Рішення № 137908706, 02.07.2026, Тиврівський районний суд Вінницької області

Справа № 145/169/26

Провадження №2/145/460/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2026 селище Тиврів

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі: головуючого судді Патраманського І. І. ,

за участю: секретаря судового засідання Коржан Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом

Акціонерного товариства «Ідея Банк», адреса: м. Львів, вул. Валова, 11, код ЄДРПОУ 19390819,

в особі представника позивача - Пилата Тараса Івановича,

до

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

05.02.2026 до Тиврівського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява АТ "Ідея Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що 14.04.2025 між банком та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту № М35.34606.011779991, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит в розмірі 100 000,00 грн, зі сплатою 81 % річних. Банк свої зобов`язання за договором виконав належним чином, натомість відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим станом на 07 січня 2026 року у нього утворилась заборгованість в розмірі 107 287,23 грн, з яких 81 717,50 грн - прострочений борг, 25569,73 грн - прострочені проценти.

Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість в розмірі 107 287,23 грн та понесені судові витрати.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 10.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, даною ухвалою суду було визначено строки для подання сторонами заяв по суті справи.

Вказану ухвалу з позовною заявою та додатками до неї направлено 13.02.2026 направлено ОСОБА_1 на адресу реєстрації рекомендованим листом з повідомленням про вручення, 18.02.2026 вручено особисто, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 56).

Відповідач у встановлені судом строки правом надання відзиву на позовну заяву не скористався.

Частиною восьмою статті 178 ЦПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Аналогічне положення міститься і в ч. 2 ст. 191 ЦПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотань про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило. Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не подав. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про вирішення спору за наявними у справі матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом на підставі досліджених доказів, які містяться в матеріалах справи.

Судом установлено, що 01 грудня 2020 року між ТОВ "Мобільний Маркетинг" (Провайдер) та позивачем ТОВ "Ідея Банк" (Субпровайдер) був укладений договір надання послуг № 01/01122020, відповідно до умов якого провайдер зобов`язується від свого імені за дорученням і за рахунок субпровайдера за винагороду надавати послуги із забезпечення доступу користувачів мережі оператора до контенту і контент-послуг субпровайдера на території України. Доступ до контенту/контент-послуг субпровайдера здійснюється по коротких номерах, що знаходяться в користуванні провайдера на підставі договору з оператором. Перелік коротких номерів доступу, а також вартість контенту вказується в додатках до договору (а.с. 38-39).

З метою надання банківських послуг АТ "Ідея Банк" розмістило на своєму офіційному сайті www.іdeabank.ua публічну пропозицію АТ "Ідея Банк" про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБОФО) та Правила користування міжнародними платіжними картками АТ "Ідея Банк" (а.с. 6-17).

13.09.2024, з метою отримання банківських послуг, відповідачка звернувся до AT "Ідея Банк" та підписала анкету клієнта при реєстрації в програмному комплексі «Система дистанційного обслуговування O.Bank 2.0» № 1525117 від 13.09.2024 (а.с. 26).

В той же день за результатами проведення повної дистанційної ідентифікації ОСОБА_1 було ідентифіковано, що підтверджується копіями протоколів перевірки фотографій клієнта та підписів клієнта при проведені повної дистанційної ідентифікації. (а.с. 25, 27).

13.09.2024 між позивачем АТ "Ідея Банк" та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір № 2014582 про використання електронного підпису клієнта та акцепт публічної оферти АТ "Ідея Банк" про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку (а.с. 28).

13.09.2024 ОСОБА_1 було зареєстровано в програмному комплексі «Система дистанційного обслуговування O.Bank 2.0», що підтверджується копією протоколу № 2014582 від 13.09.2024 у реєстрації/фіксації дій клієнта при реєстрації в програмному комплексі «Система дистанційного обслуговування O.Bank 2.0» (Протокол підписання договору) (а.с. 28а).

Відповідачу також наданий паспорт споживчого кредиту № М35.34606.011779991 від 14.04.2025, підписуючи який позичальник підтвердив про отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних нею умов кредитування; отримання всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до її потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз`яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати, в тому числі в разі невиконання зобов`язань за таким договором (а.с. 33-34).

14.04.2025 між позивачем та відповідачем укладено Договір кредиту № М35.34606.011779991.

Дану угоду підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора (ОТР - пароль) (7941), який був надісланий на номер мобільного телефону (фінансовий номер) відповідача - НОМЕР_2 , про що свідчать витяги з реєстру СМС-повідомлень за квітень 2025 року до договору надання послуг № 01/01122020 від 01 грудня 2020 року (а.с.36, 37).

Вищевказані обставини також підтверджуються протоколом № М35.34606.011779991 від 14 квітня 2025 року фіксації дій клієнта при оформленні кредиту в програмному комплексі «Система дистанційного обслуговування O.Bank 2.0» (а.с. 35).

Отже, суд, дослідивши надані докази в їх сукупності, дійшов висновку про доведення укладення кредитного договору між сторонами. При цьому, дії позивача під час вчинення даного електронного правочину, відповідають Закону України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до умов Договору кредиту № М35.34606.011779991 від 14 квітня 2025 року, укладеного між сторонами у справі слідує, що банк надає клієнту кредит на споживчі цілі, а клієнт отримує його на наступних умовах: тип кредиту: МОБІЛЬНИЙ-БОНУС; сума кредиту: 100 000,00 грн; процентна ставка та тип, 81% річних; строк кредиту: 12 місяців (п. 1.1.-1.4.).

