Рішення № 137893241, 01.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/1688/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФРУТ ПРО ІНВЕСТ» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРУТ ПРО ІНВЕСТ» (далі ТзОВ "ФРУТ ПРО ІНВЕСТ", позивач) до Головного управління ДПС у Львівській області (далі ГУ ДПС у Львівській області, відповідач), у якій просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.01.2026 № 0019840409 ГУ ДПС у Львівській області, про нарахування та стягнення штрафу у сумі 8400,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі акта перевірки ГУДПС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.01.2026 № 0019840409, відповідно до якого до ТзОВ «ФРУТ ПРО ІНВЕСТ» застосовано штраф в сумі 8400,00 грн. за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних. Відразу після отримання розрахунків коригування за № 12, № 13 та № 14 ТзОВ «ФРУТ ПРО ІНВЕСТ», 03.01.2025 розрахунки коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних було відправлено на реєстрацію не порушуючи вимог щодо граничних термінів реєстрації, передбачених п. 201.1 ст. 201 та/або п. 192.1 ст. 192, п. 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Отже, інформація, зазначена у витягах з ЄРПН, свідчить про відсутність порушення з боку ТзОВ «ФРУТ ПРО ІНВЕСТ» граничних термінів реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН. Позивач вважає оскаржене рішення відповідача протиправним, тому звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою від 04.02.2026 суддя відкрила провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішила розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання.

18.02.2026 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 13248), в якому просить суд відмовити у задоволенні позову повністю. Відзив обґрунтований тим, що під час розгляду заперечень та при розгляді матеріалів камеральної перевірки позивачем не було надано належних документів, які б підтверджували іншу дату отримання зазначених розрахунків коригування, ніж дата їх складання. Виходячи з форми додатку 7/додатку 6 до декларації у відповідних його графах покупцю необхідно вказувати показники, що підтверджуються первинними документами, копії яких додаються до заяви, а також опис порушень продавця, зокрема, у разі його відмови скласти та надати розрахунок коригування до податкової накладної, зазначаються номер і дата первинного документа, що засвідчує факт сплати податку у зв`язку з придбанням товарів/послуг або факт отримання/ повернення таких товарів/послуг. Тобто, у разі ненадання платником податку - продавцем розрахунку коригування, який передбачає зменшення суми компенсації вартості товарів/ послуг, доцільним є подання платником податку - покупцем до податкової декларації з ПДВ заяви із скаргою на такого продавця та копій документів, передбачених пунктом 201.10 статті 201 Кодексу, у тому числі документів, що засвідчують дату отримання такого розрахунку коригування. Враховуючи вищевикладене, платник податку отримувач (покупець), на якого покладено обов`язок реєстрації розрахунку коригування, після повернення товарів/ послуг або попередньої оплати за товари/послуги зобов`язаний зменшити податковий кредит на дату складання такого розрахунку коригування і, незалежно від дати реєстрації в ЄРПН, і у разі не надсилання такого розрахунку коригування для реєстрації постачальником в ЄРПН у терміни, визначені п. 201.10 ст. 201 та п. 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, має право подати скаргу на такого постачальника у складі декларації за відповідний звітний період.

20.02.2026 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив (вх. №13711), в якій просить суд позов задовольнити повністю. Вказана відповідь обґрунтована тим, що у вікні «видані та отримані ПН/РК», за 03.01.2025, відображена інформація щодо «отриманих» розрахунків коригування. Отже, відповідно до отриманого Витягу з Єдиного реєстру податкових накладних розрахунки коригування за № 12, № 13, та № 14, дата складання яких 10.12.2024, позивачем отримано 03.01.2025. Також у матеріалах справи містяться протоколи руху документів з комп`ютерної програми М.E.DOC, що долучені до РК № 12, 13 та 14 у яких відображається дата відправки РК постачальником покупцю.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

18.12.2025 ГУ ДПС у Львівській області було проведено камеральну перевірку щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість у Єдиному реєстрі податкових накладних ТзОВ «ФРУТ ПРО ІНВЕСТ», ЄДРПОУ 45425279.

За результатами перевірки 18.12.2025 ГУ ДПС у Львівській області було складено акт № 58038/13-01-04-09/45425279.

