигідному позивачу порядку.

Щодо строку кредитування та нарахованих відсотків, то відповідач зазначає наступне. Навіть якщо допустити, що нею дійсно укладено цю кредитну угоду, тоді варто врахувати строк кредитування, який вказаний в наданих позивачем документах. Звертає увагу, що відповідно до договору 13.08.2021 №335532440 надано в позику 5000 грн. (п. 1.3. Договору), які мають бути повернуті до 20.08.2021 р. (п. 1.3. Договору), процентна ставка - 1,93% на день (п. 1.9.1. - 1.9.2. Договору). Саме і виключно так зміг би зрозуміти заплутані умови кредитування пересічний споживач, який би укладав подібний договір. Аналогічні відомості щодо строку кредитування та % ставки у спрощеному вигляді внесено в паспорт споживчого кредиту, що є визначальним документом для позичальника при виборі кредитних умов. При цьому жодних посилань на докази того, що відповідачем як позичальником вчинено певні дії, які б об`єктивно свідчили б про добру волю і бажання здійснити пролонгацію кредиту (підписані додаткові угоди, звернення про пролонгацію тощо), разом з позовом не надано. Тобто, укладаючи договір, споживач розраховує тільки на проценти протягом базового строку кредитування, в даному випадку в період з 13.08.2021 - 20.08.2021 (Базовий період), що відповідає правовій природі та економічному сенсу мікропозики, основною ознакою якої є короткостроковість. Тому укладаючи договір неможливо було передбачити, що позивач буде нараховувати проценти і після 20.08.2021 р., тим більше по іншій процентній ставці. Відтак, відповідач вважає, що право кредитора нараховувати відсотки за користування кредитом припинилося зі спливом строку дії договору - 20.08.2021 р., який споживач розуміє як дата завершення строку кредитування. Тому починаючи з цієї дати, нарахування процентів за кредитором вже не відповідало вимогам закону та договору. Зазначення у договорі двох строків кредитування призводить до неправильного, а то й різного тлумачення та розуміння його сторонами договору, зокрема, позичальником. Тому всі протиріччя в цій частині слід трактувати на користь споживача як слабшої сторони договору. Таким чином, відповідач наголошує, що кредитор міг нарахувати проценти протягом періоду кредитування - 7 к.д., який позичальник розумів як узгоджений строк кредитування (675,50 грн). Отже, є безпідставними заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача процентів: 27061,85 грн (27737,35 - 675,50), і відповідач просить відмовити в задоволенні цих вимог, захистивши її права як споживача, оскільки вказана сума процентів (27737,35 грн.) істотно перевищує розмір процентів, на який міг би розраховувати пересічний споживач при укладенні подібного договору (675,50 грн.), і в рази більше за тіло кредиту (5000,00 грн.) та її нарахування не відповідає вимогам чинного законодавства України.

Також відповідач зазначає, що позивачем не надано до суду первинних бухгалтерських документів, які підтверджували б факт зменшення активів первісного кредитора (перерахування саме з його банківських рахунків або видачу готівки з каси, яка належала первісному кредитору) та зарахування цих коштів на банківський картковий рахунок відповідача. Розрахунки заборгованості, на які посилається позивач, не є первинними документами, які підтверджують отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані позивачем в позовній заяві, а отже не є належними доказами існування боргу. Наявність роздрукованого розрахунку заборгованості за договором є неналежним та недостатнім доказом для задоволення позовних вимог, оскільки сам розрахунок, умови кредитування тощо, є внутрішніми документами банку (фінансової установи) та не містять відомостей, що дозволили перевірити, чи видавалися кредитні кошти, на який строк, правильність нарахування відсотків позивачем.

Крім того, на підтвердження перерахування відповідачу коштів позики позивач зазначає, що таке перерахування підтверджується платіжним дорученням за підписом директора ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», відповідно до якої нібито, як зазначає позивач, відповідачу було перераховано тіло кредиту. Втім, зазначений файл не може бути належним підтвердженням здійснення переказу, оскільки повністю перебуває в залежності від сторони позивача. Платіжне доручення не містить підпису та печатки установи банка, що підтверджувало б прийняття його до виконання. Фактично кредитор міг скласти таке доручення будь якого змісту, що нівелює значення такого документа. Також не відомо, кому належить карткові рахунки, на які переказано дані кошти, оскільки цей лист-доручення не містить ідентифікуючих даних про відповідача (із фрагментів номеру карти, що відображені в повідомленні, неможливо встановити належність карти (рахунку) саме відповідачу). Отже, матеріали справи не містять жодного належного, достатнього та допустимого доказу перерахування відповідачу суми позики (платіжне доручення, квитанція, чек тощо), тому не є доведеним факт укладення кредитного договору між відповідачем та первісним кредитором.

Вищенаведене вказує, що позивач не довів обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема не довів укладення кредитного договору між відповідачем та первісним кредитором на умовах, що вказані в наданих копіях договору, не довів перерахування відповідачу тіла кредиту первісним кредитором, не довів розмір фактично наданих у кредит коштів та розмір відсотків, які він просить стягнути за період користування кредитними коштами, а тому відповідач просить суд в задоволенні позову відмовити повністю. При цьому щодо клопотання позивача про витребування доказів, то відповідач вважає, що воно не може бути задоволене судом, а витребувані докази не можуть бути покладено в основу судового рішення через порушення порядку їх отримання.

