Ухвала суду № 137891053, 29.06.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

29 червня 2026 року м. Київ № 320/24904/26

Київський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Перепелиця А.М., суддів Головенка О.Д., Колеснікової І.С., ознайомившись з заявою і доданими до неї матеріалами про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «А-Енерго» до Кабінету Міністрів України про визнання протиправними та нечинними окремих положень постанови,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «А-Енерго» з позовом до Кабінету Міністрів України про визнання протиправними та нечинними окремих положень постанови, в якому просить:

- визнати протиправним та нечинним пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання щодо провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами» від 22.04.2026 №512.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2026 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження колегією суддів та призначено підготовче засідання.

Відділом документообігу (канцелярією) Київського окружного адміністративного суду зареєстровано та передано до розгляду судді заяву позивача про забезпечення позову шляхом зупинення дії пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання щодо провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами» від 22.04.2026 №512 до набрання законної сили рішенням суду у справі №320/24904/26.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивачем зазначено про необхідність вжиття таких заходів з огляду на очевидну протиправність оскаржуваного положення нормативно-правового акта відповідача. Зокрема, позивач вказує, що проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання щодо провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами» від 22.04.2026 № 512, який є регуляторним актом, не був поданий на погодження з уповноваженим органом та оприлюдненим у редакції, в якій зазначену постанову було розроблено, що, на думку позивача, унеможливлювало її прийняття.

У поданих до суду письмових запереченнях відповідачем наголошено на безпідставності поданої позивачем заяви про забезпечення позову з огляду на те, що в силу положень частини третьої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, та встановлення для них заборони або обов`язку вчиняти певні дії. Окрім того, на думку відповідача, вжиття заходів забезпечення позову в даній справи фактично є неможливим, оскільки забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії до набрання законної сили судовим рішенням у справі фактично буде ухваленням рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

У поданих до суду письмових поясненнях позивачем підтримано заяву про забезпечення позову, вказавши, що у вказаній заяві ним не ставиться питання про зупинення дії нормативно-правового акта в цілому, а заявлено вимогу лише про зупинення дії його окремого положення, а саме пункту 2. При цьому, позивачем зазначено, що норми КАС України не містять заборони на застосування такого заходу забезпечення позову.

Разом з тим, позивач вважає, що зупинення дії оскаржуваного пункту 2 постанови не є тотожним визнанню цього положення протиправним та нечинним. На думку позивача, зупинення дії є тимчасовим заходом забезпечення позову, який застосовується до набрання законної сили рішенням суду у справі, тоді як визнання положення протиправним та нечинним є остаточним способом судового захисту, що настає як правовий наслідок після набрання законної сили рішенням суду про задоволення позову.

Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 29.06.2026 для розгляду адміністративної справи №320/24904/26 та заяви про забезпечення позову визначено колегію суддів у складі: Перепелиця А.М. - головуючий суддя, судді Головенко О.Д., Колеснікова І.С.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З урахування вищенаведених положень КАС України, розгляд заяви товариства з обмеженою відповідальністю «А-Енерго» про забезпечення позову здійснюється без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглядаючи заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За правилами частин першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Тобто, вжиття заходів забезпечення позову, які передбачені частиною першою статті 151 КАС України можливі лише за наявності обставин, що визначені частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Забезпечення позову це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

Підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Як вбачається із заяви про забезпечення позову, позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання щодо провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами» від 22.04.2026 №512 до набрання законної сили рішенням суду у справі №320/24904/26.

Як було зазначено судом, згідно з частиною першою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено, зокрема, шляхом: зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Водночас, положеннями вказаної статті також передбачено шляхи та способи, якими не допускається забезпечення позову в адміністративній справі.

Так, відповідно до пункту 1 частини третьої статті 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Рахункової палати, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, та встановлення для них заборони або обов`язку вчиняти певні дії.

Суд звертає увагу позивача, що установлена наведеною нормою заборона є імперативною і будь-яких винятків із встановленого нею правила чинними нормативно-правовими актами не передбачено.

Водночас, положення частини третьої статті 151 КАС України, якими встановлено заборону забезпечення позову шляхом зупинення актів Кабінету Міністрів України, поширюються як на нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України в цілому, так і на будь-які його окремі положення, оскільки вони є невід`ємними складовими відповідного акта.

Велика Палата Верховного Суду України у постанові від 17.11.2021 у справі №9901/315/21 виклала наступні висновки :

« 26. Конструкція цієї норми передбачає два альтернативні способи забезпечення позову - заборона зупинення дії актів перелічених у ній органів державної влади та встановлення для цих органів державної влади заборони або обов`язку вчиняти певні дії.

27. Однак жоден з них окремо або обидва одночасно беззастережно не можуть бути застосовані судом, оскільки частина третя статті 151 КАС чітко визначає, що забезпечення позову не допускається ані шляхом зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, ані встановлення для цих органів державної влади заборони або обов`язку вчиняти певні дії.

28. Зацікавлена особа може заявити клопотання про забезпечення позову одним із цих способів або обома одночасно, однак суд таке клопотання задовольнити не може з огляду на безальтернативність заборони законодавцем забезпечувати позов такими способами.

29. Отже, постановляючи оскаржувану ухвалу від 05 серпня 2021 року, суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову з огляду на імперативний припис пункту 1 частини третьої статті 151 КАС.»

Таким чином, спірні положення постанов є актами Кабінету Міністрів України, а тому в силу вимог статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову у спосіб зупинення їх дії не допускається.

Таке недопущення забезпечення судом адміністративного позову шляхом зупинення постанов КМУ та встановлення для заборони вчиняти певні дії пов`язане зі значущістю їх діяльності, презумпцією конституційності прийнятих ними актів та вчинених дій і зумовлене тим, що використання таких засобів забезпечення в інтересах позивача може призвести до порушення прав невизначеного кола осіб. Неможливість застосування судом заходів забезпечення позову у виключних випадках не є обмеженням конституційного права громадян на судовий захист.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду України від 17.11.2021 у справі № 9901/217/21.

Окрім цього, у межах розгляду вказаної заяви, судом не може даватись оцінка правомірності/протиправності оскаржуваної постанови, оскільки встановлення очевидності ознак її протиправності без розгляду справи по суті, є неприпустимим, адже саме під час розгляду спору по суті, учасниками справи надаються відповідні докази на підтвердження своєї правової позиції, забезпечується принципи змагальності та рівності учасників справи.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, а відтак задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 150, 151, 153-155, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «А-Енерго» про забезпечення позову (вх. від 22.06.2026 №24243) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею (суддями). Відповідно до ч.8 ст.154 КАС України ухвала про відмову у забезпеченні адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.293-297 КАС України.

Головуючий суддя Перепелиця А.М.

Судді Головенко О.Д.

Колеснікова І.С.