Вирок № 137899655, 02.07.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/4563/22

Провадження №1-кп/761/1665/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2026 року місто Київ

Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження №12021100100003094 від 07.08.2021 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася у місті Києві, громадянки України, з вищою освітою, працюючої в Державній інноваційній фінансово-кредитній установі, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

представники потерпілої юридичної особи Рахункової палати ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинувачена ОСОБА_3 ,

захисник ОСОБА_7 ,

У С Т А Н О В И В:

У період часу з 18 вересня 2002 року по 15 грудня 2020 року ОСОБА_3 обіймала посади у Рахунковій палаті (код ЄДРПОУ 00013540), що розташована за адресою: місто Київ, вулиця Михайла Коцюбинського, 7.

23.01.2007 ОСОБА_3 , яка перебувала на посаді заступника начальника відділу забезпечення діяльності спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель Департаменту з питань правового забезпечення та державних закупівель Рахункової палати, було передано (ввірено) номерну металеву печатку №173 (інвентарний номер 11361482023).

14.02.2019, наказом Секретаря Рахункової палати - керівника апарату від 14.02.2019 №51-к, ОСОБА_3 була призначена на посаду начальника відділу аудиту у сфері антимонопольної діяльності департаменту контролю у сфері юстиції та запобігання корупції Рахункової палати.

18.02.2019 ОСОБА_3 була ознайомлена з Посадовою інструкцією (далі Інструкція) начальника відділу, відповідно до якої зобов`язана дотримуватись норм законів України «Про Рахункову палату», «Про державну службу», «Про запобігання корупції», Присяги державного службовця, Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, Правил професійної етики посадових осіб Рахункової палати, Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку.

Відповідно до п.2.2. Інструкції: Начальник відділу організовує роботу відділу та забезпечує виконання покладених на відділ завдань з урахуванням функціонального розподілу, затвердженого рішенням Рахункової палати, до якого входить, крім іншого, здійснення фінансового аудиту та аудиту ефективності з урахуванням функціональної класифікації видатків та кредитування бюджету у визначених сферах.

Відповідно до п.2.2.1., п.п.3.1.-3.6. Інструкції: Виходячи із завдань та повноважень відділу, начальник відділу, крім іншого, забезпечує дотримання працівниками відділу правил внутрішнього трудового розпорядку. Здійснює контроль за веденням діловодства, збереженням документів у відповідності з чинним законодавством. Брати участь у здійсненні заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) відповідно до Закону України «Про Рахункову палату». Самостійно приймати рішення в межах своїх повноважень.

Таким чином, ОСОБА_3 , перебуваючи на вказаній посаді, в силу покладених на неї повноважень, виконувала адміністративно-господарські обов`язки, тобто, відповідно до ст.18 КК України, являлася службовою особою.

26.03.2020, згідно Акту приймання-передачі в тимчасове користування матеріальних цінностей, ОСОБА_3 , у зв`язку із службовою необхідністю було передано (ввірено) у користування ноутбук марки «Dell», моделі «Vostro 5590», серійний номер BDYGQT2 (інвентарний номер 101460889), який є власністю Рахункової палати.

14.12.2020, наказом Секретаря Рахункової палати - керівника апарату №327-к, ОСОБА_3 була звільнена з займаної посади. Серед іншого, пунктом 3 вказаного наказу встановлено: забезпечити виконання обов`язку щодо передачі справ і майна відповідно до частини першої статті 89 Закону України «Про державну службу».

Не зважаючи на вищевказане, ОСОБА_3 не виконала обов`язок щодо передачі справ і майна (повернення ввіреного їй майна) під час звільнення з посади, зокрема, не повернула ноутбук марки «Dell», моделі «Vostro 5590», серійний номер BDYGQT2 (інвентарний номер 101460889), а також номерну металеву печатку №173.

У подальшому, у період з 15.12.2020 по 19.07.2021, посадовими особами Рахункової палати на адресу ОСОБА_3 неодноразово надходили повідомлення, щодо необхідності передачі (повернення) раніше ввірених справ і майна, серед іншого, ноутбука, що підтверджується листом №11-37/48 від 24.02.2021, службовими записками №11-37/144 та №12-184 від 22.07.2021.

