Ухвала суду № 137904259, 02.07.2026, Народицький районний суд Житомирської області

Народицький районний суд Житомирської області

Справа № 284/665/25

У Х В А Л А

02 липня 2026 року селище Народичі

Народицький районний суд Житомирської області в складі:

під головуванням судді ОСОБА_1 ,

з секретарем ОСОБА_2 ,

з участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених: ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції об`єднане кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 125, частиною 1 статті 162 КК України, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Народицького районного суду Житомирської області перебуває об`єднане кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 125, частиною 1 статті 162 КК України, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 185 КК України.

29 червня 2026 року прокурор Овруцького відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_7 подав до суду письмове клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вимоги клопотання обґрунтовує тим, що ухвалою суду від 15 травня 2026 року було змінено обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на тримання під вартою, судом при цьому враховувалось те, що обвинувачений ухилявся від суду. Посилається на те, що ризики, встановлені судом при зміні запобіжного заходу, на даний час не зменшились та продовжують існувати. Крім того, посилається на те, мають місце ризики, передбачені пунктами 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, й обвинувачений, перебуваючи на свободі, матиме реальну можливість незаконно впливати на потерпілих та свідків, які ще не допитувались, продовжувати кримінальні правопорушення, оскільки раніше притягувався до кримінальної відповідальності та на даний час відносно нього у суді перебувають обвинувальні акти по інших епізодах злочинів.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 вимоги клопотання підтримала з мотивів, наведених у письмовому клопотанні.

Обвинувачений ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні щодо задоволення клопотання прокурора заперечували, просили змінити запобіжний захід й застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, захисник зазначив, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, буде виконувати процесуальні обов`язки, не буде чинити впливу на свідків та потерпілих.

Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали, додані до клопотання, суд дійшов такого висновку.

Згідно з частиною 1 статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу (частин 2 статті 331 КПК України).

Відповідно до частини третьої статті 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, окрім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Згідно з пунктами 1, 3 та 5 частини 1 статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, а частиною 2 цієї статті визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Обмірковуючи обґрунтованість клопотання прокурора, суд зважає на таке.

Ухвалою Народицького районного суду Житомирської області від 15 травня 2026 року обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було змінено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, обраний щодо нього 23 березня 2026 року слідчим суддею Овруцького районного суду Житомирської області, на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів. Строк дії цієї ухвали визначено до 11 години 14 липня 2026 року.

Під час постановлення зазначеної вище ухвали суду враховувалось, що підставами для обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту було те, що існували достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, а також мати можливість вчиняти нові кримінальні правопорушення. Під час дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинувачений ОСОБА_4 , будучи кожного разу належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення підготовчих судових засідань, неодноразово без поважних причин до суду не з`являвся, а отже ухилявся від суду.

З огляду на зазначене й враховуючи те, що застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не зміг запобігти ризику, визначеному пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, та не забезпечив належної процесуальної поведінки останнього, а також те, що належним чином процесуальні обов`язки обвинувачений почав виконувати лише після зміни запобіжного заходу на тримання під вартою, суд вважає, що заявлений ризик переховування від суду не зменшився та продовжує існувати.

Крім того, суд зважає на те, що судом ще не були допитані потерпілі особи та свідки, й те, що обвинувачений ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні декількох епізодів злочинних дій, які припинив вчиняти після застосування до нього запобіжного заходу, зможе продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення, не перебуваючи під наглядом відповідних державних органів, суд вважає, що також існують обґрунтовані ризики, визначені пунктами 3 та 5 частини 1 статті 177 КПК України, й приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді триманням під вартою.

Частиною 3 статті 183 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначається, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до частини 4 статті 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Враховуючи матеріальний стан обвинуваченого, який не працює, тяжкість кримінального правопорушення, наявність вказаних вище ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, суд вважає за необхідне визначити заставу відповідно до частини 5 статті 182 КПК України у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Керуючись статтями 177, 181, 182, 183, 194, 201, 331 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Овруцького відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_7 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк шістдесят днів.

Визначити строк дії ухвали до 16 години 31 серпня 2026 року.

На підставі частини 3 статті 183 КПК України визначити ОСОБА_4 розмір застави у 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66560 гривень.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок (одержувач ТУ ДСА України в Житомирській області код за ЄДРПОУ 26278626 МФО 820172 в ДКС України м. Київ р/р UA678201720355249002000000277) коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення та обвинувачений підлягає звільненню з-під варти негайно, на підставі частини 5 статті 194 КПК України під зобов`язання ОСОБА_4 :

-не виїжджати з місця проживання, що розташоване по АДРЕСА_1 , без дозволу суду;

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- повідомляти суд про зміну місця свого проживання, а у разі працевлаштування - про місце роботи;

- утриматись від спілкування з потерпілим та свідками у цьому кримінальному пролвадженні.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду через Народицький районний суд Житомирської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя:ОСОБА_8