Ухвала суду № 137914092, 02.07.2026, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/2336/17

Номер провадження 8/573/4/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про повернення позовної заяви

02 липня 2026 року м. Білопілля

Суддя Білопільського районного суду Сумської області ЧЕРКАШИНА М.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у справі №573/2336/17 від 24.01.2020 за позовом Білопільської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з орендної плати за користування земельними ділянками,

В С Т А Н О В И Л А:

До Білопільського районного суду Сумської області із Сумського апеляційного суду Сумської області повернуто для продовження розгляду справу за заявою ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Білопільського районного суду Сумської області від 24.01.2020.

При вивченні заяви судом встановлено, недоліки позовної заяви, а саме: ОСОБА_2 не конкретизовано підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, які зазначені у ч. 2 ст. 423 ЦПК України.

У зв`язку з вищевикладеним, ухвалою суду від 10.04.2026 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. Також, позивача попереджено, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Від позивачки ОСОБА_2 у системі «Електрнний суд» 23.04.2026 надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків заяви. Вказане клопотання мотивоване тим, що у зв`язку з перебуванням на лікарняному вона не змогла вчасно усунути вказані в ухвалі недоліки. Тому, з метою забезпечення ефективного судового захисту, враховуючи поважність причин пропуску наданого строку просить його продовжити.

Ухвалою суду від 18.05.2026 строк на усунення недоліків позивачу ОСОБА_2 було продовжено на 5 днів. Означену ухвалу позивачка отримала у системі «Електронний суд» та шляхом направлення на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Протягом наданого судом додаткового строку недоліки усунуто не було.

27.05.2026 від заявниці надійшло повторне клопотання про продовження раніше продовженого строку у зв`язку з погіршенням стану здоров`я.

Ухвалою суду від 03.06.2026 строк на усунення недоліків продовжено ще на 10 днів, позивачка отримала вказану ухвалу в електронному кабінеті 06.06.2026.

19.06.2026 від заявниці надійшло повторне клопотання про продовження раніше наданого строку у зв`язку із необхідністю аналузу судової практики.

Ухвалою суду від 24.06.2026 строк на усунення недоліків продовжено ще на 5 днів, позивачка отримала вказану ухвалу в електронному кабінеті 26.06.2026.

Станом на 02.07.2026 недоліки позовної заяви позивачка не усунула.

02.07.2026 до Білопільського районного суду Сумської області надійшло чергове клопотання позивачки, яке було сформоване в системі «Електронний суд» 01.07.2026, у якому остання просить надати їй ще додатковий строк для усунення виявлених недоліків.

Неможливість усунути недоліки у наданий судом строк, а у подальшому неодноразово (тричі)продовжений, позивачка мотивує тим, що в останній день додатково наданого їй строку 01.07.2026 року, було призначене у цьому ж суді судове засідання за позовом до неї у іншій цивільній справі, створеного особами Білопільської міської ради задля легітимізації привласнення майна критичної інфраструктури Білопільської громади. У зв`язку з цим, час, наданий судом, вона витратила на вивчення та аналіз судової практики та правових позицій Верховного Суду і не встигла проаналізувати її в достатній мірі, для усунення вказаних судом недоліків.

Суд, детально проаналізувавши вказане клопотання, встановив, що позивачка звернулась до суду з вищевказаною позовною заявою 01.01.2026. Після перегляду ухвали про відмову у відкритті провадження судом апеляційної інстанції, Білопільським районним судом Сумської області повторно вивчено вказану заяву і встановлено недоліки, у зв`язку з чим, ухвалою від 10 квітня 2026 року винесено ухвалу про залишення її без руху.

Тобто, з 10.04.2026 року по 02.07.2026 року, позивачка, яка була обізнана про залишення позовної заяви без руху і ознайомлена зі змістом ухвали, на протязі більше 2-х місяців не вжила заходів для усунення виявлених недоліків.

До клопотання про надання чергового додаткового строку для усунення недоліків, доказів поважності пропуску наданого судом строку позивач не долучила.

Згідно із ч. 6 ст.127 ЦПК України про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою (ч.7 ст.127 ЦПК України).

Суддя, дослідивши подане клопотання про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви, дійшов висновку про відмову у продовженні такого строку, оскільки вказане клопотання є необгрунтованим.

Отже, строк для усунення недоліків, які відповідно до ухвали Білопільського районного суду Сумської області, які стали підставою для залишення позовної заяви без руху, наразі сплинув.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що недоліки, які були підставою для залишення без руху позовної заяви, на даний час не усунуті.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Зміст цього права полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов`язує суди приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист (пункт 2 рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року по справі № 9-зп).

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03 від 3 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини зазначив, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Практикою Європейського суду з прав людини також встановлено, що якщо заявники у визначений законом термін не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи та своєчасно не звертались до суду за інформацією щодо стану розгляду їх справи їх права на доступ до правосуддя не є порушеними.

Також суд враховує правову позицію, висловлену Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18 (провадження № 11-1179заі19) та від 27 травня 2020 року у справі № 9901/11/19 (провадження №11-122заі20) про те, що загальнообов`язкові процесуальні правила є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.

Правила встановлюють умови та підстави, які спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.

Приписами частини 3 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Згідно з частиною 6 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.

З огляду на вищевикладене та беручи до уваги той факт, що, вказані в ухвалі суду від 10.04.2026 недоліки позивачем не усунуті, суд вважає за необхідне позовну заяву ОСОБА_2 повернути позивачу.

При цьому, оскільки позовна заява у паперовому вигляді до суду не подавалась, а сформована з використання підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, суд обмежується лише процесуальним рішенням про її повернення.

Одночасно, суд вважає за необхідно роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 7 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

На підставі вищевикладеного, враховуючи положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 55 Конституції України, керуючись статтями 4, 10, 13, 175 - 177, 185, 260, 261, частини 3 статті 294, статтями 352 - 355 Цивільного процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_2 про надання додаткового строку на усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Білопільського районного суду Сумської області у справі №573/2336/17 від 24.01.2020, відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у справі №573/2336/17 від 24.01.2020 за позовом Білопільської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з орендної плати за користування земельними ділянками - повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження такої ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду та з інших поважних причин.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

Суддя Черкашина М.С.