Рішення № 137889719, 17.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року Справа № 160/32191/25 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСерьогіної О.В. за участі секретаря судового засіданняКрасовської А.А. за участі: представника позивача представника відповідача Благодір Р.В. Єршов В.Л. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів, -

УСТАНОВИВ:

10.11.2025 року представник Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" - адвокат Благодір Роман Вячеславович звернувся через підсистему "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, в якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо не внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування ПРАТ ЦГЗК у розмірі 316 469 353,00 грн. по податковій декларації за вересень 2024 року №9312125543 від 21.10.2024 року;

- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області на користь Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість за вересень 2024 року в розмірі 316 469 353,00 грн. та пеню, нараховану на суму такої заборгованості, в розмірі 3 870 463,54 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на протиправну бездіяльність Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування ПРАТ ЦГЗК у розмірі 316 469 353,00 грн. по податковій декларації за вересень 2024 року № 9312125543 від 21.10.2024 року та на не виконання відповідачем свого обов`язку по бюджетному відшкодуванню в строки, встановлені ст. 200 ПК України. При цьому, позивач звертає увагу на те, що судовими рішеннями по справі №160/5413/25 підтверджено правомірність заявлення ПРАТ «ЦГЗК» суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 316 469 353,00 грн. Окрім того зазначає що по факту простроченої заборгованості у ПРАТ ЦГЗК виникло право на відшкодування пені за період з 15.10.2025 року по 17.11.2025 року на суму 3 870 463,54 грн. Просить суд позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 року відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 03.12.2025 року о 13:30.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2025 року заяву представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі задоволено частково.

01.12.2025 року через підсистему «Електронний суд» від Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на адресу суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач не визнає позовні вимоги в повному обсязі, вважає їх необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України, що в свою чергу обґрунтовує наступним. Причини нездійснення відшкодування позивачу були встановлені податковим органом під час проведення камеральної перевірки якою встановлено порушення позивачем вимог підпунктів 200.4, 200.12 статті 200 Податкового кодексу (зі змінами та доповненнями, діючими в період, що охоплений перевіркою) в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 316 469 353 грн. за вересень 2024 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 21.10.2024 № 9312125543), у зв`язку з введенням санкцій згідно з Указом Президента України № 698/2024 від 08.10.2024 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 08.10.2024 року Про застосування персональних спеціальних економічних санкцій та інших обмежувальних заходів (санкцій).

02.12.2025 року через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якій позивач зазначає наступне. Відповідно до законодавства України підсанкційні особи не є засновниками (учасниками) та кінцевими бенефіціарними власниками ПРАТ «ЦГЗК».

У підготовчому судовому засіданні, відкритому 03.12.2025 року, оголошена перерва до 17.12.2025 року об 09:30 для підготовки Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків заперечень на відповідь на відзив.

04.12.2025 року через підсистему «Електронний суд» від Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на адресу суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, зміст яких є ідентичним змісту відзиву на позов.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.12.2025 року заяву представника позивача Благодіра Р.В. про участь в судових засіданні задоволено.

У підготовчому судовому засіданні, 17.12.2025 року оголошена перерва до 14.01.2026 року об 11:00.

02.01.2026 року через підсистему «Електронний суд» від Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив про таке. Факт того, що згідно норм законодавства документи подаються стягувачем до органу Казначейства за місцем перебування на податковому обліку стягувача - не створює механізму стягнення коштів Державного бюджету у спірних правовідносинах через Головне управління. Кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна. Окрім того, спосіб стягнення «через Головне управління» є некоректним у співвідношенні до норм Наказу Міністерства фінансів України від 09.03.2016 № 343. Факт того, що згідно норм законодавства документи подаються стягувачем до органу Казначейства за місцем перебування на податковому обліку стягувача - не створює механізму стягнення коштів Державного бюджету у спірних правовідносинах через Головне управління. Також, Головне управління наголошує, що Податковим кодексом України встановлено право платника податків на нарахування пені на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість з моменту її виникнення до дня погашення включно. При цьому строк нарахування пені обмежується датою погашення заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість, адже саме з цієї дати припиняється протиправна бездіяльність контролюючого органу, яка полягає у невиконанні державою взятих на себе зобов`язань з відшкодування податку на додану вартість. Таким чином, вказаною нормою права зазначено, зокрема, період розрахунку пені, останнім днем якого є день погашення бюджетної заборгованості. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У зв`язку із знеструмленням електромережі у приміщені будівлі суду 14.01.2026 року, розгляд справи відкладено на 14:30 28.01.2026 року.

