Рішення № 137890935, 02.07.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року Справа № 280/3762/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Державного підприємства «Місцеві дороги Запорізької області» (вул.Поштова, буд.159-Б, м. Запоріжжя, 69095; код ЄДРПОУ 42698149)

до Північного офісу Держаудитслужби (вул. Січових Стрільців, буд.18, м.Київ, 04053; код ЄДРПОУ 40479560), Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області (вул. Смілянська, 120/1, м. Черкаси, 18000; код ЄДРПОУ 40919584)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Кальміус» (бульвар Марії Приймаченко, буд. 13-А, офіс 46, 47, м. Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 45842134)

про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, -

ВСТАНОВИВ:

23.04.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов Державного підприємства «Місцеві дороги Запорізької області» (далі позивач, ДП «Місцеві дороги Запорізької області») до Північного офісу Держаудитслужби (далі відповідач-1), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Кальміус» (далі третя особа, ТОВ «Будівельна компанія Кальміус»), в якому позивач просить суд:

- залучити до справи ТОВ «Будівельна компанія Кальміус» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача;

- визнати протиправним та скасувати Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2026-02-09-004705-a від 10.04.2026;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, на користь позивача, судові витрати у розмірі 2662,40 гривень, що складаються з суми судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру у розмірі 2662,40 гривень.

Ухвалою суду від 27.04.2026 відкрито провадження у справі №280/3762/26, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення та виклику учасників справи.

Ухвалою суду від 05.05.2026 частково задоволено клопотання представника Північного офісу Держаудитслужби про заміну неналежного відповідача у справі №280/3762/26 та залучено до участі у справі в якості другого відповідача Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області (далі відповідач-2). Розгляд адміністративної справи розпочато спочатку.

У зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Обґрунтування позовних вимог викладено в позовній заяві від 23.04.2026 (вх.№21868 від 23.04.2026) та відповіді на відзив (вх.№28680 від 22.05.2026). Зокрема зазначено, що в електронній системі закупівель «Prozorro» було проведено процедуру відкритих торгів з особливостями UA-2026-02-09-004705-а, на закупівлю робіт згідно предмету закупівлі: «Нове будівництво протирадіаційного укриття закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 14 «Мальва» Запорізької міської ради за адресою: вул. Кругова 173, м. Запоріжжя», за результатами яких 03.03.2026 відбулось розкриття тендерних пропозицій та 03.03.2026 оприлюднено повідомлення про намір укласти договір з ТОВ «Будівельна компанія Кальміус». Водночас вказано, що згідно з наказом Управління Східного офісу Держаудитслужби в Черкаській області 17.03.2026 № 26-З, розміщеним на веб-порталі уповноваженого органу, прийнято рішення про початок моніторингу процедур закупівель, зокрема закупівлі за унікальним номером UA-2026-02-09-004705-a. За результатами проведеного моніторингу процедури закупівлі відповідачем-2 було складено та підписано оскаржуваний висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2026-02-09-004705-а (далі висновок), який 10.04.2026 оприлюднено в електронній системі закупівель. На думку позивача висновок був підготовлений та складений з порушеннями вимог чинного законодавства та при його складанні було порушено принцип безсторонності, розсудливості та неупередженості, а також не враховані всі істотні обставини та вимоги законодавства, які мають значення для здійснення обґрунтованих висновків. Зауважено, що в оскаржуваному висновку відповідачем не виконано вимог частини 7 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII (далі - Закон №922-VIII), а саме не зазначено опис порушення пункту 83 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 (далі Особливості) виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі. Натомість, під час формування оголошення та проведення процедури закупівлі в електронній системі закупівель було використано функціонал електронних полів, через який фактично забезпечувалося відображення та реалізація вимог, пов`язаних із закупівлею в межах Ukraine Facility, а переможцем процедури закупівлі відповідна інформація була подана в електронній системі закупівель у встановлений строк, що самим висновком не заперечується та свідчить про відсутність підстав стверджувати про недотримання замовником змістовних вимог пункту 83 Особливостей. Крім того відзначено, що вимога пункту 93 Особливостей полягає у необхідності передбачення в договорі підстав для односторонньої відмови, що при формуванні пункту 14.5 Проєкту договору виконано замовником в повному обсязі. Більш того, відповідачами не доведено жодного аргументу, що саме через формулювання тендерної документації до участі була допущена особа, яка не могла бути учасником закупівлі, або що інші учасники були поставлені у нерівні умови. Водночас вказано, що законодавцем не встановлено обов`язку замовника дублювати, відтворювати або в будь-який інший спосіб відображати зміст пунктів 84 та 93 Особливостей у тендерній документації як умови їх обов`язковості та відсутність такого дублювання не нівелює дію самого Закону №922-VIII та не звільняє сторін від його виконання. Крім того вказано, що враховуючи вартісну межу (становить або перевищує 200 тисяч гривень для застосування вимог щодо ступеня локалізації) однакового товару, положення пункту 6-1 розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону №922-VIII застосовуються до: дизельна генераторна установка з АВР в шумоізоляційному оцинкованому кожусі, 18 кВт потужність основна, 25 кВА резервна, 380В, двигун AUDOUIN, паливний бак 200л (мінімум 48 год безперевної роботи) з замком, 1950 X 1000 X 1200 мм. Витрати палива з навантаженням 50% 2,0 л, 75% 3,0 л, 100% 4,0 л; дизельна електростанція в шумоізоляційному кожусі 108/120кВт 135/150 кВа 400В, 50 Гц, 2950х1100х1984, 1840 кг DE-150AS; ліфтова кабіна Gen2 Home, вантажопідйомнісь 385 кг, швидкість підйому 0,15 м/с, кількість зупинок 2 (виробник ПрАТ "ОТІС"). При цьому розрахунок вартості кожного однакового товару у складі предмета закупівлі здійснено позивачем на підставі відомості ресурсів та зведеного кошторисного розрахунку, що є складовими проєктної документації. Водночас, не всі товари, включені до відомості ресурсів (Додаток 5 до тендерної документації), підпадають під дію вимог щодо ступеня локалізації. Аналогічно, вимога щодо надання сертифікатів відповідності системи управління якістю (ISO 9001) відповідно до п 13-1 Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 861 від 02.08.2022 застосовується лише до виробників товарів, щодо яких застосовується вимога локалізації. Більш того, органом державного фінансового контролю не надано жодних розрахунків, які б підтверджували перевищення встановленої вартісної межі щодо конкретного товару крім тих, які були застосовані позивачем, що є необхідною умовою для застосування вимог щодо ступеня локалізації, а тому відсутність у складі тендерної документації вимоги щодо ступеня локалізації виробництва стосовно інших товарів, не зазначених у тендерній документації, не може вважатися невідповідністю вимогам тендерної документації та законодавства у сфері публічних закупівель. Разом із тим, зазначено про необґрунтованість доводів контролюючого щодо не дотримання вимог абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей через невідхилення тендерної пропозиції ТОВ «Будівельна компанія Кальміус» як такої, що не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих особливостей, оскільки підхід до оцінки еквівалентності прямо випливає із законодавства у сфері публічних закупівель. Зокрема, відповідно до частини четвертої статті 23 Закону №922-VIII, у разі якщо технічна специфікація містить посилання на конкретну торговельну марку, фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника, таке посилання повинно супроводжуватися виразом «або еквівалент». На виконання зазначеної норми Закону №922-VIII замовником у пункті 6 розділу 3 тендерної документації передбачено застосування виразу «або еквівалент», при цьому пунктом 3.5 розділу 3 Додатку 1 до тендерної документації замовником встановлено, що при пропозиції еквіваленту учасник зобов`язаний підтвердити його відповідність, при цьому всі характеристики такого еквіваленту повинні бути не гіршими, ніж визначені у технічному завданні. Відтак оцінка відповідності запропонованого товару повинна здійснюватися саме з урахуванням визначеного замовником критерію, а не шляхом формального співставлення окремих числових показників. Запропонований Учасником генератор не призвів до збільшення вартості закупівлі та не вплинув на економічний результат процедури, що підтверджує відсутність будь-яких негативних наслідків, а тому такий генератор є еквівалентним товаром у розумінні Закону №922-VIII та відповідає вимогам тендерної документації. Водночас вказано, що відомість ресурсів має розрахунковий характер, формується на підставі проєктної документації та використовується як вихідна база для формування договірної ціни, і не є вичерпним або обов`язковим до буквального відтворення переліком матеріальних ресурсів. Таким чином, відомість ресурсів у складі тендерної документації відображає проєктну потребу, тоді як додаток до договору формується на підставі фактично прийнятої підрядником договірної ціни та уточненого складу ресурсів, а тому сам по собі факт відсутності окремих матеріалів у додатку до договору не свідчить про порушення вимог законодавства. Додатково відзначено, що складений відповідачем висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2026-02-09-004705-а, як акт індивідуальної дії не відповідає критеріям обґрунтованості та вмотивованості, а вимоги встановлені в ньому, прийняті поза межами повноважень та у спосіб, що не визначений Конституцією та законами України. Враховуючи вищевикладене, представником позивача вказано на відсутність порушень вимог законодавства у сфері публічних закупівель, у зв`язку із чим останній просить задовольнити заявлені позовні вимоги у повному обсязі та скасувати оскаржуваний висновок.

Відповідач-1 заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (вх.№25128 від 07.05.2026). В обґрунтування відзиву зокрема зазначено, що Північним офісом Держаудитслужби не було порушено прав та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, оскільки саме Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області, як структурний підрозділ Північного офісу Держаудитслужби проводило моніторинг процедури закупівлі №UA-2026-02-09-004705-a, висновок за результатами якого є предметом розгляду у даній справі. При цьому, відповідно до підпункту 11 пункту 4 Положення про Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області, затвердженого наказом Північного офісу Держаудитслужби № 18 від 20.10.2016 Управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює самопредставництво в судах України без окремого доручення через державних службовців управління. Таким чином, Управління, як суб`єкт владних повноважень, наділено адміністративно-процесуальною дієздатністю самостійно здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, через державних службовців управління. На підставі вищенаведеного представник відповідача-1 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ДП «Місцеві дороги Запорізької області».