Щодо розподілу судових витрат, то відповідач зазначає, що з наданих документів (акти, рахунки, договори), не вбачається, що гонорар в сумі 7000,00 грн. взагалі стосується надання правової допомоги по справі щодо стягнення заборгованості конкретно з відповідача. Вказані документи можуть стосуватися будь-яких інших справ за позовом ТОВ «ФК «ЕЙС» щодо будь-якого із сотень або тисяч інших позичальників, що вказує на відсутність обов`язку відповідача сплачувати (компенсувати) такі витрати позивача, навіть якщо такі й мали місце. Оскільки до суду не надано платіжного документа із зазначенням ПІБ боржника та номеру кредитного договору, що дозволило б однозначно пов`язати факт оплати з цією справою, не виключається спроба безпідставного стягнення з відповідача вартості правової допомоги, яка фактично не оплачувалася в зазначеному розмірі.

Також відповідач вважає, що обсяг виконаних робіт адвокатом не співмірний фактичним витратам, необхідним для розгляду даної справи, оскільки всі документи адвоката по цій справі мають шаблонний (типовий) характер, заповнення яких не вимагає ні значних трудовитрат, ні часу, ні інтелектуального навантаження з боку адвоката. Відтак, вказана вартість послуг адвоката 7000,00 грн, на думку відповідача, не співмірна із необхідним часом, які міг витратив би адвокат на виконання відповідних робіт (надання послуг) у спірних правовідносинах, та є явно завищеною. Відповідач вважає, що правові підстави для стягнення 7000,00 грн. витрат на професійну (правничу) допомогу на користь позивача відсутні, а тому в задоволенні заяви представника про стягнення таких витрат просить відмовити.

30.03.2026 судом отримано від представника позивача відповідь на відзив. Представник відповідача надає пояснення щодо укладення кредитного договору. Оформлення договору відбувалося відповідно до Алгоритму дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога». Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Вчинення Відповідачем вказаних вище дій і внесення даних в систему Товариства є проставленням електронного підпису в Електронному Договорі Одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Одноразовий персональний ідентифікатор - MNV36NF2 направлено Відповідачу 13.08.2021 о 19:16:14 год. на номер мобільного телефону вказаний ним в Заявці на отримання грошових коштів НОМЕР_6 , одноразовий персональний ідентифікатор введено Відповідачем у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства 13.08.2021 о 19:46:01. Доказами накладеннями електронного підпису з одноразовим ідентифікатором є QR-код - матричний код (двовимірний штрих-код), який містить інформацію щодо підписанта електронного договору і призначений для сканування за допомогою мобільного пристрою, сканера штрих-коду з метою швидкої та безпомилкової ідентифікації Договору Позичальника. Зазначений QR-код знаходиться на графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною Договору № 335532440 від 13.08.2021 року. Підтвердженням накладення електронного підпису одноразового ідентифікатора є довідка Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», в якій вказується зазначається особисті данні Позичальника, який він самостійно зазначив при поданні заявки на отримання грошових коштів. Звертає увагу, що Відповідач підписав Договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, отримав свій примірник електронного договору, у формі, що унеможливлює зміну його змісту та мав змогу у будь-який час самостійно ознайомитися з Договором на Сайті Товариства в Особистому кабінеті. Враховуючи вищевикладене, Позивач надав беззаперечні докази того, що Відповідач підписав Договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Представник позивача зазначає, що посилаючись на вищевикладені факти, враховуючи повну цивільну дієздатність Відповідача, відповідність кредитного договору законодавчим актам та відсутність жодних підтверджень доводам Відповідача, позиція останнього щодо недоведеності укладання кредитного договору є неаргументованою та невмотивованою, а лише є намаганням ввести суд в оману та небажання сплачувати заборгованість.

Щодо тверджень Відповідача про подання Позивачем електронних копій електронних доказів, то Позивачем до позовної заяви долучено документи у електронній формі, а саме додатки: Заявка на отримання грошових коштів в кредит від 13.08.2021; Кредитний договір № 335532440 від 13.08.2021; Платіжні доручення; Довідка щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Представник позивача зазначає, що, якщо створюється електронний документ на комп`ютері чи ноутбуці, а потім зберігається на інший носій (флеш-накопичувач, картка, диск), то відповідно до Закону «Про електронні документи та електронний документообіг», збережений примірник буде оригіналом електронного документа. Таким чином, доданий Позивачем до позовної заяви кредитний Договір № 335532440 від 13.08.2021 є оригінальним документом. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія.

Щодо перерахування кредитних коштів, то представник позивача зазначає, що відповідно до умов кредитного договору, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало взяті на себе зобов`язання та платіжним дорученням ініціювало переказ коштів в загальній сумі 9000,00 грн. на картковий рахунок відповідача. На підтвердження позовних вимог позивачем надано платіжні доручення. Звертає увагу суду, що надані платіжні інструкції містять підпис та печатку ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Щодо переходу права вимоги за кредитним договором до Позивача, то представник позивача зазначає, що між ТОВ МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА (Клієнт) та ТОВ Таліон Плюс (Фактор) укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (копія долучена до позовної заяви). Відповідно до пункту 8.2 Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 строк дії цього Договору закінчується 28 листопада 2019 року. Відповідно до п.8.6 Додатки та додаткові угоди до даного Договору набувають чинності з моменту їх підписання обома Сторонами та становлять його невід`ємну частину. В подальшому ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали ряд додаткових угод: №19 від 28.11.2019, № 26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022, №32 від 31.12.2023 якими продовжено строк дії договору до 31 грудня 2024 року. Таким чином, з урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії, з 28.11.2018 по 31.12.2024. Пунктом 2.1. Розділу 2 (предмет договору) Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 передбачено, що згідно умов Договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Тобто, предметом Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, є відступлення прав вимоги до боржників, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги. Згідно п. 4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. 26.10.2021 відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №157 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до Відповідача на загальну суму 22791,47 грн (копія долучена до позовної заяви). Підписанням Реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу Права вимоги до Боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги. Таким чином, право вимоги перейшло від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку, а отже Право вимоги до Відповідача перейшло до ТОВ Таліон Плюс 26.10.2021, тобто після укладання Кредитного договору № 335532440 від 13.08.2021. Отже, Відповідач не врахував усі матеріали справи та помилково визначив, що передача права вимоги відбулася в момент укладення договору факторингу. Проте, відповідно до умов договору факторингу, передача права вимоги здійснюється не за самим договором, а за реєстрами, які є додатками до нього. В свою чергу, Позивач долучив до позовної заяви всі належні докази, а саме: договір факторингу 28/1118-01 від 28.11.2018 р. та витяг з реєстру прав вимоги 157 від 26.10.2021 до Договору факторингу № 28/1118 01 від 28.11.2018. Зокрема, реєстр прав вимоги до договору факторингу від № 28/1118-01 від 28.11.2018, до якого включено Кредитний договір №335532440 від 13.08.2021 укладено 26.10.2021, тобто через два місяці після укладення кредитного договору. Таким чином, на момент включення цього кредитного договору до реєстру, право вимоги вже існувало, а не є майбутнім, як помилково вважає Відповідач. Отже, Відповідач неправильно трактував положення договору та дійшов хибного висновку, що передача права вимоги відбувається у момент підписання договору. Насправді ж право вимоги переходить у момент підписання реєстру, який є невід`ємною частиною договору факторингу. Враховуючи викладене, Позивач належним чином підтвердив факт переходу права вимоги, оскільки виконав умови договору факторингу та надав відповідні документи. Висновок Відповідача про відсутність переходу права вимоги є необґрунтованим, оскільки ґрунтується на помилковому тлумаченні моменту виникнення права вимоги та його передачі за договором факторингу.

