Ухвала суду № 137905783, 02.07.2026, Вишгородський районний суд Київської області

"02" липня 2026 р. Справа № 363/4052/26

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

02 липня 2026 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Олійник С.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

29 червня 2026 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшла вказана заява, яку передано судді, для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ознайомившись із матеріалами заяви, суд дійшов висновку, що вона подана без дотримання вимог статей 175, 177 ЦПК України, у зв`язку з чим не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений і своєчасний розгляд та вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Із урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Отже, при розгляді спору суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України - суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Однак, позивачем не зазначено адресу проживання відповідача, зокрема, населений пункт, в якому проживає відповідач.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява серед іншого повинна містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Електронний кабінет це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу (абз. 2 ч. 5. ст. 14 ЦПК України).

Разом з тим, всупереч вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України в позовній заяві не зазначено про наявність або відсутність у відповідача електронного кабінету.

Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Однак, позивачем не встановлено перелік документів та доказів, які долучено до позовної заяви.

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, позивач в описовій частині позовної заяві зазначає «всі документи, оригінали письмових або електронних доказів, копії яких додано до цієї позовної заяви наявні у позивача», однак фактично матеріали позовної заяви не містять жодного документу, що позбавляє суд можливості перевірити зміст заявлених позовних вимог щодо розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви їїкопії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Таким чином, позивачу необхідно надати до суду доказ надсилання відповідачу копії позовної заяви разом із додатками.

Частина 5 ст. 177 ЦПК України зобов`язує позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї (ч. 1 ст. 84 ЦПК України).

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач в позовній заяві зазначає, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи складається із витрат зі сплати судового збору у розмірі 704,80 грн, однак жодних доказів такої сплати до позовної справи не долучено.

Відповідно до пп.3 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. (ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»).

Судовий збір має бути сплачено позивачем за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106

Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001

Код класифікації доходів бюджету: 22030106

Призначення платежу: *;101;__ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір за подання позову Вишгородський районний суд Київської області (назва суду, де розглядається справа).

Таким чином, позивачу необхідно усунути зазначені недоліки шляхом подання позовної заяви в новій редакції, а саме: зазначити відомості про електронний кабінет відповідача; зазначити місце проживання відповідача; подати докази, що підтверджують направлення відповідачу копії позовної заяви разом з додатками; встановити перелік документів, які додано до позовної заяви у якості додатків; сплатити судовий збір та надати суду докази такої сплати або доказів щодо звільнення його від такої сплати.

Залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27) та від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Регулювання доступу до суду є допустимим, якщо переслідує законну мету та є пропорційним (пункт 55 справи «Креуз проти Польщі»).

Відповідно до статті 185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог статей 175, 177 цього Кодексу, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись статтями 185, 260 ЦПК України, суд

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без руху.

Для усунення зазначених недоліків надати строк не пізніше 10 днів з дня отримання цієї ухвали.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Олійник С.В.