Рішення № 137917828, 03.07.2026, Ямпільський районний суд Вінницької області

Справа153/925/26

Провадження2/153/486/26-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2026 р. м.Ямпіль

Ямпільський районний суд Вінницької області у складі головуючого судді Швеця Р.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги мотивує тим, що 02.10.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту №1454-7198. Договір укладено у письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронну комерцію». Позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор А7562 для підписання кредитного договору №1454-7198 від 02.10.2024. Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» взяло на себе зобов`язання надати відповідачеві кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 4500,00 гривень; строк кредитування - 30 днів; базовий період* - 15 днів; комісія за видачу кредиту 28% від суми кредиту, відсоткова ставка 0,01 % в день. Тип процентної ставки фіксована, яка не змінюється протягом усього строку користування кредитом.

Крім того, Додатковою угодою №1 від 03.10.2024 до Договору про надання кредиту №1454-7198 від 02.10.2024 позивач та відповідач домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1800,00 грн. Також Додатковою угодою №2 від 11.10.2024 до Договору про надання кредиту №1454-7198 від 02.10.2024 позивач та відповідач домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 2700,00 грн.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачеві кредит у розмірі, встановленому Договором та додатковими угодами. Відповідач порушив умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання за кредитним договором. У зв`язку з цим виникла заборгованість, яка станом на 13.04.2026 становить 14552,49 гривень, що складається із: заборгованості за кредитом 7500,00 гривень, заборгованості за нарахованими процентами 32,49 гривень, заборгованості по комісії 2520,00 гривень, заборгованості по штрафам 4500,00 гривень. Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором №1454-7198 від 02.10.2024 у розмірі 14552,49 гривень, з яких: заборгованість за кредитом 7500,00 гривень, заборгованість за нарахованими процентами 32,49 гривень, заборгованість по комісії 2520,00 гривень, заборгованість по штрафам 4500,00 гривень, а також судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2662,40 гривень.

Відповідно до ухвали Ямпільського районного суду Вінницької області від 27.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі направлялась на адресу реєстрації відповідача, однак до суду повернувся конверт із відміткою «адресат відсутній».

Відповідно до пункту 4 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою її місцезнаходження, місця проживання чи перебування, зареєстрованими у встановленому законом порядку, якщо така особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, з огляду на положення пункту 4 частини шостої статті 272 ЦПК України, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.

Відповідач у визначений ухвалою суду строк ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, до суду не подав.

Враховуючи вищевикладене та положення ст.ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами. При цьому, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 02.10.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір про надання кредиту №1454-7198 продукту «CREDOS», який було підписано відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора А7562 (а.с.11-20).

Так, відповідно до п.2.1 вказаного Договору Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику Кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит не пізніше останнього дня Строку кредитування та сплатити нараховані Кредитодавцем проценти за користування Кредитом та інші платежі, передбачені цим Договором у порядку, передбаченому цим Договором.

Пунктом 2.3 Договору визначено, що мета отримання Кредиту: для задоволення особистих потреб Позичальника.

Згідно з п.3.1 договору, цей Договір укладається Сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п.п.4.1, 4.2. Договору загальний розмір кредиту становить 4500,00 гривень. Дата надання/видачі Кредиту: 02.10.2024.

Згідно п. 4.8 Договору, базовий період складає 15 календарних днів.

Згідно п.п.4.10, 4.11 договору, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дати видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту за процентною ставкою: - 0,01%. Комісія за видачу кредиту становить 28% від суми виданого кредиту.

Відповідно до п.4.13 Договору строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 30 календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику. Дата повернення (виплати) Кредиту 31.10.2024.

Відповідно до п.4.16 Договору денна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає 0,943%.

Згідно п.8.2 Договору, у разі нездійснення сплати процентів за користування Кредитом та/або комісії за видачу Кредиту, та/або комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів, та/або суми кредиту у визначені цим Договором терміни, Позичальник зобов`язується сплатити Кредитодавцю штраф у розмірі 90% від розміру простроченої заборгованості, який визначається відповідно до умов:

В п.11.1 Договору зазначено, що цей Договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови Договору та надання Кредиту. Укладаючи цей Договір, Позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на веб-сайті Кредитодавця або у Мобільному додатку, повністю розуміє всі їх умови, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватись умов цього Договору, а тому добровільно та свідомо укладає Договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним.

Крім того, Додатковою угодою №1 від 03.10.2024 до Договору про надання кредиту №1454-7198 від 02.10.2024 позивач та відповідач домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1800,00 грн. Також Додатковою угодою №2 від 11.10.2024 до Договору про надання кредиту №1454-7198 від 02.10.2024 позивач та відповідач домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 2700,00 грн. (а.с.35-39).

Як вбачається з довідки ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування сум кредиту, видача відповідачу коштів за кредитним договором №1454-7198 від 02.10.2024 здійснювалася за допомогою системи «LiqPay» на платіжну картку НОМЕР_1 , трьома платежами: 4500,00 грн. - 02.10.2024 (видача кредиту), 1800,00 грн. 03.10.2024 (добор по кредиту), 2700,00 грн. - 11.10.2024 (добор по кредиту) (а.с.40).

Згідно квитанції LiqPay №2526086861, завіреної печаткою АТ КБ «Приватбанк», 02.10.2024 на картку отримувача №414962*72 перераховано 4500,00 грн., призначення платіжної операції: видача кредитних коштів за договором №1454-7198, 02.10.2024 (а.с. 33).

Відповідно до квитанції LiqPay №2527110235, завіреної печаткою АТ КБ «Приватбанк», 10.03.2024 на картку отримувача №414962*72 перераховано 1800,00 грн., призначення платіжної операції: видача кредитних коштів за договором №1454-7198, 03.10.2024 (а.с. 34).

