Ухвала суду № 137908691, 02.07.2026, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/2257/26

Провадження №:1-кс/138/557/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року м. Могилів-Подільський

Слідчий суддя Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області клопотання слідчого СВ Могилів-Подільського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна під час досудового розслідування кримінального провадження № №42025022220000083 від 04.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

30.06.2026 до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області надійшло клопотання слідчого СВ Могилів-Подільського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна під час досудового розслідування кримінального провадження № №42025022220000083 від 04.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що 04.11.2025 прокурором Могилів-Подільської окружної прокуратури було внесено відомості до ЄРДР за фактом підробки вчиненої у 2024 році за попередньою змовою групою осіб, щодо договорів оренди земельних ділянок від імені та в інтересах ОСОБА_4 .

В ході досудового розслідування допитаний в якості потерпілого ОСОБА_4 повідомив, що між ним та ОСОБА_5 20 жовтня 2023 року було укладено перший договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0522686800:02:000:0102, загальною площею 1,9429 га. Цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Вінницька область, Могилів-Подільський район, Суботівська сільська рада, терміном на 49 років. Номер запису про інше речове право 52309476 від 20 жовтня 2023 року.

Між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 19 січня 2024 року було укладено другий договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0522686800:02:000:0083, загальною площею 1,9429 га. Цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Вінницька область, Могилів-Подільський район, Суботівська сільська рада, терміном на 49 років. Номер запису про інше речове право 53466418 від 18.09.2024 року.

Умови договору оренди землі від 20 жовтня 2023 року та 19 січня 2024 року ідентичні. Термін дії договорів оренди відповідно до п. 3.1 договору складав 49 (сорок дев`ять) років. Для припинення дії договорів оренди потерпілий жодних додаткових угод, або договорів суборенди на земельну ділянку з кадастровим номером 0522686800:02:000:0102, загальною площею 1,9429 га, та з кадастровим номером 0522686800:02:000:0083, загальною площею 1,9429 га. не підписував та не укладав. Підписи потерпілого та підписи ОСОБА_5 підроблено, про мов-би ініціювання ним процедури дострокового розірвання даних договорів оренди земельних ділянок, що не відповідає дійсності. Відповідно до отриманої інформаційної довідки за ТОВ "ГОСПОДАРСТВО "ЛЕВКОВО", код ЄДРПОУ: 38815112, зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0522686800:02:000:0102, загальною площею 1,9429 га, договір оренди б/н від 01.05.2024 року. Номер запису про інше речове право: 55029206 від 16.05.2024 року. Відповідно до отриманої інформаційної довідки за ТОВ "ГОСПОДАРСТВО "ЛЕВКОВО", код ЄДРПОУ: 38815112 зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0522686800:02:000:0083, загальною площею 1,9429 га, договір оренди б/н від 10.05.2024 року. Номер запису про інше речове право: 55029789 від 16.05.2024 року. І що мов-би 24 березня 2024 року ОСОБА_5 уклала в Республіці Польщі нотаріальну Довіреність на право укладання нових договорів оренди вищевказаних земельних ділянок зовсім іншим особам, а саме ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що не відповідає дійсністі та є очевидною підробкою документів, що підтверджує сама ОСОБА_5 , яка взагалі ні в Польщу, ні в інші країни ніколи не виїзджала та кордон України ніколи не перетинала. ОСОБА_6 вже більше 30 років не проживає в с. Суботівка Могилів - Подільський району Вінницької області, який у свій час довго сидів у в`язниці за скоєння важкого злочину, (якого вже можливо в живих давно не має), на кого саме й був оформлений один із нових підроблених договорів оренди земельної ділянки.

Потерпілий для припинення дії договорів оренди жодних додаткових угод або договорів суборенди на земельну ділянку з кадастровим номером 0522686800:02:000:0102, загальною площею 1,9429 га, та з кадастровим номером 0522686800:02:000:0083, загальною площею 1,9429 га не підписував та не укладав. Його підписи та підписи ОСОБА_5 підроблено. Відповідно до отриманої інформаційної довідки за ТОВ "ГОСПОДАРСТВО "ЛЕВКОВО", код ЄДРПОУ: 38815112 зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0522686800:02:000:0102, загальною площею 1,9429 га, договір оренди б/н від 01.05.2024р. Номер запису про інше речове право: 55029206 від 16.05.2024 року. Відповідно до отриманої інформаційної довідки за ТОВ "ГОСПОДАРСТВО "ЛЕВКОВО", код ЄДРПОУ: 38815112 зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0522686800:02:000:0083, загальною площею 1,9429 га, договір оренди б/н від 10.05.2024р.. Номер запису про інше речове право: 55029789 від 16.05.2024 року. Підставою припинення договору оренди землі від 20 жовтня 2023 року та від 19 січня 2024 року стала нібито укладена між потерпілим та ОСОБА_5 додаткової угоди від 15 березня 2024 р. про дострокове розірвання договору оренди землі.

