Рішення № 137912965, 02.07.2026, Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 171/250/26

2/171/2365/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

02 липня 2026 року м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Мигалевича В.В., з участю секретаря судового засідання Жандарук В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Апостолове цивільну справу за позовом Кудіни Анастасії Вячеславівни, яка представляє інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 18 лютого 2025 р. між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №5326045. У відповідності до п.1.1. кредитного договору, укладання кредитного договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через Веб-сайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в Особистий кабінет, шляхом перевірки товариством правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до Особистого кабінету.

Відповідно до п.п. кредитного договору, цей договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного з боку товариства аналогом власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки товариства , що відтворені засобами копіювання, в особистий кабінет клієнта для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом клієнта.

Відповідно до п.п. 2.1. кредитного договору, кредит надається товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на платіжну картку клієнта, зазначену клієнтом в особистому кабінеті і яка зазначена в даному п.п. кредитного договору.

Відповідно до п.п. 2.4. кредитного договору, кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «ЛІНЕА УКРАЇНА» суми кредиту (загального розміру) на користь клієнта.

25.09.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №25092025 у відповідності до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРАУКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ«ФК«ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників від 25.09.2025 до договору факторингу № 25092025 від 25.09.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 53 850,00 грн., з яких: 15 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 31 350,00 сума заборгованості за процентами; 7 500,00 грн. сума заборгованості за штрафами; 0,00 сума заборгованості за комісією за видачу.

Просить позов задовольнити, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за кредитним договором № 5326045 в розмірі 53 850,00 грн. Та судові витрати.

Провадження у справі відкрито 23.04.2026 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві клопотав про розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не прибув, заяву про причини неявки або про розгляд справи у його відсутності суду не надавав, був повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи.

Приймаючи до уваги думку представника позивача, який не заперечував проти заочного вирішення справи, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи відповідно до положень ст. ст. 280-283 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідив матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 526, 530, 610, 611, 625, 1049, 1050, 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; зобов`язання повинні виконуватися сторонами належним чином і своєчасно; порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання); боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

18 лютого 2025 р. між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №5326045.

29.05.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №25092025 у відповідності до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРАУКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ«ФК«ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників від 25.09.2025 до договору факторингу № 25092025 від 25.09.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 53 850,00 грн., з яких: 15 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 31 350,00 сума заборгованості за процентами; 7 500,00 грн. сума заборгованості за штрафами; 0,00 сума заборгованості за комісією за видачу.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України)

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Як убачається з матеріалів справи, ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» зазначені свої договірні зобов`язання за кредитними договорами виконало належним чином, перерахувавши відповідачу кошти.

Натомість, відповідач свої договірні зобов`язання неналежним чином не виконав, кредит та проценти за користування кредитними ресурсами у відповідності до умов договорів та графіку платежів не сплатив.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електроннукомерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з наданим позивачем розрахунку, - заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК "ЄАПБ" за кредитним договором № 5326045 становить 53 850,00 грн., з яких: 15 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 31 350,00 сума заборгованості за процентами; 7 500,00 грн. сума заборгованості за штрафами; 0,00 сума заборгованості за комісією за видачу.

Відповідно до ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою шляхом передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди на то боржника.

У відповідності до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а згідно із ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Із змісту ст.611 ЦК України випливає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст.612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України.

Згідно із ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі ч. 1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За ч. 1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч. 1 ст.1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір укладений між ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» та відповідачем у електронній формі за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), що відповідає вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України«Про захистправ споживачів» та не суперечить приписам ч.1 ст.205, ст.6, 207, 627-628, ч.2 ст.639 ЦК України. При цьому, на виконання приписів ч.1 ст.638 ЦК України сторони у вказаному договорі досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, в зв`язку з чим він в силу положень ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відтак, оскільки вищевказаний договір про надання коштів у кредит та факторингу не був визнаний у встановленому законом порядку недійсними чи нікчемними, то в силу положень Закону України «Про електронну комерцію», ст.6, 204, 207, 627, 629, 638, 639, 642, 1077ЦК України цей правочин є правомірним, чинним та обов`язковим для виконання, що у відповідності до вимог ст.12, 81ЦПК України не спростовано відповідачем жодними доказами.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, та те, що відповідач в судове засідання не з`явився та доказів погашення заборгованості не надав, факт невиконання ним кредитних зобов`язань за договором підтверджується матеріалами справи, позов є законним і обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у виді судового збору в сумі 2662 грн. 40 коп.

Керуючись ст. 263-265, 268, 273, 274, 280-284, 354 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (адреса місцезнаходження юридичної особи: 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, 2, ЄДРПОУ 35625014, IBAN НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») заборгованість за кредитним договором № № 5326045 в розмірі 53 850,00 грн., з яких: 15 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 31 350,00 грн. сума заборгованості за процентами; 7 500,00 грн. сума заборгованості за штрафами; 0,00 грн. сума заборгованості за комісією за видачу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (адреса місцезнаходження юридичної особи: 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, 2, ЄДРПОУ 35625014, IBAN НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») витрати по сплаті судового збору в сумі 2662 грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Апостолівським районним судом за письмовою заявою відповідача протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя:В. В. Мигалевич