Заперечення відповідача-2 проти задоволення позовних вимог наведені у відзиві на позовну заяву (вх.№27932 від 19.05.2026) та запереченнях на відповідь на відзив (вх.№30963 від 03.06.2026). Окрім іншого зазначено, що Управління відповідно до статті 8 Закону №922-VIII провело моніторинг процедури закупівлі ДП «Місцеві дороги Запорізької області» за предметом ДК 021:2015: 45450000-6 Інші завершальні будівельні роботи (Нове будівництво протирадіаційного укриття закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 14 «Мальва» Запорізької міської ради за адресою: вул. Кругова 173, м. Запоріжжя»), інформацію про яку опубліковано в інформаційно-телекомунікаційній системі закупівель Prozorro за номером ID: UA-2026-02-09- 004705-a, та 10.04.2026 оприлюднило в електронній системі закупівель висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, у якому зазначено про наявність порушень законодавства у сфері публічних закупівель. Зокрема, у пункті 83 Особливостей визначено, що у тендерній документації замовник зазначає інформацію, передбачену пунктом 28 цих особливостей, а також інформацію, наведену у пункті 83 Особливостей. Пунктом 28 Особливостей передбачено, що в тендерній документації зазначаються, зокрема підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені пунктом 47 цих особливостей, та інформація про спосіб підтвердження відсутності підстав для відхилення. Оскільки пункт 84 Особливостей встановлює обов`язкові підстави для відхилення, то тендерна документація повинна містити вищезазначені підстави. Натомість тендерна документація позивача (зокрема, пункт 4 «Відхилення тендерних пропозицій» розділу 5 «Оцінка тендерної пропозиції») не містить обов`язкових підстав для відхилення тендерної пропозиції, визначених пунктом 84 Особливостей. При цьому зауважено, що невідповідність тендерної документації вимогам Закону №922-VIII та Особливостям, не є підставою для розірвання Договору, а зазначена у висновку вимога щодо розірвання Договору була застосована Управлінням виходячи з інших суттєвих порушень, викладених у висновку. Водночас, моніторингом встановлено, що у проєкті договору, який міститься у Додатку №3 до тендерної документації, у пункті 14.5. визначено, що замовник може відмовитись в односторонньому порядку від виконання такого договору в повному обсязі у відповідних випадках (визначені випадки відповідають переліку у пункті 93 Особливостей). Однак, у разі настання вказаної у пункті 93 Особливостей підстави замовник має обов`язок, а не право, в односторонньому порядку відмовитися від виконання такого договору в повному обсязі. Таким чином, при укладенні Договору недотримано норм пункту 17 та, відповідно, пункту 3 Особливостей. Крім того, аналізом тендерної документації встановлено, що у Відомості обсягів ресурсів, яка є Додатком 5 до тендерної документації, містяться товари, які відповідно до пункту 6-1 розділу X Закону №922-VIII та Додаткового переліку №782, теж потребують підтвердження ступеня локалізації: кабелі, насоси, труба сталева зварна діаметром 530 мм. Водночас, на думку представника відповідача-2 позиція позивача, що вимога щодо підтвердження ступеня локалізації нібито виникає лише у випадку закупівлі товарів, які мають однакові ознаки та сукупна вартість яких перевищує встановлену Законом №922-VIII межу є довільною та не ґрунтується на змісті правової норми. Разом із тим вказано, що уповноважена особа замовника не забезпечила об`єктивний і чесний розгляд пропозиції учасника і, як наслідок, на порушення абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей тендерну пропозицію ТОВ «Будівельна компанія Кальміус» не відхилено як таку, що не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих особливостей, оскільки запропонований учасником дизель-генератор DE35 BDS (виробник ТОВ «ДАРЕКС-ЕНЕРГО») не відповідає технічним вимогам, встановленим у тендерній документації. При цьому, замовником в тендерній документації не встановлено ні конкретної марки чи виробника, ні конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб`єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва, а визначені лише технічні характеристики, яким повинна відповідати запропонована дизельна генераторна установка, що свідчить про неможливість застосування в даному випадку виразу «еквівалент». Крім того, аналізом питання дотримання вимог законодавства під час укладення договору про закупівлю встановлено порушення пункту 17 Особливостей, абзацу четвертого частини першої статті 41 Закону №922-VIII, зокрема в укладеному договорі про закупівлю від 18.03.2026 №Б/Я-С/Мал-26 на суму 113 866 200,00 грн відсутня інформація щодо всіх матеріальних ресурсів, які передбачені замовником в технічному завданні (з характеристиками), одиниці їх виміру, кількості, відпускної ціни, а також вартості транспортування та заготівельно-складські витрати, а також країни походження товару щодо кожної номенклатурної позиції. При цьому, не всі відсутні в Договорі матеріальні ресурси належать до допоміжних матеріалів та можуть уточнюватися підрядником, наприклад, фарби блакитного, сірого та інших кольорів, так як такі ресурси, як фарби різних кольорів, є основними складовими кошторисної вартості та прямо впливають на естетичні й технічні характеристики об`єкта, а тому надані замовником на запит Управління пояснення не спростовуються наявності встановленого порушення. Додатково вказано, що усунення порушення шляхом припинення зобов`язань за договором є варіантом правомірної поведінки замовника при усуненні порушень, що направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан, оскільки у разі недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону №922-VIII з урахуванням Особливостей повинен був відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору взагалі неможливим. Відповідно, у разі дотримання замовником вимог Закону №922-VIII з урахуванням особливостей, відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір не було б укладено. З огляду на вищевказане, представник відповідач-2 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Третя особа пояснення щодо позову на адресу суду не надала.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Державне підприємство «Місцеві дороги Запорізької області» (код ЄДРПОУ 42698149) зареєстроване у якості юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №1001031070004045806.

28.06.2023 ДП «Місцеві дороги Запорізької області» оголошено проведення відкритих торгів з особливостями за UA-2026-02-09-004705-а, на закупівлю робіт згідно предмету закупівлі: «Нове будівництво протирадіаційного укриття закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 14 «Мальва» Запорізької міської ради за адресою: вул. Кругова 173, м. Запоріжжя». Тендерна документація затверджена рішенням уповноваженої особи, згідно протоколу №58 від 09.02.2026 зі змінами внесеними протоколом від 19.02.2026 №73 (а.с.78-156 т.1).

На участь у вказаній процедурі закупівлі подано тендерну пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Кальміус».

24.02.2026 відбулось розкриття тендерних пропозицій та опубліковано протокол розкриття тендерних пропозицій (а.с.159 т.1).

Протокольним рішенням Уповноваженої особи Замовника від 03.03.2026 №86 переможцем процедури закупівлі визначено ТОВ «Будівельна компанія Кальміус», прийнято рішення про намір укласти договір про закупівлю з переможцем та оприлюднити рішення про намір укласти договір в електронній системі закупівель (а.с.172 т.1).

03.03.2026 позивачем було опубліковано повідомлення про намір укласти договір з переможцем процедури закупівлі - ТОВ «Будівельна компанія Кальміус» (а.с.157-158 т.1).

18.03.2026 між ДП «Місцеві дороги Запорізької області» та ТОВ «Будівельна компанія Кальміус» укладено договір №НБ/Я-С/Мал-26 про закупівлю робіт по об`єкту: «Нове будівництво протирадіаційного укриття закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 14 «Мальва» Запорізької міської ради за адресою: вул. Кругова 173, м. Запоріжжя» (а.с.25-30 т.1).

Відповідно до наказу Управління Східного офісу Держаудитслужби в Черкаській області від 17.03.2026 № 26-З «Про початок моніторингу процедур закупівель / закупівель» відповідачем на підставі виявлених органом державного фінансового контролю ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації оприлюдненій в електронній системі закупівель розпочато проведення моніторингу закупівлі за унікальним номером UA-2026-02-09-004705-а, здійсненої ДП «Місцеві дороги Запорізької області» (а.с.138 т.2).

Обставини проведення моніторингу процедури закупівлі UA-2026-02-09-004705-а, відображені у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2026-02-09-004705-а, оприлюдненому в електронній системі закупівель 10.04.2026 (а.с.160-166 т.1).

Так, предметом аналізу були наступні питання: визначення предмета закупівлі; відображення закупівлі у річному плані; оприлюднення інформації про закупівлю; відповідності умов тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» (далі Закон) з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (у редакції станом на дату проведення закупівлі) (далі Особливості); внесення змін до тендерної документації; відповідності закупівлі умовам Рамкової угоди щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування ЄС для України згідно з інструментом Ukraine Facility, підписаної між Україною та Європейським Союзом 21 травня 2024 року у м. Києві та 22 травня 2024 року у м. Брюсселі та ратифікованої Законом України від 06 червня 2024 року № 3786-IX (далі Рамкова угода); розгляду тендерної пропозиції та визначення переможця процедури закупівлі; дотримання вимог законодавства під час укладення договору про закупівлю; внесення змін до договору.

Під час моніторингу проаналізовано: річний план ДП «Місцеві дороги Запорізької області» на 2026 рік; оголошення про проведення відкритих торгів з особливостями; тендерну документацію, затверджену протокольним рішенням уповноваженої особи від 09.02.2026 № 58; зміни до тендерної документації; реєстр отриманих тендерних пропозицій; протокол розкриття тендерних пропозицій; тендерну пропозицію товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ КАЛЬМІУС» (далі Товариство, Учасник); електронний протокол рішення про продовження строку розгляду тендерної пропозиції Товариства, оприлюднений 27.02.2026; повідомлення з вимогами про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані Учасником, до 11:30 год 3 березня 2026 року; електронний протокол уповноваженої особи щодо виявлення невідповідностей та розміщення повідомлення з вимогою про їх усунення, оприлюднений 02.03.2026; документи, надані Учасником 03.03.2026 на вимогу про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції; протокол від 03.03.2026 № 86 щодо прийняття рішення уповноваженою особою Замовника про визначення Товариства переможцем відкритих торгів з особливостями; повідомлення про намір укласти договір; документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктом 47 та 84 Особливостей, надані переможцем відкритих торгів з особливостями Товариством; пояснення Замовника, отримані 24.03.2026, 30.03.2026, 01.04.2026, 06.04.2026 в електронній системі закупівель; договір від 18.03.2026 №Б/Я-С/Мал-26 на суму 113 866 200,00 гривень (далі Договір); додаткову угоду від 18.03.2026 № 1 до договору; додаткову угоду від 06.04.2026 № 2 до договору; повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю.

Відповідно до пункту 2 констатуючої частини вказаного висновку: «За результатами аналізу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону та Особливостей встановлено порушення вимог 13-1 Порядку № 861, та пунктів 3, 28, 77, 83, 84 та 93 Особливостей. За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції Товариства та визначення переможця процедури закупівлі встановлено порушення абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей. Аналізом питання дотримання вимог законодавства під час укладення договору про закупівлю встановлено порушення пунктів 17 Особливостей, абзацу четвертого частини першої статті 41 Закону, пунктів 84 Загальних умов. За результатами аналізу питань: визначення предмета закупівлі; відображення закупівлі у річному плані; оприлюднення інформації про закупівлю; внесення змін до тендерної документації; відповідності закупівлі умовам Рамкової угоди; внесення змін до договору порушень не встановлено.»

У пункті 3 констатуючої частини висновку про результати моніторингу зазначено: «З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2, 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», пунктом 5 частини сьомої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» та підпунктом 14 пункту 6 Положення про Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області, затвердженого наказом Північного офісу Держаудитслужби від 20 жовтня 2016 р. № 18, Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області зобов`язує вжити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку, зокрема шляхом припинення зобов`язань за договором з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, та відповідно до частини восьмої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері закупівель, викладених у висновку.

Вважаючи висновок відповідача-2 від 10.04.2026 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2026-02-09-004705-а протиправним та таким, що підлягає скасуванню, ДП «Місцеві дороги Запорізької області» звернулося з даним адміністративним позовом до суду.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №2939-XII), здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Положення № 43), Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Пунктом 2 Положення № 43 передбачено, що Держаудитслужба у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Крім того, підпунктом 3 пункту 4 Положення № 43 закріплено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Пунктом 9 Положення №43 визначено, що Держаудитслужба в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мінфіну видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.

