Ухвала суду № 137899492, 20.03.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/27350/23 1-в/760/117/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва

В складі: головуючого судді - ОСОБА_1

секретаря - ОСОБА_2

За участі: прокурора - ОСОБА_3

засудженого - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання заступника начальника Дніпровського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в м. Києві та Київській області щодо порядку вирішення судом питань про застосування покарання за наявності кількох вироків відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 16.08.2024 року ОСОБА_4 визнано винним за ч. 4 ст. 185 КК України і призначено йому покарання - у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбуття покарання з випробуванням - іспитовим строком на 2 роки.

Згідно ст. 76 КК України на ОСОБА_4 покладено обов`язки:

- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти цей орган про зміну місця проживання та роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази: мобільний телефон залишено в розпорядженні потерпілого.

Стягнуто із ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення експертизи в сумі 956 гривень.

Вирок набрав законної сили 16.09.2024 року

05.03.2026 року до Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання заступника начальника Дніпровського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в м. Києві та Київській області щодо порядку вирішення судом питань про застосування покарання за наявності кількох вироків відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Клопотання вмотивовано наступним.

На обліку Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у місті Києві та Київській області перебуває ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 13.06.2024 року засуджений вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.

04.02.2025 року на адресу відділу надійшло розпорядження про виконання вироку Солом`янського районного суду м. Києва від 16.08.2024 року відносно ОСОБА_4 засудженого за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, однак при ухваленні вироку не було враховано вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 13.06.2024 року та не було зазначено про самостійне виконання вироків, що в свою чергу ускладнює виконання вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 13.06.2024 року.

Строк відбування покарання відносно ОСОБА_4 рахується з 13.06.2024 року.

Відповідно до п. 5 ч. 1 Розділу IV Наказу №272/5 від 29.01.2019 року при надходженні до уповноваженого органу з питань пробації на засуджену особу, яка перебуває на обліку, копії нового судового рішення, в якому до покарання призначеного за новим судовим рішенням, не приєднана невідбута частина покарання за попереднім судовим рішенням або не зазначено про самостійне виконання цих вироків, уповноважений орган з питань пробації негайно письмово інформує відповідного прокурора, який здійснює нагляд за уповноваженим органом з питань пробації, та прокурора, який брав участь у судовому засіданні, та надсилає до суду подання для розгляду питання щодо застосування покарання за наявності кількох вироків.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні просить відмовити у задоволенні клопотання заступника начальника Дніпровського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в м. Києві та Київській області щодо порядку вирішення судом питань про застосування покарання за наявності кількох вироків відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та виконувати вироки самостійно.

Засуджений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав позицію прокурора.

Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступного.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про застосування покарання за наявності кількох вироків.

Згідно з ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, розглядається протягом десяти днів з дня його надходження до суду суддею одноособово, крім питання щодо заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк, розгляд якого здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цього розділу.

У порядку передбаченому розділом VІІІ КПК України, суд може вирішувати на стадії виконання вироків, лише ті питання, які не стосуються суті вироку, і не тягнуть погіршення становища засудженого. Не підлягають розгляду в такому порядку питання, які зачіпають суть вироку та погіршують становище засудженого; звужують або розширюють обсяг обвинувачення; стосуються прогалин і недоліків вироків в частині кваліфікації злочинів, призначення покарання, вирішення цивільного позову.

У п. 1 постанови Пленуму Пленум Верховного Суду України Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року № 7 вказано, що при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержуватися вимоги ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Признаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

У випадку приведення у відповідність вироків відповідно до законодавства України, суд згідно з вимогами Кримінального кодексу України має застосувати положення ст. 70 КК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Згідно з п. 25 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, призначаючи покарання за кількома вироками, повинен визначити вид і розмір основного й додаткового покарань за знову вчинений злочин (злочини), а потім повністю або частково приєднати не відбуту частину покарання за попереднім вироком із посиланням на ст. 71 КК України. При складанні покарань у порядку, передбаченому зазначеною статтею, загальний його розмір не може бути більшим за максимальну межу, встановлену для цього виду покарання в Загальній частині КК. Якщо за знову вчинений злочин призначено передбачене законом максимальне покарання, не відбута частина покарання за попереднім вироком підлягає поглиненню. Коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст. 70, так і ст. 71 КК України: спочатку - за правилами ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку; після цього - за правилами

ч. 4 ст. 70 КК України; потім - за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку; і остаточно - за сукупністю вироків. За наявності щодо засудженого вироку, який не виконано і про який не було відомо суду, що постановив останній за часом вирок, суд за місцем виконання цього вироку зобов`язаний визначити порядок застосування покарання за всіма вироками відповідно до ст. 71 КК України.

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму ВСУ №11«Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов`язаних з виконанням вироків» від 21.12.1990 року, суд вправі вирішувати лише ті питання, які не зачіпають суті вироку та не погіршують становище засудженого.

Отже, з метою недопущення порушення конституційних прав засудженого та виконання постановлених стосовно нього вироків, враховуючи неможливість погіршення становища засудженого під час процедури вирішення питання про застосування покарання за наявності кількох вироків відносно нього, слід вирішити це питання з урахуванням норм ч. 1-4 ст. 70 КК України. З цією метою доцільно покарання, призначені вироками Дніпровського районного суду м. Києва від 13.06.2024 року та Солом`янського районного суду м. Києва від 16.08.2024 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконувати самостійно, оскільки складання покарань на стадії виконання судових рішень неминуче призведе до погіршення становища засудженого та зміни суті самих вироків.

Керуючись ст. 70 КК України, ст. 537, 539 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання заступника начальника Дніпровського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в м. Києві та Київській області - задовольнити частково.

Визначити порядок виконання вироків щодо засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 13.06.2024 року та вирок Солом`янського районного суду м. Києва від 16.08.2024 року відносно ОСОБА_4 - виконувати самостійно.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд

м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_1