Рішення № 137915735, 29.06.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/7333/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючого судді Деметрадзе Т.Р.,

секретаря судового засідання Дударева Е.О.,

за участю представника відповідача Роман М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Закарпатської обласної прокуратури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Перша Ужгородська державна нотаріальна контора, про звільнення майна з-під арешту, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до Закарпатської обласної прокуратури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Перша Ужгородська державна нотаріальна контора, про звільнення майна з-під арешту.

Позов мотивує тим, що вона є власником житлового будинку загальною площею 90,15 кв.м., житловою площею 40,20 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний будинок придбано 27 січня 1972 року на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Ужгородською держнотконторою за №1504 та внесеного в реєстрову книгу №33 за реєстровим №3356.

Зазначає, що з 26.08.1967 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 10.03.2009 року. Таким чином, зазначений будинок, придбаний за час шлюбу, є спільною власністю подружжя, а після смерті ОСОБА_2 вона є одноосібним власником будинку.

Вказує, що 21.04.2026 року у зв`язку з поважним віком та станом здоров`я вона вирішила розпорядитися вищевказаним майном шляхом укладення договору дарування на користь своєї дочки ОСОБА_3 . Проте у нотаріуса з`ясувалося, що відповідні реєстраційні дії неможливо провести, оскільки будинок перебуває під арештом ще з 1974 року.

Зауважує, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно за №473538300 від 21.04.2026 року, сформованої приватним нотаріусом Антонів О.М., в Єдиному реєстрі заборон міститься архівний запис про арешт на належний їй будинок: реєстраційний номер обтяження 3828602, підстава обтяження: повідомлення, 7385, 08.01.1974, Прокуратура Закарпатської області, за реєстром.

Наголошує, що про існування цього арешту до цього часу їй взагалі не було відомо, оскільки жодних реєстраційних дій з будинком вона не вчиняла. По ній особисто ніколи не велось жодних кримінальних розслідувань, які б слугували підставою для накладення арешту на її майно.

Позивач вказує, що накладення арешту на будинок найвірогідніше пов`язано з її нині покійним чоловіком, оскільки в 1973 чи 1974 роках він перебував під слідством Закарпатської обласної прокуратури. ОСОБА_2 тоді працював начальником цеху Ужгородського плодоконсервного заводу, його підозрювали в службовій недбалості чи розтраті склотари, певний час він перебував у слідчому ізоляторі. Деталей розгляду справи позивач не знала.

Позивач зазначає, що 22.04.2026 року вона звернулася до прокурора Закарпатської області із заявою про надання інформації, на підставі якого процесуального документу та по якій кримінальній справі прокуратурою Закарпатської областю Української РСР було ухвалено рішення про накладення арешту на її будинок. Листом від 05.05.2026 за вих. №27-1999-26 Закарпатська обласна прокуратура повідомила, що кримінальна справа відносно ОСОБА_2 до архіву обласної прокуратури не передавалась і не перебувала на обліку. За пошуковим запитом « ОСОБА_2 » було знайдено наглядове провадження по кримінальній справі №7385, однак воно знищено у зв`язку із закінченням строку давності зберігання. Закарпатська обласна прокуратура рекомендувала звернутися до суду з відповідним позовом.

Позивач зазначає, що з аналізу відомостей з державного реєстру прав та змісту відповіді Закарпатської обласної прокуратури можна зробити висновок, що арешт на будинок було накладено в межах кримінальної справи №7385 стосовно ОСОБА_2 на підставі повідомлення прокуратури Закарпатської області від 08.01.1974 року для забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна. Яким було результатом розгляду кримінальної справи, встановити не є можливим, однак зазначений арешт, застосований як засіб забезпечення виконання завдань кримінального судочинства, втратив відповідну концептуальну властивість та є триваючим порушенням прав позивача як власника.

