Рішення № 137911545, 30.06.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/7278/26

н/п 2/638/7163/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова в складі:

судді Заварзи Т.В.

секретаря судового засідання Голохи С.О.

розглянувши матеріали позовної заяви Приватного підприємства "ІЗЮМСЬКА ЧАРІВНИЦЯ" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про виділ частки із права спільної власності

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява Приватного підприємства "ІЗЮМСЬКА ЧАРІВНИЦЯ" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про виділ частки із права спільної власності. Позивач просив виділити 65/250 частин нежитлови приміщень, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та належать приватному підприємству «ІЗЮМСЬКА ЧАРІВНИЦЯ» в окремий об`єкт нерухомості (окремий інвентаризаційний об`єкт).

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 09 грудня 2003 року ТОВ «ЧАРІВНИЦЯ» продало 87/250 частин належного йому нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_3 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 19 грудня 2003 року посвідченого приватним нотаріусом Ізюмського міського нотаріального округу Банниковим С.І., та зареєстрованим в реєстрі за № 6444. В подальшому, ОСОБА_3 подарувала належні їй 87/250 частин нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_2 , що підтверджується договором дарування від 28 вересня 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Стрельцовою С.С. та зареєстрованому в реєстрі за № 2033. Окрім того 25 серпня 2011 року приватне підприємство «ІЗЮМСЬКА ЧАРІВНИЦЯ» продало 98/250 частин належного йому приміщення за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 25 серпня 2011 року посвідченого приватним нотаріусом Ізюмського міського нотаріального округу Покровським Я.О. та зареєстрованим в реєстрі за № 1637. В подальшому, відповідно до рішення Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області № 0310 від 25 квітня 2012 року, належній ОСОБА_1 98/250 частин були виділені в окремий об`єкт нерухомості з присвоєнням нової адреси. Таким чином приватне підприємство «ІЗЮМСЬКА ЧАРІВНИЦЯ» залишилось власником 65/250 частин нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 . Враховуючи викладене, позивач має право звернутися до суду з заявою про виділ частки належного йому майна в натурі.

Ухвалою суду від 08.05.2026 вказану позовну заяву було залишено без руху, надано термін на усунення недоліків. У вказаний в ухвалі термін позивач усунув ці недоліки. Ухвалою від 27.05.2026 провадження у справі відкрито в порядку спрощенного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, представник позивача подав до суду заяву, якою позовні вимоги підтримав повністю, позов просив задовольнити, а справу просив розглядати за його відсутності.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Від відповідачів до суду надійшли заяви про визнання позову. Відповідачі визнали позов та не заперечували вроти задоволення позовних вимог. Повідомили, що їм роз`яснені та відомі наслідки визнання позовної заяви, просили здійснювати розгляд справи без їх участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не проводилось.

Суд, перевіривши матеріали справи, повно та всебічно оцінивши надані докази у їх сукупності та надавши їм належну правову оцінку, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 206 ЦПК України встановлено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що 25 серпня 2011 року приватне підприємство «ІЗЮМСЬКА ЧАРІВНИЦЯ» продало 98/250 частин належного йому приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 25 серпня 2011 року посвідченого приватним нотаріусом Ізюмського міського нотаріального округу Покровським Я.О. та зареєстрованим в реєстрі за № 1637.

28 вересня 2021 року ОСОБА_3 подарувала належні їй 87/250 частин нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_2 , що підтверджується договором дарування від 28 вересня 2021 року посвідченого приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Стрельцовою С.С. та зареєстрованому в реєстрі за № 2033.

Таким чином приватне підприємство «ІЗЮМСЬКА ЧАРІВНИЦЯ» залишилось власником 65/250 частин нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 .

До матеріалів справи долучена копія Технічного паспорту на нежитлове приміщення за літерою "А-5", адреса: АДРЕСА_1 загальною площею 72,8 м2.

Також суду надано копію технічного висновку, виконавець ТОВ "ПРОПРОЕКТ", складеного 25 березня 2026 року експертом ОСОБА_4 . Із вказаного висновку вбачається, що можливо виділити 65/250 частин нежитлових приміщень за адресою АДРЕСА_1 , що залишилася у власності Приватного підприємства "Ізюмська чарівниця" в єдиний (окремий) об`єкт та експлуатувати даний об`єкт самостійно і незалежно від будівлі в цілому.