Так, в період з 12.07.2021 по 15.07.2021, проведено вибіркову інвентаризацію портативних комп`ютерів (ноутбуків) Рахункової палати з перевіркою їх фактичної наявності та документального підтвердження, які станом на 12.07.2021 обліковуються за матеріально відповідальною особою, за результатами якої встановлено нестачу ноутбука марки «Dell», моделі «Vostro 5590», серійний номер BDYGQT2 (інвентарний номер 101460889), первісна вартість якого, складає 26322 (двадцять шість тисяч триста двадцять дві) гривні. Ринкова вартість ноутбуку марки «Dell», моделі «Vostro 5590», серійний номер BDYGQT2 (інвентарний номер 101460889), станом на день звільнення ОСОБА_3 з займаної посади в Рахунковій палаті, становила 16518,00 (шістнадцять тисяч п`ятсот вісімнадцять) гривень.

Відповідно до довідки фінансового управління, на обліку з 01.01.2000 в Рахунковій палаті перебувала матеріальна цінність, а саме: металева печатка для пломбування «номерна 173» (номенклатурний номер 11361482023), первісною вартістю 30 (тридцять) гривень.

01 листопада 2021 року, під час проведення обшуку приміщення квартири за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено: ноутбук марки «Dell», моделі «Vostro 5590», серійний номер BDYGQT2 (інвентарний номер 101460889), а також металеву печатку для пломбування «номерна 173» (номенклатурний номер 11361482023), які остання незаконно привласнила та використовувала у власних цілях.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.191 КК України, а саме: привласнення чужого майна службовою особою.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 за встановленим судом обвинуваченням вину не визнала. Стверджує, що в її діях відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, оскільки: майно не було їй ввірене, у неї був відсутній умисел на його привласнення; відсутня будь-яка шкода; майно було добровільно повернуто. Пояснила, що наказом Рахункової палати від 14.12.2020, її було незаконно звільнено з посади начальника відділу аудиту у сфері антимонопольної діяльності департаменту контролю у сфері юстиції та запобігання корупції Рахункової палати. Про вказаний наказ вона довідалася 16.12.2020 та оскаржила його в судовому порядку. Під час роботи їй було видано для службового користування 2 (два) ноутбуки, якими вона користувалася поза межами установи, у зв`язку з проти епідеміологічними заходами. Оскільки їй було припинено доступ до службових приміщень установи вона не мала можливості повернути зазначене майно, при цьому заперечує звернення до неї працівників установи з пропозиціями про повернення ноутбуків. 19.07.2021 вона, з власної ініціативи, повернула 1 (один) ноутбук, та повідомила, що другий - ноутбук «Dell», можливо повернути лише за умови знищення службової інформації, яка вона зберігала. 01.11.2021 до місця її проживання прибули правоохоронці, які надала ухвалу суду про надання дозволу на проведення обшуку для відшукання та вилучення службового ноутбуку та службової печатки, після чого вона видала їх добровільно. Вважає, що наведене, за відсутністю умислу на привласнення майна, свідчить про виключно трудовий спір між працівником та роботодавцем.

Суд вважає, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення за обставинами, встановленими судом, у повному обсязі підтверджується зібраними у справі доказами, у тому числі, дослідженими під час судового розгляду у порядку ст.94 КПК України.

