Ухвала суду № 137891479, 29.06.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/10077/26

Провадження № 2-з/175/59/26

УХВАЛА

"29" червня 2026 р. с-ще Слобожанське

Суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Журавель Т.С., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: виконавчий комітет Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, приватний нотаріус Дніпропетровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Макарова Вікторія Юріївна про визнання батьківства,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання батьківства. Разом з позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову.

В обґрунтування заяви зазначено, що з 2018 року позивач проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 , у стосунках з яким ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька - ОСОБА_4 . Проте, відомості про ОСОБА_2 як батька дитини до актового запису про народження дитини внесені не були, що було зумовлено проходженням ним військової служби. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, у зв`язку з чим приватним нотаріусом Дніпропетровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Макаровою В.Ю. було заведено спадкову справу. З метою реалізації спадкових прав малолітньої ОСОБА_4 позивач звернулася до нотаріуса з відповідною заявою, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують родинні відносини. Зазначені обставини стали підставою для звернення до суду з позовом про визнання батьківства. При цьому, на думку позивача, у разі встановлення судом факту батьківства ОСОБА_4 набуде статусу спадкоємиці першої черги за законом, а видача свідоцтв про право на спадщину іншим спадкоємцям до вирішення спору по суті може призвести до порушення її спадкових прав. З огляду на викладене позивач просить вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони приватному нотаріусу видавати у межах спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_2 , свідоцтва про право на спадщину за законом або за заповітом до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Дослідивши матеріали заяви, суд доходить висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Статтею 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи, може вжити, передбачені ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2)забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4)забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна,якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6)зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8)зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суддя зауважує на тому, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до роз`яснень п. 4 Постанови від 22.12.2006 року №9 суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Звертаючись із заявою про забезпечення позову, позивач зазначає, що оскільки предметом спору у даній справі є визнання батьківства, існує ризик видачі нотаріусом свідоцтв про право на спадщину іншим спадкоємцям до набрання законної сили рішенням суду у цій справі. Вказані обставини, на думку позивача, у разі задоволення позову можуть ускладнити реалізацію та ефективний захист спадкових прав та законних інтересів ОСОБА_4 як спадкоємиці першої черги.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до підпункту 4.15 пункту 4 Глави 10 Розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року №296/5, за обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулась до суду, та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.

Отже, чинним законодавством України прямо передбачений обов`язок нотаріуса зупинити нотаріальне провадження, тобто тимчасово припинити вчинення нотаріальних дій на невизначений строк, за умови надходження від заінтересованої особи відповідної заяви та надання доказів звернення до суду з позовною заявою.

При цьому матеріали заяви не містять доказів звернення позивача до приватного нотаріуса Макарової В.Ю. із заявою про зупинення вчинення нотаріальних дій у спадковій справі у зв`язку з наявністю судового спору, а також доказів відмови нотаріуса у прийнятті чи розгляді такої заяви.

З огляду на викладене, враховуючи наявність спеціальної правової норми, яка імперативно визначає підставу обов`язкового зупинення нотаріусом вчинення нотаріальних дій на підставі письмової заяви позивача, як заінтересованої особи, суд доходить висновку про недоведеність позивачем ризиків того, що невжиття судом вказаного заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього рішення суду у разі задоволення позовних вимог, оскільки позивач не скористався наданим йому правом особисто здійснити захист свого інтересу у зазначений вище спосіб.

На підставі викладеного, суддя доходить висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 149-153, 258-261 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: виконавчий комітет Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, приватний нотаріус Дніпропетровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Макарова Вікторія Юріївна про визнання батьківства відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Т. С. Журавель