Ухвала суду № 137897423, 30.06.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

справа № 752/2336/19

провадження №: 8/752/11/26

У Х В А Л А

Іменем України

30.06.2026 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 28.09.2022 у справі № 752/2336/19 за позовом заступника Генерального прокурора Стрижевської А.А. в інтересах Київської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Обслуговуючий кооператив житловий кооператив «Котміст», Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна спілка», ОСОБА_2 про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2026 року до Голосіївського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд судового рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 28.09.2022 в цивільній справі № 752/2336/19.

Свої вимоги аргументує тим, що спірні земельні ділянки (з кадастровими номерами 8000000000:90:371:0118, 8000000000:90:371:0119), які за рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 28.09.2022 було вилучено у відповідача ОСОБА_1 , в дійсності були розташовані поза межами земель природно-заповідного, історико-культурного призначення та охоронюваного ландшафту, а також поза межами прибрежно-захисної смуги річки Дніпро. На підтвердження зазначеного посилається на Висновок експертів за результатами проведення комплексної судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою від 19.12.2024 № 11568/24-41.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано: з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Частиною другою статті 424 ЦПК України визначено, що з урахуванням приписів частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана: з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.

Строки, передбачені цією частиною, не можуть бути поновлені, крім строку, передбаченого для перегляду судового рішення за виключними обставинами у зв`язку з рішенням міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, яке набуло статусу остаточного, після спливу десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили, за умови що заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами подана протягом тридцяти днів з дня, коли така особа дізналася або могла дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного.

Отже, заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання таким рішенням законної сили. Такий строк є присічним, тобто він за будь-яких обставин не підлягає поновленню, незалежно від поважності причин його пропуску, які взагалі не оцінюються.

Про необхідність врахувати зазначене вказано в ухвалі Великої Палати Верховного Суду у цій справі, якою справу повернуто на розгляд до Касаційного цивільного суду».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 листопада 2024 року у справі № 344/16968/16 (провадження № 61-14583св23) вказано, що: «встановлений пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України трирічний строк з дня набрання судовим рішенням законної сили для подання заяви про перегляд цього судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, є присічним і поновленню не підлягає».

Відповідні законодавчі обмеження строків подання заяв про перегляд судового рішення, яке набрало законної сили, обумовлені тим, що регулювання цивільно-процесуальних правовідносин ґрунтується на принципі верховенства права, а одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення ЄСПЛ у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [GC], заява № 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII).

Разом з тим, слід зауважити, що, окрім іншого, принцип правової визначеності вимагає, щоб, у разі винесення судами остаточного судового рішення, воно не підлягало перегляду. Власне, сталість та незмінність остаточного судового рішення, що вступило в законну силу, забезпечується через реалізацію відомого принципу res judicata («вирішена справа» лат.). Інакше кажучи, застосування поняття res judicata означає, що справа вирішена по суті, усунута спірність чи невизначеність ситуації і рішення є остаточним та незмінним. Керуючись цим усталеним підходом, остаточні рішення судів національної системи не повинні бути предметом оскарження. Принцип правової визначеності передбачає повагу до вирішеної справи і не припускає повторного її розгляду або екстраординарного перегляду без вагомих на те підстав.

Неможливість скасування остаточного судового рішення, яке набрало чинності, є однією з головних гарантій стабільного правового становища особи, адже судові вердикти повинні бути зрозумілі, чіткі та стабільні в часі. Європейський суд з прав людини, розкриваючи принцип правової визначеності при перегляді остаточного рішення, неодноразово вказував, що правова визначеність передбачає повагу до принципу res judicata. Цей принцип підкреслює, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання та нового вирішення справи. Перегляд справи не повинен розглядатися як замаскована апеляція, а сама лише можливість існування двох точок зору на предмет не є підставою для повторного розгляду справи. Відхилення від цього принципу виправдане лише в тому разі, коли воно здійснене як зумовлене обставинами значного та непереборного характеру (справа «Васильєв проти України», рішення від 21 червня 2007 року, заява № 11370/02, п. 61, 63; справа «Рябих проти Росії», рішення від 24 липня 2003 року, заява № 52854/99, п. 52).

У своїй практиці ЄСПЛ також зазначав, що процедура перегляду судового рішення за нововивченими обставинами сама по собі не суперечить вимозі щодо юридичної визначеності в тій мірі, в якій вона використовується для виправлення помилок правосуддя (див. рішення від 18 листопада 2004 року у справі «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia), заява № 69529/01, пп. 2728, та рішення від 6 грудня 2005 року у справі «Попов проти Молдови» № 2 (Popov v. Moldova № 2), заява № 19960/04, п. 46). Однак така процедура має застосовуватись у спосіб, сумісний зі статтею 6 Конвенції.

Отже, саме для належного забезпечення дотримання Україною своїх зобов`язань з гарантування та дотримання прав і свобод людини, визначених Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, в національному цивільно-процесуальному законодавстві було запроваджено строкові обмеження максимального періоду часу, протягом якого учасниками справи може бути ініційоване питання про перегляд рішення суду з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України.

З огляду на вищевикладене та зважаючи на те, що заява ОСОБА_1 про перегляд рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 28.09.2022 у справі № 752/2336/19 за нововиявленими обставинами подана до суду після закінчення трьохрічного строку з дня набрання рішенням законної сили, та враховуючи, що вказаний строк не підлягає поновленню, вважаю за необхідне відмову у відкритті провадження, оскільки заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами подана після закінчення встановлених законом процесуальних строків та відповідно до статті 424 ЦПК України такі строки не підлягають поновленню.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

На підставі викладеного, керуючись ч. ч. 3, 5, 6 ст. 185, 261 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

У відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 28.09.2022 у справі № 752/2336/19 за позовом заступника Генерального прокурора Стрижевської А.А. в інтересах Київської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Обслуговуючий кооператив житловий кооператив «Котміст», Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна спілка», ОСОБА_2 про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Мазур Ю.Ю.