Представник потерпілого Рахункової палати в судовому засіданні пояснив, що в період з 2002-2020 років ОСОБА_3 працювала у Рахунковій палаті. 15.12.2020 ОСОБА_3 було звільнено з посади начальника одного з структурних підрозділів установи, у зв`язку з негативної оцінкою результатів перевірки її службової діяльності. На час звільнення ОСОБА_3 , у її користуванні знаходилося майно, яке перебувало на балансі Рахункової палати, а саме: 2 (два) ноутбуки та печатка, які вона не повернула. В період з грудня 2020 року по липень 2021 року працівниками закладу було неодноразово повідомлено ОСОБА_3 про необхідність повернення майна, в результаті чого 19.07.2021 було повернуто 1 (один) ноутбук. Після чого, керівник Рахункової палати повідомив правоохоронні органи про вказані події. Зазначив, що неповернутий ноутбук, знаходився у користуванні ОСОБА_3 з березня 2020 року на підставі акту прийому-передачі, з метою реалізації плану карантинних заходів, а службову номерну печатку їй було передану згідно з журналом обліку. Підтвердив наявність трудового спору щодо звільнення ОСОБА_3 , який остаточно не вирішений.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що в період 2020-2021 років він працював на посаді начальника Управління IT забезпечення Рахункової палати. В грудні 2020 року йому повідомили про звільнення кількох працівників установи, серед яких була ОСОБА_3 , з якою мав робочі стосунки. Звільнені працівники мали обов`язок повернути майно, яке було видано їм для службового користування, у тому числі, ноутбуки, які знаходилися на балансі установи, при цьому матеріально-відповідальною особою за комп`ютерну техніку в Управлінні ІТ був його підлеглий ОСОБА_9 . Через деякий час було з`ясовано, що ОСОБА_3 не повернула 2 (два) ноутбуки, у тому числі, ноутбук, який був переданий їй у користування для роботи дистанційно на час епідемії. До липня 2021 року він та працівники Управління вживали заходи для спілкування з ОСОБА_3 , з метою переконати повернути службове майно. В подальшому, ОСОБА_9 повідомив, що ОСОБА_3 повернула 1 (один) ноутбук, а інший - відмовилася, посилаючись на наявність в ньому службової інформації, яка не підлягає розголошенню. Зауважив, що до нього не було жодного звернення з питання видалення інформації з комп`ютерної техніки. Вказані обставини були зафіксовані документально.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що в період 2020-2021 років він працював на посаді начальника відділу в Управлінні IT забезпечення Рахункової палати. На балансі Управління знаходилася комп`ютерна техніка, у тому числі, ноутбуки, при цьому він був матеріально-відповідальною особою за вказане майно. В грудні 2020 року було звільнено начальника відділу іншого управління Рахункової палати ОСОБА_3 , якій раніше було передано у службове користування 2 (два) ноутбуки. Оскільки під час звільнення ОСОБА_3 вказане майно, не було повернуто, він вживав заходи для спілкування з нею для організації отримання ноутбуків, в результаті чого 19.07.2021 вона повернула ноутбук «Fujitsu Lifebook». При цьому, ОСОБА_3 відмовилася повертати ноутбук «Dell Vostro 5590», посилаючись на наявність в ньому службової інформації, яка не підлягає розповсюдженню. Також, ОСОБА_3 повідомила, що повернення ноутбука можливо лише за умови гарантування знищення інформації без можливості її відновлення. Вважає, надуманою вказану ОСОБА_3 підставу щодо виправдання відмови у поверненні ноутбука.

З матеріалів кримінального провадження, досліджених під час судового розгляду вбачається наступне.

В період часу з 18 вересня 2002 року по 15 грудня 2020 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обіймала посади у Рахунковій палаті (код ЄДРПОУ 00013540), що розташована за адресою: місто Київ, вулиця Михайла Коцюбинського, 7.

Відповідно до запису в журналі обліку і видачі печаток та штампів Рахункової палати 23.01.2007 ОСОБА_3 , яка працювала у Департаменті з питань правового забезпечення Рахункової палати отримала номерну металеву печатку №173 (інвентарний номер 11361482023). (т.3 а.с.16)

Відповідно до наказу Секретаря Рахункової палати №51-к від 14.02.2019 ОСОБА_3 було призначено на посаду начальника відділу аудиту у сфері антимонопольної діяльності департаменту контролю у сфері юстиції та запобігання корупції Рахункової палати.

18.02.2019 ОСОБА_3 була ознайомлена з Посадовою інструкцією (далі Інструкція) начальника відділу, відповідно до якої зобов`язана дотримуватись норм законів України «Про Рахункову палату», «Про державну службу», «Про запобігання корупції», Присяги державного службовця, Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, Правил професійної етики посадових осіб Рахункової палати, Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку. (т.5 а.с.62-67)

Згідно Акту приймання-передачі в тимчасове користування матеріальних цінностей від 26.03.2020, ОСОБА_3 , як начальник відділу аудиту у сфері антимонопольної діяльності Департаменту контролю у сфері юстиції та запобігання корупції (Сторона 1) та ОСОБА_8 , як начальник управління IT забезпечення (Сторона 2), склали Акт про передачу ОСОБА_3 у тимчасове користування на період проведення «Плану заходів щодо запобігання поширення коронавірусу COVID-19 в Рахунковій палаті», наступні матеріальні цінності: ноутбук марки «Dell», моделі «Vostro 5590», серійний номер BDYGQT2 (інвентарний номер 101460889); блок живлення для ноутбука. Також в Акті зафіксовано, що Сторона 1 зобов`язується повернути Стороні 2 матеріальні цінності у перший робочий день після закінчення контрольного заходу. (т.3 а.с.12)

