Рішення № 137892371, 01.07.2026, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/1243/26

Провадження № 2/352/1212/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі судді Гриньків Д.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

І. Короткий зміст позовних вимог.

19.05.2026 року представник позивача звернулася до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 23.02.2025 року між сторонами за допомогою Веб сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про надання кредиту № 1516-9939. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит на картковий рахунок, вказаний відповідачем в особистому кабінеті у розмірі 11 100 грн строком на 365 днів, з процентними ставками 1,00% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору та процентною ставкою; - 0,74% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту.

Позивач зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надав можливість відповідачу розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором. ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за договором не виконує. У зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань станом на 14.05.2026 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить: 46 663,30 гривень, з яких: заборгованість за кредитом 9100 гривень, заборгованість за нарахованими процентами 30 348,30 гривень, заборгованість по комісії за видачу кредиту 1665 грн та заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК 5550 гривень, яку і просить стягнути позивач, а також судовий збір.

ІІ.Стислий виклад позиції учасників справи.

Представник позивача у позовній заяві просив розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, без участі представника позивача, щодо заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 отримав копію ухвали про відкриття провадження у справі через електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд».

Відповідач скористався правом на подання відзиву в якому вказав, що позовні вимоги не визнає та не погоджується із такими. Вказує, що залишок заборгованості за тілом кредиту на момент звернення позивача із позовною заявою до суду становив 100 грн, яку відповідач 12.06.2026 року погасив. Крім цього вважає розрахунок заборгованості неналежним, недопустимим та недостовірним доказом, який в тому числі містить викривлену інформацію, оскільки у такому зазначено про загальну сплату заборгованості за договором в розмірі 6650 грн, натомість відповідачем було сплачено 11000 грн. Заперечив щодо стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 1665 грн та відсотків нарахованих позивачем на підставі ст. 625 ЦК України. Просив закрити провадження в частині позовних вимог про стягнення тіла кредиту в розмірі 9100 грн на підставі п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України у решті позовних вимог повністю відмовити.

ІІІ. Відомості про рух справи. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 22.05.2026 року вказану позовну заяву було залишено без руху.

26.05.2026 року представник позивача усунув недоліки, вказані в ухвалі судді.

Ухвалою від 28.05.2026 року провадження у справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

ІV. Фактичні обставини справи.

23.02.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС" та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1516-9939 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, на підставі якого відповідачем був отриманий кредит шляхом перерахування на його банківський рахунок (банківська картка), грошових коштів у розмірі 11100 грн, строк кредитування 365 днів; базовий період - 16 днів.

Відповідно до п. 3.1 цей Договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно п. 4.10. нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 1.00% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього Договору; 0,74% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше).

Промо-ставка (вид акційної процентної ставки) становить 0.90% за кожен день користування Кредитом протягом перших 16 (шістнадцять ) календарних днів першого Базового періоду, яка надається Кредитодавцем виключно як знижка на користування Кредитом та є заохоченням Позичальника спробувати скористатися послугами Кредитодавця. Знижена процентна ставка становить 1.00 % за кожен день користування Кредитом до 180 дня користування Кредитом (включно), яка надається Кредитодавцем виключно як знижка на користування Кредитом за умови своєчасного і належного виконання Позичальником умов Договору щодо оплати Кредиту та є заохоченням Позичальника до сумлінного виконання умов Договору (пункт 10.1 договору).

Згідно з п. 4.6 договору Кредит надається Позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього Договору, на банківський рахунок Позичальника шляхом використання вказаних Позичальником реквізитів електронного платіжного засобу.

Згідно п.4.11. договору комісія за видачу кредиту становить 15.00 % від суми виданого кредиту.

Плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту (якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту). Тип процентної ставки за користуванням кредитом фіксована. (п.4.7.)

Сплату процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту (якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту) позичальник зобов`язаний здійснювати не пізніше дат, які є останніми днями відповідних базових періодів шляхом здійснення безготівкового переказу суми, що дорівнює обов`язковому платежу, на банківський рахунок кредитодавця. У разі несплати процентів за користування Кредитом не пізніше останнього дня будь-якого Базового періоду у розмірі Обов`язкового платежу, до такого Обов`язкового платежу починаючи із наступного календарного дня додаються проценти за користування Кредитом за кожен календарний день користування Кредитом у межах Строку кредитування, які Позичальник зобов`язаний оплатити не пізніше цього календарного дня у складі Обов`язкового платежу. (п. 4.9 договору).

Відповідно до п. 4.14 договору строк кредитування 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення кредиту 22.02.2026 року.

Договір підписано ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором A5544, в якості номеру особистого електронного платіжного засобу зазначено картку № НОМЕР_1 (доказ в електронному вигляді).

