Рішення № 137899779, 24.06.2026, Запорізький районний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 317/293/26

Номер провадження 2/317/545/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Громової І.Б.,

при секретарі судового засідання Шевченко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2026 року до Запорізького районного суду Запорізької області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 13.02.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Свої вимоги позивач мотивує тим, 27 липня 2018 року між ОСОБА_1 та акціонерним товариством «Ідея Банк» було укладено кредитний договір № F94.13013.004144934 від 27.07.2018.

17 листопада 2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу №17112023, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № F94.13013.004144934 від 27.07.2018, укладеним між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Відповідно до Реєстру боржників №1 до Договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 45 717, 43 грн., з яких:

- 8 723, 35 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 5 132, 53 грн. сума заборгованості за відсотками;

- 31 618, 55 грн. сума заборгованості за комісіями.

Відповідачка взяті на себе зобов`язання по вказаному договору не виконувала належним чином, внаслідок чого у неї виникла заборгованість у сумі 45 717, 43 грн., яку позивач просив стягнути з відповідачки. Крім того, просить про покладення на відповідачку судового збору в сумі 3028 грн., попередньо оплаченого позивачем.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений своєчасно та належним чином. У позові просив розглядати справу за відсутності представника позивача.

Відповідачка, належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання до суду не з`явилась

Представник відповідачки адвокат Говоров А.В. направляв до суду відзив, у якому просив суд розглядати справи за відсутності відповідачки та її представника, крім того просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві.

Відповідачка не погоджується із вимогою про стягнення плати за обслуговування кредиту, представник відповідачки зазначає, що позивачем не надано доказів про те, що банк дійсно надавав такі послуги та того, що такі послуги надавалися з боку банку на підставі запитів споживача, які ним подавалися до банку частіше одного разу на місяць.

Отже, положення п.1.10, кредитного договору в частині обов`язку щодо сплати за обслуговування кредитної заборгованості, п.2.1 щодо повернення кредиту з боку позичальника разом із платою за обслуговування кредиту, п. 3.3.1. щодо права банку нараховувати пеню за кожен день прострочки на прострочену суму у частині плати за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними за законом.

Крім того, представник відповідачки наголошує на частковій оплаті відповідачкою коштів за обслуговування кредиту, яке вважає незаконним.

Також, у відзиві, відповідач зазначає, що перехід права вимоги від Клієнта до Фактора не був доведений належними, достатніми та достовірними доказами, а тому у позивача відсутнє право звертатися до суду із позовом про стягнення заборгованості по кредитному договору.

Крім усього зазначеного, представник відповідача заявляє попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і очікує понести у сумі 13 000 грн., проте зазначає, що на протязі 5 днів після ухвалення рішення суду представником відповідача буде надано клопотання про прийняття додаткового рішення по справі у зв`язку із вирішенням питання про відшкодування витрат на правничу допомогу відповідача.

Представником позивача було надано відповідь на відзив, у якому позивач заперечував вимоги відповідача.

Представник позивача вказує, що уклавши кредитний договір сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення Кредитного договору, на погоджених умовах шляхом особистого підписання Кредитного договору.

Зазначено, що відповідачем, у відзиві на позовну заяву, не заперечується належними та допустимими доказами факту укладення ним Кредитного договору. Плати за обслуговування кредиту передбачена договором (п. 1.10). Відповідно до договору позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та розмірах, визначених згідно Графіку щомісячних платежів за кредитним договором.

Щодо права вимоги представник позивача зазначає, що Договір факторингу між Первісним кредитором та Позивачем укладений у відповідності до вимог чинного законодавства України, яке діяло на момент укладання цього договору та ніяким чином не порушує права та законні інтереси Відповідача.

Щодо заявлених витрат на правову допомогу, представник позивача ваказує, що розмір витрат є значно завищеним, не обґрунтованим належним чином, неспівмірним із складністю справи.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши думки учасників справи, суд встановив наступне.

27 липня 2018 року між ОСОБА_1 та акціонерним товариством «Ідея Банк» було укладено кредитний договір № F94.13013.004144934 від 27.07.2018, відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби у сумі 24 215 грн., включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), а позичальник зобов`язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами, згідно з умовами цього договору (п. 1.1).

Банк надає кредит у день підписання даного Договору строком на 30 місяців. Датою видачі кредиту, є дата списання коштів з позичкового рахунку для зарахування на банківський поточний рахунок позичальника (п. 1.3).

П. 1.10 кредитного договору № F94.13013.004144934 від 27.07.2018 передбачає сплату комісії за обслуговування кредиту Банком.

Відповідно до наданої копії довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № F94.13013.004144934 від 27.07.2018, станом на 17.11.2023 відповідачка має таку заборгованість: 45 717, 43 грн., з яких:

- 8 723, 35 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 5 132, 53 грн. сума заборгованості за відсотками;

- 31 618, 55 грн. сума заборгованості за комісіями.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підставі ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, тобто норми про договір позики.

Таким чином суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки на користь позивача суми основного боргу та відсотків за користування кредитом у розмірі 13 855, 88 грн., враховуючи часткові оплати ОСОБА_1 заборгованості.

Щодо частини позовних вимог про стягнення комісії, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції на час укладання кредитного договору) загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Правління Національного банку України постановою від 08.06.2017 № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит).

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит (у редакції на час укладання кредитного договору), банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Відповідно до редакції п. 5 Правил про споживчий кредит, яка діє наразі, банк надає споживачу детальний перелік складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною в договорі про споживчий кредит, - за кількістю днів, щомісяця, щокварталу) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та/або супутніх послуг банку, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за кожним платіжним періодом за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит додатка 2 до цих Правил.

Згідно додатку 1 до Правил про споживчий кредит (у редакції на час укладання кредитного договору), загальні витрати за споживчим кредитом це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

За змістом редакції додатку 1 до Правил про споживчий кредит, яка діє наразі, загальні витрати за споживчим кредитом це витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту (уключаючи комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення та інші платежі), кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб (страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів та інших осіб), які сплачуються споживачем згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець зацікавлений у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів.

Закон «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Необхідність внесення плати за обслуговування банком кредитної заборгованості передбачено в кредитному договорі. Переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговування банком кредитної заборгованості та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту, у договорі не зазначено.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в своїй постанові від 06.11.2023 у справі № 204/224/21 (касаційне провадження № 61-4202сво22) дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічних висновків Верховний Суд доходив і раніше, наприклад в постановах № 363/1834/17 від 13.07.2022, № 496/3134/19 від 13.07.2022 тощо.

Судом встановлено, що відповідачу нарахована заборгованість за комісією у розмірі 31 681, 55 грн.

При цьому ні в кредитному договорі, ні в інших документах не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена комісія за видачу та обслуговування кредиту.

Позивач не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, а тому положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію за видачу та обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Отже, вимога про стягнення заборгованості за комісією у розмірі 31 681, 55 грн. є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

17 листопада 2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу №17112023, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № F94.13013.004144934 від 27.07.2018, укладеним між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно з ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем при подачі позовної заяви судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 917, 71 грн.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 553, 554, 610, 612, 625, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 3, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ: 35625014, адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, адреса для листування: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, поверх 4) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за № F94.13013.004144934 від 27.07.2018 у розмірі 13 855, 88 грн. (тринадцять тисяч вісімсот п`ятдесят п`ять гривень 88 копійок), з яких: - 8 723, 35 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; - 5 132, 53 грн. сума заборгованості за відсотками; В задоволенні частини інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму судового збору в розмірі 917, 71 грн. (дев`ятсот сімнадцять гривень 71 копійка).

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Б. Громова