Рішення № 137906034, 30.06.2026, Миронівський районний суд Київської області

Єдиний унікальний № 371/88/25

Номер провадження № 2/371/112/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2026 р. м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Геліч Т.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Авіра Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Авіра Груп» (далі - ТОВ «ФК «Авіра Груп» або позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач або ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 33741 від 26.05.2021 в сумі 19 200,00 грн.

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом посилаючись на те, що 26.05.2021 між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ОСОБА_1 укладено Договір № 337441 про надання фінансового кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до п. 1.1 Договору ТОВ «ФК «Авіра Груп» надав позичальнику грошові кошти в розмірі 3 000, 00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором та Правил про надання грошових коштів у позику. ТОВ «ФК «Авіра Груп свої зобов`язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 3 000, 00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника ОСОБА_1 № НОМЕР_1 .

Відповідач належним чином не виконував своїх зобов`язань щодо погашення кредиту. Станом на 22.12.2021 утворилась заборгованість в розмірі 19 200, 00 грн, з яких: 3 000 грн тіло кредиту; 450 грн. комісія з використання Системи для дистанційного отримання фінансового кредиту, 15 750,00 проценти за користування кредитом, а також понесені судові витрати по справі в розмірі 2 422, 40 грн.

Ухвалою від 29.04.2025 суд відкрив провадження у справі, на підставі пункту 1 частини шостої статті 19, частини першої статті 274 ЦПК України визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося у зв`язку з неявкою всіх учасників справи (частина друга статті 247 ЦПК).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України).

Дослідивши докази у справі суд встановив наступні обставини і відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що 26.05.2021 між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту №33741, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Авіра Груп» надало позичальнику кредит у сумі 3 000, 00 грн на споживчі потреби, строк кредиту 30 днів з 26.05.2021, термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом до 24.06.2021.

Згідно п.1.3 Договору за користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 912,5% (процентів) річних від суми кредитів в розрахунку 2,5% (процентів) на добу. Тип процентної ставки фіксована.

За використання Системи для дистанційного отримання фінансового кредиту Клієнт зобов`язаний сплатити Товариству комісію в розмірі 15% від суми фінансового кредиту (п.1.5).

Згідно Інформаційної довідки №459/01 від 09.01.2025 ОСОБА_1 перераховано кредитні кошти в сумі 3 000, 00 грн, згідно договору №33741.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «Авіра Груп» за Договором про надання фінансового кредиту №33741 ОСОБА_1 станом на 22.12.2021 має заборгованість в розмірі 19 200, 00 грн, з яких: 3 000 грн тіло кредиту; 450 грн. комісія з використання системи для дистанційного отримання фінансового кредиту, 15 750,00 проценти за користування кредитом.

На виконання ухвали суду від 29.04.2025, АТ «Укрсиббанк» повідомляє, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 , про що надав виписку по рахунку за період 26.05.2021 по 28.05.2021.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

В силу ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України).

Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

За змістом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Договір про надання споживчого кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

Саме така позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 , від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 22 листопада 2021 року у справі № 234/7719/20, від 17 січня 2022 року у справі № 234/7723/20.

Отже, на підтвердження існування договірних відносин між сторонами у справі було надано Договір про надання фінансового кредиту №33741 від 26.05.2021, який був підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Таким чином, вищевказаний договір свідчить про те, що ОСОБА_1 умови цілком зрозумів та своїм підписом письмово підтвердив та закріпив те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні при його укладенні, у виборі контрагента та умов договору.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За приписами частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За правилами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом.

Згідно з частинами першою та другою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Порушення відповідачем умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки статтею 629 ЦК України встановлюється принцип безумовності та обов`язковості виконання договору.

За наданими позивачем розрахунком, заборгованість відповідача за Договором про надання фінансового кредиту №33471 від 26.05.2021 становить 19 200, 00 грн, з яких: 3 000 грн тіло кредиту; 450 грн. комісія з використання Системи для дистанційного отримання фінансового кредиту, 15 750,00 проценти за користування кредитом

Разом з тим, суд вважає, що доводи позивача, щодо нарахування відсотків за користування кредитними коштами за договором позики підлягають зменшенню виходячи з наступного.

Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до статті 252 ЦК України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз указаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Як вбачається з розрахунку загальної заборгованості, наданих позивачем, нарахування заборгованості вказане станом на 22.12.2021.

Тоді як строк дії позики у договорі про надання фінансового кредиту № 33471 від 26.05.2021 встановлено сторонами договору на 30 днів до 24.06.2021 включно.

Пунктом 2.3.Договору передбачено, що обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний Клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом. У випадку прострочення погашення кредиту проценти нараховуються і за період прострочення, але не більше 180 календарних днів поспіль з моменту виникнення такої прострочки. У такому випадку строк дії позики у договорі про надання фінансового кредиту № 33471 від 26.05.2021 до 21.11.2021.

Враховуючи, що позивачем нараховані відсотки за користуванням кредитними коштами за межами строку кредитування, задоволення вимог позивача в частині стягнення нарахованих відсотків за користування кредитом після 21.11.2021 є необґрунтованими.

Доказів того, що строк кредитування був продовжений за згодою сторін у встановленому порядку, або що відповідач вчинив дії в особистому кабінеті для продовження кредитування, суду не надано. Водночас, автоматичне продовження строку кредитування шляхом лише продовження користування кредитом, та без ініціативи для цього позичальника, суд не може розцінювати як встановлення сторонами конкретного строку кредитування, а тому слід виходити зі строку кредитування, погодженого сторонами у договорі (30 днів).

Таким чином, розмір відсотків становить 13 500,00грн за період з 26.05.2021 по 21.11.2021, відповідно до Договору про надання фінансового кредиту № 33741 від 26.05.2021.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання по погашенню заборгованості за Договором про споживчий кредит № 33741 від 26.05.2021, внаслідок чого кредитна заборгованість становить 16 950,00 грн, яка складається з 3 000 грн тіло кредиту; 450 грн. комісія з використання Системи для дистанційного отримання фінансового кредиту, 13 500,00 проценти за користування кредитом

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача стягненню судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (88,28%) в сумі 2 138, 50 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 263-265, 279, ЦПК України, ст.ст.526, 530, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд

ухвалив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Авіра Груп» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Авіра Груп», кредитну заборгованість за Договором про споживчий кредит № 33471 від 26.05.2021 в розмірі 16 950( шістнадцять тисяч дев`ятсот) гривень 00 копійок,

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Авіра Груп» понесені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 2 138 (дві тисячі сто тридцять вісім) гривень, 50 копійок.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Авіра Груп», ідентифікаційний код юридичної особи 43174156, адреса: м. Київ, вул. Кирилівська, будинок 1-3А, секція С.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складене 30.06.2026.

Суддя Тетяна ГЕЛІЧ