Рішення № 137903198, 30.06.2026, Чемеровецький районний суд Хмельницької області

№ справи687/502/26

№2/687/474/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року селище Чемерівці

Чемеровецький районний суд Хмельницької області

в складі судді Горобець Н.О.,

справа № 687/502/26;

сторони та інші учасники справи:

позивач ТОВ «Свеа Фінанс»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (письмове провадження) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

В травні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (далі - ТОВ «Свеа Фінанс») звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказавши, що 19 січня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» (далі - ТОВ «Селфі Кредит») та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №2036343, за умовами якого відповідачу надано кредитні кошти у розмірі 7000,00 грн, які остання зобов`язувалася повернути у встановлений строк, сплатити проценти за користування ними та інші платежі, передбачені договором.

30.09.2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено Договір факторингу №01.02-39/25, у відповідності до умов якого, ТОВ «Селфі Кредит» відступлено право вимоги за кредитним договором № 2036343 від 19.01.2025 року на користь ТОВ «Свеа Фінанс».

За умовами вищевказаного договору відступлення права вимоги, ТОВ «Свеа Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідачки у розмірі 32129,99 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6999,99 грн, заборгованості за процентами в розмірі 14490,00 грн, заборгованості за пенею в розмірі 10640,00 грн.

З урахуванням викладеного, позивач просив стягнути з відповідачки вказану суму заборгованості, а також судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Відповідачка відзиву до суду не подала.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Представник позивача, разом з поданням позовної заяви подав також клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Чемеровецького районного суду від 05.05.2026 року відкрито провадження у справі, призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, зобов`язано АТ КБ «Приват Банк» надати суду виписку по картковому рахунку, відкритому на ім`я ОСОБА_1

30.06.2026 року розгляд справи закінчено ухваленням рішення суду по суті заявлених вимог.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

19 січня 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір №2036343 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort», який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «К590».

Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «Селфі Кредит» надає споживачу кредит у національній валюті гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти, сплатити проценти за користування ними та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Сума кредиту складає 7000,00 грн (п. 1.2 Договору).

Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 15 днів (п.п. 1.3, 1.4 Договору)

Відповідно до п. 1.5 Договору тип процентної ставки фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: Стандартна процентна ставка становить 1% в день та застосовується в межах строку вказаного в п. 1.3 цього Договору.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної карти НОМЕР_1 .

Сума кредиту перераховується товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього договору. Дата надання кредиту 19.01.2025 року або 20.01.2025 року (п. 2.2 договору) (а.с. 6-9).

ТОВ «Пейтек» повідомило ТОВ «Селфі Кредит» про успішне перерахування 19.01.2025 року о 17 год 18 хв. на платіжну карту коштів у сумі 7000,00 гривень. Призначення платежу: зарахування на картку (а.с. 20).

Повідомленням АТ КБ «Приват Банк» від 01.06.2026 року підтверджується, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано платіжну карту № НОМЕР_2 , на яку 19.01.2025 року зараховано платіж в сумі 7000,00 грн (а.с. 45-46).

30.09.2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено Договір факторингу № 01.02-39/25, згідно з умовами якого ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право вимоги до боржників, за цілим рядом договорів, у тому числі до ОСОБА_1 за договором № 2036343 від 19 січня 2025 року.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №01.02-39/25 від 30.09.2025 року, ТОВ «Свеа Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідачки за договором № 2036343 від 19 січня 2025 року в сумі 32129,99 грн, з яких: 6999,99 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 14490,00 грн - сума заборгованості за нарахованими процентами, 10640,00 грн сума заборгованості за пенею (а.с.25 зворотній бік - 26 )

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Стосовно правонаступництва за борговими зобов`язаннями.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Досліджені судом докази, підтверджують, що ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» за своїми правовими статусами відносяться до юридичних осіб, що мають статус фінансових установ, мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України, а тому договори відступлення права вимоги є обов`язковими для виконання.

Також наявними в матеріалах справи доказами підтверджується та сторонами не оспорюється факт переходу прав грошової вимоги від первісного кредитора до ТОВ «Свеа Фінанс» за кредитним договором № 2036343 від 19 січня 2025 року, укладеним між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 .

Щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частинами першою, другою статті 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

В силу положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Пунктами 5, 6, 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Правилами статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Суд встановив, що між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Селфі Кредит» було укладено кредитний договір №2036343 від 19 січня 2025 року в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем).

