Рішення № 137909368, 01.07.2026, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 639/8272/25

пр.№ 2/464/521/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2026 року м.Львів

Сихівський районний суд м. Львова

в складі: головуючої судді Сабари Л.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

позивач ТзОВ «Фінпром Маркет» звернувся до суду з позовом, поданим представником Ткаченко Ю.О., до відповідача ОСОБА_1 , в якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором № 1793788 від 12.02.2021 у розмірі 10075,60 грн., а також судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме судовий збір у розмірі 2 422,40 грн., та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 12.02.2021 між ТзОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 укладено вищевказаний договір у електронній формі, за умовами якого кредитодавець надав відповідачу кредит у розмірі 4 000 грн. строком на 14 днів зі фіксованою процентною ставкою у розмірі 1,99 % в день. ТзОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» належним чином виконало зобов`язання за договором, надавши відповідачу кредит, тоді як останній свої зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку із чим виникла заборгованість у загальному розмірі 10 075,60 грн., з яких: 4 000 грн. за тілом кредиту, 6 075,60 грн. за відсотками. Вказала, що 21.06.2021 року між ТзОВ «ФК «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТзОВ «Фінансова Компанія Управління Активами» укладено договір факторингу № 2106, відповідно до якого, а також згідно з реєстром прав вимог останнє набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 1793788 від 12.02.2021. 03.04.2023 між ТзОВ «Фінансова Компанія Управління Активами» та ТзОВ «Фінпром Маркет» укладено договір факторингу № 030423-ФК, відповідно до якого, а також згідно з реєстром прав вимог позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 1793788 від 12.02.2021. Відтак, позовні вимоги просила задовольнити, стягнути судовий збір в сумі 2422,4 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 500 грн.

Ухвалою Новобаварського районного суду м. Харкова від 07.11.2025 цивільну справу передано за підсудністю Сихівському районному суду м. Львова.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.2025 матеріали справи передано на розгляд судді Сабарі Л.В.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 10.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Копію ухвали надіслано учасникам справи, відповідачу за зареєстрованим місцем проживання, відомості про яке отримано в порядку, визначеному ст. 187 ЦПК України.

При цьому, вказана кореспонденція скеровувалась відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. У зв`язку із проставленням у поштовому повідомленні відмітки «закінчення терміну зберігання» відповідач, в силу положень ч. 6 ст. 272 ЦПК України, вважається такою, якій вручено судове рішення.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, будь-яких заяв чи клопотань до суду не скеровував.

Розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження, як це передбачено ч. 13 ст. 7 ЦПК України. На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

З`ясувавши дійсні обставини справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 16 ЦК України та ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положеннями ст. ст. 12, 81 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цих Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами (ч. 3 ст. 207 ЦК України).

Відповідно до п. 5 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Частинами 3, 4, 5, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною 6 цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Згідно зі ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Договір про надання споживчого кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

Саме така позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 22 листопада 2021 року у справі № 234/7719/20, від 17 січня 2022 року у справі № 234/7723/20.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як передбачено п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

При дослідженні доказів, судом встановлено наступне.

Як вбачається з довідки про ідентифікацію ТзОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів», відповідачу ОСОБА_1 надано одноразовий ідентифікатор wqa5of77fE.

Судом встановлено, що 12.02.2021 ОСОБА_1 уклав з ТзОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» кредитний договір № 1793788, шляхом підписання такого електронним підписом у виді одноразового ідентифікатора wqa5of77fE, внаслідок чого отримав грошові кошти у розмірі 4 000 грн. строком на 14 днів з можливістю пролонгації, зі сплатою процентної ставки у розмірі 1,99 % на день.

Встановлено, що кредитодавець повністю виконав свої зобов`язання за кредитним договором № 1793788 від 12.02.2021 із зарахування на платіжну карту № НОМЕР_1 грошових коштів в розмірі 4000 грн., що підтверджується долученою копією платіжної інструкції та довідкою ТзОВ «ФК «Фінекспрес» від 01.20.2025.Вказані докази суд визнає належним на підтвердження обставин переказу грошових коштів, у зв`язку із чим відсутні підстави для вирішення клопотання позивача про витребування доказів із банківської установи.

У постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі №334/3056/15 зроблено висновок, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме: надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Таким чином, встановлено, що ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» виконано в повному обсязі зобов`язання за укладеним з відповідачем кредитним договором, шляхом надання останньому у розпорядження грошових коштів в розмірі та порядку, встановлених цими договорами.

Водночас, ОСОБА_1 , отримавши кредит, взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, своєчасно не здійснювала повернення кредитних коштів на погашення тіла кредиту та процентів, що призвело до виникнення заборгованості.