До договору про відкриття кредитної лінії № 1516-9939 від 23.02.2025 року, укладеного між ТОВ «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_1 позивачем долучено правила відкриття кредитної лінії та таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за зниженою та стандартною процентними ставками та паспорт споживчого кредиту (доказ в електронному вигляді).

Відповідно інформації товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ»» сума коштів в розмірі 11100 грн 23.02.2025 року була перерахована на картковий рахунок НОМЕР_2 , де призначення платежу зазначено:"Видача кредитних коштів за договором 1516-9939, 2025.02.23, ОСОБА_1 ІПН: НОМЕР_3 " (доказ в електронному вигляді).

Видача коштів по кредиту також підтверджується довідкою Директора ТОВ «Укр кредит фінанс» про перерахування суми кредиту 11100 грн за кредитним договором № 1516-9939 від 23.02.2025 року ОСОБА_1 яка здійснена за допомогою платіжної системи EasyPay на картковий рахунок НОМЕР_1 , номер платежу 1563231789 (докази в електронному вигляді).

Згідно розрахунку заборгованості за договором № 1516-9939 від 23.02.2025 року, станом на 12.05.2026 року заборгованість становить у загальному розмірі 46663,30 грн, що складається із заборгованості за кредитом 9100 гривень, заборгованості за нарахованими процентами 30348.30 гривень, заборгованості по комісії за видачу кредиту -1665 гривень, залишок відсотків за ст. 625 ЦК України 5550 грн. Нарахування відсотків за користування кредитом відбувалося в період з 23.02.2025 по 10.03.2025 року за ставкою 0,90 % в день, з 11.03.2026 по 21.08.2025 року - за ставкою 1% в день, а з 22.08.2025 по 22.02.2026 року за ставкою 0,74% в день. При цьому відповідач здійснював погашення заборгованості за кредитом, зокрема в розмірі 4650 грн, які були зараховані кредитором в рахунок погашення заборгованості за відсотками та 2000 грн на тіло кредиту. Розрахунок заборгованості містить інформацію за період з 23.02.2025 року по 12.05.2026 року.(докази в електронному вигляді).

До відзиву відповідачем надано інформацію з сайту creditkasa.com.ua із зазначенням відомостей щодо кредиту №1516-9939 від 23.02.2025 року, строк кредитування якого до 22.02.2026 року, а саме: сума повного погашення кредиту 42313,30 грн, інформація по платежах, які були здійснені: 27.01.2026 року - 897,66 грн, 31.01.2026 року 1000 грн, 31.01.2026 року 752,34 грн, 31.01.2026 року 1000 грн, 05.02.2026 року 1000 грн, 01.04.2026 року 2000 грн, 20.05.2026 року 2000 грн, 20.05.2026 року 1350 грн, 21.05.2026 року 1000 грн. На підтвердженя даних оплат, відповідачем надані квитанції. Крім цього відповідач додав квитанцію про сплату 111,10 грн від 12.06.2026 року одержувачу creditkasa.Credit.

V. Мотиви з яких виходить суд та норми права.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно положень статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.

З огляду на зазначені норми права Верховний Суд в своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19.

В п. 1 ст. 629 ЦК України вказано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В п. 1 ст. 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтями 1048, 1050 ЦК України встановлено, що у випадку встановлення договором обов`язку позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики що залишилася, та сплати процентів.

Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов`язання, за змістом якої у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.

У відповідності із ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Як передбачено у частині першій статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Щодо одноразової комісії за надання кредиту.

Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження 14-53цс21) зазначила про таке.

Закон України "Про споживче кредитування" у редакції, чинній до 19 жовтня 2019 року (дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг» від 20 вересня 2019 року), до загальних витрат за споживчим кредитом відносив витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту (пункт 4 частини першої статті 1). Цей же пункт з 19 жовтня 2019 року визначив, що до загальних витрат за споживчим кредитом належать витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

В цьому висновку Велика Палата Верховного Суду зауважує, що згідно п. 8 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг» від 20 вересня 2019 року, що набрав чинності 19 жовтня 2019 року і положення якого зберігають свою чинність на день перегляду рішення суду першої інстанції), пункт 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» виклали в такій редакції, згідно якої до загальних витрат за споживчим кредитом відносять витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту (пункт 4 частини першої статті 1). Цими ж змінами починаючи з 19 жовтня 2019 року визначено у частині другій статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», що до загальних витрат за споживчим кредитом належать витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Щодо стягнення відсотків за ст. 625 ЦК України,.

Пунктом 18 розділу Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто, в даному випадку законодавством звільнено позичальника від сплати неустойки(штрафу, пені) за прострочення своїх кредитних(боргових) зобов`язань

У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22 суд виснував щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.

VІ. Висновки суду.

Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з огляду на нижчевикладене.

Судом встановлено, що між сторонами існували договірні відносини, що виникли внаслідок укладання договору № 1516-9939 від 23.02.2025 року за яким сума наданого відповідачу кредиту становила 11000 грн.