Ухвалою суду від 14.01.2026 року продовжено на 30 днів строк підготовчого провадження у справі.

26.01.2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі. Враховуючи, що податкове повідомлення-рішення, яким було відмовлено позивачу у бюджетному відшкодуванні ПДВ скасовано, а рішення суду набрало законної сили, то відповідна сума бюджетного відшкодування є узгодженою та повинна бути відшкодована ПРАТ «ЦГЗК» у встановленні строки п. 200.13 ст. 200 ПКУ. Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

Ухвалою суду від 28.01.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.02.2026 року о 15:00 год.

У судовому засіданні, відкритому 18.02.2026 року, оголошена перерва до 25.03.2026 року 14:30 год.

У зв`язку із перебуванням 25.03.2026 року судді у відпустці, розгляд справи відкладено на 14:00 год 29.04.2026 року.

27.04.2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких позивач зазначив, що ухвалою Верховного Суду від 25.02.2026 року по справі №160/5413/25 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.07.2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.09.2025 року у справі № 160/5413/25. Вже після прийняття ухвали Верховного Суду від 25.02.2026 року, позивач звернувся з запитом до СМУ ДПС по роботі з ВПП щодо внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних про узгодженість суми бюджетного відшкодування в розмірі 316 469 353,00 грн. Листом від 10.03.2026 року СМУ ДПС по роботі з ВПП повідомило, що рішення судів по справі №160/5413/25 опрацьовано, що знайшло своє відображення у Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 316 469 353,00 грн. В той же час, відповідно до даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування інформація щодо узгодженості сум була внесена лише 06.03.2026 року в порушення строків визначених ст. 200 ПК України. Враховуючи, що інформація щодо узгодженості суми була внесена 06.03.2026 року, орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів повинен був перерахувати суму бюджетного відшкодування на поточний банківський рахунок ПРАТ «ЦГЗК» до 13.03.2026 року включно. З огляду на те, що у цій справі (на стадії повернення узгодженої суми бюджетного відшкодування) контролюючий орган посилається на ті самі рішення РНБО, введені в дію Указами Президента України, про застосування санкцій щодо тих самих осіб й на ті самі обставини корпоративної структури позивача, які вже були предметом судового дослідження та оцінки та судами встановлено відсутність поширення санкцій на позивача у розумінні закону, а нових обставин контролюючим органом не наведено, підстав для зупинення перебігу строків бюджетного відшкодування відповідно до пункту 200.12-1 статті 200 ПК України не встановлено.

У зв`язку із перебуванням судді 29.04.2026 року на лікарняному, розгляд справи відкладено на 14:00 17.06.2026 року.

У судове засідання з`явились представник позивача та представник Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Сторони надали свої пояснення та заперечення стосовно предмету спору.

Представник Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області у судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що Приватне акціонерне товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" перебуває на податковому обліку у Східному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків, як платник податку на додану вартість.

Позивач надав до Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (далі Відповідач-1) податкову декларацію з ПДВ за вересень 2024 року № 9312125543 від 21.10.2024 року.

Відповідачем - 1 проведена камеральна перевірка позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) платнику податку, щодо якого (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників якого) у порядку, встановленому Законом України Про санкції, прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) за вересень 2024 року. Перевірка проводилась з 22.10.2024 року по 07.11.2024 року.

За результатами перевірки складено Акт від 07.11.2024 року №976/32-00-50-01/00190977, яким зроблено наступні висновки: «встановлено порушення вимог пункту 200.4-1, 200.12-1 ст. 200 Податкового кодексу України в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2024 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 21.10.2024 року №9312125543) та відповідно до пункту 200.14-1 статті 200 Податкового кодексу у ПРАТ «ЦГЗК» відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування по податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2024 року у розмірі 316 469 353 грн».

11.12.2024 року позивачем отримано податкове повідомлення рішення від 04.12.2024 року №00/1009/5001 про відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період вересень 2024 року в розмірі 316 469 353,00 грн.

В лютому 2025 року ПРАТ «ЦГЗК» звернулось з позовом до Відповідача - 1, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.12.2024 року №00/1009/5001, яким було відмовлено у праві на отримання бюджетного відшкодування ПДВ за період вересень 2024 року у розмірі 316 469 353,00 грн.