Згідно з документацією заходів щодо запобігання поширення коронавірусу COVID-19 в Рахунковій палаті, в період з 16.03.2020 було організовано, крім іншого, здійснення дистанційного виконання працівниками своїх посадових обов`язків. (т.3 а.с.98)

Відповідно до наказу Секретаря Рахункової палати №327-к від 14.12.2020 ОСОБА_3 з 15.12.2020 звільнено з займаної посади. Серед іншого, пункт 3 вказаного наказу містить вимогу: Горбач забезпечити виконання обов`язку щодо передачі справ і майна відповідно до частини першої статті 89 Закону України «Про державну службу». (т.3 а.с.11)

15.12.2020 начальником Управління по роботі з персоналом Рахункової палати на ім`я ОСОБА_3 було направлено повідомлення (№15/550) про звільнення на підставі наказу №327-к від 14.12.2020 з проханням терміново прибути до Управління для передачі справ і майна, яке було у користуванні у зв`язку з виконанням службових обов`язків, оформлення належним чином обхідного листа та отримання трудової книжки. (т.3 а.с.15)

15.12.2020 працівниками Управління по роботі з персоналом Рахункової палати було складено Акт про відмову від ознайомлення з наказом про звільнення та отримання трудової книжки ОСОБА_3 , у зв`язку з її неявкою за запрошенням для оформлення відповідних документів. (т.5 а.с.248)

Відповідно до наказу Голови Рахункової палати №59-п від 15.12.2020 було припинено з 15.12.2020 доступ до інформації із ступенями секретності «цілком таємно» та «таємно» ОСОБА_3 , у зв`язку зі звільненням. (т.5 а.с.246)

09.02.2021 начальником Управління IT забезпечення ОСОБА_8 складена службова записка, яка містить інформацію, що станом на 05.02.2021 звільнена ОСОБА_3 не здала ноутбуки, які рахувались за нею: «Fujitsu Lifebook» (інвентарний номер 10483644 ); «Dell Vostro 5590» (інвентарний номер 101460889). На телефонні дзвінки та електронні звернення працівників управління щодо повернення ноутбуків ОСОБА_3 не відповідає, в зв`язку з чим запропоновано вжити заходи передбачені законодавством. (т.3 а.с.14)

24.02.2021 начальником Управління IT забезпечення ОСОБА_8 на ім`я ОСОБА_3 було направлено повідомлення (№11-37/48) - рекомендований лист, яке містить інформацію, що станом на 22.02.2021 звільнена ОСОБА_3 не здала ноутбуки, які рахувались за нею: « Fujitsu Lifebook » (інвентарний номер 10483644 ); «Dell Vostro 5590» (інвентарний номер 101460889). Запропоновано ОСОБА_3 звернутися до Управління IT та повернути зазначені ноутбуки, які були надані у службове користування. (т.3 а.с.18) Вказане поштове відправлення вручено 27.03.2021. (т.3 а.с.21-22)

10.03.2021 начальником Управління IT забезпечення ОСОБА_8 складена службова записка, яка містить інформацію, що ОСОБА_3 не отримала повідомлення від 24.02.2021, яке було відправлено рекомендованим листом. На телефонні дзвінки та електронні звернення працівників управління щодо повернення ноутбуків ОСОБА_3 не відповідає. (т.3 а.с.23)

07.04.2021 начальником Управління IT забезпечення ОСОБА_8 складена службова записка, яка містить інформацію, що ОСОБА_3 отримала повідомлення від 24.02.2021, яке було відправлено рекомендованим листом. На телефонні дзвінки та електронні звернення працівників управління щодо повернення ноутбуків ОСОБА_3 не відповідає. (т.3 а.с.24)

22.07.2021 начальником Управління IT забезпечення ОСОБА_8 складена службова записка, яка містить інформацію, що 19.07.2021 ОСОБА_3 передала до Управління ноутбук, який рахувався за нею: «Fujitsu Lifebook» (інвентарний номер 10483644). Ноутбук «Dell Vostro 5590» (інвентарний номер 101460889 ) передано не було. (т.3 а.с.25)