Зарахування коштів кредиту в розмірі 11100 грн на рахунок позичальника відповідача підтверджується інформацією Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ».

Доказів на спростування зазначеної інформації відповідачем не надано. Крім цього відповідачем не заперечується факт укладення кредитного договору № 1516-9939.

В той же час, згідно п. 4.7 договору передбачена плата за видачу кредиту у формі процентів за користування Кредитом та комісії за видачу Кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту), які Позичальник зобов`язаний здійснювати не пізніше дат, які є останніми днями відповідних Базових періодів шляхом здійснення безготівкового переказу суми, що дорівнює Обов`язковому платежу, на банківський рахунок Кредитодавця (п. 4.9).

Тобто посилання відповідача на те, що здійснивши погашення заборгованості за наданим кредитом в розмірі 11 100 грн він повністю виконав зобов`язання перед кредитором і тому провадження у справі слід закрити, суд вважає безпідставними.

Відтак, через порушення умов договору з боку позичальника своєчасне погашення зобов`язання не відбулося, внаслідок чого виникла заборгованість за договором, яку відповідач у добровільному порядку та в повному обсязі не погасив, тому суд вважає підставними вимоги позивача про стягнення з відповідача залишку заборгованості за тілом кредиту в сумі 9100 грн.

Відповідачем у даній справі не було надано доказів на підтвердження відсутності своєї вини та у належному виконанні умов зобов`язання, визначеного договором № 1516-9939 від 23.02.2025 року.

Так, як вбачається з розрахунку заборгованості за вказаним кредитним договором, такий виконаний за період з 23.02.2025 року по 12.05.2026 року. У розрахунку міститься інформація в тому числі і щодо розміру тіла кредиту, нарахованих відсотків, сум, сплачених позичальником в рахунок погашення заборгованості за кредитом. Тому посилання відповідача на неналежність та недостовірність такого доказу є безпідставною, оскільки частину погашення заборгованості за кредитом здійснено відповідачем після 12.05.2026 року, тому такі відомості у розрахунку відображено не було.

Крім цього, розмір відсотків за користування кредитом розрахований в межах строку кредитування за промо-ставкою, 0,90% протягом базового періоду, що тривав 16 днів, за ставкою 1 % за перших 180 днів та за ставкою 0,74% нараховану на решту строку користування кредитними коштами в межах строку надання кредиту до 22.02.2026 року.

Однак, враховуючи те, що платежі спрямовані на погашення заборгованості за кредитом в загальному розмірі 4 450 грн відповідачем здійснені після пред`явлення позову до суду, суд вважає, що такі слід зарахувати в рахунок погашення заборгованості за відсотками за користування кредитом, а відтак заборгованість за відсотками становитиме 25 898,30 грн (30348,30-4450).

При цьому, наведені приписи ЦК України, ЗУ «Про споживче кредитування» не вказують на недійсність умови кредитного договору про встановлення комісії за надання кредиту, яку передбачає кредитний договір № 1516-9939 від 23.02.2025 року.

Умови кредитного договору, якими визначено права споживача, є зрозумілими та не дають підстав для висновку, що одноразова комісія за надання кредиту може передбачати плату за інші послуги, які банк зобов`язаний надати безкоштовно, а отже і для висновку про нікчемність такої умови. Таким чином сума комісії нарахована за видачу кредиту, в розмірі 1665 грн підлягає стягненню з відповідача.

Однак, стосовно вимоги позивача про стягнення із відповідача відсотків нарахованих за ст. 625 ЦК України в розмірі 5550 грн, то суд вважає, що така до задоволення не підлягає, оскільки суперечить п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які передбачають особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань, зокрема, списання сум неустойки (штрафу, пені), а також відсотків за ст. 625 ЦК України в період дії на території України воєнного стану з 24.02.2022 року по даний час.

Тому позов слід задовольнити частково в загальному розмірі 36663,30 грн.

VІІ. Судові витрати.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому з відповідача слід стягнути 2091,85 гривень судового збору на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, ст. 625, 626, 628, 638, 639, 1048, 1049, 1050, 1054, ст. 3, 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію", та керуючись ст. 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1516-9939 від 23.02.2025 року в розмірі 36 663 (тридцять шість тисяч шістсот шістдесят три) грн 30 коп., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 9 100 (дев`ять тисяч сто) грн, заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 25 898 (двадцять п`ять тисяч вісімсот дев`ятсот вісім) грн 30 коп. та заборгованості по комісії за видачу кредиту - 1 665 (одна тисяча шістсот шістдесят п`ять) грн.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 091 (дві тисячі дев`яносто одну) грн 81 коп.

Згідно ст.273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», місцезнаходження: м.Київ, бульвар Лесі Українки, буд.26, офіс407, код ЄДРПОУ 38548598;

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Рішення складене у повному обсязі 01.07.2026 року.

Суддя Тисменицького районного суду

Івано-Франківської області Гриньків Д.В.