Рішенням від 15.07.2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом по справі №160/5413/25, позов ПРАТ «ЦГЗК» задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 04.12.2024 року №00/1009/5001.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.09.2025 року апеляційна скарга Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишена без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.07.2025 року у справі №160/5413/25 залишено без змін.

Дана постанова отримана Відповідачем-1 - 03.10.2025 року.

Ухвалою Верховного Суду від 29.12.2025 року касаційна скарга Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.09.2025 року у справі №160/5413/25 повернута.

Отже, заявлена позивачем сума бюджетного відшкодування набула статусу узгодженої саме на підставі пункту «ґ» пункту 200.12 статті 200 ПК України та мала бути внесена податковим органом до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування на наступний робочий день після отримання відповідного рішення суду.

Ухвалою Верховного Суду від 25.02.2026 року у задоволенні клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.07.2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.09.2025 року у справі № 160/5413/25 відмовлено. Відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.07.2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.09.2025 року у справі № 160/5413/25.

У зв`язку з цим, в жовтні 2025 року позивач звернувся до Відповідача-1 з листом щодо відшкодувати суму податку на додану вартість за вересень 2024 року, яка підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 316 469 353,00 грн., на поточний рахунок позивача у банку.

Листом від 24.10.2025 року №4906/6/32-00-50-01-05-03 Відповідач-1 повідомив, що по справі №160/5413/25 триває процедура судового оскарження, оскільки відповідачем подана касаційна скарга на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15.07.2025 року.

Після прийняття ухвали Верховного Суду від 25.02.2026 року, позивач звернувся з запитом до Відповідача-1 щодо внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних про узгодженість суми бюджетного відшкодування в розмірі 316 469 353,00 грн.

Листом від 10.03.2026 року Відповідач-1 повідомив, що рішення судів по справі №160/5413/25 опрацьовано, що знайшло своє відображення у Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 316 469 353,00 грн.

В той же час, відповідно до даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування інформація щодо узгодженості сум була внесена лише 06.03.2026 року в порушення строків визначених ст. 200 ПК України.

Враховуючи, що інформація щодо узгодженості суми була внесена 06.03.2026 року, орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів повинен був перерахувати суму бюджетного відшкодування на поточний банківський рахунок ПРАТ «ЦГЗК» до 13.03.2026 включно.

Однак, сума бюджетного відшкодування у розмірі 316 469 353,00 грн. не перерахована на поточний банківський рахунок ПРАТ «ЦГЗК».

Відтак, позивач зазначає, що відповідно до п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України, він має право на нарахування та відповідно стягнення пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Отже, правомірність вимог позивача щодо стягнення суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок ПРАТ ЦГЗК та пені з державного бюджету за прострочення погашення заборгованості з бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.18 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент спірних відносин), бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та алгоритм дій платника податку та державних органів щодо відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість встановлені статтею 200 Податкового кодексу України, а також Порядком ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року №26 (далі по тексту - Порядок №26).

Так, відповідно до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з пунктами 200.10 та 200.11 статті 200 Податкового кодексу України, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Відповідності до пункту 200.12. статті 200 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Суд звертає увагу, що в ході розгляду даної справи Відповідачем-1 не надано суду доказів оформлення висновків щодо відшкодування суми у розмірі 316 469 353,00 грн. та подання їх до органу казначейства.

При цьому, Відповідачем-1 не наведено суду жодних обставин, що могли б слугувати підставою для відмови у наданні позивачу бюджетного відшкодування податку на додану вартість та, відповідно, підставою для неподання відповідачем до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновків про таке відшкодування.

При цьому, суд не дає правову оцінку доводам Відповідача-1 щодо порушення позивачем вимоги п.200.4-1, 200.12-1 ст. 200 ПК України (введення санкцій згідно з Указом Президента України №820/22 від 01.12.2022 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 1 грудня 2022 року "Про окремі аспекти діяльності релігійних організацій в Україні і застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"), оскільки вказаним обставинам вже була надана правова оцінка у постанові Третього апеляційного адміністративного суду у справі №160/5413/25.