22.07.2021 завідувачем Сектору з секретно-режимної роботи складена службова записка, яка містить інформацію, що 19.07.2021 ОСОБА_3 , під час отримання нею трудової книжки, повернула облікову форму секретного діловодства (Форма 18, інв.№205), яка була видана у 2017 році для використання у роботі з секретними документами. Разом з тим, ОСОБА_3 повідомила, що до звільнення передала номерну металеву печатку №173, яка була у її користуванні, працівнику Рахункової палати ОСОБА_11 , який має її повернути, про що складено Акт від 19.07.2021. (т.3 а.с.15, 17)

Відповідно до протоколу робочої інвентаризаційної комісії Рахункової палати від 15.07.2021 виявлено нестача 4 одиниць ноутбуків, з них 2 одиниці на суму 30968,00 гривень - службові ноутбуки, видані для службового користування ОСОБА_3 (інвентарні номери 101460889, 10483644) та не повернуті нею після звільнення. (т.3 а.с.26-33)

27.07.2021 начальником Управління IT забезпечення ОСОБА_8 складена службова записка, яка містить інформацію, що 19.07.2021 ОСОБА_3 передала до Управління ноутбук, який рахувався за нею: «Fujitsu Lifebook» (інвентарний номер 10483644). Ноутбук «Dell Vostro 5590» (інвентарний номер 101460889) передано не було. (т.3 а.с.35)

Згідно із довідкою Фінансового управління Рахункової палати повідомлено про знаходження на обліку з 01.01.2000 матеріальної цінності «печатка для пломбування номерна №173 (інвентарний номер 11361482023), первісною вартістю 30,00 гривень. Печатка обліковується за уповноваженою матеріально відповідальною особою. (т.3 а.с.35)

05.08.2021 на адресу Шевченківського управління поліції ГУНП у м. Києві надійшла заява Секретаря Рахункової палати - керівника апарату про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.191 КК України колишнім працівником вказаної установи ОСОБА_3 , яка привласнила ввірене їй майно: ноутбук марки «Dell» моделі «Vostro 5590», серійний номер: BDYGQT2 (інвентарний номер 101460889), а також металеву печатку для пломбування номер 173.

06.08.2021 зазначена заява була зареєстрована у Журналі ЄО Шевченківського управління поліції ГУНП у м. Києві за №53006.

07.08.2021 уповноваженою особою Шевченківського управління поліції ГУНП у м. Києві до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) були внесені відомості за №12021100100003094 з правовою кваліфікацією за ч.2 ст.191 КК України з фабулою: «… звільнена з посади начальника відділу аудиту у сфері антимонопольної діяльності департаменту контролю у сфері юстиції та запобігання корупції Рахункової палати ОСОБА_3 , привласнила ввірений їй: ноутбук марки «Dell» моделі «Vostro 5590» та номерну металеву печатку №173. (т.3 а.с.1-9)

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 18.10.2021 (справа №761/36944/21) у кримінальному провадженні №12021100100003094, за клопотанням слідчого, було надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , з метою виявлення та вилучення: ноутбуку марки Dell «Vostro 5590», серійний номер BDYGQT2 (інвентарний номер 101460889) та металевої печатки для пломбування «номерна 173» (номенклатурний номер 11361482023). (т.3 а.с.48-51)

Згідно з протоколом обшуку, складеного слідчим, 01.11.2012 в період часу з 07:11 до 08:11, на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 18.10.2021 (справа №761/36944/21), за адресою: місто Київ, проспект Миколи Бажана, 26, кв.249, за участю ОСОБА_3 було проведено обшук під час якого виявлено та вилучено: ноутбук марки «Dell», моделі «Vostro 5590», серійний номер BDYGQT2 (інвентарний номер 101460889), а також металеву печатку для пломбування «номерна 173» (номенклатурний номер 11361482023). Даний протокол містить відомості про те, що ОСОБА_3 , після ознайомлення з вказаною ухвалою слідчого судді добровільно видала зазначене майно, в зв`язку з чим подальший обшук не проводився. (т.3 а.с.52-29)

Згідно з висновком судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/111-21/52647-ТВ від 01.11.2021 встановлено, що ринкова вартість наданого на дослідження об`єкту, а саме:ноутбука марки «Dell», моделі «Vostro 5590», серійний номер BDYGQT2 (інвентарний номер 101460889), становила: станом на 14.12.2020 - 16518,00 гривень; станом на 01.11.2021 - 14399,40 гривень. (т.3 а.с.63-70)

Положеннями ст.91 КПК України визначено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

За приписами ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з положеннями статті 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Обвинувальним актом у кримінальному провадженні №12021100100003094 ОСОБА_3 висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, а саме: у привласненні чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

При вирішенні питання про правову кваліфікацію дій ОСОБА_3 суд виходить з положень ч.2 ст.191 КК України, якими визначено об`єктивну сторону вказаного кримінального правопорушення, яке може бути вчинено у формах:

1. заволодіння чужим майном службовою особою шляхом привласнення;

2. заволодіння чужим майном службовою особою шляхом розтрати;

3. заволодіння чужим майном службовою особою шляхом зловживання своїм службовим становищем.