За даними камеральної перевірки, відповідач дійшов до висновку про порушення позивачем граничних термінів реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, а саме:

- № 12, дата складання 10.12.2024, дата реєстрації 03.01.2025 кількість календарних днів порушення 7;

- № 13, дата складання 10.12.2024, дата реєстрації 03.01.2025 кількість календарних днів порушення 7;

- № 14, дата складання 10.12.2024, дата реєстрації 03.01.2025 кількість календарних днів порушення 7.

Відповідно до акту встановлено порушення п. 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо граничних термінів реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних.

ТзОВ «ФРУТ ПРО ІНВЕСТ» направило до ГУ ДПС у Львівській області заперечення від 07.01.2026.

Постійно діюча комісія з розгляду спірних питань ГУ ДПС у Львівській області вирішила залишити висновки акту перевірки без змін.

На підставі акта перевірки ГУ ДПС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.01.2026 № 0019840409, відповідно до якого до ТзОВ «ФРУТ ПРО ІНВЕСТ» застосовано штраф в сумі 8400,00 грн. за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних.

Позивач, не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача, звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору, суд застосовує такі норми права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Статтею 67 Конституції України встановлений обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (ст. 1 ПК України).

Пунктом 192.1 ст. 192 ПК України визначено, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Строки реєстрації розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача, визначені п. 201.10 ст. 201, п. 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Законом України від 12.01.2023 № 2876-ІХ «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», який набрав чинності 08.02.2023, внесено зміни до підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення ПК України.

Так, підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктом 89, згідно з яким тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Відповідно до п. 25 Порядку заповнення податкової накладної затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, розрахунок коригування, складений постачальником (продавцем) товарів (послуг) до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника (продавця) або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (продавцю), для чого постачальник (продавець) надсилає складений розрахунок коригування отримувачу (покупцю). З цією метою постачальник (продавець) складає у загальному порядку розрахунок коригування, у верхній лівій частині якого робить відповідну помітку "X", та надсилає його отримувачу (покупцю). Накладання кваліфікованих електронних підписів посадових осіб постачальника (продавця) та отримувача (покупця) на такий розрахунок коригування здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Із аналізу вказаних норм ПК України, що регулюють спірні правовідносини вбачається, що строк для реєстрації отримувачем розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, розпочинається від моменту отримання такого розрахунку коригування від постачальника товарів/послуг.

Отже, висновки відповідача, що дата складання постачальником товарів розрахунку коригування до податкової накладної є початком відліку часу для її реєстрації в ЄРПН, є такими, що суперечать правовим нормам, закріпленим у ПК України.

Варто зазначити, що Верховний Суд у постановах від 28.04.2020 у справі № 810/198/16 від 03.03.2023 у справі № 300/1765/19 вже формував висновки щодо дії ст. 192 ПК України у схожих за змістом правовідносинах і указав, що отримувач має можливість зареєструвати розрахунки коригування (РК) за умови виконання постачальником свого обов`язку зі своєчасного надіслання складеного ним РК на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг отримувачу.

Також Верховним Судом у постановах від 23.01.2025 у справі № 280/4889/24, 12.03.2025 у справі № 160/12120/24 сформовано правовий висновок щодо застосування п. 201.10 ст. 201 ПК України, відповідно до якого строки реєстрації РК, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, обраховуються від дня отримання такого РК до податкової накладної отримувачем (покупцем), а не від дати складання такого розрахунку.

В розвиток вказаних підходів суду касаційної інстанції та з огляду на зміни у законодавстві Верховний Суд у постанові від 12.03.2025 у справі № 380/3834/24 зазначив, що для РК, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, відлік строку на їх реєстрацію в ЄРПН розпочинається відповідно до змісту п. 201.10 ст. 201 та п. 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України саме з дня отримання РК.

Формулювання «з дня отримання» що міститься у наведених вище нормах є чітким і вказує на те, що відлік строку починається з моменту, коли РК надійшов до покупця, а не з дати його складання чи іншої події.

Тобто відповідальність покупця за несвоєчасну реєстрацію РК має базуватися виключно на об`єктивно встановленій даті отримання документа, а не на діях чи бездіяльності інших суб`єктів.