Так у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 30.09.2025 року колегія суддів, зокрема, зазначила: «Таким чином, судом встановлено, що стосовно учасників, управителів SMART HOLDING (CYPRUS) LTD (СМАРТ ХОЛДИНГ (САЙПРУС) (Кіпр) застосовано санкції у відповідності до Закону України «Про санкції». В той же час, суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що SMART STEEL LTD (СМАРТ СТІЛ ЛТД), Кіпр, та SMART HOLDING (CYPRUS) LTD (СМАРТ ХОЛДИНГ (САЙПРУС) (Кіпр) не є учасниками (засновниками) ПрАТ Центральний гірничо-збагачувальний комбінат, а тому встановлене не може вливати на право позивача на бюджетне відшкодування, оскільки п.200.4-1 ПК України не встановлює заборони на бюджетне відшкодування, якщо у структурі власності є підсанкційні особи. Заборона на бюджетне відшкодування, у відповідності до пункту 200.14-1 статті 200 Податкового кодексу України, виникає у разі встановлення обставин, які свідчать про застосування санкцій щодо однієї з наступних осіб: самого платника податку; засновників (учасників) платника податку; кінцевих бенефіціарних власників платника податку. SMART STEEL LTD (СМАРТ СТІЛ ЛТД), Кіпр, та SMART HOLDING (CYPRUS) LTD (СМАРТ ХОЛДИНГ (САЙПРУС) (Кіпр), їх учасники та управителі, не є засновниками (учасниками) ПрАТ Центральний гірничо-збагачувальний комбінат та не є кінцевими беніфіціарними власниками ПрАТ Центральний гірничо-збагачувальний комбінат. Крім того, як правильно зазначив суд першої інстанції, вказані юридичні і фізичні особи не мають прямого та непрямого вирішального впливу на діяльність Позивача, оскільки:

- не мають можливості контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їхньою часткою (оскільки вони не володіють акціями Позивача у розмірі 25 і більше відсотків, більш того не є безпосередньо акціонерами Позивача, а тому не мають можливості приймати участь у загальних зборах акціонерів Позивача і, відповідно, приймати будь-які рішення чи голосувати за прийняття будь-яких рішень на таких загальних зборах акціонерів.

- не мають права на отримання доходів від діяльності Позивача (відповідно до ч.1. ст.34 Закону України «Про акціонерні товариства», «дивіденд - це частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу». Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 27 цього ж закону «кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: отримання дивідендів». Таким чином, виключно акціонери акціонерного товариства, які безпосередньо володіють акціями акціонерного товариства, мають право на отримання доходу такого товариства у вигляді дивідендів. Оскільки вказані Відповідачем юридичні та фізичні особи не є акціонерами Позивача, вони, відповідно до вимог чинного законодавства України, не мають права на отримання частки доходів Позивача у вигляді дивідендів);

- не мають права вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління (як вже було вказано вище вказані Відповідачем юридичні та фізичні особи не є акціонерами Позивача, а тому не мають можливості приймати участь у загальних зборах акціонерів Позивача і, відповідно, приймати будь-які рішення чи голосувати за прийняття будь-яких рішень на таких загальних зборах акціонерів. Таким чином, у органі управління Позивача Загальних зборах акціонерів вказані Відповідачем юридичні та фізичні особи відсутні. Щодо іншого органу управління Позивача Ради директорів: Рада директорів Позивача обирається загальними зборами акціонерів Товариства.

- не мають право на вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності Позивача, приймати обов`язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність Позивача (усі правочини, згідно із Статутом ПРАТ «ЦГЗК», вчиняються органами управління ПРАТ «ЦГЗК», а вказані Відповідачем фізичні та юридичні особи не мають відношення до жодного з органів управління ПРАТ «ЦГЗК». Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що учасники, управителі компанії Smart Steel Ltd не здійснюють прямого та/або непрямого вирішального впливу на діяльність на Metinvest B.V. (Нідерланди) та через Metinvest B.V. (Нідерланди) на Приватне акціонерне товариство «ЦГЗК», оскільки частка Smart Steel Ltd у Metinvest B.V. (Нідерланди) становить лише 23,76 %, а також не являються кінцевим бенефіціарним власником Приватного акціонерного товариства «ЦГЗК» у розумінні законодавства України, яке наведено судом у даному рішенні. Висновок суду першої інстанції, в цій частині, узгоджується з позицією Верховного Суду, яка висловлена у справі №160/30897/24 (постанова від 21.07.2025) та в якій Верховний Суд розглядав правовідносини подібні правовідносинам у цій справі».

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, суд звертає увагу, що пунктом 200.12 Податкового кодексу України прямо передбачено, що зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат, зокрема, з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення (пункт ґ).