За змістом статті 5 Закону № 2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом №922-VIII, проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон № 922-VIII (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), приписами частин першої-четвертої статті 5 якого визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах.

Замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом.

Замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Пунктом 14 частини 1 статті 1 Закону №922-VIII визначено, що моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону №922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону. Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

Частиною 2 статті 8 Закону №922-VIII передбачено, що рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:

1) дані автоматичних індикаторів ризиків;

2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;

5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися:

інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель;

інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах;

інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до частин 3, 4 статті 8 Закону №922-VIII повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Частиною 6 статті 8 Закону №922-VIII визначено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Частиною 7 статті 8 Закону №922-VIII передбачено, що у висновку обов`язково зазначаються:

-найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

- назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

- унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

- опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

- зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Згідно з абзацом 2 частини 8 статті 8 Закону №922-VIII протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Відповідно до частини 10 статті 8 Закону №922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

Отже, висновок, складений за наслідками моніторингу закупівель, є ненормативним індивідуально-правовим актом, можливість оскарження якого у судовому порядку прямо передбачена положеннями Закону України «Про публічні закупівлі».

Враховуючи викладене, а також підставу заявленого позову, саме зміст оскаржуваного висновку підлягає аналізу та оцінці судом.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного висновку, за результатами проведення моніторингу процедури закупівлі UA-2026-02-09-004705-а відповідачем-2 за результатами аналізу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону та Особливостей встановлено порушення вимог пункту 13-1 Порядку № 861, та пунктів 3, 28, 77, 83, 84 та 93 Особливостей. За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції Товариства та визначення переможця процедури закупівлі встановлено порушення абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей. Аналізом питання дотримання вимог законодавства під час укладення договору про закупівлю встановлено порушення пунктів 17 Особливостей, абзацу четвертого частини першої статті 41 Закону, пунктів 84 Загальних умов.

Стосовно встановлених порушень вимог пунктів 3, 28, 77, 83, 84 та 93 Особливостей, суд зазначає наступне.

Зі змісту оскаржуваного висновку, судом окрім іншого, встановлено, що в обґрунтування порушень позивачем пунктів 3, 28, 77, 83, 84 та 93 Особливостей відповідачем зазначено наступне: «Відповідно до пункту 3 Особливостей замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.

Відповідно до пункту 23 Особливостей Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють моніторинг процедур закупівель, спрощених закупівель, а також закупівель, за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, у порядку, встановленому статтею 8 Закону.

В електронній системі закупівель процедура закупівлі UA-2026-02-09-004705-a замаркована як така, що здійснюється в рамках програми Ukraine Facility.

З метою здійснення фінансової підтримки України від Європейського Союзу, спрямованої, зокрема на фінансування державного бюджету, стимулювання інвестицій, між Україною та Європейським Союзом підписана Рамкова угода. Для реалізації ініціативи Європейського Союзу «Ukraine Facility» розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2024 року № 244-р схвалено План України (далі План).

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1318 «Деякі питання реалізації інструменту Ukraine Facility», Держаудитслужбу визначено органом, який здійснює в установленому законодавством порядку державний фінансовий контроль за видатками, передбаченими у межах виконання Плану, зокрема під час здійснення публічних закупівель, виплати компенсацій та кредитів.

Згідно з пунктом 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Одночасно, відповідно до пункту 77 розділу «Особливості закупівлі товарів, робіт і послуг у рамках виконання заходів (кроків), передбачених Планом України, схваленим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.03.2024 №244» Особливостей, закупівлі товарів, робіт і послуг у рамках виконання заходів (кроків), передбачених Планом України, здійснюються замовниками з урахуванням положень, визначених цим розділом (пункти 77-93 Особливостей), незалежно від вартості таких закупівель.

У пункті 83 Особливостей визначено, що у тендерній документації замовник зазначає інформацію, передбачену пунктом 28 цих особливостей, а також інформацію, наведену у пункті 83 Особливостей. Також, у пункті 84 Особливостей визначено підстави відхилення тендерної пропозиції, серед яких зокрема: учасник процедури закупівлі не зареєстрований (для юридичної особи)/не є громадянином (для фізичної особи) у прийнятній країні; має намір залучити субпідрядника/співвиконавця, який не зареєстрований (для юридичної особи)/не є громадянином (для фізичної особи) у прийнятній країні (підпункт 1 пункту 84 Особливостей); тендерна пропозиція містить товари, товари у складі закупівель послуг, товари та/або матеріальні ресурси у складі закупівель послуг з поточного ремонту/робіт, які не походять з прийнятних країн (підпункт 1 пункту 84 Особливостей).

Разом з тим, моніторингом встановлено, що тендерна документація Замовника (зокрема, пункт 4 «Відхилення тендерних пропозицій» розділу 5 «Оцінка тендерної пропозиції») не містить вищевказаних підстав для відхилення тендерної пропозиції, визначених пунктом 84 Особливостей.

У пункті 93 Особливостей визначено, що замовник повинен передбачити у проєкті договору про закупівлю, який укладається відповідно до положень розділу «Особливості закупівлі товарів, робіт і послуг у рамках виконання заходів (кроків), передбачених Планом України, схваленим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.03.2024 №244», відповідні підстави, перелік яких наведено у пункті 93 Особливостей, для односторонньої відмови замовника від виконання такого договору про закупівлю в повному обсязі.

Водночас, моніторингом встановлено, що у проєкті договору, який міститься у Додатку №3 до тендерної документації, у пункті 14.5. визначено, що замовник може відмовитись в односторонньому порядку від виконання такого договору в повному обсязі у відповідних випадках (визначені випадки відповідають переліку у пункті 93 Особливостей).

Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди, а згідно з нормами частини першої статті 651 Цивільного кодексу України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У пункті 93 Особливостей визначено, що проєкт договору повинен містити відповідні підстави для односторонньої відмови замовника від виконання такого договору про закупівлю в повному обсязі, а саме: - постачальник товарів, виконавець робіт чи надавач послуг, з яким укладено договір про закупівлю відповідно до положень цього розділу, не зареєстрований (для юридичної особи)/не є громадянином (для фізичної особи) у прийнятній країні (крім випадків укладення договорів відповідно до пунктів 85, 86, 89 та 91 цих особливостей); - постачальник товарів, виконавець робіт чи надавач послуг, з яким укладено договір про закупівлю, або його кінцевий бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) такої юридичної особи став особою, до якої застосовано обмежувальні заходи у вигляді санкцій Європейського Союзу та/або така особа потрапила до санкційних списків Європейського Союзу; - постачальник товарів, виконавець робіт чи надавач послуг, з яким укладено договір про закупівлю, під час подання документів для здійснення оплати за таким договором про закупівлю не надав замовнику документ, що підтверджує країну походження кожного товару, кожного товару у складі закупівель послуг, кожного товару та/або матеріального ресурсу у складі закупівель послуг з поточного ремонту/робіт, який постачатиметься за результатом такої оплати/поставлений, або країну походження такого товару та/або матеріального ресурсу не включено до переліку прийнятних країн (крім випадків укладення договорів відповідно до пунктів 85, 86, 88, 89 та 91 цих особливостей).

Зі змісту норми пункту 93 Особливостей вбачається, що замовник повинен у проєкті договору про закупівлю передбачити підстави, коли одностороння відмова від виконання такого договору є обов`язковою, тобто ця норма має імперативний характер, не залишає замовнику дискреції щодо включення цих умов, і наявність відповідних підстав імперативно зобов`язує замовника відмовитись від виконання договору в повному обсязі.

Отже, у разі настання вказаної у пункті 93 Особливостей підстави Замовник має обов`язок, а не право в односторонньому порядку відмовитися від виконання такого договору в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, Замовником при складанні тендерної документації порушено норми пунктів 77, 83, 93 та, відповідно, пункту 3 Особливостей.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10, 13, 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п`ятої, сьомої - дев`ятої статті 41 Закону, та цих особливостей. Моніторингом встановлено, що умови пункту 14.5. проєкту договору (додаток №3 до тендерної документації) щодо права, а не обов`язку односторонньої відмови Замовника у відповідних випадках від виконання договору в повному обсязі збережені у пункті 14.5. укладеного Договору. Таким чином, при укладанні Договору недотримано норм пункту 17 та, відповідно, пункту 3 Особливостей».

Відповідно до пункту 3 Особливостей замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.

Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Пунктом 77 Особливостей встановлено, що закупівлі товарів, робіт і послуг у рамках виконання заходів (кроків), передбачених Планом України, схваленим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2024 р. № 244 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 32, ст. 2035) (далі - План України), здійснюються замовниками з урахуванням положень, визначених цим розділом, незалежно від вартості таких закупівель.

Згідно з пунктом 83 Особливостей у тендерній документації замовник зазначає інформацію, передбачену пунктом 28 цих особливостей, а також інформацію про те, що:

закупівля здійснюється в рамках Ukraine Facility;

учасники процедури закупівлі (резиденти і нерезиденти) незалежно від форми власності та організаційно-правової форми беруть участь у закупівлях товарів, робіт і послуг у рамках виконання заходів (кроків), передбачених Планом України, за умови, що зареєстровані (для юридичних осіб)/є громадянами (для фізичних осіб) у прийнятних країнах;

спроможності інших суб`єктів господарювання можуть бути залучені як субпідрядники/співвиконавці (далі - субпідрядники/співвиконавці) до виконання робіт чи надання послуг за умови, що такий суб`єкт господарювання зареєстрований у прийнятній країні;

до учасника процедури закупівлі (резидента та нерезидента) всіх форм власності та організаційно-правових форм, особисто або його кінцевих бенефіціарних власників, членів або учасників (акціонерів) юридичної особи - учасника процедури закупівлі не повинно бути застосовано обмежувальних заходів у вигляді санкцій Європейського Союзу та вони не повинні бути включені до санкційного списку Європейського Союзу;

субпідрядники/співвиконавці можуть бути залучені до виконання робіт чи надання послуг за умови, що кожний субпідрядник/співвиконавець особисто або його кінцеві бенефіціарні власники, члени або учасники (акціонери) юридичної особи - субпідрядника/співвиконавця є особами, до яких не застосовано обмежувальні заходи у вигляді санкцій Європейського Союзу та які не включені до санкційного списку Європейського Союзу;

усі товари, товари у складі закупівель послуг, товари та/або матеріальні ресурси у складі закупівель послуг з поточного ремонту/робіт, які закуповуються в рамках виконання заходів (кроків), передбачених Планом України, повинні походити з прийнятних країн.

Учасник процедури закупівлі під час подання тендерної пропозиції підтверджує інформацію, зазначену в абзацах третьому - сьомому цього пункту, шляхом самостійного декларування.

Переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель:

документ, який підтверджує країну реєстрації юридичної особи, якщо переможець процедури закупівлі є нерезидентом;

документ, який підтверджує країну реєстрації кожного субпідрядника/співвиконавця у прийнятній країні, у разі коли переможець процедури закупівлі має намір залучити спроможності інших субпідрядників/співвиконавців;

інформацію про громадянство, прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), які повинні бути зазначені українською мовою і транслітерацією латиницею (для фізичної особи - переможця процедури закупівлі);

інформацію про те, що до нього, його кінцевих бенефіціарних власників, членів або учасників (акціонерів) не застосовано обмежувальні заходи у вигляді санкцій Європейського Союзу, та про те, що він та зазначені особи не включені до санкційного списку Європейського Союзу. Зазначена інформація підтверджується шляхом формування файла у форматі PDF на сайті www.sanctionsmap.eu (файл у форматі PDF повинен бути сформований не раніше ніж за чотири дні до дати його подання);

інформацію про те, що до субпідрядників/співвиконавців особисто або до їх кінцевих бенефіціарних власників, членів або учасників (акціонерів) юридичних осіб - субпідрядників/співвиконавців не застосовано обмежувальні заходи у вигляді санкцій Європейського Союзу, та про те, що вони не включені до санкційного списку Європейського Союзу. Зазначена інформація підтверджується шляхом формування файла у форматі PDF на сайті www.sanctionsmap.eu (файл у форматі PDF повинен бути сформований не раніше ніж за чотири дні до дати його подання).

Забезпечення тендерної пропозиції не повертається у випадках, визначених статтею 25 Закону (крім пункту 3 частини третьої статті 25 Закону), та/або у разі ненадання переможцем процедури закупівлі у строк, визначений абзацом п`ятнадцятим пункту 47 цих особливостей, документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених пунктом 47 цих особливостей, та/або у разі ненадання учасником процедури закупівлі інформації та документів, передбачених абзацами десятим - чотирнадцятим цього пункту, та/або якщо інформація, передбачена абзацами тринадцятим і чотирнадцятим цього пункту, надана з порушенням вимог щодо її надання.

Постачальник товарів, виконавець робіт чи надавач послуг, з яким укладено договір про закупівлю, під час подання документів для здійснення оплати за договором про закупівлю повинен подати замовнику:

інформацію про те, що до нього, його кінцевих бенефіціарних власників, членів або учасників (акціонерів) не застосовано обмежувальні заходи у вигляді санкцій Європейського Союзу та вони не включені до санкційного списку Європейського Союзу. Зазначена інформація підтверджується шляхом формування файла у форматі PDF на сайті www.sanctionsmap.eu (файл у форматі PDF повинен бути сформований не раніше ніж за чотири дні до дати його подання);

інформацію про те, що до субпідрядників/співвиконавців особисто або до їх кінцевих бенефіціарних власників, членів або учасників (акціонерів) юридичних осіб - субпідрядників/співвиконавців не застосовано обмежувальні заходи у вигляді санкцій Європейського Союзу та вони не включені до санкційного списку Європейського Союзу. Зазначена інформація підтверджується шляхом формування файла у форматі PDF на сайті www.sanctionsmap.eu (файл у форматі PDF повинен бути сформований не раніше ніж за чотири дні до дати його подання);

документ, який підтверджує країну походження кожного товару, кожного товару у складі закупівель послуг, кожного товару та/або матеріального ресурсу у складі закупівель послуг з поточного ремонту/ робіт, який постачатиметься за результатом такої оплати/поставлений (сертифікат про походження товару або засвідчену декларацію про походження товару, або декларацію про походження товару, або сертифікат про регіональне найменування товару).

Відповідно до пункту 84 Особливостей замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель відповідно до пункту 44 цих особливостей, а також у разі, коли:

1) учасник процедури закупівлі:

не зареєстрований (для юридичної особи)/не є громадянином (для фізичної особи) у прийнятній країні;

має намір залучити субпідрядника/співвиконавця, який не зареєстрований (для юридичної особи)/не є громадянином (для фізичної особи) у прийнятній країні;

особисто або його кінцевий бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) є особою, до якої застосовано обмежувальні заходи у вигляді санкцій Європейського Союзу, та/або особою, що включена до санкційного списку Європейського Союзу;

має намір залучити субпідрядника/співвиконавця, який особисто або його кінцевий бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) юридичної особи - субпідрядника/співвиконавця є особою, до якої застосовано обмежувальні заходи у вигляді санкцій Європейського Союзу, та/або особою, що включена до санкційного списку Європейського Союзу;

2) тендерна пропозиція містить товари, товари у складі закупівель послуг, товари та/або матеріальні ресурси у складі закупівель послуг з поточного ремонту/робіт, які не походять з прийнятних країн;

3) переможець процедури закупівлі:

особисто або його кінцевий бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) є особою, до якої застосовано обмежувальні заходи у вигляді санкцій Європейського Союзу, та/або особою, що включена до санкційного списку Європейського Союзу;

має намір залучити субпідрядника/співвиконавця, який особисто або його кінцевий бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) юридичної особи - субпідрядника/співвиконавця є особою, до якої застосовано обмежувальні заходи у вигляді санкцій Європейського Союзу, та/або особою, що включена до санкційного списку Європейського Союзу;

не подав інформацію, передбачену абзацами десятим - чотирнадцятим пункту 83 цих особливостей, або інформація, передбачена абзацами тринадцятим та чотирнадцятим пункту 83 цих особливостей, подана з порушенням вимог, визначених такими абзацами.

Згідно з пунктом 93 Особливостей замовник повинен передбачити у проєкті договору про закупівлю, який укладається відповідно до положень цього розділу, такі підстави для односторонньої відмови замовника від виконання такого договору про закупівлю в повному обсязі:

постачальник товарів, виконавець робіт чи надавач послуг, з яким укладено договір про закупівлю відповідно до положень цього розділу, не зареєстрований (для юридичної особи)/не є громадянином (для фізичної особи) у прийнятній країні (крім випадків укладення договорів відповідно до пунктів 85, 86, 89 та 91 цих особливостей);

постачальник товарів, виконавець робіт чи надавач послуг, з яким укладено договір про закупівлю, або його кінцевий бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) такої юридичної особи став особою, до якої застосовано обмежувальні заходи у вигляді санкцій Європейського Союзу та/або така особа потрапила до санкційних списків Європейського Союзу;

постачальник товарів, виконавець робіт чи надавач послуг, з яким укладено договір про закупівлю, під час подання документів для здійснення оплати за таким договором про закупівлю не надав замовнику документ, що підтверджує країну походження кожного товару, кожного товару у складі закупівель послуг, кожного товару та/або матеріального ресурсу у складі закупівель послуг з поточного ремонту/робіт, який постачатиметься за результатом такої оплати/поставлений, або країну походження такого товару та/або матеріального ресурсу не включено до переліку прийнятних країн (крім випадків укладення договорів відповідно до пунктів 85, 86, 88, 89 та 91 цих особливостей).

Під час розгляду справи судом встановлено, що ані оскаржуваний висновок, ані відзив на позовну заяву не містять опису та належних доказів порушення позивачем вимог пункту 83 Особливостей, що свідчить про недоведеність такого порушення.

При цьому абзаци 1-7 пункту 83 Особливостей чітко визначають вимогу до замовника, що саме має бути передбачено в тендерній документації.

Натомість, абзаци 10-14 пункту 83 Особливостей встановлюють правила та вимоги для переможця процедури закупівлі щодо надання документів та інформації.

З аналізу наведених норм слідує, що пункт 83 Особливостей не встановлює обов`язку для замовників зазначати в тендерній документації інформацію визначену абзацами десятим - чотирнадцятим пункту 83 Особливостей.

Також суд зауважує, що під час формування оголошення та проведення процедури закупівлі в електронній системі закупівель було використано функціонал електронних полів, через який фактично забезпечувалося відображення та реалізація вимог, пов`язаних із закупівлею в межах Ukraine Facility.

Дана обставина не спростована відповідачами та підтверджена наданим до матеріалів справи скріншотом з електронної системи закупівель (а.с.173 т.1).

У Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 № 1082 зазначено, що у разі якщо інформація, розміщена в електронній системі закупівель шляхом завантаження документів, відрізняється від інформації, розміщеної шляхом заповнення електронних полів, автентичною вважається інформація, внесена саме до електронних полів.

Отже, інформація, внесена замовником до електронних полів електронної системи закупівель, є офіційною інформацією процедури закупівлі та має пріоритет при її оцінці.

Наведене свідчить про необґрунтованість доводів відповідача-2 про порушення позивачем вимог пункту 83 Особливостей.

Що стосується аргументів відповідача-2 про недотримання позивачем вимог пункту 84 Особливостей, то суд зазначає, що приписами зазначеного пункту встановлено випадки, коли замовник, у даному випадку позивач зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель відповідно до пункту 44 цих Особливостей.

Суд зауважує, що вказана вище норма права є нормою прямої дії, яка підлягає застосуванню незалежно від дублювання такої норми в Тендерній документації, і встановлює певні правила для замовників, у разі настання встановленого нею випадку.

Більш того, законодавцем не встановлено обов`язку замовника дублювати, відтворювати або в будь-який інший спосіб відображати зміст пункту 84 Особливостей у тендерній документації як умову її обов`язковості. Відсутність такого дублювання не нівелює дію самого закону та не звільняє сторін від його виконання.

Так як визначені пунктом 84 Особливостей підстави для відхилення тендерної пропозиції не виникли, відповідно прямого обов`язку щодо виконання наведених вище норм у позивача не було, що у свою чергу свідчить про відсутність порушення ним зазначеної правової норми.

Стосовно того, що положення пункту 93 Особливостей визначають, що замовник повинен передбачити у проєкті договору про закупівлю, який укладається відповідно до положень цього розділу, підстави для односторонньої відмови замовника від виконання такого договору про закупівлю в повному обсязі, суд звертає увагу на таке.

В пункті 14.5. Проєкту договору (Додаток 3 до тендерної документації) і в укладеному Договорі Позивачем було визначено: «Замовник може відмовитись в односторонньому порядку від виконання такого договору в повному обсязі у випадках, якщо:

Постачальник товарів, виконавець робіт чи надавач послуг, з яким укладено договір не зареєстрований (для юридичної особи)/не є громадянином (для фізичної особи) у прийнятній країні (крім випадків укладення договорів відповідно до пунктів 85, 86, 89 та 91 Особливостей);

Постачальник товарів, виконавець робіт чи надавач послуг, з яким укладено договір, або його кінцевий бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) такої юридичної особи став особою, до якої застосовано обмежувальні заходи у вигляді санкцій Європейського Союзу та/або така особа потрапила до санкційних списків Європейського Союзу;

Постачальник товарів, виконавець робіт чи надавач послуг, з яким укладено договір про закупівлю, під час подання документів для здійснення оплати за таким договором не надав замовнику документ, що підтверджує країну походження кожного товару, кожного товару у складі закупівель послуг, кожного товару та/або матеріального ресурсу у складі закупівель послуг з поточного ремонту/робіт, який постачатиметься за результатом такої оплати/поставлений, або країну походження такого товару та/або матеріального ресурсу не включено до переліку прийнятних країн (крім випадків укладення договорів відповідно до пунктів 85, 86, 88, 89 та 91 цих Особливостей)».

