Вирок № 137908690, 02.07.2026, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/1746/26

Провадження №:1-кп/138/202/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

представника потерпілої особи ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Могилів-Подільського міськрайонного суду в режимі відеоконференцзв`язку обвинувальний акт з доданими матеріалами по кримінальному провадженню № 12026025160000099 від 09.03.2026 по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя Запорізької області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_2 , громадянина України, одруженого, не працюючого, внутрішньо-переміщеної особи, на утриманні 2 неповнолітніх дітей, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Преамбулою Закону України «Про природно-заповідний фонд України» визначеного, що природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об`єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища.

У зв`язку із цим законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання.

Статтею 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» до природно-заповідного фонду України віднесено ландшафтні заказники загальнодержавного значення.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» території та об`єкти природно-заповідного фонду підлягають особливій охороні як національне надбання, щодо яких встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання.

Встановлено, що постановою Ради Міністрів УРСР № 500 від 28.10.1974 «Про створення заказників загальнодержавного значення в Українській РСР створено об`єкт природного заповідного фонду загальнодержавного значення в межах Могилів-Подільського району Вінницької області, а саме ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Грабарківський» (далі - Заказник), площею 487 га на території Юрківецького лісництва Могилів-Подільського лісгоспу Мінлісгоспу УРСР.

Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 103 від 28.02.2012, затверджено Положення про ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Грабарківський» (далі - Положення). Заказник розташований в кварталах 50-59 Вендичанського лісництва ДП «Могилів-Подільське лісове господарство (на теперішній час квартали 44-53 Вендичанського лісництва Жмеринського надлісництва Філії «Центральний лісовий офіс» ДСГП «Ліси України»).

Згідно п. 1.2 Положення, Заказник входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення й використання.

Відповідно до п. 3.1 Положення, на території Заказника забороняється будь-яка діяльність, що суперечить меті та завданням Заказника, у тому числі: рубки головного користування та похідні рубки; знищення та пошкодження окремих дерев, чагарників, трав`яної рослинності.

Статтею 3 Лісового кодексу України визначено, що лісові відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», цим Кодексом, іншими законодавчими актами України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Крім цього, усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Відповідно до ст. 7 Лісового кодексу України ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу.

Згідно ст. 67 Лісового кодексу України у порядку спеціального використання можуть здійснюватися такі види використання лісових ресурсів як заготівля деревини. Порядок та умови здійснення спеціального використання лісових ресурсів встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

Згідно п. 2 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761 лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого: здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи розчищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню; ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 на початку березня 2026 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебував у приміщенні житлового будинку за місцем свого тимчасового проживання за адресою АДРЕСА_2 та у нього виник злочинний умисел спрямований на незаконну порубку дерев у лісі, що перебуває під охороною та в використанні Вендичанського лісництва Жмеринського надлісництва Філії «Центральний лісовий офіс» ДСГП «Ліси України», на території ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Грабарківський», що розташований неподалік вказаного домоволодіння, для власного використання.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 8 березня 2026 року, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи в межах виділу 9 кварталу 47 Вендичанського лісництва Жмеринського надлісництва Філії «Центральний лісовий офіс» ДСГП «Ліси України», що входить в межі території ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Грабарківський», що розташований за межами с. Юрківці Могилів-Подільського району Вінницької області, та входить до складу природно-заповідного фонду України, в порушення ст. 3, 7, 67, 69 Лісового кодексу України, ст. 5, 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 3, 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання та відтворення лісу, незаконно без спеціального дозволу, який посвідчується відповідним документом (лісорубним квитком, ордером), виданим уповноваженим органом, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, шляхом повного відокремлення стовбура від кореня у спосіб зрізування за допомогою бензопили марки PRO CRAFT GS-50/2, яку взяв без пояснень у її необхідності у тещі ОСОБА_7 , приніс із собою, здійснив незаконну самовільну порубку одного сироростучого дерева породи «Черешня», діаметром пня біля шийки кореня - 14,5 см.