Щодо предмету договору факторингу № 23/0224-01 від 23.02.2024, то представник позивача зазначає, що пунктом 2.1. Розділу 2 (ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ) Договору факторингу № 23/0224-01 від 23.02.2024 року передбачено, що ТОВ «Таліон Плюс» зобов`язується відступити ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. Тобто предметом Договору факторингу №23/0224-01 від 23.02.2024 є відступлення прав вимоги, які зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. 23.02.2024 відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 1 до Договору факторингу № 23/0224-01 від 23.02.2024 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 36736,83 грн (копія долучена до позовної заяви).

15.07.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали Договір факторингу №15/07/25-Е. Згідно п.1.2 Договору перехід від Клієнта (ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс») до Фактора (Позивач) Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком №2. Таким чином, згідно витягу з Реєстру боржників від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право грошової вимоги до Відповідача на загальну суму 36736,83 грн (додаток долучено до позовної заяви). Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору. На підтвердження переходу права вимоги до позивача, разом з позовною заявою долучено Акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №15/07/25-Е від 15.07.2025 (копію долучено до позовної заяви).

Представник позивача зазначає, що надані Позивачем витяги з Реєстру прав вимоги до Договорів факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, № 23/0224-01 від 23.02.2024 та № 15/07/25-Е від 15.07.2025 підписані та мають печатки уповноважених осіб, а також зазначена вся важлива інформація, а саме: номер реєстру, номер договору, дата договору, суми заборгованостей, реквізити сторін. Дані документи долучені разом з позовною заявою. Ці документи містять всі необхідні реквізити, підписи сторін та оформлені належним чином, відповідно до встановлених форм договорів факторингу. Звертає увагу суду, що на момент подачі позову Позивачем, долучено всі наявні на той час документи, які передані первісним Кредитором та всіма наступними Факторами. Отже, право вимоги за Кредитним договором № 335532440 від 13.08.2021 передані ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на користь ТОВ «Таліон Плюс», ТОВ «Таліон Плюс» на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та в подальшому Скаржнику на підставі Реєстрів прав вимоги, який оформлений належним чином.

Щодо нарахування відсотків за кредитним договором, то представник позивача зазначає, що відповідно до п. 1.9.1 кредитного договору виключно на період строку визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 704,45 (сімсот чотири цілих сорок п`ять сотих) процентів річних, що становить 1,93 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним. Нарахування відсотків здійснюється за такою формулою:

5000,00 грн. (сума виданого кредиту)*7 (строк Кредиту)*1,98 (процентна ставка)/100= 675,5 (сума нарахованих відсотків за користування кредитом строком 7 днів),

675,5 /7=96,5 (сума за один день користування кредитом), що здійснювалось за період 13.08.2021-15.08.2021 (що підтверджується розрахунком підготовленим ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога»),

15.08.2021 надано Транш на суму 350,00 грн, загальна сума кредиту становить 5350,00 грн,

5350,00 грн. (сума виданого кредиту)*7 (строк Кредиту)*1,93(процентна ставка)/100= 722,78 (сума нарахованих відсотків за користування кредитом строком 7 днів),

741,51/7=103,255 (сума за один день користування кредитом), що здійснювалось за період 15.08.2021-17.08.2021 (що підтверджується розрахунком підготовленим ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога»),

17.08.2021 надано Транш на суму 550,00 грн, сума кредиту становить 5900,00 грн,

5900,00 грн. (сума виданого кредиту)*7 (строк Кредиту)*1,93 (процентна ставка)/100= 817,74(сума нарахованих відсотків за користування кредитом строком 7 днів),

817,74/7=105,93 (сума за один день користування кредитом), що здійснювалось за період 17.018.2021 (що підтверджується розрахунком підготовленим ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога»),

18.08.2021 надано Транш на суму 300,00 грн,сума кредиту становить 6200,00 грн,

6200,00грн.(сума виданого кредиту)*7 (строк Кредиту)*1,93(процентна ставка)/100= 859,32(сума нарахованих відсотків за користування кредитом строком 7 днів),

859,32/7=122,76 (сума за один день користування кредитом), що здійснювалось за період 17.08.2021 (що підтверджується розрахунком підготовленим ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога»),

19.08.2021 надано Транш на суму 450,00 грн, сума кредиту становить 6650,00 грн,

6650,00грн.(сума виданого кредиту)*7 (строк Кредиту)*1,93процентна ставка)/100= 921,69(сума нарахованих відсотків за користування кредитом строком 7 днів),

921,69/7=128,35(сума за один день користування кредитом), що здійснювалось за період 19.08.2021 (що підтверджується розрахунком підготовленим ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога»).