Відповідно до п. 1.6 Договору, процентна ставка є розміром плати за користування кредитними коштами, становить 81 процент річних, що складає 0.22 процентів у день та є фіксованою.

Згідно з пунктом 1.7 Договору, банк надає кредит позичальнику для власних потреб, шляхом переказу коштів в розмірі 100000,00 грн на рахунок НОМЕР_3 Позичальника, який відкритий в АТ "Ідея Банк", МФО 336310. Датою видачі кредиту є дата зарахування кредитних коштів на рахунок позичальника.

Пунктом 1.8 Договору передбачено, що дата повернення кредиту - по 14.04.2026 включно. Повернення заборгованості за договором здійснюється через рахунок UA493363102909800000201202307, відкритий у Банку, відповідно до порядку повернення кредиту, згідно з Додатком 1. Датою оплати кредиту є дата надходження коштів на рахунок банку.

Банк має право вимагати дострокового повернення позичальником кредиту за цим Договором в повному обсязі у випадку затримання позичальником сплати частин кредиту та/або процентів на один календарний місяць (п. 1.11.2 Договору).

Відповідно до п. 2.17 Договору погашення заборгованості за кредитним договором здійснюється згідно з Графіком щомісячних платежів, у якому визначено щомісячний розмір платежів (у розрізі: тіло кредиту, проценти, інші платежі) в період кредитування. У разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за Договором кредиту у повному обсязі ця сума погашає заборгованість у такій черговості:

1) у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом;

2) у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом;

3) у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до Договору кредиту.

Отже сторони погодили умови, порядок виконання зобов`язання, визначили розмір процентів за користування коштами, строк кредитування та досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Позивач повністю виконав свої зобов`язання за спірним договором, що підтверджується платіжними інструкціями №4835008 та № 4835000 від 14 квітня 2025 року (а.с. 40, 41) та випискою по рахунку ОСОБА_1 (а.с. 42).

У зв`язку із порушенням відповідачем кредитних зобов`язань 02 грудня 2025 року Банком було направлено відповідачу Вимогу про усунення порушень, а саме дострокове повернення кредиту протягом тридцяти днів з дня надіслання цієї вимоги (а.с. 44).

Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором № М35.34606.011779991 від 14 квітня 2025 року станом на 07.01.2026 ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 107 287,23 грн, з яких 81 717,50 грн - прострочений борг, 25569,73 грн - прострочені проценти.

Дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до положень ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Згідно ст. 1046 за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно із ч. 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування" у договорі про споживчий кредит зазначаються, зокрема, тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту; загальний розмір наданого кредиту; порядок та умови надання кредиту; строк, на який надається кредит; процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності) тощо.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 525 ЦК України, передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом статті 526, частини першої статті 530, статті 610 та частини першої статті 612 ЦК України для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, який відповідає вимогам цивільного законодавства, що висуваються до договорів такого типу, на виконання умов укладеного договору кредитодавцем здійснено перерахування грошових коштів на рахунок позичальника. Таким чином, кредитний договір є укладеним. Погоджений сторонами строк, на який укладено кредитний договір (строк кредитування) складає 12 місяців. Отже, кредитодавцем виконано свої зобов`язання за кредитним договором. Натомість, відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, внаслідок чого за нею утворилась заборгованість в розмірі 107 287,23 грн, з яких 81 717,50 грн - прострочений борг, 25569,73 грн - прострочені проценти.

Надані позивачем докази у сукупності мають взаємний зв`язок, є належними і допустимими у зазначених спірних правовідносинах сторін, їх достовірність стороною відповідача не спростована (в тому числі і розмір заборгованості за договором). Умови договору не оспорюються.

Суд погоджується із наданим позивачем розрахунком заборгованості за тілом кредиту, нарахованими процентами, оскільки зазначена заборгованість відповідає умовам договору та встановленим фактичним обставинам, нарахування процентів здійснено в межах погодженого сторонами строку кредитування та за погодженою сторонами процентною ставкою.

Зазначені обставини повністю підтверджуються дослідженими судом доказами, які є належними, допустимими та у своїй сукупності достатніми для висновків про факт укладання кредитного договору та наявності за ним заборгованості.

За наведених обставин суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Розподіл процесуальних витрат.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача на його користь сплачений судовий збір в розмірі 3328 грн, розмір яких підтверджується платіжною інструкцією від 20.01.2026 №6413561 (а.с. 5). Інших судових витрат не заявлено.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на висновок суду про повне задоволення позовних вимог, з відповідача слід стягнути на користь позивача 3328 грн сплаченого судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 3, 5, 10, 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства "Ідея Банк"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Ідея Банк"заборгованість за кредитним договором М35.34606.011779991 від 14 квітня 2025 року у розмірі 107 287 (сто сім тисяч двісті вісімдесят сім) гривень 23 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Ідея Банк" судові витрати на сплату судового збору в розмірі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне судове рішення не буде вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення буде подано протягом 30 днів з дня отримання повної копії судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст судового рішення складено 02 липня 2026 року.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Акціонерне товариство «Ідея Банк», адреса: м. Львів, вул. Валова, 11, код ЄДРПОУ 19390819,

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Патраманський І. І.