Ухвала суду № 137901803, 02.07.2026, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

02 липня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/4293/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши заяву про встановлення судового контролю у судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України, Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.04.2026, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2026 адміністративний позов адміністративний позов ОСОБА_1 до Національної поліції України, Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, - задоволено частково. Визнано протиправними дії Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги в разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції. Зобов`язано Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги від 23.06.2025, з урахуванням висновків суду про наявність у позивача права на отримання такої допомоги згідно статті 97 Закону України "Про Національну поліцію". В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

17.06.2026 позивач подав до суду заяву про встановлення судового контролю шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень (Відповідача) - Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України (вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 40116086) подати звіт про виконання судового рішення у справі №600/4293/25-а від 08.04.2026 (щодо зобов`язання Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги від 23.06.2025 року з урахуванням висновків суду про наявність у позивача права на отримання такої допомоги згідно статті 9 Закону України "Про Національну поліцію") та встановити відповідний строк для цього.

В обґрунтування поданої заяви вказував, що Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України листом за № ДВБ НПУ № 475482026 від 11.06.2026 (512659) повідомив його про виконання рішення суду у справі № 600/4293/25-а оскільки ним повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 23.06.2025 з урахуванням рішення суду в справі № 600/4293/25-а та прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової допомоги. Таким, чином оскільки рішення суду не виконано, то просив суд встановити судовий контроль.

Розглянувши заяву про встановлення судового контролю, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, аналіз положень ст. 382 КАС України свідчить про те, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які б свідчили про ухиляння відповідача від виконання судового рішення чи/або відсутність у нього наміру його виконувати.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2 ст. 382 КАС України).

Отже, судовий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Згідно з статтею 129-1 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

При цьому, рішення суду може виконуватись як у добровільному, так і у примусовому порядку.

У разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України "Про виконавче провадження" врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.

Слід зазначити, що ст. 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення.

Разом з цим, підставами для їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із невиконанням судового рішення в цій справі.

Суд наголошує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження").

При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України "Про виконавче провадження" врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.

Судом встановлено, що головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України виніс постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження". Вказане провадження стосувалося примусового виконання виконавчого листа № 600/4293/25-а, виданого Чернівецьким окружним адміністративним судом 02.06.2026 на підставі рішення суду від 08.04.2026 у справі № 600/4293/25-а. Виконавче провадження закінчено у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду в повному обсязі згідно з виконавчим документом.

З огляду на вищезазначене, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа у справі №600/4293/25-а, виданого на підставі рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.04.2026, закінчено з підстав фактичного виконання в повному обсязі судового рішення.

Дійсно, в поданій до суду заяві, позивачем не заперечується, що Департаментом внутрішньої безпеки Національної поліції України листом № ДВБ НПУ №475782026 його повідомлено, що розглянувши повторно заяву ОСОБА_1 від 23.06.2025 з урахуванням висновків рішення Чернівецького окружного адміністративного суду в справі №600/4293/25-а прийнято рішення про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги.

Суд звертає увагу, що у Кодексі адміністративного судочинства України передбачені три види судового контролю: надання правової оцінки рішенням, діям або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в процесі виконання рішення суду (стаття 287); зобов`язання судом, який ухвалив судове рішення, суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (стаття 382); надання правової оцінки рішенням, діям або бездіяльності, вчиненим суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383).

Встановлення судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення, є заходом превентивного впливу на відповідача у справі, метою якого отримання судом інформації про виконання рішення суду. Водночас, правова оцінка рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача щодо виконання рішення суду надається судом в порядку, передбаченому статтею 383 КАС України.

Як на підставу встановлення судового контролю, шляхом подання звіту (ст. 382 КАС України, позивач посилається на те, що під час повторного розгляду Департаментом внутрішньої безпеки Національної поліції України його заяви від 23.06.2025 не були враховані висновки суду викладені у рішенні Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.04.2026.

Разом з тим, суд роз`яснює, що оскарження рішень, дій або бездіяльності, прийнятих (вчинених) суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду, здійснюється в порядку, передбаченому статтею 383 КАС України, а не шляхом зобов`язання відповідача подати звіт у порядку ст. 382 КАС України.

Враховуючи викладене, заява позивача про зобов`язання Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України подати звіт про виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду у справі № 600/4293/25-а не підлягає до задоволення.

На підставі наведеного та керуючись статтями 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі №600/4293/25-а за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України, Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, - відмовити.

Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

Суддя В.О. Григораш