З цього приводу суд зазначає, що при формулюванні в Проєкті договору «Замовник може відмовитись», а ні як вважає відповідач-2 повинно бути зазначено «Замовних відмовляється» не змінює правову природу односторонньої відмови замовника від виконання такого договору про закупівлю в повному обсязі та не надає право замовнику обирати іншу правову поведінку ніж відмовитися в односторонньому порядку від виконання такого договору в повному обсязі, у разі виникнення випадків які передбачені пунктом 93 Особливостей та пунктом 14.5 Проєкту Договору.

Більш того, з метою усунення будь-яких можливих неоднозначностей у тлумаченні положень договору від 18.03.2026 №НБ/Я-С/Мал-26 замовником укладено додаткову угоду №3 від 16.04.2026, якою уточнено передбачені пунктом 14.5 умови договору (а.с.76 т.1).

Вищенаведене у сукупності свідчить про недоведеність відповідачем-2 вчинення позивачем порушень вимог пунктів 3, 28, 77, 83, 84 та 93 Особливостей.

Стосовно встановлених відповідачем-2 порушень вимог пункту 13-1 Порядку №861, суд зазначає наступне.

Зі змісту оскаржуваного висновку, судом окрім іншого, встановлено, що в обґрунтування порушень позивачем вимог пункту 13-1 Порядку №861 відповідачем зазначено наступне: «Замовник у підпункті 9.1 пункту «Ступінь локалізації виробництва» розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації зазначив, що відповідно до підпункту 4 пункту 6-1 Розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону у разі здійснення замовником закупівлі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товарів, визначених цим пунктом, процедури закупівлі таких робіт чи послуг здійснюються з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом. Цей пункт не застосовується до закупівель, які підпадають під дію положень Закону України «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі», а також положень про державні закупівлі інших міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. При закупівлі робіт передбачено набуття замовником у власність товарів, включених у підпункт 2 пункту 6-1 Розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, а саме:

- дизельна генераторна установка з АВР в шумоізоляційному оцинкованому кожусі, 18 кВт потужність основна, 25 кВА резервна, 380В, двигун AUDOUIN, паливний бак 200л (мінімум 48 год безперевної роботи) з замком, 1950 X 1000 X 1200 мм. Витрати палива з навантаженням 50% 2,0 л, 75% 3,0 л, 100% 4,0 л;

- дизельна електростанція в шумоізоляційному кожусі 108/120кВт 135/150 кВа 400В, 50 Гц, 2950х1100х1984, 1840 кг DE-150AS;

- ліфтова кабіна Gen2 Home, вантажопідйомнісь 385 кг, швидкість підйому 0,15 м/с, кількість зупинок 2 (виробник ПрАТ "ОТІС").

Проте, аналізом тендерної документації встановлено, що у Відомості обсягів ресурсів, яка є Додатком 5 до тендерної документації, містяться товари, які відповідно до пункту 6-1 розділу X Закону та Додаткового переліку товарів, що належать виключно до продукції переробної промисловості, до яких встановлюються вимоги щодо їх ступеня локалізації виробництва*, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.202 № 782, теж потребують підтвердження ступеня локалізації: кабелі, насоси, труба сталева зварна діаметром 530 мм.

На запит Управління від 27.03.2026 Замовник в електронній системі закупівель надав відповідь: «Замовником досліджено основний перелік пункту 6-1 та додатковий перелік товарів, що належать виключно до продукції переробної промисловості, в якому встановлює вимоги щодо їх ступеня локалізації виробництва в розмірі, що не перевищує ступінь локалізації виробництва, встановлений підпунктом 1 пункту 6-1 розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону на відповідний рік та під час формування тендерної документації враховано вимоги щодо ступеня локалізації виробництва, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №782.

Отже, Замовником прораховано вартість однакового товару з переліку пункту 6-1 та з додаткового переліку та застосовано ступень локалізації з урахуванням загальної вартості всіх одиниць однакового товару.

Таким чином, враховуючи вартісну межу (становить або перевищує 200 тисяч гривень для застосування вимог щодо ступеня локалізації) однакового товару, положення пункту 6-1 розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону та положення додаткового переліку застосовано до:

- Дизельна генераторна установка з АВР в шумоізоляційному оцинкованому кожусі, 18 кВт потужність основна, 25 кВА резервна, 380В, двигун AUDOUIN, паливний бак 200л (мінімум 48 год безперевної роботи) з замком, 1950 X 1000 X 1200 мм. Витрати палива з навантаженням 50% - 2,0 л, 75% - 3,0 л, 100% - 4,0 л;

- Дизельна електростанція в шумоізоляційному кожусі 108/120кВт 135/150 кВа 400В, 50 Гц, 2950х1100х1984, 1840 кг DE-150AS;

- Ліфтова кабіна Gen2 Home, вантажопідйомнісь 385 кг, швидкість підйому 0,15 м/с, кількість зупинок 2 (виробник ПрАТ " ОТІС")...».

Отже, відсутність у тендерній документації вимоги щодо підтвердження ступеня локалізації виробництва на інші товари, крім тих, що визначені в пункті 9 розділу ІІІ тендерної документації, Замовник аргументував тим, що їх вартість є меншою, ніж та, що визначена пунктом 6-1 розділу X Закону.

На запит Управління від 27.03.2026 Замовник в електронній системі закупівель надав відповідь, що застосування вимог пункту 6-1 розділу X Закону України «Про публічні закупівлі» у разі закупівлі робіт не ставиться у залежність виключно від факту формального набуття Замовником права власності на відповідні товари, а пов`язується з включенням таких товарів до складу предмета закупівлі робіт та їх подальшим використанням при створенні об`єкта будівництва.

Згідно з вимогами пункту 13-1 Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02.08.2022 № 861, зі змінами (далі Порядок № 861), замовник визначає в тендерній документації на закупівлю предмета закупівлі, внесеного до переліку, вимогу щодо наявності в учасника процедури закупівлі сертифіката відповідності системи управління якістю у виробництві вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 або ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT), або національних стандартів, якими їх замінено, виданого акредитованим органом з оцінки відповідності. Учасник процедури закупівлі на таку вимогу замовника в тендерній документації подає у складі тендерної пропозиції копію сертифіката відповідності системи управління якістю у виробництві вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 або ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT), або національних стандартів, якими їх замінено, виданого акредитованим органом з оцінки відповідності.

З урахуванням зазначеного вище за результатами аналізу питання відповідності умов тендерної документації вимогам Закону з урахуванням Особливостей встановлено, що на порушення пункту 13-1 Порядку № 861 Замовник не встановив у тендерній документації вимогу щодо підтвердження ступеня локалізації виробництва на всі товари, визначені пунктом 6-1 розділу X Закону та Додатковим переліком товарів № 782 та передбачені технічним завданням».

Згідно з абзацом 3 пункту 3 Особливостей під час здійснення публічної закупівлі відповідно до цих особливостей (крім випадків, передбачених абзацами четвертим - шостим цього пункту) замовники застосовують положення пункту 6-1 розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону, крім підпункту 4 пункту 6-1 розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону, з урахуванням положень, визначених цим абзацом. У разі здійснення замовником закупівлі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товару, визначеного пунктом 6-1 розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону, вартість якого у складі предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, визначені абзацом першим пункту 6-1 розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону, закупівля таких робіт чи послуг здійснюється з урахуванням особливостей, установлених пунктом 6-1 розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону.

Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України як Уповноваженим органом, який здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель розміщено лист від 15.04.2024 № 3323-04/27710-06 та роз`яснення https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=beb5235e-c433- 40df-9159-562bb0709f34&lang=uk-UA, відповідно до яких: «…. змінами, внесеними до Особливостей, вартісна межа для встановлення замовником вимог щодо ступеню локалізації виробництва товарів, визначених пунктом 6-1 розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону, на які в складі робіт або послуг замовником набувається право власності, прирівняна до ідентичної вартісної межі, яка встановлена Законом.

З огляду на зазначене вартісна межа, яка становить або перевищує 200 тисяч гривень для застосування вимог щодо ступеня локалізації розраховується окремо для того товару з переліку пункту 6-1 розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону, на який набуватиметься право власності у складі предмета закупівлі робіт або послуг.

У разі набуття права власності на декілька одиниць однакового товару з переліку пункту 6-1 розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону в складі робіт або послуг, застосування ступеню локалізації здійснюється з урахуванням загальної вартості всіх одиниць такого товару у складі предмета закупівлі.

У разі якщо замовник набуватиме право власності одночасно на декілька товарів в складі робіт або послуг, проте не всі з них містяться в переліку пункту 6-1 розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону, вимога щодо ступеня локалізації до інших, не включених в перелік товарів не застосовується, їх вартість не сумується з тими товарами, які містяться в переліку пункту 6-1 розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону».

Як встановлено під час розгляду даної справи позивачем прораховано вартість однакового товару з переліку пункту 6-1 розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону в складі закупівлі та застосовано ступінь локалізації з урахуванням загальної вартості всіх одиниць такого однакового товару.

Таким чином, враховуючи вартісну межу (становить або перевищує 200 тисяч гривень для застосування вимог щодо ступеня локалізації) однакового товару, положення пункту 6-1 розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону застосовуються до: дизельної генераторної установка з АВР в шумоізоляційному оцинкованому кожусі, 18 кВт потужність основна, 25 кВА резервна, 380В, двигун AUDOUIN, паливний бак 200л (мінімум 48 год безперевної роботи) з замком, 1950 X 1000 X 1200 мм. Витрати палива з навантаженням 50% 2,0 л, 75% 3,0 л, 100% 4,0 л; дизельної електростанції в шумоізоляційному кожусі 108/120кВт 135/150 кВа 400В, 50 Гц, 2950х1100х1984, 1840 кг DE-150AS; ліфтової кабіни Gen2 Home, вантажопідйомнісь 385 кг, швидкість підйому 0,15 м/с, кількість зупинок 2 (виробник ПрАТ "ОТІС").

При цьому як вбачається з наведених представником позивача у позовній заяві обставин розрахунок вартості кожного однакового товару у складі предмета закупівлі здійснено на підставі відомості ресурсів та зведеного кошторисного розрахунку, що є складовими проєктної документації.

Додатково представником позивача відзначено, що не всі товари, включені до відомості ресурсів (Додаток 5 до тендерної документації), підпадають під дію вимог щодо ступеня локалізації.

Водночас, в обґрунтування недотримання позивачем вимог пункту 13-1 Порядку №861 відповідачем-2 вказано, що аналізом тендерної документації встановлено, що у Відомості обсягів ресурсів, яка є Додатком 5 до тендерної документації, містяться товари, які відповідно до пункту 6-1 розділу X Закону та Додаткового переліку №782, теж потребують підтвердження ступеня локалізації: кабелі, насоси, труба сталева зварна діаметром 530 мм.

Суд звертає увагу, що позиція відповідача-2 ґрунтується на тому, що при визначенні вартісної межі предмета закупівлі необхідно виходити із загальних товарних груп, до яких належить відповідна продукція, а не з конкретних товарів, які є предметом закупівлі.

На думку відповідача-2, до однієї товарної групи можуть бути віднесені всі види кабельної продукції, усі види насосного обладнання або всі сталеві зварні труби незалежно від їх технічних характеристик, моделей, типу, розмірів, виробників та інших істотних ознак. Відтак відповідач-2 вважає, що при визначенні вартісної межі має враховуватися сукупна вартість усіх товарів, які належать до відповідної товарної групи.