Відповідно до п.1.9.3. Якщо Позичальник користуватиметься Кредитом після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.8 Договору, умови щодо нарахування процентів за Сторінка 4 із 9 Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 722,70 (сімсот двадцять дві цілих сім десятих) процентів річних, що становить 1,98 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним Договором, щодо виникнення у Позичальника зобов`язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання Кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду є факт продовження користування Кредитом понад строк Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.8. цього Договору. Базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку Дисконтного періоду, виключно за умови якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,98 процентів від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту Договору.

Після закінчення дисконтного періоду (з 23.08.2021) нарахування відсотків здійснюється у фіксованому розмірі:

22.08.2021- Відповідач частково здійснив погашення заборгованості у розмірі 1036,00 грн, з яких 0,52 грн на тіло кредиту і 1035,48 на відсотки,

нарахування відсотків у розмірі 134,12 грн за день відповідає базової процентній ставці 1,98% на день, визначеної умовами договору, та розрахованої від фактичного залишку заборгованості. З 23.08.2021 по 13.09.2021 (що підтверджується розрахунком підготовленим ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога»),

14.09.2021 Відповідачу надано черговий Транш у розмірі 700,00 грн, у зв`язку з чим сума кредиту збільшилась. За цей день сума нарахованих процентів становить 281,76 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості,

15.09.2021 Відповідачу надано Транш у розмірі 150,00 грн, у зв`язку з чим загальна сума кредиту зросла. Сума нарахованих процентів за цей день становить 150,53 грн, що підтверджується розрахунком,

17.09.2021 Відповідачу надано Транш у розмірі 250,00 грн, у зв`язку з чим сума кредиту збільшилась. Сума нарахованих процентів за цей день становить 305,88 грн, що підтверджується розрахунком,

18.09.2021 Відповідачу надано декілька Траншів на загальну суму 950,00 грн, у зв`язку з чим сума кредиту істотно збільшилась. Сума нарахованих процентів за цей день становить 173,69 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості,

відповідно до п. 1.12.2. з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним,

8699,48 грн. (сума виданого кредиту)*7 (строк Кредиту)*2,98(процентна ставка)/100=1877,4(сума нарахованих відсотків за користування кредитом строком 7 днів),

1877,4/7=268,18(сума за один день користування кредитом), що здійснювалось за період 19.09.2021-17.12.2021 (що підтверджується розрахунками підготовленимм ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС»).

Згідно з п.1.12.1. зобов`язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду.

Під час укладення договору Відповідач ознайомився з його текстом та змістом в цілому, паспортом споживчого кредиту, зміст договору жодним чином не порушує його законних прав та інтересів, жодних заперечень щодо уточнення чи зміни його викладу не висловила та з ними погодилась, про що свідчать її підписи та згода обробку персональних даних та доступ до кредитної історії. Відповідно до статті 15 Закону України «Про споживче кредитування» Відповідач має право протягом 14 календарних днів відкликати свою згоду на укладення договору про надання споживчого кредиту без пояснення причин. Проте, Відповідач не відмовлявся від одержання кредиту, свою згоду на укладення кредитного договору не відкликав, не звертався за додатковим роз`ясненням положень договору, тобто не скористалася цим своїм правом. Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір є правомірним, оскільки його недійсність законом прямо не встановлена та судом він недійсними не визнаний, а тому відповідно до ст. 204 ЦК України, є правомірним і повинен виконуватися належним чином, виходячи зі змісту норм матеріального права та з урахуванням умов і змісту самого договору. Уклавши Договір, Позичальник підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись умов Договору та Правил, які є невід`ємною частиною до нього. Відповідач отримав екземпляр Договору на власну електронну пошту, а також має вільний доступ до умов Договору на Сайті Первісного кредитора. Інформація надана ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» з дотриманням всіх вимог законодавства, виклавши її в чіткій, зрозумілій та доступній формі, при цьому саме Відповідач ініціював укладення такого договору, оформивши заявку на сайті ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога».

Згідно п.4.3 Кредитного договору Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку надання Кредиту, визначеного в п. 1.2. цього Договору, є процентами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. Таким чином, за умовами кредитного договору та обставинами справи існувало два періоди нарахування процентів: 1) за користування кредитними коштами згідно з ст. 1048 ЦК України визначеному договором, 2) за користуванням кредитними коштами відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України і, за весь час прострочення. У Позивача наявні всі правові підстави для стягнення відсотків за кредитним договором як в межах строку його дії (відповідно до ст.1048 ЦК України) так і після спливу строку кредитування (відповідно до ст.625 ЦК України).

Представник позивача звертає увагу суду, що підготовлені розрахунки заборгованості не суперечать один одному та узгоджується з іншими письмовими доказами у справі, зокрема із витягами Реєстру прав вимоги № 159 від 26.10.2021 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, Реєстру прав вимоги № 1 від 23.02.2024 до Договору факторингу № 23/0224-01 від23.02.2024. Наголошує, що за весь період перебування права вимоги за вищезазначеними договорами, Позивач не здійснив жодних додаткових нарахувань і не застосував жодних штрафних санкцій до боржника. Отже, розрахунки заборгованості, надані попередніми кредиторами й Позивачем в сукупності з платіжними дорученнями про перерахування коштів є беззаперечними доказами факту заборгованості, а отже позовні вимоги доведені Позивачем в повній мірі.

Щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу, то до позовної заяви долучено договір про надання правничої допомоги, додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги, акт прийому-передачі виконаних робіт, які свідчать про належне виконання наданих послуг.

Представник позивача просить суд врахувати відповідь на відзив та позов задовольнити повністю.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно та безсторонньо оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Частиною першою статті 15 ЦК України, визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ч.2 ст.1 ЦК України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.1 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 3 ЦК України, визначає загальні засади цивільного законодавства, однією з яких є судовий захист цивільного права та інтересу (п.5 ч.1 ст.3 ЦК України). Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.

Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до ст.639ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Статтею 3цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 вказаного закону).

Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором і згідно до ст.1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Відповідно до ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Згідно зі ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях і суд не вправі збирати докази, що стосуються предмета спору, за своєю ініціативою, крім конкретних випадків, встановлених цим Кодексом (частини 5, 7 статті 81 ЦПК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

В судовому засіданні встановлено, що 13.08.2021 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (Первісний кредитор) та ОСОБА_1 (Відповідач) було укладено кредитний договір № 335532440 (Кредитний договір) на суму 5000,00 грн. (з можливістю збільшення суми). Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV36NF2.

Відповідно до Алгоритму дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» з метою укладення електронного договору, Позичальник заходить на Сайт, який надає доступ до інформаційно-телекомунікаційної системи (ІТС) Товариства або в мобільний додаток Товариства або в програмне забезпечення партнерів Товариства, яке забезпечує обмін інформації з ІТС Товариства по захищеним каналам зв`язку, та у вбудованому калькуляторі вибирає бажану суму грошових коштів, яку він бажає отримати в кредит, та бажаний строк кредитування. Після натиснення кнопки «ОФОРМИТИ КРЕДИТ» Позичальник потрапляє на першу сторінку анкети («Заявка на кредит»), на якій він вводить свої персональні дані та іншу інформацію, яка дає можливість Товариству прийняти рішення про видачу кредиту. Заявкою на кредит є анкета встановленої Товариством форми, інтегрована в інформаційно-телекомунікаційну систему Товариства. Заповнивши першу сторінку Заявки, Заявник підтверджує: 1) ознайомлення з Правилами надання грошових коштів у кредит ТОВАРИСТВА 3 ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - «Правила»), затверджених Товариством, про які повідомлено Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та 2) надання Згоди на обробку своїх персональних даних. Після натиснення кнопки «ПРОДОВЖИТИ», Позичальник потрапляє на другу сторінку Заявки на кредит, а інформаційно-телекомунікаційна система створює Особистий кабінет Позичальника, увійти до якого можна ввівши логін (email або номер мобільного телефону вказані у Заявці на кредит) та пароль. Після заповнення всіх необхідних даних та натиснення кнопки «ПРОДОВЖИТИ», Позичальник потрапляє на третю сторінку Заявки на кредит, де вказує адресу проживання. Після заповнення всіх необхідних даних та натиснення кнопки «ПРОДОВЖИТИ», Позичальник потрапляє на четверту сторінку Заявки на кредит, де вказує місце роботи, фінансову інформацію та додаткові контакти. Після заповнення всіх необхідних даних та натиснення кнопки «ПРОДОВЖИТИ», Позичальник потрапляє п`яту сторінку Заявки на кредит, на якій Позичальник вводить реквізити свого електронного платіжного засобу (банківської карти) на яку він бажає отримати кредит, а Товариство здійснює перевірку її дійсності. Шостим кроком отримання кредиту є підтвердження Позичальником введених в Заявку на кредит даних. Натиснувши кнопку «ЗМІНИТИ» Позичальник має право змінити суму та строк кредитування, що відповідає абзацу 3, ч. 8, ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію». Одночасно з переходом на шосту сторінку Заявки, телефонний номер Позичальника направляється СМС-код підтвердження, ввівши який у відповідне поле Позичальник підтверджує дію з відправлення Заявки на кредит для аналізу інформаційно-телекомунікаційною системою Товариства. У разі погодження Заявки на кредит (прийняття Товариством рішення надати Позичальнику кошти в кредит, на обраних ним умовах), Позичальник запрошується для переходу на сторінку для ознайомлення з офертою, яка містить у собі істотні умови договору.

Таким чином, при заповненні Заявки на кредит Відповідач особисто обрав для себе суму кредиту, строк кредитування та мав змогу ознайомитися з умовами Договору перед його підписанням.

Особистий кабінет (відповідно до Правил) сукупність захищених сторінок, що формуються Позичальнику в момент його реєстрації в Інформаційно-телекомунікаційній системі (особистий розділ Позичальника), за допомогою якого Позичальник здійснює повну взаємодію з Товариством, має постійний доступ до Електронного договору, додаткових угод до Електронного договору, свого Графіка розрахунків та до іншої інформації/документів, пов`язаних з наданням Товариством фінансових послуг. Доступ до Особистого кабінету здійснюється Позичальником після авторизації, яка проходить шляхом введення Логіна Особистого кабінету і Пароля Особистого кабінету та має юридичне значення ідентифікації Позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства в розумінні ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Вчинення Відповідачем вказаних вище дій і внесення даних в систему Товариства є проставленням електронного підпису в Електронному Договорі Одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач ознайомившись з усіма істотними умовами оферти надав згоду шляхом направлення повідомлення Товариству, яке підписується відповідно до абзацу 2 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію, а саме: шляхом введення у спеціальному полі під Акцептом, який містить усі істотні умови Договору, Одноразового ідентифікатору, який відповідає вимогам п. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та натиснення іконки «відправити/підписати». Вказана іконка могла стати активною лише після введення Одноразового ідентифікатора. Зазначений ідентифікатор згенерований Товариством Інформаційно-телекомунікаційній системі та був надісланий Відповідачу в СМС-повідомленні. Доказами накладеннями електронного підпису з одноразовим ідентифікатором є QRкод - матричний код (двовимірний штрих-код), який містить інформацію щодо підписанта електронного договору і призначений для сканування за допомогою мобільного пристрою, сканера штрих-коду з метою швидкої та безпомилкової ідентифікації Договору Позичальника.