У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на рахунок платника податку в обслуговуючому банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

Як було зазначено судом вище, постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 30.09.2025 року у справі №160/5413/25 отримана Відповідачем-1 - 03.10.2025 року.

Отже, заявлена позивачем сума бюджетного відшкодування набула статусу узгодженої саме на підставі пункту «ґ» пункту 200.12 статті 200 ПК України та мала бути внесена податковим органом до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування на наступний робочий день після отримання відповідного рішення суду та саме зазначена сума 316 469 353,00 грн. підлягає бюджетному відшкодуванню.

При цьому, сам факт того, що станом на 06.03.2026 року податковим органом в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість було відображено інформацію щодо суми бюджетного відшкодування Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» у розмірі 316 469 353,00 грн. по податковій декларації за вересень 2024 року № 9312125543 від 21.10.2024 року, на переконання суду ніяким чином не спростовує вищенаведених висновків суду, оскільки виправлення суб`єктом владних повноважень своєї бездіяльності не звільняє його від відповідальності.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про визнання протиправною бездіяльність Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо не внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування ПРАТ ЦГЗК у розмірі 316 469 353,00 грн. по податковій декларації за вересень 2024 року №9312125543 від 21.10.2024 року.

Водночас, враховуючи обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, суд вважає за необхідне зауважити на наступному.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року № 26 затверджено Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, який визначає механізм ведення Мінфіном інформаційного ресурсу Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Відповідно до пунктів 3, 4 вказаного Порядку, формування Реєстру здійснюється автоматично на підставі баз даних ДПС та Казначейства. Найменування платника податку на додану вартість та його індивідуальний податковий номер; дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання); дату надсилання платнику податку органом ДПС повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку або небанківському надавачу платіжних послуг та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшену на суму податкового боргу; реквізити рахунка платника податку у банку або небанківському надавачу платіжних послуг для перерахування бюджетного відшкодування; реквізити бюджетних рахунків для перерахування бюджетного відшкодування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; реквізити бюджетного рахунка, з якого здійснюється бюджетне відшкодування; дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дату поданої до органу ДПС заяви у разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування; дату складення та вручення платнику податку акта перевірки; дату та номер податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням уточнюючого розрахунку (у разі їх подання), не узгоджену органом ДПС; дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, що оскаржується; дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження; суму узгодженого органом ДПС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження; дату прийняття рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого в порядку, встановленому Законом України Про санкції; дату прийняття рішення про скасування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого в порядку, встановленому Законом України Про санкції. Заяви виключаються з Реєстру згідно з пунктом 48.7 статті 48, пунктом 49.11 статті 49 і пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 6 Порядку, повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до Реєстру.

Отже, Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість передбачають його інформаційне наповнення, зокрема, внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику податків.

Також, позивач звернувся до Державної казначейської служби України з адвокатським запитом щодо причин не перерахування узгодженої суми бюджетного відшкодування у розмірі 316 469 353,00 грн. на поточний банківський рахунок позивача.

Листом №11-06-06/7641 від 20.03.2026 року Державна казначейська служба України повідомила, що «Листом від 06.03.2026 року № 3035/5/99-00-04-02-02-05 ДПС інформувала Казначейство щодо наявної в ДПС інформації стосовно платників податків (у тому числі ПРАТ "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (код за ЄДРПОУ 00190977)) щодо яких (та/або засновників (учасників), бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України від 14 серпня 2014 року № 1644-VII «Про санкції» (зі змінами), прийняті рішення про застосування спеціальних економічних таінших обмежувальних заходів (санкцій)».

Крім того, в листі Державна казначейська служба України зазначила: «10.03.2026 року від МФУ до Казначейства надійшла інформація з Реєстру про узгоджену суму бюджетного відшкодування на користь ПРАТ "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (код за ЄДРПОУ 00190977) по декларації № 9312125543 від 21.10.2024 у розмірі 316 469 353,00 гривні. Враховуючи зазначене та відповідно до пункту 200.121 статті 200 Кодексу сума бюджетного відшкодування в розмірі 316 469 353,00 грн на користь ПРАТ "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (код за ЄДРПОУ 00190977) стала та залишається доступною Казначейству з 10.03.2026 року і буде перерахована на користь зазначеного платника протягом п`яти операційних днів з дати прийняття рішення про скасування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України "Про санкції"».