Натомість, суд не може погодитися з таким підходом, оскільки він фактично ототожнює поняття товарної групи з поняттям ідентичних товарів. Належність продукції до однієї товарної групи свідчить лише про її класифікацію за певними загальними ознаками та не означає, що всі товари в межах такої групи є однаковими за своїми технічними, якісними та функціональними характеристиками.

Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 14.1.80 Податкового кодексу України ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. При цьому під ідентичними розуміються товари, що мають однакові ознаки з оцінюваними товарами, у тому числі такі, як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна виробництва (походження); виробник.

Водночас, суд зазначає, що при визначенні того, чи є товари ідентичними, недостатньо встановити їх належність до однієї загальної товарної групи або однакове функціональне призначення. Вирішальне значення має сукупність істотних характеристик товару, які визначають його індивідуальні властивості, технічні параметри, сферу застосування та ринкову цінність.

Ідентичними можуть вважатися лише такі товари, які мають однакові основні ознаки, зокрема фізичні та технічні характеристики, матеріал виготовлення, конструктивне виконання, розміри, комплектацію, технічні показники, експлуатаційні властивості, однакову якість, походження, виробника, модель, марку, а також інші характеристики, що впливають на їх споживчі властивості та ринкову вартість.

Водночас сам по собі факт віднесення товарів до однієї категорії не свідчить про їх ідентичність. Так, кабельна продукція охоплює значну кількість товарів, що відрізняються між собою матеріалом жил (мідь, алюміній), кількістю та перерізом жил, видом ізоляції, класом напруги, ступенем захисту, сферою застосування, умовами експлуатації, вимогами до пожежної безпеки, стандартами виготовлення та іншими технічними характеристиками. Зазначені відмінності безпосередньо впливають на функціональні можливості, технічне призначення та вартість продукції, а тому різні види кабелів не можуть автоматично вважатися ідентичними товарами.

Аналогічний висновок стосується насосного обладнання, яке може відрізнятися принципом дії, конструкцією, продуктивністю, потужністю двигуна, напором, робочим середовищем, призначенням, матеріалом корпусу, способом монтажу, класом енергоефективності, технічними умовами експлуатації та іншими характеристиками. Наведені параметри визначають технічні та споживчі властивості конкретного виробу, тому насоси різних типів, моделей або технічних характеристик не є ідентичними товарами.

Так само сталева зварна труба не є ідентичним товаром лише з огляду на її загальне найменування. Такі труби можуть відрізнятися діаметром, товщиною стінки, довжиною, маркою сталі, способом виробництва, видом зварного шва, наявністю або відсутністю захисного покриття, класом міцності, робочим тиском, призначенням, вимогами державних стандартів або технічних умов. Кожна із зазначених характеристик визначає сферу застосування виробу, його експлуатаційні властивості та ринкову вартість, а тому труби з різними технічними параметрами не можуть вважатися ідентичними.

Отже, для висновку про ідентичність товарів необхідно встановити збіг усіх їх істотних характеристик, а не лише спільну назву товарної групи або загальне функціональне призначення. Якщо товари відрізняються хоча б за однією істотною технічною чи якісною характеристикою, що впливає на їх експлуатаційні властивості, сферу використання або вартість, вони не можуть розглядатися як ідентичні товари. Тому кабелі різних марок і технічних характеристик, насоси різних типів і моделей, а також сталеві зварні труби, що відрізняються своїми технічними параметрами, не є ідентичними товарами, навіть якщо належать до одного виду продукції або мають схоже функціональне призначення.

З наведеного слідує, що саме по собі віднесення різних товарів до однієї товарної групи не є достатньою підставою для висновку про їх ідентичність або для визначення вартісної межі шляхом сумування вартості всіх товарів, що входять до такої групи, без урахування їх індивідуальних характеристик та самостійного значення як окремих предметів закупівлі.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відсутність у складі тендерної документації вимоги щодо ступеня локалізації виробництва стосовно інших наведених відповідачем-2 у висновку товарів, які не зазначені у тендерній документації, не може вважатися невідповідністю вимогам тендерної документації та законодавства у сфері публічних закупівель, оскільки вимоги пункту 6-1 розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону №922-VIII та, відповідно, вимоги пункту 13-1 Порядку № 861 на них не поширюються.

Що стосується встановлених порушень вимог абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей, суд зазначає наступне.

Зі змісту оскаржуваного висновку, судом окрім іншого, встановлено, що в обґрунтування порушень позивачем вимог абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей відповідачем зазначено наступне: «За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції та визначення переможця процедури закупівлі встановлено таке.

В підпункті 9.1 пункту «Ступінь локалізації виробництва» розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації зазначено, що Замовник набуває у власність товари, зокрема дизельну генераторну установку з АВР в шумоізоляційному оцинкованому кожусі, 18 кВт потужність основна, 25 кВА резервна, 380В, двигун AUDOUIN, паливний бак 200л (мінімум 48 год безперевної роботи) з замком, 1950 X 1000 X 1200 мм. Витрати палива з навантаженням 50% 2,0 л, 75% 3,0 л, 100% 4,0 л.

В підпункті 3.4 пункту 3 «Перелік документів та/або інформації на підтвердження інформації про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі (вимоги до предмета закупівлі (технічні, якісні та кількісні характеристики) згідно з пунктом третім частини другої статті 22 Закону та перелік документів та/або інформації щодо інформації про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (вимоги до предмета закупівлі згідно з пунктом четвертим частини другої статті 22 Закону)» Додатку 1 до тендерної документації (далі пункт 3 додатку 1 до тендерної документації) встановлено, що учасник має надати гарантійний лист, яким гарантує, що ступінь локалізації товару, визначеного підпунктом 2 пункту 61 Прикінцевих та перехідних положень Закону, (у т.ч. у разі здійснення замовником закупівлі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття у власність товарів згідно з пунктом 9 розділу 3 тендерної документації), дорівнює чи перевищує ступінь локалізації на відповідний рік згідно з підпунктом 1 пункту 61 Прикінцевих та перехідних положень Закону, а також містить інформацію про включення такого товару до Переліку (зазначити ID, назву виробника товару, назву товару, марку/ модель товару).

На виконання цієї вимоги підпункту 3.4 пункту 3 Додатку 1 до тендерної документації Учасник надав Гарантійний лист від 20.02.2026 вих. № 20/02-20 (файл «Локалізація генератор 35. PDF»), відповідно до якого запропонував дизель-генератор DE-35 BDS (виробник ТОВ «ДАРЕКС-ЕНЕРГО»).

Також на виконання вимог підпункту 3.1 пункту 3 додатку 1 до тендерної документації Учасник у тендерній пропозиції зазначив, що надає повну згоду з технічними, якісними та кількісними характеристиками предмета закупівлі (файл «Лист згода з тех. Завданням. pdf»).

Проте, аналізом інформації, наявної у відкритих базах даних, яка відповідно до частини другої статті 8 Закону може бути використана для аналізу даних, встановлено, що технічні характеристики запропонованого Учасником дизель-генератора згідно з даними з сайту виробника за посиланням https://darex.com.ua/index.php?route=product/product&product_id=453 не відповідають технічним вимогам до дизель-генератора, встановленим у тендерній документації, а саме:

1) витрати палива з навантаженням 50% 4,0 л, 75% 5,7 л, 100% 7,6 л, тоді як у тендерній документації визначено витрати палива з навантаженням 50% 2,0 л, 75% 3,0 л, 100% 4,0 л;

2) габарити 2000 х 950 х 1260, тоді як у тендерній документації передбачено 1950 х 1000 х 1200 мм;

3) основна (номінальна) потужність 25,4 кВт, тоді як у тендерній документації передбачено основну потужність 18 кВт;

4) максимальна потужність 35 кВА, тоді як у тендерній документації передбачено резервну потужність 25 кВА.

Враховуючи вищевикладене, запропонований Учасником дизель-генератор DE-35 BDS (виробник ТОВ «ДАРЕКСЕНЕРГО») не відповідає технічним вимогам тендерної документації.

Таким чином, Замовник на порушення вимог абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей не відхилив тендерну пропозицію Товариства як таку, що не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих особливостей».

Суд не погоджується з висновком відповідача про невідповідність тендерної пропозиції позивача технічним вимогам тендерної документації з огляду на таке.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем при підготовці тендерної документації передбачалася можливість пропозиції учасниками еквівалентного товару.

Зокрема, на виконання вимог частини четвертої статті 23 Закону №922-VIII замовником у пункті 6 розділу ІІІ тендерної документації передбачено застосування виразу «або еквівалент».

Крім того, пунктом 3.5 Додатка 1 до тендерної документації встановлено, що у разі пропонування еквівалентного товару учасник зобов`язаний підтвердити його відповідність вимогам замовника, при цьому всі характеристики такого товару повинні бути не гіршими, ніж визначені технічним завданням.

Отже, із системного аналізу зазначених положень тендерної документації вбачається, що замовник не встановлював вимоги щодо повної тотожності або ідентичності всіх технічних характеристик запропонованого товару із характеристиками товару, наведеного у технічному завданні.

Натомість, критерієм оцінки була саме еквівалентність товару, тобто його здатність забезпечити виконання тих самих функцій та відповідати технічним потребам замовника за умови, що його характеристики не є гіршими за визначені у тендерній документації.

Такий підхід, на думку суду, повністю узгоджується із частиною четвертою статті 23 Закону №922-VIII, метою якої є забезпечення добросовісної конкуренції та недискримінації учасників шляхом надання можливості пропонувати товари різних виробників, які є рівноцінними за своїми функціональними, технічними та якісними властивостями.

Відтак, оцінка відповідності тендерної пропозиції повинна здійснюватися саме з позиції функціональної еквівалентності запропонованого товару, а не шляхом формального порівняння окремих технічних показників.

Разом із тим зі змісту складеного відповідачем-2 висновку про результати моніторингу вбачається, що останній фактично застосував інший критерій оцінки, а саме повну ідентичність технічних характеристик.

Підставою для висновку відповідача-2 про невідповідність запропонованого учасником генератору стали виключно відмінності окремих числових показників, а саме потужності генератора, витрат палива та його габаритних розмірів.

При цьому, відповідач-2 не дослідив, чи впливають зазначені відмінності на можливість використання генераторної установки за її функціональним призначенням, чи погіршують вони експлуатаційні характеристики обладнання, а також чи відповідає запропонований товар критерію «не гірше», визначеному самою тендерною документацією.

Натомість матеріалами справи підтверджується, що учасником запропоновано дизельний генератор із більшою номінальною та резервною потужністю, ніж мінімально вимагалося замовником, що саме по собі не може свідчити про невідповідність технічній специфікації, оскільки забезпечує виконання тих самих функцій та задоволення потреб замовника.

Суд зауважує, що посилання відповідача-2 на відмінності у витратах палива та габаритних розмірах не є достатнім для висновку про невідповідність товару вимогам тендерної документації.