Одноразовий персональний ідентифікатор - MNV36NF2 направлено Відповідачу 13.08.2021 о 19:16:14 год. на номер мобільного телефону вказаний ним в Заявці на отримання грошових коштів НОМЕР_6 , одноразовий персональний ідентифікатор введено Відповідачем у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства 13.08.2021 о 19:46:01.

Відповідач підписав Договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, отримав свій примірник електронного договору, у формі, що унеможливлює зміну його змісту та мав змогу у будь-який час самостійно ознайомитися з Договором на Сайті Товариства в Особистому кабінеті. Враховуючи вищевикладене, Позивач надав беззаперечні докази того, що Відповідач підписав Договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Крім того, листом АТ КБ "ПРИВАТБАНК", який надано на виконання ухвали суду про витребування документів, а також листом АТ КБ "ПРИВАТБАНК", який надано на виконання ухвали суду про витребування документів, підтверджено, що фінансовий номер телефону НОМЕР_3 належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суд не бере до уваги твердження сторони відповідача про те, що суд не може задовольнити клопотання позивача про витребування документів та користуватися доказами, які отримано в результаті такого витребування, адже: представник позивача обґрунтував неможливість самостійного отримання цих доказів, оскільки зазначена інформація становить банківську таємницю; ухвала про витребування доказів була винесена на підставі чинних норм ЦПК.

Таким чином, суду надано достатньо доказів факту укладення між первісним кредитором та відповідачем кредитного договору.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Таким чином, примірник кредитного договору, який було надано суду стороною позивача через підсистему «Електронний суд», є оригіналом такого документа, тому клопотання сторони відповідача про витребування оригіналу кредитного договору є безпідставним та задоволенню не підлягає.

Відповідно до умов кредитного договору, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало взяті на себе зобов`язання та платіжним дорученням ініціювало переказ коштів в загальній сумі 9000,00 грн. на картковий рахунок відповідача. На підтвердження позовних вимог позивачем надано платіжне доручення № f28dbcbb-ae8f-4ca4-bcde-3932eb38dbf8 від 13.08.2021, № d03eb97d-f588 4807-9ad9-712147ac5da5 від 15.08.2021, № 0b05c588-c466-46a0-93f9-c655800abee6 від 17.08.2021, № fd56abfd-1d70-44ea-a83d-ae60fd5f956e від 17.08.2021, № 05728a50-254a 46b2-901b-cbbf16c719ca від 18.08.2021, № 8dd9184b-8fa6-450b-9890-45c41fe62582 від 19.08.2021, № 805cd940-2ca8-4780-ade3-39001213fbdc від 19.08.2021, № 2a616421 0a81-4e76-8332-1beb34c9b374 від 20.08.2021, № fefa84f9-b757-4ae1-b742-aaf1bad0a778 від 20.08.2021, № 09ec8a9a-2c0f-4226-8d15-fe685d50bda8 від 14.09.2021, № 5f28dd1b de53-4813-890c-8480d249d5ba від 14.09.2021, № 4703a2b7-43cd-4a3a-a895 3a9c31ee9f58 від 14.09.2021, № c8b1f14a-0196-4e91-ac07-c3abdc574562 від 15.09.2021, № e1874677-c74b-41b7-90ee-1283e26c8125 від 17.09.2021, № b4d94b8d-7258-446c 9d39-2eba043d8af4 від 18.09.2021, № e24397de-4807-4392-9490-359ce1384ed1 від 18.09.2021, № 6162e5de-0c5c-4439-ad96-5cb96a1e527e від 18.09.2021, № 94db361a 163e-4e97-83c4-414e3e767ff5 від 18.09.2021, № 79f7fea1-0a02-4086-9ecd 1b385a0bc745 від 18.09.2021, № b88e003f-b876-46bc-be2e-92fdc57d8b8c від 18.09.2021 з відміткою Товариства. Надані платіжні інструкції містять підпис та печатку ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Крім того, факт отримання кредитних коштів відповідачем підтверджено інформацією банків, наданою на виконання ухвали суду.

В листі АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" зазначено, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) емітовано карту НОМЕР_2 . Фінансовий номер телефону НОМЕР_3 знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 . Також додається виписка по рахунку за період 15.08.2021-23.09.2021, з якої вбачається, що по рахунку НОМЕР_2 були наступні зарахування коштів: 350,00 грн 15.08.2021, 200,00 грн 17.08.2021, 350,00 грн 17.08.2021, 300,00 грн 18.08.2021, 250,00 грн 19.08.2021, 200,00 грн 19.08.2021, 200,00 грн 20.08.2021, 100,00 грн 20.08.2021, 200,00 грн 14.09.2021, 250,00 грн 14.09.2021, 150,00 грн 15.09.2021, 250,00 грн 17.09.2021, 200,00 грн 18.09.2021, 150,00 грн 18.09.2021, 100,00 грн 18.09.2021, 100,00 грн 18.09.2021, 200,00 грн 18.09.2021.

В листі АТ КБ "ПРИВАТБАНК" зазначено, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) емітовано карту НОМЕР_4 . Фінансовий номер телефону НОМЕР_3 знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 . По рахунку НОМЕР_5 *4726 були наступні зарахування коштів: 5000,00 грн 13.08.2021, 250,00 грн 14.09.2021, 200,00 грн 18.09.2021. Також додається виписка по рахунку за періоди 13.08.2021-18.08.2021 та 14.09.2021-23.09.2021.