Продовжуючи свій злочинний умисел, вранці 9 березня 2026 року, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_4 знову прийшов до вищевказаної лісової ділянки, де реалізуючи свій попередньо визначений умисел, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, шляхом повного відокремлення стовбура від кореня у спосіб зрізування за допомогою бензопили марки PRO CRAFT GS-50/2, здійснив незаконну, самовільну порубку одного сухостійного дерева породи «Сосна», діаметром пня біля шийки кореня - 42,5 см.

Після цього ОСОБА_4 частково переніс попередньо зрізану деревину до свого помешкання, проте після повернення на місце порубки та продовження розпилу, був виявлений представником лісництва, що припинив його дії та повідомив про виявлене кримінальне правопорушення Могилів-Подільський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.

Внаслідок вищезазначеного протиправного діяння, ОСОБА_4 заподіяв шкоду навколишньому природному середовищу в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області на загальну суму 89402,40 грн. (вісімдесят дев`ять тисяч чотириста дві гривні сорок копійок).

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України - незаконна порубка дерев у лісах, вчинена на території об`єкта природно-заповідного фонду та зберігання незаконно зрубаних дерев.

Прокурор в судовому засіданні просив призначити обвинуваченому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування основного покарання з випробування строком на два роки.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину за ч. 3 ст. 246 КК України визнав повністю. Підтвердив обставини скоєння кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті. Зазначив, що є внутрішньо-переміщеною особою та разом із сім`єю приїхав у с. Юрківці наприкінці 2025 року, проживає в орендованому житлі, яке потрібно опалювати дровами. В березні дрова закінчились та не було чим опалювати, однак перед закінченням дрів він звернувся до лісництва з проханням їх купити та йому сказали, що потрібно чекати не менше місяця. Проте, в той час захворіли діти і дім був холодний, а тому через безвихідь, розщуміючи, що не має на це законних підстав, взяв у тещі пилу та пішов зрізати дерева. Це відбувалось 08 та 09 березня 2026 року. Бензопила, якою обвинувачений різав дерева належить його тещі ОСОБА_7 , якій він не повідомляв, що йде різати дрова та вона не бачила як обвинувачений їх різав. Зазначив, що якби була можливість придбати дрова, він не вчинив би даного злочину. Також вказав, що не має роботи та будь-якого майна, житло їх сім`ї у Дніпропетровській області тиждень назад було розбомблено та знищено, на даний час перебуває на обліку в центрі зайнятості та отримує державні виплати. Вказав, що має можливість сплатити штраф, а також визнав цивільний позов в повному обсязі.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 просив призначити покарання у виді штрафу в найменшому розмірі.

Представник потерпілої особи в судовому засіданні підтримала цивільний позов та просила задовольнити. При призначенні покарання поклалась на розсуд суду.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 та інші учасники судового розгляду погоджуються з недоцільністю дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає, суд згідно ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження документів кримінального провадження, а обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих особу обвинуваченого матеріалів.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що обтяжують і пом`якшують покарання.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 246 КК України є нетяжким злочином.

Обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, по місцю проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, є внутрішньо переміщеною особою, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

На підставі викладеного, з урахуванням характеру та ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу обвинуваченого, а також беручи до уваги висновок Могилів-Подільського міськрайонного відділу філії ДУ «Центр пробації», в якому зазначено про середню ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_4 покарання у межах санкції статті обвинувачення у виді штрафу в розмірі тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно положень ч. 4 ст.174 КПК України суд, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Виходячи з викладеного, суд вважає за необхідне вирішити питання про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 10.03.2026.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку, визначеному ст.100 КПК України, із застосуванням положень ст. 96-2 КК України.

Відповідно до п .4 ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Згідно вимог ч. 9 ст. 100 КПК України, питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

При цьому гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю) (п.1 ч.9 ст.100 КПК України). Застосування спеціальної конфіскації здійснюється тільки після доведення в судовому порядку стороною обвинувачення, що власник (законний володілець) грошей, цінностей та іншого майна знав про їх незаконне походження та/або використання (ч.10 ст.100 КПК України).

Тобто, застосування спеціальної конфіскації здійснюється тільки після доведення в судовому порядку стороною обвинувачення, що власник майна знав про його незаконне використання.