Зазначені показники обумовлюються конструктивними особливостями конкретної моделі обладнання та самі по собі не свідчать про погіршення його технічних чи експлуатаційних характеристик, якщо відповідачем не доведено, що вони унеможливлюють використання товару за його функціональним призначенням або не забезпечують досягнення результату, на який була спрямована закупівля.

Водночас відповідачем-2 не встановлено та не доведено, що запропонований генератор не може бути використаний для забезпечення електроживлення об`єкта, не відповідає його функціональному призначенню або має технічні характеристики, які є гіршими у розумінні вимог тендерної документації.

Більше того, відповідач-2 не встановив будь-якого негативного впливу запропонованого обладнання на результати проведеної закупівлі, не довів збільшення вартості закупівлі, зміни предмета закупівлі чи погіршення технічних характеристик обладнання.

Окремо суд звертає увагу, що відповідач-2 зробив висновок про невідповідність товару на підставі інформації, розміщеної на веб-сайті виробника.

Однак документи, розміщені у відкритих джерелах, не є складовою тендерної пропозиції учасника та не можуть автоматично свідчити про невідповідність запропонованого товару вимогам тендерної документації.

Частина друга статті 8 Закону №922-VIII лише надає органу державного фінансового контролю право використовувати інформацію з відкритих джерел під час здійснення моніторингу, однак не встановлює презумпції достовірності такої інформації та не звільняє контролюючий орган від обов`язку довести, що відповідні відомості стосуються саме товару, запропонованого учасником у конкретній процедурі закупівлі.

Таким чином, відповідач фактично ототожнив поняття «еквівалентний товар» із поняттям «ідентичний товар», хоча ні Закон №922-VIII, ні тендерна документація таких вимог не містили.

За таких обставин суд констатує, що висновок відповідача ґрунтується виключно на формальному порівнянні окремих числових показників без оцінки функціональної еквівалентності запропонованого товару, що суперечить як вимогам тендерної документації, так і положенням частини четвертої статті 23 Закону №922-VIII. Відповідачем також не доведено належними та допустимими доказами, що запропонований учасником генератор не відповідає функціональному призначенню, не може бути використаний для виконання предмета закупівлі або має характеристики, які є гіршими за встановлені замовником.

За наведених обставин правові підстави для висновку про обов`язок замовника відхилити тендерну пропозицію були відсутні та як наслідок відповідачем-2 не доведено порушення позивачем приписів абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей.

Стосовно встановлених порушень вимог пункту 17 Особливостей та абзацу четвертого частини першої статті 41 Закону, суд зазначає наступне.

Зі змісту оскаржуваного висновку, судом окрім іншого, встановлено, що в обґрунтування порушень позивачем вимог пункту 17 Особливостей та абзацу четвертого частини першої статті 41 Закону відповідачем зазначено наступне: «Крім того, під час моніторингу встановлено, що в Інформації про ціни на матеріальні ресурси (додаток 5 до Договору) відсутні матеріальні ресурси, які передбачені Замовником в тендерній документації (Додаток 5 до тендерної документації), зокрема: Балки опалубки дерев`яні; Бензин авіаційний Б-70; Білило густотерте цинкове МА-011-0; Білило густотерте цинкове МА-011-1; Бірка маркувальна; Брезент; Бура; Бязь сурова; Вазелін технічний; Вапно будівельне негашене грудкове, сорт 1; Вапно хлорне, марка А; Вентиль запірний муфтовий 15ч8П2 діаметр 15 мм; Вироби гумові технічні морозостійкі; Віск бджолиний; Вода дистильована; Втулка В54, В59; Втулки ущільнювальні; Гіпсові в`яжучі Г-3; Емаль ХВ-785 біла; Каболка; Калій їдкий технічний; Канат подвійного звивання, тип ЛК-Р, без покриття, з дроту марки В, маркірувальна група 1570 Н/мм2 та менше, діаметр 8,3 мм; Канат подвійного звивання, тип ТК, оцинкований, з дроту марки В, маркірувальна група 1770 Н/мм2, діаметр 5,5 м; Канати прядив`яні просочені; Каніфоль соснова; Картон будівельний прокладний, марка А; Картон будівельний прокладний, марка Б; Катанка гарячекатана у мотках, діаметр 6,3-6,5 мм; Клей нітроглифталевий; Клей фенолполівінілацетальний, марка БФ-2, І сорт; Ковпачки ізолювальні К-441, К-442; Ксилол нафтовий, марка А; Лак БТ-577; Лак бітумний, марка БТ-123; Лак електроізолювальний N318; Лак кам`яновугільний, марка Г; Лак, марка 177; Листи свинцеві марки С0, нормальної точності, товщина 1,0 мм; Масло індустрійне И-20А; Металеві вироби; Металоконструкції індивідуальні; Моногідрат літію; Набивка сальника водяного насосу, квадратна, сторона квадрата 12 мм; Нитки швейні; Окремі конструктивні елементи будівель та споруд (колони, балки, ферми, зв`язки, ригелі, стояки тощо) з перевагою гарячекатаних профілей, середня маса складальної одиниці понад 0,1 до 0,5 т; Оліфа комбінована К-3; Оліфа натуральна; Очіс льняний; Парафін нафтовий твердий П-3; Пароніт; Паронітові прокладки; Патрони Д або К довгі; Патрони до пістолета Д-2; Пластина гумова рулонна вулканізована; Поковки з квадратних заготовок оцинковані, маса 1,8 кг; Поковки з квадратних заготовок, маса 2,825 кг; Припої олов`яно-свинцеві безсурм`янисті в чушках, марка ПОС40; Припої олов`яно-свинцеві сурм`янисті в чушках, марка ПОССу25-2; Припой ПОС-18; Пробки дерев`яні 250х120х65 мм; Прокладки гумові (пластина технічна пресована); Прокладки з пароніту, марка ПМБ, товщина 2 мм, діаметр 50 мм; Прокладки з пароніту, марка ПМБ, товщина 2 мм, діаметр 100 мм; Пряжки К-405; Розчинник, марка Р-4; Серветки бавовняні; Стояки інвентарні дерево-металеві розсувні; Стрічка ізоляційна «Пара»; Стрічка кіперна; Стрічка монтажна ЛМ; Стрічка поліетиленова з липким шаром, марка А; Стрічка стяжна зубчаста; Тальк мелений, 1 сорт; Тканина мішкова; Фарба емалева МО-1; Фарба земляна густотерта олійна, мумія; сурик залізний, МА-015; Фарба олійна густотерта для зовнішніх робіт МА-015 блакитна 424, темно-сіра; Фарба олійна та алкідна густотерта для внутрішніх робіт МА-025 бежева, світло-бежева; Фарба олійна та алкідна земляна, готова до застосування, мумія, ПФ-14 (далі Матеріальні ресурси).

Відповідно до пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10, 13, 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п`ятої, сьомої - дев`ятої статті 41 Закону, та цих особливостей.

Згідно з абзацом 2 частини першої статті 41 Закону невід`ємними додатками до договору про закупівлю послуг з поточного ремонту, робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єкта будівництва?є документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси.?Відповідно до абзацу 4 частини першої статті 41 Закону у документах, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси, обов`язково має зазначатися така інформація: найменування матеріального ресурсу (з характеристиками), одиниця його виміру, кількість, відпускна ціна, а також вартість транспортування та заготівельноскладські витрати, а також країна походження товару щодо кожної номенклатурної позиції.

На запит Управління від 27.03.2026 Замовник в електронній системі закупівель надав відповідь: «…Відомість ресурсів має розрахунковий характер, формується на підставі проєктної документації та використовується як вихідна база для формування договірної ціни, і не є вичерпним або обов`язковим до буквального відтворення переліком матеріальних ресурсів. Відповідно до Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 (далі Настанова), договірна ціна формується учасником самостійно на підставі проєктної документації та нормативної потреби в ресурсах. Згідно з пунктом 5.12 Настанови підрядник має право уточнювати склад матеріально-технічних ресурсів при формуванні договірної ціни за умови незмінності технології виконання робіт; обсягів робіт; технічних та якісних характеристик об`єкта будівництва. Зазначені у запиті матеріальні ресурси належать до допоміжних матеріалів, що враховуються у складі кошторисних норм та можуть уточнюватися підрядником. Їх включення до додатку до договору обумовлено уточненням розрахункової потреби та застосуванням технологічних рішень і не призвело до: - зміни предмета закупівлі; - зміни обсягів та змісту робіт; - зміни технічних та якісних характеристик об`єкта; - зміни загальної вартості договору. Таким чином, відомість ресурсів у складі тендерної документації відображає проєктну потребу, тоді як додаток до договору формується на підставі фактично прийнятої підрядником договірної ціни та уточненого складу ресурсів…».

Водночас не всі відсутні в Договорі Матеріальні ресурси належать до допоміжних матеріалів та можуть уточнюватися підрядником, наприклад, фарби блакитного, сірого та інших кольорів.

Пояснення Замовника не спростовує факт відсутності у Договорі інформації щодо найменування зазначених вище Матеріальних ресурсів (з характеристиками), одиниці їх виміру, кількості, відпускної ціни, а також вартості транспортування та заготівельно-складські витрати, а також країни походження товару щодо кожної номенклатурної позиції, що є порушенням пункту 17 Особливостей та абзацу четвертого частини першої статті 41 Закону».

Суд не погоджується з висновком відповідача про порушення позивачем вимог пункту 17 Особливостей та абзацу четвертого частини першої статті 41 Закону №922-VIII та вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного висновку, відповідач дійшов висновку про наявність означеного порушення виключно з тієї підстави, що перелік матеріальних ресурсів, наведений у додатку до договору про закупівлю, не є тотожним переліку матеріальних ресурсів, який містився у відомості ресурсів, що входила до складу тендерної документації.

Разом із тим такий висновок зроблений без урахування правової природи зазначених документів та нормативного регулювання порядку формування договірної ціни у будівництві.

Відомість ресурсів, що міститься у складі проєктної та тендерної документації, є розрахунковим документом, сформованим на підставі проєктних рішень, та відображає нормативну потребу в матеріально-технічних ресурсах, необхідних для виконання передбачених проєктом робіт. Така відомість використовується як вихідна база для визначення очікуваної вартості закупівлі та формування учасником договірної ціни.

Натомість інформація про ціни матеріальних ресурсів, яка відповідно до статті 41 Закону є невід`ємним додатком до договору про закупівлю, формується за результатами проведеної закупівлі на підставі договірної ціни, складеної переможцем процедури закупівлі.

При цьому договірна ціна не формується шляхом механічного відтворення відомості ресурсів із тендерної документації.

Відповідно до Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281, підрядник при формуванні договірної ціни має право уточнювати склад матеріально-технічних ресурсів за умови незмінності технології виконання робіт, фізичних обсягів робіт, а також технічних і якісних характеристик об`єкта будівництва.

Отже, чинне законодавство прямо допускає уточнення складу матеріальних ресурсів під час формування договірної ціни та не встановлює вимоги щодо повної тотожності відомості ресурсів, яка міститься у тендерній документації, та інформації про ціни матеріальних ресурсів, що додається до договору.

