Постанова № 137908534, 02.07.2026, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/1235/26

3/709/516/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2026 року с-ще Чорнобай

Суддя Чорнобаївського районного суду Черкаської області Чубай В.В., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли від ВПД № 2 Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, непрацюючого, особи з інвалідністю ІІ групи, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

в с т а н о в и в:

До Чорнобаївського районного суду Черкаської області надійшли адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за

ч. 1 ст. 173-2 КУПАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 17 червня

2026 року серії ВАД № 984928 ОСОБА_1 17 червня 2026 року о 21:10 вчинив домашнє насильство стосовно своєї дружини ОСОБА_2 , під час якого виражався в її бік нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою. За такі дії ОСОБА_1 передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав, щиро розкаявсята підтвердив обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. Зазначив, що в майбутньому подібного не вчинятиме.

Потерпіла ОСОБА_2 під час судового засідання просила ОСОБА_1 суворо не карати, оскільки вони примирилися.

Розглянувши адміністративні матеріали, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2 , переглянувши відеозапис, суд дійшов такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

Пункт 14 ст. 1 Закону "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначає психологічне насильство як домашнє насильство, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

У п. 17 цієї ж статті Закону зазначено, що фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Вина ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні за наведених вище обставин підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення від 17 червня 2026 року серії ВАД № 984928, де викладено обставини вчинення ОСОБА_1 17 червня

2026 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (а.с. 1);

- письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 17 червня

2026 року про те, що 17 червня 2026 року близько 18:00 вона зі своїм чоловіком

ОСОБА_1 спільно вживали спиртні напої, в подальшому у них виник конфлікт, під час якого чоловік здійснив два удари в область голови після чого пішла кров, а також висловлювався нецензурними словами (а.с. 3);

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 17 червня 2026 року про те, що

17 червня 2026 року близько 18:00 він повернувся до свого місця проживання, та у нього з дружиною ОСОБА_2 після спільного вживання спиртних напоїв на фоні неприязних відносин один до одного виник конфлікт, під час якого він здійснив один чи два удари в область голови, після чого побачив кров (а.с. 5);

- копією термінового заборонного припису від 17 червня 2026 року, згідно з яким ОСОБА_1 заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою собою строком на 5 діб з 23:00 17 червня 2026 року до 23:00 21 червня 2026 року (а.с. 6);

- відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, де зафіксовано спілкування поліцейських з учасниками події, яка мала місце 17 червня 2026 року, а також процес оформлення адміністративних матеріалів.

При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України»). Приймаючи до уваги це рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення ЄСПЛ від

14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Перераховані вище докази оцінені за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.

На переконання суду, наявні в адміністративних матеріалах докази є достатніми, належними і допустимими, такими, що узгоджуються між собою, та «поза розумним сумнівом» доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення.

За таких обставин суд вважає доведеним те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме вчинення домашнього насильства.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення згідно з вимогами ч. 2 ст. 33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 згідно з п. 1 ч. 1

ст. 34 КУпАП, суд визнає щире розкаяння винного.

Обставиною, що обтяжує відповідальність ОСОБА_1 згідно з п. 6

ст.35 КУпАП, суд визнає вчинення правопорушення в стані сп`яніння.

Враховуючи викладене, суд вважає, що ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 (триста сорок гривень 00 копійок) гривень.

Відповідно до ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.

Беручи до уваги фактичні обставини цієї справи, особу ОСОБА_1 , а також те, що він вперше вчинив вказане адміністративне правопорушення, суд не вбачає підстав для направлення останнього на проходження програми в порядку ст. 39-1 КУпАП.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення; розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Разом з тим згідно з п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

З довідки відділу обслуговування громадян № 10 Управління обслуговування громадян ГУ ПФУ в Черкаській області від 02 липня 2026 року № 2300-0214-8/50739

(а.с. 18) вбачається, що ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності ІІ групи загального захворювання до 30 червня 2028 року.

Отже ОСОБА_1 , як особа з інвалідністю ІІ групи, підлягає звільненню від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33-35, 39-1, 40-1, 173-2, 280, 283-285 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 (триста сорок гривень 00 копійок) гривень.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Платіжні реквізити для сплати штрафу: отримувач - ГУК у Черк.обл./тг с-ще Чорноб/21081100; код отримувача - 37930566; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA628999980313070106000023761; код платежу - 21081100.

У разі несплати штрафу не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна для стягнення штрафу у подвійному розмірі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Строк звернення постанови до виконання три місяці з дня винесення постанови.

Суддя В.В. Чубай