Як вбачається з поданої заяви та доданих до неї доказів ОСОБА_7 , остання є власником бензопили марки Pro Craft GS-50/2 та оскільки в судовому засіданні стороною обвинувачення не доведено, що власник вказаної бензопили знала про її незаконне використання, суд приходить до висновку про неможливість застосування спеціальної конфіскації та необхідність повернення бензопили власнику.

Також, стороною обвинувачення не надано доказів, на підтвердження того, що мобільний телефон марки «REDМI NOTE PRO IMEI 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 з абонентським номером НОМЕР_3 був засобом чи знаряддям вчинення злочину, інших підстав для застосування спеціальної конфіскації щодо вказаного мобільного телефону в обвинувальному акті не міститься та прокурором в ході розгляду не наведено, а відтак телефон підлягає поверненню ОСОБА_4 .

Визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні зрізи з пнів та фрагментів стовбурів дерев слід знищити, фрагменти стовбурів дерев (метрівки та поліна) - передати в дохід держави.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого на користь держави підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експертів, згідно довідок про витрати на проведення експертиз, в загальній сумі 6412,14 гривень

Вирішуючи питання щодо цивільного позову суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначені способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Відповідно до ч. 1 ст.15 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Так, згідно ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а відповідно до ч. 2 цієї ж статті збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Заявляючи позовну вимогу про відшкодування завданої шкоди, представник потерпілої особи Державної екологічної інспекції у Вінницькій області зазначив, що шкоду в розмірі 89402,40 грн. внаслідок неправомірних дій обвинуваченого завдано державі в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області. Вказана обставина, а також розмір шкоди був доведений матеріалами провадження, а саме висновками експерта № 197/26-23 від 03.04.2026 та № 231/26-23 від 15.04.2026, та визнаний обвинуваченим ОСОБА_4 в судовому засіданні, що дає суду підстави для задоволення позовних вимог.

З урахуванням викладеного, з обвинуваченого на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області підлягає стягненню сума завданої шкоди в розмірі 89402,40 грн.

Керуючись ст. 12, 63, 65-67, 75, 76, ч. 3 ст. 246 КК України, ст. 100, 124, 174, 349 ч. 3, 368-370, 374-376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 246 КК України, призначити покарання у виді штрафу в розмірі 1500 (однієї тисячі п`ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) гривень.

Понесені по справі процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта в сумі 6412 (шість тисяч чотириста дванадцять) гривень 14 копійок стягнути з ОСОБА_4 на користь держави (стягувач - Черкаське відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, що розташований за адресою: вул. Свято-Макаріївська, 135А, м. Черкаси, 18015, код ЄДРПОУ 02883096, IBAN UA 678201720313221001201009135 в Держказначейська Служба України, м. Київ).

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 10.03.2026 на:

- бензопилу Pro Craft GS-50/2 серійний номер 031842521, чорно-зеленого кольору, яка знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області, передавши її власнику ОСОБА_7 ;

- мобільний телефон марки «REDМI NOTE PRO IMEI 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 з абонентським номером НОМЕР_3 , переданий на зберігання ОСОБА_4 , залишивши його останньому;

-12 зрізів верхніх частин з 11 пнів незаконно зрізаних дерев (11 зрізів з пнів дерева породи сосна, 1 зріз з дерева породи черешня), 1 зріз з фрагменту стовбура дерева породи сосна (метрівки), виявленого біля одного з пнів незаконно зрізаних дерев породи сосна, які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області - знищити;

- 6 фрагментів стовбурів дерев породи сосни (метрівки), 17 фрагментів сухостійних дерев породи сосна у виді полін середнім діаметром 20-25 см, які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області - передати в дохід держави.

Цивільний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (рахунок: ГУК у Він.обл./с-ще Вендичани/240622100, код 37979858, Казначейство України (ел. адм. податок, рахунок UA 668999980333189331000002884, призначення платежу: за порушення вимог природоохоронного законодавства) шкоду, завдану кримінальним правопорушенням у сумі 89402 (вісімдесят дев`ять тисяч чотириста дві) грн. 40 коп.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення і набирає законної сили після закінчення вказаного строку, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Роз`яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: ОСОБА_1