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» визначає конституційні гарантії захисту всіх форм власності від злочинних посягань та роз`яснює питання правильного застосування судами законодавства про відповідальність за злочини проти власності.

Так, положеннями п.23 Постанови визначено, що у статті 191 КК України передбачено відповідальність за три форми вчинення злочину - привласнення, розтрату або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем. Вони характеризуються умисним протиправним і безоплатним оберненням чужого майна на свою користь чи на користь іншої особи.

Предметом привласнення та розтрати є лише те чуже майно, яке було ввірене винній особі чи перебувало в її законному віданні, тобто таке майно, що знаходилося в неї на законних підставах і стосовно якого вона здійснювала повноваження щодо розпорядження, управління, доставки використання або зберігання тощо.

При привласненні ці повноваження використовуються для обернення винною особою майна на свою користь.

Заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем полягає в незаконному оберненні чужого майна на свою користь або на користь інших осіб з використанням службовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби.

Суб`єктом привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем (частина друга статті 191 КК) може бути лише службова особа. Вирішуючи питання, чи є та або інша особа службовою, належить керуватися правилами, викладеними в пунктах 1 і 2 примітки до статті 364 КК України.

Відповідно до приписів ч.6 ст.368 КПК України обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у Постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01 червня 2026 року (справа №369/11891/22, провадження №51-1868 кмо 25) зафіксовані висновки щодо питання про значення «корисливого мотиву» для кваліфікації кримінального правопорушення за статтями кримінального закону, пов`язаними із заволодінням майном.

Так, визначальною ознакою викрадення або іншої форми заволодіння майном у злочинах проти власності є бажання винної особи встановити безповоротне фактичне володіння чужим майном, яке дає можливість розпорядитися ним на власний розсуд. Мотиви, якими керувалася особа, ставлячи собі таку мету, а також спосіб розпорядження майном після встановлення над ним контролю, не мають значення для кваліфікації діяння.

Хоча корисливий мотив, якщо розуміти його як бажання збагатитися за рахунок чужого майна, визначає мету заволодіння чужим майном у більшості випадків, це не виключає можливості інших спонукань до таких дій, таких як помста або бажання завдати шкоди потерпілому, або будь-які інші, навіть «шляхетні», на думку того хто вчиняє посягання, мотиви, наприклад, допомога нужденним.

Об`єднана палата нагадує, що встановлення кримінальної відповідальності за заволодіння чужим майном, у тому числі його викрадення, є одним зі способів захисту права власності, передбаченого статтею 41 Конституції.

Тому Суд не вбачає підстав вважати, що метою законодавця при визначенні відповідальності за викрадення або інше заволодіння було поставити захист майнових прав особи в залежність від того, наскільки «корисливим», «шляхетним» або «емоційним» був мотив особи, яка позбавила її майна без законних на те підстав. Визначення «корисливого мотиву» як обов`язкової ознаки крадіжки, грабежу або іншого виду заволодіння чужим майном неуникно призведе до такої залежності і послаблення захисту права особи на мирне володіння майном.

Таким чином, Об`єднана палата вважає, що для кваліфікації діяння як викрадення або заволодіння чужим майном визначальним є не корисливий мотив, тобто бажання «збагатитися», а намір особи поводитися з чужим майном як зі своїм власним. Тому для кваліфікації діяння за відповідними положеннями кримінального закону достатнім є встановлення прямого умислу на протиправне і безповоротне заволодіння чужим майном. Мотив, який призвів до формування такого умислу, а також спосіб розпорядження викраденим майном, для кваліфікації діяння значення не мають.

