Рішення № 137908228, 29.06.2026, Калинопільський районний суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Катеринопільський районний суд Черкаської області)

Справа № 394/423/26

Провадження № 2/698/489/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 р. Калинопільський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Баранова О.І.,

секретаря Пугачовської Т.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» звернувся з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором № 010/23105/82/1046219 від 29.03.2021 року у розмірі 77639,79 гривень, судові витрати в розмірі 3328,00 гривень та витрати на правничу допомогу у розмірі 7500,00 гривень.

В обґрунтування позову зазначив, що 29.03.2021 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено заяву про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» № 010/23105/82/1046219, (далі- кредитний договір), відповідно до якого кредитодавець відкрив картковий рахунок клієнту та встановив поточний ліміт, розмір якого на дату початку кредитування становив 3000,00 грн., з максимальним лімітом в межах якого встановлюється поточний ліміт, який відповідно до умов кредитного договору становить 5000,000,00 грн., строк кредиту 48 місяців, кінцевий термін повного погашення кредиту до 29.03.2025 року, процента ставка фіксована, становить 48 % річних.

20.02.2024 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» та позивач ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» уклали договір відступлення прав вимоги № 114/2-67-F відповідно до умов якого позивачу було відступлено право вимоги до відповідача за кредитним договором № 010/23105/82/1046219 від 29.03.2021 року.

Оскільки відповідач в добровільному порядку заборгованість не сплатив, тому представник позивача просить суд станом на дату відступлення 18.12.2024 року стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 77639,79 грн., а також судові витрати в розмірі 3328,00 гривень та витрати на правничу допомогу у розмірі 7500,00 гривень.

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання, після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості.

Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитним договором № 010/23105/82/1046219 від 29.03.2021 року загальною сумою 77639,79 грн., з яких: 59000,00 грн. сума заборгованості за дозволеним овердрафтом, 18639,79 грн. сума заборгованості за недозволеним овердрафтом, що спонукало ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» звернутися до суду із вказаним позовом, який за викладених обставин просить задовольнити.

Ухвалою судді від 10.06.2026 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

18.06.2026 року від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшло заперечення на позовну заяву, в якому відповідач не визнає позов, зазначає, що відповідач не отримував у встановленому законом порядку повідомлення про заміну кредитора у зобов`язанні.Відповідач не отримував будь-яких письмових повідомлень від ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» щодо переходу до нього права вимоги за кредитним договором. Крім того, відповідач зазначає, що договір відступлення права вимоги № 114/2-67-F від 20.02.2024 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» є правочином, укладеним без відома та згоди відповідача як споживача фінансових послуг, що суперечить принципам добросовісності та справедливості у цивільних правовідносинах. Відповідач також зазначає, що позовна давність встановлюється тривалістю 3 роки. Кредитний договір укладено 29.03.2021 року, строк кредитування 48 місяців, тобто до 29.03.2025 року, відповідно до матеріалів позову, останній платіж відповідачем не здійснювався впродовж значного часу. Також відповідач не погоджується з значеним розрахунком та вважає його необгрунтованим з огляду на те, що процента ставка 48% річних є надмірно високою, відповідач позбавлений можливості перевірити правельність нарахування суми заборгованості за недозволеним овердрафтом без ознайомлення з повними розрахунками та виписками по рахунку за весь період, позивачем не надано детального розрахунку нарахованих відсотків, штрафів та пені окремо, що унеможливлює перевірку правомірності та правельності кожної складової заявленої суми. Також відповідач вважає заявлену суму витрат на правничу допомогу в розмірі 7500,00 грн. непропорційною та просить суд зменшити її розмір до розумного рівня.