Частиною першою статті 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності.

Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Отже, суд дослідивши матеріали справи та аргументи сторін встановив, що приватне підприємство «ІЗЮМСЬКА ЧАРІВНИЦЯ» є власником 65/250 частин нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , що відповідно до технічного висновку експерта можуть бути виділені в єдиний (окремий) об`єкт та експлуатувати даний об`єкт самостійно і незалежно від будівлі в цілому.

Інші співвласники не заперечують проти виділення належної позивачу частки нежитлових приміщень в єдиний (окремий) об`єкт, про що свідчать їх заяви про визнання позову.

Зважаючи на вище викладене, суд вважає, що визнання відповідачами позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. А, отже, є законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову.

Разом з тим, суд звертає увагу на наступне.

У п. 6.19.4 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 квітня 2025 року у cправі № 357/3145/20 зазначено наступне:

"... за наявності трьох і більше співвласників майна при визначенні в судовому порядку частки в натурі одного з них (виділ частки) розмір часток інших співвласників (відповідачів) не визначається. У цьому випадку суд, застосовуючи приписи статті 364 ЦК України, має виділити та зазначити у своєму рішенні індивідуально визначене майно (колишня частка у праві спільної власності) позивача та залишити решту майна у спільній власності інших відповідачів, які в подальшому, за бажанням, можуть поділити це майно добровільно на власний розсуд або в судовому порядку".

Цей висновок суд враховує при винесенні рішення у справі, що розглядається.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд зазначає, що при поданні позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 7680 грн 00 коп. У своїй заяві позивач просив залишити судові витрати за собою, однак суд не може задовольнити це клопотання, оскільки імперативні норми процесуального законодавства України визначають чіткий та обов`язковий порядок розподілу судового збору, який не може бути змінений за одноосібним бажанням сторони без належних правових підстав.

Відповідно до частини першої статті 142 Цивільного процесуального кодексу України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у судовому рішенні ухвалює рішення про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Зважаючи на те, що відповідачі визнали позов до початку розгляду справи по суті, стягненню з відповідачів на користь позивача підлягає решта 50 відсотків сплаченого судового збору, що становить 3840 грн 00 коп. (в рівних частках по 1920 грн 00 коп. з кожного з відповідачів), а інші 50 відсотків у розмірі 3840 грн 00 коп. підлягають поверненню позивачу з державного бюджету. Разом з тим, позивач не позбавлений права самостійно розпорядитися своїми процесуальними правами на стадії виконання судового рішення, зокрема шляхом непред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

На підставі викладеного, керуючись ст.258,260,263, 265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Приватного підприємства "ІЗЮМСЬКА ЧАРІВНИЦЯ" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про виділ частки із права спільної власності задовольнити.

Виділити Приватному підприємству "ІЗЮМСЬКА ЧАРІВНИЦЯ" у власність 65/250 частину нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , за літерою "А-5", загальною площею 72,8 м2, згідно із висновком щодо технічної можливості виділу у натурі в окрему одиницю об`єкта нерухомого майна, складеного 25 березня 2026 року, припинивши право спільної часткової власності Приватного підприємства "ІЗЮМСЬКА ЧАРІВНИЦЯ" на частину нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , решту майна за адресою: АДРЕСА_1 , залишити у спільній власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Повернути Приватному підприємству "ІЗЮМСЬКА ЧАРІВНИЦЯ" з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору в розмірі 3840 (три тисячі вісімсот сорок) гривень 00 коп за платіжною інструкцією 2.609437167.1 від 08.04.2026 та платіжною інструкцією 2.670151411.1 від 18.05.2026.

Стягнути з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 3840 (три тисячі вісімсот сорок) гривень 00 коп. в рівних частках по 1920,00 грн з кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: Приватне підпиємство "ІЗЮМСЬКА ЧАРІВНИЦЯ", ЄДРПОУ 22706798, адреса: Харківська обл, м. Ізюм, вул. Соборна, 33.

Відповідач: ОСОБА_1 , народилася: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , народився: ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 .

Повний текст судового рішення складено 02.07.2026.

Суддя Тетяна ЗАВАРЗА