Висновок: Для визнання особи винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтями 185, 186, 187 КК і іншими положеннями, що передбачають відповідальність за заволодіння чужим майном, корисливий мотив не є обов`язковим. Ключовим є доведення прямого умислу на протиправне і безповоротне заволодіння чужим майном з метою отримати можливість розпорядитися ним на власний розсуд. Мотиви, які спонукали особу до таких дій, на їх кваліфікацію не впливають, але можуть бути враховані при призначенні покарання і застосуванні інших норм кримінального закону.

Зазначені висновки, які викладені у вищенаведеній постанові Верховного Суду, суд враховує відповідно до приписів ч.6 ст.368 КПК України.

Законом України «Про Рахункову палату» визначено, що Рахункова палата від імені Верховної Ради України здійснює контроль за надходженням коштів до Державного бюджету України та їх використанням. Рахункова палата підзвітна Верховній Раді України та регулярно її інформує про результати своєї роботи. Рахункова палата є вищим державним колегіальним органом фінансового контролю (аудиту).

Приписами ст.89 Закону України «Про державну службу» визначено, у тому числі, що державний службовець зобов`язаний до звільнення з посади чи переведення на іншу посаду передати справи і довірене у зв`язку з виконанням посадових обов`язків майно (далі - майно) особі, уповноваженій суб`єктом призначення у відповідному державному органі. Уповноважена особа зобов`язана прийняти справи і майно. Факт передачі справ і майна засвідчується актом. У разі якщо через невиконання обов`язку щодо передачі справ і майна створено істотну загрозу публічним інтересам, особа може бути притягнена до відповідальності згідно із законом.

Відповідно до кримінального законодавства України ввірене мано - це чуже майно, яке особа законно отримала у своє володіння на певний час (за трудовим договором, дорученням, розпискою) і щодо якого вона наділена повноваженнями на зберігання, управління, доставку чи розпорядження. Тобто, «ввірене майно», у розумінні ст. 191 КК України - це майно, що перебуває у правомірному володінні особи на підставі договору, службових обов`язків або спеціального доручення, і щодо якого особа наділена правомочністю розпоряджання, управління, доставки чи зберігання.

Проводячи аналіз досліджених доказів у їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_3 , будучи службовою особою державної установи, під час звільнення, вчинила заволодіння майном Рахункової палати шляхом привласнення.

Судом встановлено, що станом на 15.12.2020 ОСОБА_3 , будучи службовою особою Рахункової палати, у зв`язку із службовою необхідністю, мала у користуванні майно, яке рахувалося за нею, тобто було їй ввірено, а саме: номерну металеву печатку №173 (інвентарний номер 11361482023), ноутбук «Fujitsu Lifebook» (інвентарний номер 10483644), ноутбук «Dell Vostro 5590» (інвентарний номер 101460889), які не повернула під час звільнення та після 16.12.2020. Вказане майно, знаходилося на балансі установи, оскільки виготовлення печатки та придбання ноутбуків було здійснено за замовленням та за кошти установи, а відповідно було обліковано.

Вважаючи звільнення незаконним, протягом понад 6 (шість) місяців, а саме з 16.12.2020 по 19.07.2021 ОСОБА_3 , привласнила та утримувала вказане майно, розпоряджаючись ним на власний розсуд, ігноруючи пропозиції представників Рахункової палати про необхідність його повернення.

В подальшому, 19.07.2021 ОСОБА_3 повернула ноутбук «Fujitsu Lifebook» (інвентарний номер 10483644), проте продовжила безпідставно використовувати та утримувати інше майно, яке у неї було вилучено 01.11.2021 під час обшуку в ході досудового розслідування.

Таким чином, ОСОБА_3 протиправно заволоділа майном Рахункової палати з 16.12.2020, шляхом його неповернення після звільнення, тобто привласнення. При цьому суд розглядає справу виключно в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Повідомлений ОСОБА_3 мотив не погодження зі звільненням не виключає її відповідальність за вчинені дій, які протягом тривалого часу позбавили власника права на вільне володіння майном.

Посилання ОСОБА_3 на наявність у ноутбуку службової інформації, як на перешкоду для повернення вказаного майна, є надуманою, оскільки жодних об`єктивних перешкод для погодження алгоритму взаємних дій обох сторін щодо повернення ноутбуку, за наявності бажання з боку обвинуваченої на вчинення такої дії, не було.

З огляду на викладене, суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч.2 ст.191 КК України, як привласнення чужого майна службовою особою.