Відповідач ставить під сумнів факт отримання кредитних, проте в той же час ним не надано: будь-яких належних і допустимих доказів того, що відповідні кредитні кошти не були зараховані на його картковий рахунок, вказаний у договорі або доказів того, що вказаний картковий рахунок йому не належить; будь-яких належних і допустимих доказів того, що сторонні особи мали доступ до його банківського рахунку на яку зараховані кредитні кошти; виписки по зазначеному картковому рахунку за спірні періоди на підтвердження факту не зарахування кредитних коштів на його рахунок; доказів повернення коштів чи спростування нарахованих кредитором процентів за період користування кредитними коштами.

Суд вважає твердження сторони відповідача про те, що нею не укладено кредитний договір та нею не отримувалися кредитні кошти, спробою ввести суд в оману.

ТОВ МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА (Клієнт) та між ТОВ Таліон Плюс (Фактор) укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (копія долучена до позовної заяви). Відповідно до пункту 8.2 Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 строк дії цього Договору закінчується 28 листопада 2019 року. Відповідно до п.8.6 Додатки та додаткові угоди до даного Договору набувають чинності з моменту їх підписання обома Сторонами та становлять його невід`ємну частину. В подальшому ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали ряд додаткових угод: №19 від 28.11.2019, № 26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022, №32 від 31.12.2023 якими продовжено строк дії договору до 31 грудня 2024 року Таким чином, з урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії, з 28.11.2018 по 31.12.2024.

Пунктом 2.1. Розділу 2 (предмет договору) Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, передбачено, що згідно умов Договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Тобто, предметом Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, є відступлення прав вимоги до боржників, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги. Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 визначено, що під правом вимоги розуміється всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними Договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Пунктом 1.2. Договору визначено, що Перелік Кредитних договорів наводиться у відповідних Додатках до Договору, а саме Реєстрах прав вимоги. В той же час, відповідно до п. 1.5. Договору факторингу, Реєстр прав вимоги означає перелік Прав вимоги до Боржників, що відступається за Договором. Форма вказаного Реєстру наведена в Додатку №1 до Договору. Тобто, Реєстр не є разовим документом, оскільки Договір факторингу передбачає (не забороняє) можливість їх укладення множинну кількість разів, у випадку бажання та необхідності Сторін. Згідно п. 4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку.

26.10.2021 відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №157 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до Відповідача на загальну суму 22791,47 грн (копія долучена до позовної заяви). Підписанням Реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу Права вимоги до Боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги. З урахуванням викладених обставин, можна зробити висновок, що Сторони виконали умови договору факторингу №28/1118-01 належним чином, зокрема: підписали договір факторингу №28/1118-01; уклали відповідний реєстр прав вимоги та здійснили фінансування за відступлення прав вимоги відповідно до умов договору факторингу.

Таким чином, право вимоги перейшло від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку, а отже Право вимоги до Відповідача перейшло до ТОВ Таліон Плюс 26.10.2021, тобто після укладання Кредитного договору № 335532440.

Отже, Відповідач не врахував усі матеріали справи та помилково визначив, що передача права вимоги відбулася в момент укладення договору факторингу. Проте, відповідно до умов договору факторингу, передача права вимоги здійснюється не за самим договором, а за реєстрами, які є додатками до нього. В свою чергу, Позивач долучив до позовної заяви всі належні докази, а саме: договір факторингу 28/1118-01 від 28.11.2018 р. та витяг з реєстру прав вимоги 157 від 26.10.2021 до Договору факторингу № 28/1118 01 від 28.11.2018.

Пунктом 2.1. Розділу 2 (ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ) Договору факторингу № 23/0224-01 від 23.02.2024 року, ТОВ «Таліон Плюс» зобов`язується відступити ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. Тобто предметом Договору факторингу №23/0224-01 від 23.02.2024 є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу №23/0224-01 від 23.02.2024 визначено, що під правом вимоги розуміється всі права клієнта за Кредитними договорами. В той же час, відповідно до п.1.5. Договору факторингу №23/0224-01 від 23.02.2024 встановлено, що Реєстр прав вимоги означає перелік Прав вимоги до Боржників, що відступається за цим Договором. Форма вказаного Реєстру наведена в Додатку №1 до цього Договору. Згідно п. 4.1. Право вимоги переходить від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог, по формі установленій в Відповідному додатку. 23.02.2024 відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 1 до Договору факторингу № 23/0224-01 від 23.02.2024 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 36736,83 грн (копія долучена до позовної заяви). Відповідно до п.п. 5.3.3 Договору факторингу Фактор має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб. Отже, предметом даного договору, відповідно до його умов, є відступлення прав вимоги, що зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Відповідно до п. 4.1. договору, право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимоги, що є невід`ємною частиною договору. Таким чином, згідно з п. 2.1 Договору факторингу № 23/0224-01 від 23.02.2024, ТОВ «Таліон Плюс» зобов`язується відступити ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» прийняти їх та передати грошові кошти Клієнту на умовах договору. Відповідно до п. 1.3 та п. 1.5 цього договору, право вимоги стосується всіх прав Клієнта за Кредитними договорами і фіксується у Реєстрах прав вимоги. Витяг з реєстру прав вимоги № 1 від 23.02.2024 підтверджує, що право вимоги за Кредитним договором № 335532440 від 13.08.2021 відступлено ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на законних підставах, а передача права вимоги відбулося відповідно до умов Договору факторингу.