На підставі наведенного, просить суд зняти арешт, реєстраційний номер обтяження 3828602, накладений 08.01.1974 року прокуратурою Закарпатської області Прокуратури Української РСР, правонаступником якої є Закарпатська обласна прокуратура, з метою забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна у кримінальній справі №7385 відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з житлового будинку загальною площею 90,15 кв.м., житловою площею 40,20 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Ужгородською державною нотаріальною конторою за №1504.

Позивач у судове засідання не з`явилася, проте в матеріалах справи міститься її заява, у якій вона просить розглянути справу у її відсутності та задовольнити позов. Додатково вказала, що просить судові витрати залишити на стороні позивача.

Представник Закарпатської обласної прокуратури у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовної заяви

Представник Першої Ужгородської державної нотаріальної контори не скористався правом на участь у судовому засіданні, про причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заяв чи заперечень не подавав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку загальною площею 90,15 кв.м., житловою площею 40,20 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Ужгородською державною нотаріальною конторою 27.01.1972 за №1504 та внесеного в реєстрову книгу №33 за реєстровим №3356, що підтверджується копією договору купівлі-продажу та довідкою КП «Архітектурно-планувальне бюро» за №1182 від 11.12.2025.

Судом також встановлено, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо зазначеного будинку міститься архівний запис про арешт з реєстраційним номером обтяження 3828602, зареєстрований 04.10.2006 Першою Ужгородською державною нотаріальною конторою. Підстава обтяження: повідомлення, 7385, 08.01.1974, Прокуратура Закарпатської області, за реєстром. Дата виникнення арешту: 08.01.1974, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру прав на нерухоме майно №473538300 від 21.04.2026 року.

Зі змісту листа Закарпатської обласної прокуратури від 05.05.2026 за вих. №27-1999-26 вбачається, що кримінальна справа відносно ОСОБА_2 до архіву обласної прокуратури не передавалась і не перебувала на обліку. За пошуковим запитом « ОСОБА_2 » було знайдено наглядове провадження по кримінальній справі №7385, однак воно знищено у зв`язку із закінченням строку давності зберігання.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі №766/21865/17 та від 24 квітня 2019 року у справі №2-3392/11 (провадження №14-105цс19), після припинення кримінальної справи арешт майна стає публічним обтяженням права власності, підстави для подальшого існування якого відпали. При цьому втрачається можливість застосування специфічного порядку скасування такого обтяження, зумовленого кримінальними процесуальними відносинами. Вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України, та можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції.

Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК України).

За приписами ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 не була учасницею чи іншою особою, щодо якої здійснювалося кримінальне провадження у кримінальній справі №7385 стосовно її чоловіка ОСОБА_2 . Водночас арешт, накладений у 1974 році на належний їй житловий будинок, за результатами розгляду зазначеної кримінальної справи скасований не був.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , кримінальну справу №7385 завершено, а наглядове провадження у ній знищено у зв`язку із закінченням встановленого строку його зберігання. За таких обставин, правові підстави для подальшого збереження арешту, накладеного на майно позивача, відсутні.

Суд також бере до уваги, що існування зазначеного архівного арешту створює для позивача перешкоди у здійсненні належних їй правомочностей власника, гарантованих законом, зокрема позбавляє її можливості вільно розпоряджатися належним їй майном, у тому числі укласти договір дарування.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням всіх обставин справи, враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, виходячи із принципів розумності та справедливості, зважаючи на те, що позивачем було надано належні докази на підтвердження своїх тверджень, та такі її доводи не були спростовані представником відповідача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 178, 223, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 319, 321, 391 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Закарпатської обласної прокуратури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Перша Ужгородська державна нотаріальна контора, про звільнення майна з-під арешту задовольнити.

Зняти арешт, накладений Першою ужгородською державної нотаріальною конторою, згідно повідомлення 7385 від 08.01.1974 Прокуратури Закарпатської області під реєстраційним номером 3828602 з нерухомого майна, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , а саме з будинку АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 02.07.2026.

Суддя Т.Р. Деметрадзе