При цьому, суд включає з формулювання обвинувачення ОСОБА_3 заволодіння чужим майном у формі зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Судом не встановлено порушень КПК України під час досудового розслідування, які б були підставами для визнання досліджених доказів недопустимими.

Суд вважає, що досліджені докази беззаперечно підтверджують зазначені обставини, при цьому судом не встановлено порушень КПК України під час досудового розслідування, які б були підставами для визнання досліджених доказів недопустимими.

Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.

Правова позиція ЄСПЛ щодо цього відображена, зокрема, у п.43 рішення від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», де Суд зазначив, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і взаємоузгоджених.

Оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення при встановлених судом фактичних обставинах поза розумним сумнівом, тобто вона винна у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України.

Згідно із статтею 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

У відповідності до вимог статті 50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню нових злочинів.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд враховує обставини та ступінь тяжкості кримінального правопорушення, особу винної, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_3 раніше не судима, працевлаштована, негативні характеристики відсутні.

Суд визнає обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст.66 КК України, усунення заподіяної шкоди.

Обставини, які відповідно до вимог ст.67 КК України, обтяжують покарання ОСОБА_3 , судом не встановлені.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, особу ОСОБА_3 , суд вважає можливим призначити найменш суворе покарання, передбачене санкцією статті кримінального закону.

Разом з тим, суд враховує наступне.

Водночас, в ході судового розгляду кримінального провадження, встановлено обставини, які свідчать про необхідність звільнення обвинуваченої від покарання.

Відповідно до ч.2 ст.373 КПК якщо обвинувачений визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд ухвалює обвинувальний вирок і призначає покарання, звільняє від покарання чи його відбування у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч.1 ст.74 КК України звільнення засудженого від покарання може застосовуватися тільки судом у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Згідно ч.5 ст.74 КК України особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах передбачених статтею 49 цього Кодексу.

Як встановлено в ході судового розгляду, обвинувачена 16 грудня 2020 року вчинила кримінальне правопорушення, у вчиненні якого суд визнає її винною.

На даний час зазначене кримінальне правопорушення за суворістю покарання, згідно ст.12 КК України, класифікується як нетяжкий злочин.

Згідно ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минуло: ч.1 п.3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину.

Оскільки суд визнає винною обвинувачену у вчиненні кримінального правопорушення, і з моменту його вчинення пройшли строки давності, суд вважає за необхідне, керуючись статтями 4, 5, 12, 49, 74 КК України, призначивши покарання у виді обмеження волі та додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади чи займатися певною діяльністю, звільнити обвинувачену від покарання.

При цьому, суд враховує відсутність обставин, що порушують перебіг давності, визначених ч.2 - ч.4 ст.49 КК України.

Враховуючи вищевикладене, а також відсутність підстав для закриття справи, суд вважає за необхідне, у відповідно до ч.2 ст.373 КК України, постановити обвинувальний вирок і звільнити останнього від покарання.

Запобіжний захід щодо обвинуваченої відсутній.

Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлявся.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати суд вирішує відповідно до вимог ст.124 КПК України, а саме: з ОСОБА_3 підлягають стягненню процесуальні витрати у зв`язку із залученням експерта у сумі 514,86 гривень (довідка про витрати на проведення експертизи т.3 а.с.64).

Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 Кримінального кодексу України та призначити покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських функцій строком на 1 (один) рік.

Відповідно до положень ст.49, ст.74 КК України звільнити ОСОБА_3 від покарання, у зв`язку із закінченням строків давності.

Речові докази: документ - Акт приймання-передачі в тимчасове користування матеріальних цінностей від 26.03.2020 на 1 (одному) аркуші, - зберігати у справі.

Речові докази: флеш-накопичувач - 1 (одна) картка пам`яті Micro SD, з відеозаписами слідчої дії (обшук), - зберігати у справі.

Речові докази: ноутбук марки «Dell», моделі «Vostro 5590», серійний номер BDYGQT2 (інвентарний номер 101460889); металеву печатку для пломбування «номерна 173» (номенклатурний номер 11361482023), які упаковано та передано на зберігання до камери схову речових доказів Шевченківського УП ГУНП у м. Києві, - передати уповноваженому представнику Рахункової палати.

Стягнути з ОСОБА_3 процесуальні витрати у зв`язку із залученням експерта в розмірі 514 (п`ятсот чотирнадцять) гривень 86 копійок.

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва.

Суддя ОСОБА_1