Абзац четвертий частини першої статті 41 Закону №922-VIII визначає перелік відомостей, які повинні міститися у документі про ціни матеріальних ресурсів, а саме найменування матеріального ресурсу із характеристиками, одиницю виміру, кількість, відпускну ціну, вартість транспортування, заготівельно-складські витрати та країну походження товару.

Водночас зазначена норма не містить обов`язку включити до такого документа абсолютно всі матеріальні ресурси, які були зазначені у відомості ресурсів проєктної документації, а також не вимагає буквального відтворення такого переліку без права його уточнення.

Фактично відповідач-2 шляхом розширеного тлумачення положень статті 41 Закону №922-VIII встановлює додаткову вимогу, яка безпосередньо законом не передбачена.

Крім того, відповідач-2 фактично звів перевірку дотримання вимог пункту 17 Особливостей та статті 41 Закону №922-VIII до формального порівняння двох переліків матеріальних ресурсів.

Однак предметом перевірки у цьому випадку є не встановлення абсолютної тотожності зазначених документів, а перевірка дотримання замовником вимог законодавства при укладенні договору про закупівлю.

Відтак, для висновку про наявність порушення відповідач-2 повинен був встановити, що уточнення складу матеріальних ресурсів призвело до зміни предмета закупівлі, зміни технології виконання робіт, їх фізичних обсягів, технічних або якісних характеристик об`єкта будівництва, істотних умов договору або його вартості.

Проте під час моніторингу таких обставин відповідачем-2 не встановлено.

Суд також звертає увагу, що наведений у висновку перелік відсутніх матеріальних ресурсів містить значну кількість різнорідної продукції, серед якої допоміжні матеріали, витратні матеріали, лакофарбова продукція, хімічні речовини, ущільнювальні матеріали, кріпильні елементи та інші ресурси, що використовуються під час виконання будівельних робіт.

Разом із тим відповідач-2 не дослідив призначення кожного із зазначених матеріалів, не встановив, чи були вони замінені іншими матеріалами з аналогічними технічними характеристиками, чи враховані у складі інших ресурсних позицій, чи впливає їх відсутність на можливість виконання робіт відповідно до проєктної документації.

Натомість відповідач-2 обмежився лише констатацією того, що окремі матеріальні ресурси відсутні у додатку до договору.

Посилання відповідача на те, що окремі матеріали, зокрема фарби різних кольорів, не можуть бути віднесені до допоміжних матеріалів, також не спростовує правомірності дій замовника.

По-перше, така оцінка має оціночний характер і не ґрунтується на жодній нормі законодавства, яка б визначала критерії віднесення відповідних ресурсів до допоміжних чи основних.

По-друге, навіть якщо окремий матеріальний ресурс не належить до допоміжних матеріалів, сама по собі його відсутність у додатку до договору ще не свідчить про порушення вимог статті 41 Закону, якщо відповідач-2 не довів, що це призвело до зміни предмета закупівлі, технічної специфікації, технології виконання робіт, договірної ціни або інших істотних умов договору.

Проте під час моніторингу таких обставин відповідачем-2 не встановлено.

Таким чином, відповідач-2 фактично здійснив оцінку правильності формування ресурсної частини договірної ціни та кошторисної документації, хоча такі питання регулюються спеціальними нормами будівельного законодавства, зокрема Настановою № 281, і не можуть вирішуватися виключно шляхом формального зіставлення переліків матеріальних ресурсів.

Фактично відповідач вийшов за межі предмета моніторингу закупівлі, оскільки замість перевірки дотримання вимог Закону №922-VIII здійснив перевірку правильності формування кошторисної документації, не встановивши при цьому жодного порушення, яке б призвело до зміни предмета закупівлі, технічних характеристик об`єкта будівництва, обсягів робіт чи вартості договору.

За таких обставин суд доходить висновку, що відповідачем-2 не доведено належними та допустимими доказами порушення позивачем вимог пункту 17 Особливостей та абзацу четвертого частини першої статті 41 Закону №922-VIII, а відтак відповідний висновок моніторингу у цій частині є необґрунтованим.

На підставі вищенаведеного у сукупності суд дійшов висновку, що встановлені відповідачем-2 порушення мають суто формальний характер та жодним чином не пов`язані із неможливістю забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції.

Разом з тим, суд вважає за необхідне наголосити, що відповідно до оскаржуваного висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2026-02-09-004705-а за результатами аналізу питань: визначення предмета закупівлі; відображення закупівлі у річному плані; оприлюднення інформації про закупівлю; внесення змін до тендерної документації; відповідності закупівлі умовам Рамкової угоди; внесення змін до договору порушень не встановлено

Водночас, суд не погоджується з доводами позивача щодо відсутності визначеності способу усунення виявлених відповідачем-2 порушень з огляду на таке.

Відповідно до розділу ІІІ Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552 (далі Порядок №552), у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 констатуючої частини висновку має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Виходячи із структури та змісту частини сьомої статті 8 Закону №922-VIII та Порядку № 522, саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.

Варіант усунення порушення шляхом припинення (розірвання) договору направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан. У разі недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону України «Про публічні закупівлі» повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору взагалі неможливим.

Судом встановлено, що відповідач-2 у висновку зобов`язав позивача вжити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку, зокрема шляхом припинення зобов`язань за договором з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, та відповідно до частини восьмої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері закупівель, викладених у висновку.

Водночас Верховний Суд неодноразово викладав висновки щодо правомірності зобов`язання замовника усунути виявлені під час моніторингу порушення законодавства у сфері публічних закупівель «шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності / нікчемності договору».

У постанові від 31.10.2024 у справі № 160/18653/22 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що покладення на замовника подібних зобов`язань узгоджується із завданнями та метою державного фінансового контролю й відповідає положенням цивільного законодавства.

Вирішуючи питання, чи міг орган державного фінансового контролю зобов`язати замовника припинити зобов`язання за договором, Верховний Суд зазначив, що, виходячи із структури та змісту частини восьмої статті 8 Закону №922-VIII, саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.

Варіант усунення порушення шляхом розірвання договору направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан. У разі недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону №922-VIII повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору взагалі неможливим.

Отже, у разі дотримання замовником вимог Закону № 922-VIII відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір не було б укладено.

Контролюючий орган конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону № 922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

За змістом статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з частиною другою статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому невідхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору, є підставою для розірвання такого договору.

Аналогічні висновки було висловлено Верховним Судом у постановах від 29.10.2021 у справі №160/9990/20, від 26.10.2022 у справі № 420/693/21, від 10.11.2022 у справі № 200/10092/20, від 24.01.2023 у справі № 280/8475/20, від 31.01.2023 у справі № 260/2993/21, від 09.02.2023 у справі № 520/6848/21, від 15.06.2023 у справі № 160/5101/22, від 27.09.2023 у справі № 160/17664/22, від 19.04.2024 у справі № 500/4553/22.

Проведення публічних закупівель, у першу чергу, направлене на забезпечення потреб держави, територіальних громад або об`єднаних територіальних громад. Отже, укладаючи договір за результатами проведення публічної закупівлі, держава фактично має право контролю за проведенням закупівлі, враховуючи і етап укладення та виконання договору

Відповідно до приписів Закону № 2939-XII указаний контроль держава здійснює через органи державного фінансового контролю шляхом проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Пунктами 7, 8, 10 статті 10 Закону № 2939-XII визначено, зокрема, право органу державного фінансового контролю: пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

З аналізу наведених правових норм слідує, що орган фінансового контролю має право як і висувати замовникам обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення порушень шляхом припинення зобов`язань за укладеним договором, так і право на ініціювання питання про визнання договору недійсним. Водночас статтею 43 Закону № 922-VIII регламентовано вичерпний перелік підстав для автоматичного визнання договору закупівлі нікчемним. Також орган фінансового контролю має право звертатися до суду лише у визначених випадках: у разі невиконання підконтрольною установою висунутих вимог, або у випадку не здійснення повернення коштів у дохід держави.

Отже, чинним законодавством встановлено дискрецію органу державного фінансового контролю щодо визначення форми усунення встановлених порушень в залежності від виду цих порушень. Окрім того, враховуючи, що під час укладення договорів за результатами публічних закупівель використовуються саме бюджетні кошти, то лише держава через свій відповідний орган має повноваження щодо обрання форми припинення нецільового використання цих коштів.

Таким чином, ураховуючи сталу практику Верховного Суду у цій категорії справ, відповідач мав повноваження щодо визначення одного із варіантів усунення встановлених порушень як припинення зобов`язань за договором.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 01.02.2024 у справі № 260/3428/21, від 19.04.2024 у справі № 500/4553/22, від 12.12.2024 у справі №380/14352/22.

Разом із тим, суд звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 12.02.2026 по справі №420/17767/23 зазначив, що: «суди попередніх інстанцій помилково вважали, що визначений в оскаржуваному висновку спосіб усунення виявлених порушень у вигляді припинення зобов`язань за договором є неналежним і неконкретизованим, у зв`язку з чим дійшли помилкового висновку про необхідність його скасування, незалежно від доведення або спростування правомірності зафіксованих у ньому порушень», тобто відповідачем може бути обрано такий спосіб усунення виявлених порушень, за умови обгрунтованості таких висновків.

Натомість, аргументи сторін щодо доцільності визначення способу усунення порушення у сфері закупівель не мають значення для правильного вирішення справи, оскільки не впливають на правомірність висновків суду про відсутність порушень під час закупівлі UA-2026-02-09-004705-а.

Таким чином, з огляду на наведені вище обставини, суд вважає, що спірний висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2026-02-09-004705-а, який оприлюднено в електронній системі закупівель 10.04.2026 не відповідає критеріям обґрунтованості та розсудливості, складений без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, а тому підлягає скасуванню.

Щодо інших посилань учасників справи, суд зазначає, що вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.

У рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно із пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з приписами частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).

Відповідно до статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1021 від 22.04.2026 (а.с.174 т.1).

Відтак, судовий збір у розмірі 2662,40грн підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області, яким прийнято протиправне рішення.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства «Місцеві дороги Запорізької області» (вул.Поштова, буд.159-Б, м. Запоріжжя, 69095; код ЄДРПОУ 42698149) до Північного офісу Держаудитслужби (вул. Січових Стрільців, буд.18, м.Київ, 04053; код ЄДРПОУ 40479560), Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області (вул. Смілянська, 120/1, м. Черкаси, 18000; код ЄДРПОУ 40919584), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Кальміус» (бульвар Марії Приймаченко, буд. 13-А, офіс 46, 47, м. Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 45842134) про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області, який оприлюднено у системі публічних закупівель Prozorro 10.04.2026 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2026-02-09-004705-а («Нове будівництво протирадіаційного укриття закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 14 «Мальва» Запорізької міської ради за адресою: вул. Кругова 173, м. Запоріжжя» згідно ДК 021:2015 код 45210000-2 Будівництво будівель, 114019202 UAH, 45210000-2, ДК021, 1, робота).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області (вул. Смілянська, 120/1, м. Черкаси, 18000; код ЄДРПОУ 40919584) на користь Державного підприємства «Місцеві дороги Запорізької області» (вул.Поштова, буд.159-Б, м. Запоріжжя, 69095; код ЄДРПОУ 42698149) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 02.07.2026.

Суддя І.В.Садовий