22.06.2026 року представником позивача Титаренком В.В. через систему «Електронний суд» подано додаткові пояснення, у яких останній наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що чинне законодавство не ставить заміну кредитора у залежність від отримання згоди боржника, якщо інше прямо не передбачено договором або законом. Відповідач не надав доказів існування будь-яких положень кредитного договору, які б встановлювали необхідність отримання його згоди на заміну кредитора. Щодо позовної давності позивач зазначає, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, також вказує, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), у кредитному договорі № 010/23105/82/1046219 від 29.03.2021 року чітко визначено строк закінчення кредитного договору, який становить відповідно до п.1.5.-48 місяців, а саме до 29.03.2025 року. Отже строк позовної давності ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» не пропущений, оскільки його обрахування безпосередньо пов`язане із закінченням строку дії договору. Позовну заяву до відповідача було подано в межах строку позовної давності. Щодо доводів про надмірність процентної ставки 48 % позивач зазначає, що на момент укладення договру сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов кредитування, у тому числі щодо розміру процентної ставки. Щодо розрахунку заборгованості позивач зазначає, що розрахунок заборгованості та нарахована процента ставка повністю розрахована з урахування умов кредитного договору та здійснювалась уповноваженою на це особою, яка має відповідну освіту та знання у даній галузі. Оригінал розрахунку заборгованості, наявний у матераілах справи, повністю тотожний даним виписки по рахунку відповідача, що додатково підтверджує їх достовірність і офіційне походження.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи позовної заяви, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно заперечення на позовну заяву наданим позивачем щодо заміни кредитора суд зазначає, що відповідно ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом, отже твердження відповідача про порушення принципу добросовісності та справедливості є необгрунтованим. Щодо позовної давності суд зазначає, що згідно Постанова Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2025 у справі № 903/602/24 визначає ключовий принцип обчислення позовної давності щодо грошових зобов`язань та штрафних санкцій (інфляційних втрат і 3% річних) під час карантину та воєнного стану. Якщо строк позовної давності не сплив станом на 2 квітня 2020 року, його перебіг спочатку продовжувався (на період карантину та воєнного стану), а починаючи з 30 січня 2024 року зупинявся на весь час дії воєнного стану. Це дає право стягувати такі нарахування за весь період прострочення (навіть за 57 років), якщо основний строк не закінчився до 02.04.2020. Щодо розрахунку заборгованості суд зазначає, що згідно рекомендованого повідомлення № R 067197964348, відповідач отримав копію заяви разом з додатками, який містить поданий позивачем детальний розрахунок заборгованості. Крім того, відповідач, як особа, що зареєструвалася у ЄСІТС підсистемі «Електронний суд» має доступ до електронної справи, яка містить відскановані файли поданих позивачем матеріалів, у тому числі розрахунок заборгованості. Щодо витрат на правничу допомогу суд зазначає, що враховуючи заперечення відповідача щодо непропорційності заявлених до стягнення судових витрат на правничу допомогу, суд вважає їх обгрунтованими та зменшує до 5000,00 грн..

Судом встановлено, що 29.03.2021 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено заяву про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» № 010/23105/82/1046219, (далі- кредитний договір), відповідно до якого кредитодавець відкрив картковий рахунок клієнту та встановив поточний ліміт, розмір якого на дату початку кредитування становив 3000,00 грн., з максимальним лімітом в межах якого встановлюється поточний ліміт, який відповідно до умов кредитного договору становить 5000,000,00 грн., строк кредиту 48 місяців, кінцевий термін повного погашення кредиту до 29.03.2025 року, процента ставка фіксована, становить 48 % річних.

З наведеного вбачається, що АТ «Райффайзен Банк Аваль» належним чином виконало свої зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачу кредитні кошти, в порядку, передбаченому умовами вищевказаного Кредитного договору.

Відтак, в ході розгляду справи судом встановлено факт укладання кредитного договору № 010/23105/82/1046219 від 29.03.2021 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачем ОСОБА_1 ..

Вищевикладене свідчить про те, що первісний кредитор надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором, а отже свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно ч.1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1ст. 611 ЦК України).

Також із матеріалів справи встановлено, що 20.02.2024 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» та позивач ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» уклали договір відступлення прав вимоги № 114/2-67-F, відповідно до умов якого позивачу було відступлено право вимоги до відповідача за кредитним договором № 010/23105/82/1046219 від 29.03.2021 року.

Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Суд визнає, що копії договорів факторингу та реєстрів права вимоги є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.

Вищезазначені договори факторингу ні в цілому, а ні в будь-якій із його частин, не оспорювався та не визнані недійсними. Будь-яких доказів на спростування достатності обсягу набутих позивачем прав вимоги за кредитним договором до відповідача суду не надано.

Доказів на спростування отримання кредиту відповідачем ОСОБА_1 суду не надано.

Згідно реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 114/2-67-F від 20.02.2024 року за кредитним договором № 010/23105/82/1046219 від 29.03.2021 року залишок боргу на дату відступлення права вимоги ОСОБА_1 становить 77639,79 грн., з яких: 59000,00 грн. сума заборгованості за дозволеним овердрафтом, 18639,79 грн. сума заборгованості за недозволеним овердрафтом.

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором, відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, з врахуванням того, що позивач подав достатньо доказів, які свідчать про взаємовідносини сторін та наявність заборгованості за кредитним договором, відповідач належним чином не виконав умови кредитного договору, допустив прострочення платежів та не подав суду жодних доказів, які б спростували позовні вимоги, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за кредитним договором № 010/23105/82/1046219 від 29.03.2021 року у розмірі 77639,79 грн..

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Ч. 1 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3328,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню вказана сума судового збору.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

На підтвердження витрат на правову допомогу позивач надав до суду копію договору про надання правничої допомоги №26/11/2025 від 26.11.2025 року, з якого вбачається, що ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» уклало з АБ «Титаренко Лігал Груп» договір про надання правничої допомоги, замовлення № 1895 від 30.03.2026 року..

Крім того, надано акт виконаних робіт, згідно з яким АБ «Титаренко Лігал Груп» надано ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» наступні послуги: зустріч із клієнтом (1 год.), аналіз наданих клієнтом документів (1 год.), правовий аналіз нормативної бази та судової практики (1 год.),формування позиції позивача (1 год. ), підготовка позовної заяви (1 год.). Загальна сума, що підлягає оплаті позивачем на користь АБ «Титаренко Лігал Груп» становить 7500,00 грн.

Зокрема, Верховний Суд у пунктах 48-49 додаткової постанови від 08.04.2021 у справі № 922/2321/20 виклав правовий висновок, за яким зазначені окремо у Акті надання правової допомоги послуги адвоката зі здійснення аналізу нормативного матеріалу, консультації, пошук і вивчення судової практики в аналогічних справах, публікацій науковців, коментарів спеціалістів охоплюються послугою зі здійснення підготовки відзивів на касаційні скарги; правова позиція боржника викладена у відзивах на касаційні скарги вже була сформована до касаційного розгляду справи, а доказів додаткового комплексного та усестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин не надано та з матеріалів справи не вбачається.

Суд вважає, що цей правовий висновок у повній мірі застосовний до цієї цивільної справи, з огляду на що вищевказані послуги, надані позивачу, не відповідають критерію «неминучості», охоплені за своєю суттю іншою послугою, а тому не підлягають розподілу.

Отже, суд виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи вважає, що справедливою та реальною сумою витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача є 5000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 8, 11-13, 76-77, 81, 83, 137, 141, 247, 258, 259, 263-268, 280, 354 ЦПК України, ст.ст. 526, 536, 610, 625, 626, 628, 638, 1048, 1054-1055 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Фінанс» (ЄДРПОУ) 39508708 заборгованість за кредитним договором № 010/23105/82/1046219 від 29.03.2021 року в розмірі 77639 (Сімдесят сім тисяч шістсот тридцять дев`ять) гривень 79 (Сімдесят дев`ять) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Фінанс» (ЄДРПОУ) витрати на сплату судового збору в сумі 3328 (Три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 (П`ять тисяч ) гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Черкаського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий Баранов О.І.