Відповідно до умов договору ТОВ «Селфі Кредит» надало відповідачці кошти в сумі 7000,00 грн строком на 360 днів, а остання зобов`язувався повернути кошти та сплатити відсотки за користування ними, розмір яких визначений договором.

19 січня 2025 року кредитні кошти були перераховані відповідачці.

Отже, факт отримання відповідачкою коштів у ТОВ «Селфі Кредит» суд вважає доведеним, крім цього зазначена обставина не заперечується відповідачем.

Згідно із наданого ТОВ «Селфі Кредит» розрахунку заборгованості вбачається, що 18.02.2025 року відповідачкою було сплачено 3780,00 грн, з яких 2100,00 грн зараховано в рахунок погашення заборгованості за процентами, 1680,00 грн - в рахунок погашення заборгованості за пенею; 07.03.2025 року відповідачкою сплачено 1190,01 грн, з яких 0,01 грн зараховано в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту, 1190,00 грн зараховано в рахунок погашення заборгованості за процентами. Загальний розмір заборгованості ОСОБА_2 за період з 19.01.2025 року по 30.09.2025 року становить 32129,99 грн і складається із заборгованості по тілу кредиту 6999,99 грн, заборгованості по процентам 14490,00 грн, заборгованості з пенею 10640,00 грн (а.с. 16 зворотній бік -19).

При визначення розміру заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідачки суд враховує, що відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, доповнені згідно із Законом № 2120-IX від 15 березня 2022 року, згідно яких: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України(частина 2 статті 4 ЦК України).

Отже, частина друга статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів.

Відтак до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що нарахована пеня/штраф підлягає списанню позикодавцем (позивачем у справі) в силу вимог пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а тому відсутні підстави для їх стягнення з відповідача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що наданий суду розрахунок заборгованості не відповідає закону.

За таких обставин суд, реалізуючи свій процесуальний обов`язок, вважає за необхідне навести власний розрахунок заборгованості за кредитним договором.

Так, у період з 19.01.2025 року по 18.02.2025 року заборгованість відповідача за нарахованими процентами становить 2100,00 грн (30 днів х 70,00 грн (1% від тіла кредиту 7000,00 грн).

18.02.2025 року відповідачкою здійснено платіж в погашення суми заборгованості у загальному розмірі 3780,00 грн, з яких: 2100,00 грн слід віднести у погашення заборгованості по процентах, а решту 1680,00 грн - у погашення заборгованості по тілу кредиту.

З 18.02.2025 року тіло кредиту становить 5320,00 грн (7000,00 грн 1680,00 грн), проценти 0,00 грн.

З 19.02.2025 року по 07.03.2025 року заборгованість відповідача за нарахованими процентами становить 904,40 грн (17 днів х 53,20 грн (1% від тіла кредиту 5320,00 грн).

07.03.2025 року відповідачкою здійснено платіж в погашення суми заборгованості у загальному розмірі 1190,01 грн, з яких: 904,40 грн слід віднести у погашення заборгованості по процентах, а решту 285,61 грн - у погашення заборгованості по тілу кредиту.

З 07.03.2025 року тіло кредиту становить 5034,39 грн (5320,00 грн 285,61 грн), проценти 0,00 грн.

У період з 08.03.2025 року по 29.09.2025 року включно заборгованість відповідача за нарахованими процентами становить 10370,04 грн (206 днів х 50,34 грн (1% від тіла кредиту 5034,39 грн).

Таким чином, враховуючи наведений судом розрахунок, станом на 29.09.2025 року заборгованість відповідачки перед позивачем становить 15404,43 грн, що складається із: тіла кредиту 5034,39 грн, процентів 10370,04 грн.

За таких обставин, позовна заява ТОВ «Свеа Фінанс» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню частково, шляхом стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості в розмірі 15404,43 грн.

Розподіл судових витрат

При розподілі судових витрат, суд враховує пропорційність задоволених позовних вимог. Позов заявлено з ціною 32129,99 грн та задоволено на суму 15404,43 грн, тобто на 47,94 % (15404,43х100:32129,99). Таким чином, з відповідачки на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 1276,35 грн (2662,40х47,94%).

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 280-286 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» 15404 (п`ятнадцять тисяч чотириста чотири) гривні 43 коп. заборгованості за договором №2036343 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort»від 19 січня 2025 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» судовий збір в сумі 1276 (одна тисяча двісті сімдесят шість) гривень 35 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», місце знаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 37616221

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя Н.О. Горобець