Жодної додаткової угоди, як вже було зазначено вище, про дострокове розірвання договору оренди землі від 20 жовтня 2023 року та від 19 січня 2024 року потерпілим та ОСОБА_5 не підписувалось, остання знаходиться на окупованій території, в Україну не приїздила. Незважаючи на це, ОСОБА_4 , не зміг приступити до обробітку земельних ділянок, так як вони були зайняті Товариством з обмеженою відповідальністю «ГОСПОДАРСТВО ЛЕВКОВО», код ЄДРПОУ: 38815112, засновник і директор якої є ОСОБА_8 , що є рідною сестрою організатора злочинної групи ОСОБА_9 , та є першою та основною співучасницею та виконавицею даної злочинної групи.

Оформлював і реєстрував цих два нових підроблених договори оренди земельних ділянок ще один співучасник та виконавець злочинної групи,- ОСОБА_10 , державний реєстратор смт. Липовець Вінницької області.

Посплачувала за переоформлення підробленого договору оренди земельної ділянки від імені мов-би ОСОБА_6 ще одна співучасниця та виконавиця злочинної групи - ОСОБА_11 , землевпорядник СТОВ «Прогрес».

Потерпілий вважає, що підробка документів та реєстрація права оренди на землю відбулось за зговором злочинною групою осіб, серед яких фігурує ще один співучасник та виконавець злочинної групи - адвокат ОСОБА_12 .

Доказом підробки документів адвокатом ОСОБА_12 є ті обставини, що окрім підробки вищевказаних документів, по цивільній справі № 138/826/23, останній надав на адресу суду підроблені документи ніби то із військової частини НОМЕР_1 від 25 січня 2025р. № 1749/12//Ж за підписом ТВО начальника штабу, заступника командиру військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_13 . Зміст листа зводиться до того, що «на Ваш запит від 21.01.2025 року №1-01 (2025) повідомляємо, що згідно закону України про мобілізацію, гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженець с. Суботівка, Могилів-Подільського р-ну, Вінницької обл., РНОКПП НОМЕР_2 393 21.11.2024 року був зарахований курсантом у в/ч НОМЕР_1 , наказ № 467/11 від 21.11.2024 року. З 23.11.2024 року самовільно залишив в/ч НОМЕР_1 , про що було повідомлено Миколаївську ВСП та відділ спеціалізованої прокуратури Південного регіону».

Оскільки потерпілий не перебуває на дійсній військовій службі і не був призваний на неї, змушений був звернутись з відповідним адвокатським запитом щодо дійсності вказаного листа. У відповідь на адвокатський запит від 20.02.2025 № 34 та звернення громадянина ОСОБА_4 від 20.02.2024 № б/н, які надійшли на нашу адресу через ІНФОРМАЦІЯ_2 за вхідними №3192 і №3202 від 25.02.2025 відповідно (вхідний № 1181 від 27.02.2025 військова частини НОМЕР_1 ) інформую про наступне, що військовослужбовець ОСОБА_4 на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти військової частини НОМЕР_1 згідно наказу № 467/11 від 21.11.2024 не зараховувався. У 2024 році наказ за таким номером командир військової частини НОМЕР_1 не видавав. Відповідно службового розслідування за фактом самовільного залишення частини ОСОБА_4 не проводилось. За результатами перевірки встановлено, що лист військової частини НОМЕР_1 від 25.01.2025 № 1749/12/216 на адресу адвоката ОСОБА_12 не відправлявся. Копія даного листа, подана ОСОБА_12 містить ознаки підробки, а саме: у кутовому штампі вихідної кореспонденції військової частини НОМЕР_1 дата заповнюється діловодом від руки, а не друкується; структура вихідного номера 1749/12/216 у частині не застосовується, натомість, правильна структура вихідного номера - 1749/216; на оригінальному кутовому штампі відображено м. Одеса, а не м. Миколаїв; тимчасово виконуючий обов`язки начальника штабу - заступника командира військової частини НОМЕР_1 полковник ОСОБА_14 , який підписав даний документ, не проходив військову службу у такій частині; за встановленою практикою відбиток гербової печатки частини проставляється на запис про посаду особи, що підписує документ, а не на його особистий підпис.

Покази потерпілого ОСОБА_4 повністю підтверджуються показами свідка у проваджені ОСОБА_15 .

В рамках цього провадження, слідчим було надано в порядку ст. 40 КПК України доручення оперативному підрозділу Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області з метою встановлення інформації щодо перетину держаного кордону України громадянкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 у період часу із початку 2021 року по теперішній час; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , РНОКПП: НОМЕР_6 у період часу із початку 2024 року по теперішній час; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_7 , РНОКПП: НОМЕР_8 у період часу із початку 2024 року по теперішній час.

Згідно матеріалів виконаного доручення встановлено, що в інформаційній базі ДПСУ відсутні відомості щодо перетину державного кордону України вище вказаними особами.

В рамках цього провадження під потерпілого ОСОБА_4 надійшло декілька клопотаннь про арешт майна, а саме земельних ділянок з кадастровим номером 0522686800:02:000:0102 та з кадастровим номером 0522686800:02:000:0083.

