Ухвала суду № 137912075, 30.06.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/9566/25

Провадження №: 2/755/2009/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2026 р. м.Київ

Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Коваленко І.В.,

при секретарі Грищенко С.В.,

учасники справи:

представник позивача адвокат Богуш М.К. (в режимі відеоконференції),

відповідач ОСОБА_1 ,

представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Бринь А.А.,

представник третьої особи Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Вергелес І.В.,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Києві заяву представника позивача - адвоката Богуш М.К. про зміну предмета позову, яка подана у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, Управління житлово-комунального господарства Дніпровської районної в місті Києві Державної адміністрації, треті особа: Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тренчук Наталія Олексіївна, про витребування майна, визнання недійсним свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації права власності, визнання права власності на 33/100, -

в с т а н о в и в:

23.05.2025 до Дніпровського районного суду м. Києва через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Богуш Марина Костянтинівна, до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа: Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), про витребування майна, визнання недійсним свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації права власності, визнання права власності на 33/100.

Згідно заявлених вимог позивач просить суд:

«1.Витребувати 33/100 частки квартири АДРЕСА_1 з незаконного володіння ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 .

2.Визнати недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , серія та номер б/н, виданого 06.11.2023 року Дніпровською районною в м. Києві державною адміністрацією, на ім`я ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 .

3.Скасувати державну реєстрацію права власності від 23.11.2023 року, проведену державним реєстратором Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), м. Київ, Набок Віталієм Миколайовичем, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 70454020 від 29.11.2023 року 14:01:35, про реєстрацію права спільної часткової власності на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , по 1/3 частці за ОСОБА_4 (номер відомостей про речове право: 52732862), ОСОБА_1 (номер відомостей про речове право: 52732839), та ОСОБА_3 (номер відомостей про речове право: 52732882); реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2838819680000.

4. Визнати за ОСОБА_2 право власності на 33/100 частки квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2838819680000.

5.Судові витрати, понесені позивачем у зв`язку із розглядом справи покласти на відповідачів.»

26.05.2025 позовна заява передана у провадження судді Коваленко І.В. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

20.06.2025 ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа: Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), про витребування майна, визнання недійсним свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації права власності, визнання права власності на 33/100. Розгляд справи проводиться за правилами загального позовного провадження.

02 червня 2026 року через систему «Електронний суд» представник позивача ОСОБА_5 подала заяву про зміну предмету позову.

В обґрунтування заяви представник зазначила, що у поданій позовній заяві (з урахуванням раніше змінених позовних вимог, прийнятих ухвалою суду від 24.03.2026) позивач просила витребувати 33/100 частки квартири АДРЕСА_1 з незаконного володіння ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ; визнати недійсним свідоцтво про право власності на вказану квартиру, видане 06.11.2023 Дніпровською РДА на ім`я ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ; скасувати державну реєстрацію прав від 23.11.2023 (індексний номер рішення 70454020); визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 21.02.2025, видане приватним нотаріусом Тренчук Н.О. на ім`я ОСОБА_1 ; скасувати державну реєстрацію прав, проведену на підставі рішення нотаріуса Тренчук Н.О. від 21.02.2025 (індексний номер 77409371); та визнати за ОСОБА_2 право власності на 33/100 частки цієї квартири.

Разом з тим, представник посилається на те, що після відкриття провадження у справі стало відомо, що Органом приватизації житла Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації було прийнято рішення від 06.11.2023 року № 43-328/23, на підставі якого і було видано первинне оскаржуване свідоцтво про право власності. Крім того, Органом приватизації житла було прийнято рішення від 10.06.2025 року № 25-12/В про внесення змін до Свідоцтва про право власності на житло за вказаною адресою. Відтак, представник зазначає про наявність необхідності у скасуванні також і рішень Органу приватизації житла Дніпровської РДА від 06.11.2023 № 43-328/23 та від 10.06.2025 № 25-12/В, оскільки вони стали підставою для видачі правовстановлюючих документів, у зв`язку з чим просить прийняти заяву про зміну предмету позову та додати зазначені дві вимоги до загального переліку позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала заяву та просила задовольнити.

Представник відповідача заперечував щодо задоволення даної заяви.

Представник третьої особи - Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Вергелес І.В. у судовому засіданні при вирішенні питання щодо прийняття вказаної заяви покладався на розсуд суду.

Інші сторони до судового засідання не з`явились, про дату, час та місце проведення були повідомлені належним чином.

Дослідивши зміст поданої заяви та матеріали справи, суд дійшов висновку, що у прийнятті заяви про зміну предмету позову слід відмовити з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право порушено, та формулює вимогу про його захист.

Зміна предмету позову означає заміну однієї матеріально-правової вимоги іншою, або заміну обраного способу захисту порушеного права на інший (можлива також відмова від частини вимог чи зміна їх кількісних показників). Проте, одночасне долучення нових, самостійних позовних вимог, які не замінюють первісні, є за своєю суттю збільшенням розміру позовних вимог (дозаявленням нових вимог), а не зміною предмету позову.

Як убачається зі змісту поданої заяви, позивач не змінює раніше заявлені вимоги (щодо витребування майна, визнання недійсними свідоцтв про право власності й спадщину, скасування реєстраційних дій) на інші, а додатково заявляє дві нові матеріально-правові вимоги - про скасування рішень Органу приватизації житла Дніпровської РДА від 06.11.2023 № 43-328/23 та від 10.06.2025 № 25-12/В.

Таким чином, подана заява за своєю процесуальною природою є заявою про збільшення позовних вимог шляхом пред`явлення нових вимог, а не заявою про зміну предмету позову.

Процесуальний закон (ст. 49 ЦПК України) надає позивачу право збільшити або зменшити розмір позовних вимог, під якими розуміються вимоги виключно кількісного, грошового або обмірювального характеру, тоді як пред`явлення додаткових вимог немайнового характеру нормами ЦПК України в межах відкритих проваджень під виглядом «зміни предмету» не передбачено.

Окрім того, заявляючи вимоги про скасування рішень Органу приватизації, позивач фактично змінює і підстави позову, вводячи в предмет доказування обставини правомірності чи неправомірності процедури приватизації, дотримання житлового законодавства органом влади тощо, які не були предметом первісного дослідження. Одночасна зміна предмету і підстав позову не допускається.

У поданій заяві представником позивача не обґрунтовано, яким саме чином існування зазначених рішень Органу приватизації порушує індивідуальні права чи охоронювані законом інтереси ОСОБА_2 , з огляду на те, що позивачем вже обрано спосіб захисту шляхом оскарження безпосередніх правовстановлюючих документів (свідоцтв) та заявлено віндикаційний позов (витребування майна з чужого незаконного володіння).

Враховуючи, що подана заява суперечить положенням ст. 49 ЦПК України, оскільки спрямована на необґрунтоване розширення меж спору шляхом пред`явлення додаткових самостійних вимог та фактичну зміну підстав позову без належного юридичного обґрунтування, суд вважає за необхідне відмовити у її прийнятті.

Відмова у прийнятті цієї заяви не позбавляє позивача права на звернення до суду з окремим позовом у загальному порядку.

Керуючись ст. 43, 49, 197, 260, 261, 353 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви представника позивача - адвокат Богуш М.К. про зміну предмета позову, яка подана 02.06.2026 року (вх.№35587 від 03.06.2026) відмовити.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Відповідно до положень ч.2 ст.353 Цивільного процесуального кодексу України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо, скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. (п.4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України)

Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернетhttp://dn.ki.court.gov.ua

Повний текст ухвали суду складений 02.07.2026 року.

С у д д я : І.В.Коваленко