Таким чином висновок позивача щодо того, що строк на реєстрацію РК в ЄРПН розпочинається саме з дня отримання платником податків РК є правильним, як є і правильним висновок, що не може бути застосована відповідальність у вигляді штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію РК до покупця (позивача), якщо продавець не виконав свого обов`язку щодо своєчасного надіслання РК отримувачу (позивачу).

При цьому слід зазначити, що ані ПК України, ані інші норми законодавства не передбачають механізму фіксації дати отримання покупцем РК, а тому саме на платника податків покладається обов`язок доведення (надання доказів) щодо дати (дня) отримання ним РК до податкової накладної.

Згідно з п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Суд також звертає увагу на положення п. 44.6 ст. 44 ПК України, яким визначено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Відповідно до положень п. 44.7 ст. 44 ПК України у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки (п. 86.7 ст. 86 ПК України).

Верховний Суд вже неодноразово аналізував положення ст. ст. 44, 85 Податкового кодексу України у їх взаємозв`язку і сформовані ним підходи щодо застосування зазначених норм податкового законодавства є усталеними.

Зокрема суд зазначили, що у постановах від 29.05.2020 у справі № 826/27811/15, від 06.08.2019 у справі № 160/8441/18, від 31.01.2020 у справі №826/15328/18, від 07.02.2023 у справі №640/9880/19, від 03.10.2023 у справі №420/534/20 Верховний Суд сформулював висновок, що надання платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку. Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами п. 44.6 ст. 44 ПК України до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності, але не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Отже, ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України до їх відсутності.

Як встановлено судом, ТзОВ «ФРУТ ПРО ІНВЕСТ» направило до ГУ ДПС у Львівській області заперечення від 07.01.2026, у яких позивач вказав, що відповідно до отриманого Витягу з Єдиного реєстру податкових накладних розрахунки коригування за № 12, № 13, та № 14, дата складання яких 10.12.2024, позивачем отримано 03.01.2025.

Також у матеріалах справи містяться протоколи руху документів з комп`ютерної програми М.E.DOC, що долучені до РК № 12, 13 та 14 у яких відображається дата відправки РК Постачальником Покупцю.

Таким чином, строк для реєстрації РК в ЄРПН має обчислюватися за приписами положень п. 201.10 ст. 201 ПК України та п. 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України саме з моменту фактичного надходження РК до покупця. В іншому випадку застосування санкцій до покупця за дії, на які він об`єктивно не міг вплинути, порушує його права та створює необґрунтоване адміністративне навантаження, що суперечить меті податкового законодавства - забезпеченню справедливого та збалансованого підходу до всіх учасників правовідносин.

Суд зазначає, що відповідач під час камеральної перевірки не зазначив інформацію щодо дат отримання розрахунків коригування позивачем від його постачальників для подальшої реєстрації, що призвело до неправомірності висновків про порушення граничних термінів реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН.

Суд при прийняті рішення враховує, що позивачем до скарги на спірне податкове повідомлення - рішення була долучена інформація щодо дати та часу отримання розрахунків коригувань від контрагентів. Однак, як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом вказана інформація до уваги не була взята.

Таким чином, суд вважає, що позивач вживав заходів для проведення своєчасної реєстрації розрахунків коригування.

Отже, податкове повідомлення-рішення від 16.01.2026 № 0019840409 ГУ ДПС у Львівській області, про нарахування та стягнення штрафу у сумі 8400,00 грн є протиправним, відтак підлягає скасуванню.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечень проти них, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, сторонами суду не наведено та не надано.

Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому суд зазначає, що "на підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень: 1) повинен бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; "у межах повноважень" означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; "у спосіб" означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби; "з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано", тобто використання наданих суб`єкту владних повноважень повинно відповідати меті та завданням діяльності суб`єкта, які визначені нормативним актом, на підставі якого він діє; "обґрунтовано", тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення КАС України відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення дотримані в повній мірі не були.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 72, 77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, п.п. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.01.2026 № 0019840409 Головного управління ДПС у Львівській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ 43968090; 79026, адреса: м. Львів, вул. Стрийська, 35) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФРУТ ПРО ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 45425279, адреса: 81500, Львівська область, Львівський район, м. Городок, вул. Артищівська, буд. 9, корпус 1) судовий збір у сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 01.07.2026.

Суддя Потабенко В.А.