15.07.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали Договір факторингу №15/07/25-Е. Відповідно до п.1.1. за цим договором Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Ціна Продажу сума грошових коштів, що сплачується Фактором Клієнту на умовах даного Договору, розмір якої встановлюється згідно з п.3.3. цього Договору. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно з Додатком № 1 є невід`ємною частиною Договору (п.1.1.). Витяг з Реєстру Боржників долучено до позовної заяви. Згідно п.1.2 Договору перехід від Клієнта (ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс») до Фактора (Позивач) Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком №2. Відповідно до Договору Реєстр Боржників це інформація, що стосується Боржників, оформлена за формою, встановленою в відповідному Додатку (форма Реєстру Боржників) до цього Договору; Таким чином, згідно витягу з Реєстру боржників від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право грошової вимоги до Відповідача на загальну суму 36736,83 грн (додаток долучено до позовної заяви). Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору. На підтвердження переходу права вимоги до позивача, разом з позовною заявою долучено Акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №15/07/25-Е від 15.07.2025 (копію долучено до позовної заяви).

Надані Позивачем витяги з Реєстру прав вимоги до Договорів факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, № 23/0224-01 від 23.02.2024 та № 15/07/25-Е від 15.07.2025 підписані та мають печатки уповноважених осіб, а також зазначена вся важлива інформація, а саме: номер реєстру, номер договору, дата договору, суми заборгованостей, реквізити сторін. Дані документи долучені разом з позовною заявою. Ці документи містять всі необхідні реквізити, підписи сторін та оформлені належним чином, відповідно до встановлених форм договорів факторингу.

Судом також перевірено нарахування відповідачу відсотків по даному кредиту та суд дійшов висновку, що відсотки нараховувалися згідно умов договору та вимог чинного законодавства згідно відсоткової ставки, зазначеної в договорі.

Відповідно до п. 1.9.1виключно на період строку визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 704,45 (сімсот чотири цілих сорок п`ять сотих) процентів річних, що становить 1,93 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним;

Відповідно до п.1.9.3. Якщо Позичальник користуватиметься Кредитом після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.8 Договору, умови щодо нарахування процентів за Сторінка 4 із 9 Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 722,70 (сімсот двадцять дві цілих сім десятих) процентів річних, що становить 1,98 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним Договором, щодо виникнення у Позичальника зобов`язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання Кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду є факт продовження користування Кредитом понад строк Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.8. цього Договору. Базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку Дисконтного періоду, виключно за умови якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,98 процентів від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту Договору

Відповідно до п. 1.12.2. з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним.

Згідно з п.1.12.1. зобов`язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду;

Згідно п.4.3 Кредитного договору Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку надання Кредиту, визначеного в п. 1.2. цього Договору, є процентами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Суд не бере до уваги твердження відповідача про те, що строк кредитування становив 7 днів, оскільки в договорі зазначені інші умови.

За умовами кредитного договору та обставинами справи існувало два періоди нарахування процентів: 1) За користування кредитними коштами згідно з ст. 1048 ЦК України визначеному договором; 2) За користуванням кредитними коштами відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України і, за весь час прострочення.

Як зазначалося вище сторони в кредитному договорі узгодили, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору (після 90 дня від дати закінчення Дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України (відповідно до п.4.3. Кредитного договору). Тобто сторони чітко та недвозначно визначили, що поза межами строку кредитування позичальником сплачуються проценти, які при цьому не є процентами за «користування кредитом», а є відповідальністю за порушення зобов`язання, та погодили їх розмір.

Долучені до позовної заяви розрахунки заборгованості (надані попередніми кредиторами й Позивачем) в сукупності з платіжними дорученнями про перерахування коштів, а також інформацією банків про отримання відповідачкою кредитних коштів, є беззаперечними доказами факту заборгованості, а отже позовні вимоги доведені Позивачем в повній мірі.

З врахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів, беручи до уваги, що відповідачем істотно порушено умови укладеного кредитного договору № 335532440 від 13.08.2021, зокрема, у встановленому порядку та строки не погашено кредит та проценти за користування ним, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 335532440 від 13.08.2021 у розмірі 36736,83 грн, яка складається з 8999,48 грн заборгованості за тілом кредиту та 27737,35 грн заборгованості за відсотками.

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційну розміру задоволених позовних вимог.

А тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2662,40 грн. сплаченого судового збору.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною другою статті 141 КПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Однак, за наявності заперечень учасника справи, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Водночас суд враховує, що при визначенні суми відшкодування витрат за надання правничої допомоги суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України, від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада від 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний характер.

На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем до позовної заяви долучено свідоцтво адвоката, довіреність надана позивачем, договір про надання правничої допомоги, додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги, акт прийому-передачі наданих послуг на суму 7000,00 грн.

З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, надані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, а також враховуючи, що дана цивільна справа не є справою значної складності, відповідно до ст.19 ЦПК України відноситься до малозначних справ, які розглядаються у спрощеному позовному провадженні, об`єм виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) є незначним, враховуючи фінансовий стан обох сторін, суд дійшов висновку, що заявлений стороною позивача розмір вартості послуг за правничу допомогу у загальній сумі 7000,00 грн. є завищеним і неспівмірним із предметом даного позову, в зв`язку з чим наявні підстави для зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 4000,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача. На переконання суду, в даному випадку такий розмір витрат на правничу допомогу буде достатнім, пропорційним і справедливим, а також не становитиме надмірного тягаря для відповідача.

А тому з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати за надання правничої допомоги на загальну суму 4000,00 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст. 12, 141, 258, 259, 265, 268, 279 ЦПК України, суд -

ухвалив:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування оригіналу електронного доказу відмовити.

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" (02094, місто Київ, вулиця Юрія Поправки, будинок 6, кабінет 13 ЄДРПОУ: 42986956) заборгованість за Кредитним договором № 335532440 від 13.08.2021 у розмірі 36736,83 грн, яка складається з 8999,48 грн заборгованості за тілом кредиту та 27737,35 грн заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» 2662,40 грн судового збору та 4000,00 грн за надання професійної правничої допомоги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Головуючий