26.10.2021 між ТзОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТзОВ «Фінансова Компанія Управління Активами» укладено договір факторингу № 2106, відповідно до умов якого первісний кредитор ТзОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» передає (відступає) новому кредитору ТзОВ «Фінансова Компанія Управління Активами» свої права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення до них і сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти.

З реєстру прав вимог № 2 від 26.10.2021 вбачається, що ТзОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» відступило на користь ТзОВ «Фінансова Компанія Управління Активами» право вимоги до відповідача за кредитним договором № 1793788 від 12.02.2021, заборгованість за яким становить 12 124,40 грн. та складається з 4 000 грн. заборгованості по тілу кредиту, 8 124,40 грн заборгованості за відсотками.

03.04.2023 між ТзОВ «Фінансова Компанія Управління Активами» та ТзОВ «Фінпром Маркет» укладено договір факторингу № 030423-ФК, відповідно до умов якого кредитор ТзОВ «Фінансова Компанія Управління Активами» передає (відступає) новому кредитору ТзОВ «Фінпром Маркет» свої права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення до них і сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти.

З реєстру боржників від 03.04.2023 року вбачається, що ТзОВ «Фінансова Компанія Управління Активами» відступило на користь ТзОВ «Фінпром Маркет» право вимоги до відповідача за кредитним договором № 1793788 від 12.02.2021, заборгованість за яким становить 12 124,40 грн. та складається з 4 000 грн. заборгованості по тілу кредиту, 8 124,40 грн заборгованості за відсотками.

У відповідності до розрахунку заборгованості, складеного ТзОВ «Фіпром Маркет», у відповідача станом на 15.10.2025 наявна заборгованість за кредитним договором № 1793788 від 12.02.2021, яка становить 10 075,60 грн та складається з 4 000 грн заборгованості по тілу кредиту, 6075,6 грн заборгованості за відсотками. Одночасно з вказаного розрахунку вбачається, що 26.02.2021, 11.03.2021, 24.03.2021, 06.04.2021, 19.04.2021, 03.05.2021 відповідачем сплачувалися проценти, що відповідвідно до п.п. 7.1, 7.5, 7.6 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ "1Безпечне агентство необхідних кредитів" є свідченням про продовження позичальником строку користування позикою. 25.10.2021 позивачем припинено нарахування відсотків у відповідності до умов кредитування визначених вищевказаними Правилами.

Таким чином, ТзОВ «Фіпром Маркет», покликаючись на невиконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором кредитним договором №1793788 від 12.02.2021 доводить про непогашену заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем станом на момент подачі позову, що складає10075,60 грн., з яких: 4000 грн. тіло кредиту, 6075,6 грн. проценти.

Зважаючи на наведене, з урахуванням презумпції правомірності правочину, беручи до уваги те, що доказів належного виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором №1793788 від 12.02.2021 матеріали справи не містять, суд приходить до висновку про те, що ТзОВ «Фіпром Маркет» має право вимоги щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 10075,60 грн., з яких: 4000 грн. тіло кредиту, 6075,6 грн. проценти, у зв`язку із чим, позов підлягає до задоволення.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Так, згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження факту понесених судових витрат позивачем у розмірі 4 500 грн. було долучено до позовної заяви: договір про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП від 25.08.2025, акт прийому-передачі наданих послуг від 25.08.2025, витяг з акту № з-ФП від 06.10.2025.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited проти України").

Верховний Суд у своїй постанові від 28 червня 2023 року по справі № 369/576/22 зазначив, що суд може з власної ініціативи зменшити розмір витрат на правничу допомогу, застосувавши критерії, визначені у ч.ч. 3, 4, 5, 9 ст. 141 ЦПК України. При цьому це не є тотожним застосовуванню судом критеріїв, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України, де обов`язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони про зменшення розміру таких витрат.

Беручи до уваги вище викладене, з урахуванням складності справи, малозначності спору, враховуючи те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, зважаючи на час, витрачений адвокатом на надання правничої допомоги, обсяг наданих послуг та виконаних робіт, ціну позову, значення справи для сторони та співмірність розміру витрат та часткове задоволення позовних вимог, суд приходить висновку про необхідність зменшення розміру витрат на правову допомогу до 700,00 грн., оскільки такий розмір витрат на оплату послуг адвоката відповідатиме критеріям, закріпленим ЦПК України.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідачау разі задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 141, 247, 258, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

ухвалив:

позов задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за кредитним договором № 1793788 від 12.02.2021 у розмірі 10075 (десять тисяч сімдесят) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 700 (сімсот) гривень та судовий збір у розмірі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 01 липня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», місцезнаходження: м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33, код ЄДРПОУ 43311346;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Головуюча Людмила САБАРА