За таких обставин земельні ділянки із кадастровими номерами 0522686800:02:000:0102 та 0522686800:02:000:0083, а саме сільськогосподарська діяльність, яка на них проводиться СТОВ «Прогрес» та їх службовими (посадовими) особами, може бути використана, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Обґрунтування необхідності арешту обумовлюється тим, що земельні ділянки із кадастровими номерами 0522686800:02:000:0102 та 0522686800:02:000:0083 є об`єктами вчинення кримінального правопорушення, обставини якого доводяться у межах досудового розслідування.

За таких підстав, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження речових доказів, слідчий просить накласти арешт без права користування, володіння, розпорядження майна, а саме на земельні ділянки із кадастровими номерами: 0522686800:02:000:0102 та 0522686800:02:000:0083, власником яких є ОСОБА_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , жителька АДРЕСА_1 .

Слідчий, прокурор у судове засідання не з`явилися, подали заяви про розгляд клопотання за їх відсутності, клопотання підтримали та просили задовольнити. ОСОБА_4 , представник СТОВ «Прогрес», ОСОБА_5 , належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду клопотання до суду не з`явилися. Представник ОСОБА_16 адвокат ОСОБА_17 подала до суду заяву про розгляд клопотання без їх участі. Вказане згідно з ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.

Дослідивши зміст клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Положеннями ст. 7 КПК України передбачено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права, законність, недоторканність права власності.

Відповідно до загальних засад кримінального провадження позбавлення або обмеження права власності здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.

Отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

За визначенням ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Приписами ч. 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до вимог ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

За загальними правилами, визначеними ст. 132 КПК України, застосування арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Поряд з цим, частиною 4 ст. 173 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Згідно приписів ч. 3-6 ст. 170 КПК України, умовами арешту майна для досягнення у кримінальному провадженні законної мети відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України є наявність визначеної сукупності обставин, які підлягають встановленню для прийняття відповідного процесуального рішення.

З урахуванням зазначеного, обґрунтованість застосування арешту майна, як заходу забезпечення кримінального провадження, залежить від підтвердження висновків про існування відповідної сукупності обставин фактичними даними, які випливають із представлених доказів.

Потреба в арешті майна обумовлюється як правовою підставою застосування цього заходу забезпечення, так і його метою та завданням відповідно до конкретних обставин кримінального провадження.

Зокрема, відповідно до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен серед іншого враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Слідчий суддя встановив, що 04.11.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за № 142025022220000083 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України. Вказані відомості внесені за фактом підробки вчиненої у 2024 році за попередньою змовою групою осіб щодо договорів оренди земельних ділянок від імені та в інтересах ОСОБА_4 .

Зі змісту клопотання про арешт майна вбачається, що підставою для його накладення слідчий посилається на п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки, існує можливість, що вказані земельні ділянки можуть бути знищені, перетворені чи відчужені.

Згідно інформації із реєстру речових прав на нерухоме майно власником земельних ділянок із кадастровими номерами 0522686800:02:000:0102 та 0522686800:02:000:0083 є ОСОБА_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , орендарем вказаних ділянок є ТОВ «Господарство «Левково», код ЄДРПОУ 38815112.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст.319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Пунктом «в» ч.1 ст.90 Земельного Кодексу України передбачено, що власники земельних ділянок мають право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію.

Відповідно до ст. 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: самостійно господарювати на землі; власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом.

З урахуванням положень ст. 125 Земельного кодексу України права, передбачені ст. 95 цього Кодексу, виникають з моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку, права постійного користування чи права оренди земельної ділянки.

Разом з тим, до клопотання не додано докази, які б підтверджували право ТОВ «Господарство «Левково», відчужити земельні ділянки, на які просить накласти арешт слідчий, що виключає можливість стверджувати про наявність у них такого права.

Як вбачається із п. 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що слідчим доведено, що земельні ділянки є об`єктом кримінального правопорушення, а потреби досудового розслідування потребують такого втручання у право власності як арешт майна, проте приходить до висновку, що у даному випадку обставини кримінального провадження станом на час прийняття процесуального рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення заборони вчинення реєстраційних дій щодо державної реєстрації прав власності, оренди (суборенди) земельних ділянок перерахованих у клопотанні.

На підставі викладеного та керуючись ст. 170-173, 309 ч. 1 п. 9, 372 КПК України слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Заборонити вчинення реєстраційних дій органами та суб`єктами, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, а саме: Міністерством юстиції України та його територіальними органами; виконавчими органами сільських, селищних та міських рад, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, державними реєстраторами прав на нерухоме майно щодо державної реєстрації права власності, прав оренди (суборенди) земельних ділянок з кадастровими номерами 0522686800:02:000:0102 та 0522686800:02:000:0083, власником яких є ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_4 ).

В іншій частині клопотання відмовити.

Копію ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення направити слідчому, прокурору та ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 ), ТОВ «Господарство «Левково».

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню слідчим та/або прокурором.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя ОСОБА_1