Згідно квитанції LiqPay №2530543747, завіреної печаткою АТ КБ «Приватбанк», 11.10.2024 на картку отримувача №414962*72 перераховано 2700,00 грн., призначення платіжної операції: видача кредитних коштів за договором №1454-7198, 11.10.2024 (а.с. 34, на звороті).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №1454-7198 від 02.10.2024, заборгованість ОСОБА_1 станом на 13.04.2026 становить 14552,49 гривень, що складається із: основного боргу 7500, 00 гривень, залишок відсотків 32,49 гривень, залишок комісій 2520,00 гривень, залишок штрафів 4500,00 гривень (а.с.41-47).

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд враховує наступне.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

В силу частини першої статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до абз. 1 ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з правилами ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про електронну комерцію»).

У силу ч. 5 ст. 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та не розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст. ст. 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У силу ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до правил ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що кредитний договір укладено в електронному вигляді з використанням електронного підпису за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, який був надісланий кредитором на номер телефону, зазначений відповідачем при реєстрації на сайті кредитодавця, на підтвердження чого в ідентифікаційній частині договору містяться код ідентифікатор відповідача, що і є його безпосереднім підписом, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Без здійснення вказаних дій відповідачем, кредитний договір не був би укладений між сторонами.

Наведене свідчить, що при укладенні цього договору сторони договору досягли згоди щодо всіх його істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору.

На виконання умов кредитного договору, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» перерахувало грошові кошти на картковий рахунок відповідача ОСОБА_1 , який він самостійно вніс до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства.

Оскільки у встановлений договором строк ОСОБА_1 не повернув кредитні кошти, а також не сплатив нараховані проценти та комісію, у позивача виникло право на їх стягнення в примусовому порядку.

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надало належні докази, які підтверджують право вимоги позивача за кредитним договором, а також наявність у відповідача грошового зобов`язання.

Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по штрафам в розмірі 4500,00 гривень, суд зазначає наступне.

24 грудня 2023 року вступив в силу Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким було внесені зміни до Закону «Про споживче кредитування» та скасовано положення про звільнення споживача від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за договорами про споживчий кредит, укладеними пізніше 30-го дня включно з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Водночас виник конфлікт між нормами пункту 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про споживче кредитування», за змістом якого через 30 днів після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» дозволяється встановлення договірної відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит, і пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України, згідно якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно частин 1, 2 статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон). Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов`язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України.

Отож усі закони України, які є актами цивільного законодавства, повинні відповідати ЦК України.

У Рішенні Конституційного Суду України від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012 вказано: «Виходячи з наведеного Конституційний Суд України вважає, що невідповідність окремих положень спеціального закону положенням Кодексу не може бути усунена шляхом застосування правила, за яким з прийняттям нового нормативно-правового акта автоматично призупиняє дію акт (його окремі положення), який був чинним у часі раніше. Оскільки Кодекс є основним актом цивільного законодавства, то будь-які зміни у регулюванні однопредметних правовідносин можуть відбуватися лише з одночасним внесенням змін до нього відповідно до порядку, встановленого абзацом третім частини другої статті 4 Кодексу».

Відтак хоч Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року прийнятий пізніше, проте статтею 4 ЦК України установлено, що інші закони України приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України, а на суб`єкта законодавчої ініціативи, що подає до Верховної Ради проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж ЦК України, покладено обов`язок одночасно подати до Верховної Ради проект закону про внесення змін до ЦК України, які мають розглядатися одночасно.

Оскільки, на момент виникнення спірних правовідносин відповідні зміни до ЦК України подані не були, то з огляду на положення статті 4 ЦК України та позицію Конституційного Суду України застосування колізійного принципу lex posterior derogat priori (лат. «пізніший закон скасовує попередній») у цій ситуації неможливе.

Отже, зазначення у ЦК України про необхідність прийняття інших законів відповідно до цього Кодексу є достатньою підставою вважати, що норма ЦК України превалює над однопредметною нормою іншого нормативно-правового акта, який має юридичну силу закону України.

Спеціальні норми закону можуть містити уточнюючі положення, проте не можуть прямо суперечити положенням ЦК України.

Отже, враховуючи вищенаведені норми законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача заборгованості по штрафам за кредитним договором №1454-7198 від 02.10.2024 в розмірі 4500,00 гривень.

Відтак, суд вважає, що позов є частково обґрунтованим, позовні вимоги частково доведеними, а тому з із відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №1454-7198 від 02.10.2024 в розмірі 10052,49 гривень, з яких: 7500,00 гривень сума заборгованість за кредитом; 32,49 гривень заборгованість за нарахованими відсотками; 2520,00 гривень заборгованість по комісії.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при поданні позовної заяви сплачений судовий збір в сумі 2662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №37932 від 12.05.2026.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підлягають частковому задоволенню, то понесені судові витрати за подання позовної заяви відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 1839,11 грн., що пропорційно розміру задоволених позовних вимог (2662,40 х 10052,49 / 14552,49 = 1839,11).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 12, 13, 76-81, 141, 247, 264-265, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38548598, заборгованість за кредитним договором №1454-7198 від 02.10.2024 в розмірі 10052 (десять тисяч п`ятдесят дві) гривні 49 копійок, з яких: 7500 (сім тисяч п`ятсот) гривень заборгованість за кредитом; 32 (тридцять дві) гривні 49 копійок заборгованість за нарахованими відсотками; 2520 (дві тисячі п`ятсот двадцять) гривень заборгованість по комісії.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» код ЄДРПОУ 38548598, судовий збір в розмірі 1839 (одна тисяча вісімсот тридцять дев`ять) гривень 11 (одинадцять) копійок.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 офіс 407), код ЄДРПОУ 38548598.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 03 липня 2026 року.

Суддя Р.В. Швець