Суд звертає увагу на те, що факт реалізації податковим органом заходів, передбачених п. 200.4.-1 п. 200.12.-1 ст. 200 ПКУ, та скасування у судовому порядку ППР, винесеного за результатами таких заходів, унеможливлює повторне застосування таких заходів щодо тієї самої суми бюджетного відшкодування, щодо якої вже постановлене обов`язкове для виконання судове рішення.

Отже, зважаючи на те, що орган казначейської служби лише на підставі листа ДПС не перераховує суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 316 469 353,00 грн. на користь позивача, а сам по собі інформаційний лист контролюючого органу не є рішенням про застосування санкцій у розумінні Закону України «Про санкції» та не може бути єдиною самостійною підставою для зупинення виконання бюджетного зобов`язання держави, якщо відсутнє санкційне рішення щодо платника податку або його учасника (засновника) чи кінцевого бенефіціарного власника та суд вже наголошував на тому, що під час судового розгляду цієї справи відповідач обмежився лише повторенням тих же доводів, що і під час судового вирішення спору у адміністративній справі №160/5413/25, суд приходить до висновку, що повторне використання ідентичних підстав для обмеження права платника не узгоджується з принципом правової визначеності.

Пункт 200.12-1 статті 200 Податкового кодексу України передбачає, що у разі застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до платника податку або до його учасника (засновника) чи кінцевого бенефіціарного власника, фактичне повернення узгодженої суми бюджетного відшкодування зупиняється на період дії таких санкцій.

Відповідно до абзацу другого пункту 200.12-1 статті 200 Податкового кодексу України саме органи Державної казначейської служби України забезпечують реалізацію механізму зупинення перерахування узгоджених сум бюджетного відшкодування у разі наявності рішень про застосування санкцій, діючи на підставі інформації, що міститься у Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Отже, пункт 200.12-1 статті 200 Податкового кодексу України не змінює статусу узгодженої суми та не позбавляє платника права на бюджетне відшкодування. Його правова природа полягає у зупиненні фактичного перерахування узгодженої суми та перебігу строків на період дії санкцій за наявності визначених законом умов.

Оскільки судом встановлено відсутність поширення санкцій на позивача у розумінні закону, а нових обставин контролюючим органом не наведено, підстав для зупинення перебігу строків бюджетного відшкодування відповідно до пункту 200.12-1 статті 200 Податкового кодексу України не встановлено.

Щодо позовних вимог про стягнення пені, нараховану на суму заборгованості з відшкодування ПДВ, суд зазначає наступне.

Згідно з п.200.23 ст.200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Зі змісту наведених норм можна дійти висновку, що держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов`язана повернути платнику податку суму бюджетного відшкодування ПДВ протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої.

Якщо ж протягом згаданого строку необхідних дій для відшкодування податку здійснено не було, невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість, на яку в силу положень пункту 200.23 статті 200 ПК України нараховується пеня.

Факт нарахування пені нерозривно пов`язується із фактом існування заборгованості бюджету, що дозволяє стверджувати про пеню як про міру відповідальності держави перед платником за порушення нею обов`язку вчасного відшкодування від`ємного значення суми ПДВ.

Така пеня нараховується рівно стільки часу, скільки триває зазначене порушення держави у вигляді нездійснення відповідними державними органами необхідного комплексу дій по відшкодуванню податку, а відтак її нарахування і виплата є похідним зобов`язанням від основного - відшкодувати бюджетну заборгованість з ПДВ.

На дату погашення заборгованості з бюджету державою має бути сплачена і пеня, нарахована на таку заборгованість.

Структурний аналіз п. 200.23 ст. 200 ПК України передбачає, що на суму бюджетної заборгованості із відшкодування ПДВ нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Невідшкодування Відповідачем-2 суми ПДВ у розмірі 316 469 353,00 грн. є триваючим правопорушенням, оскільки порушення прав позивача не припинило своє існування і на теперішній час.

Дата початку нарахування пені щодо бюджетного відшкодування за вересень 2024 року на суму відшкодування 316 469 353,00 грн. становить з 15.10.2025 року та складає 3 870 463,54 грн.

Підсумовуючи наведене, суд вважає, що єдиним належним та ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, є стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість за вересень 2024 року в розмірі 316 469 353,00 грн. та пені нарахованої на суму такої заборгованості в розмірі 3 870 463,54 грн.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд доходить висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви в розмірі 24224 грн.

Отже, враховуючи задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви підлягає стягненню з Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків за рахунок бюджетних асигнувань в сумі 24224 грн.

Керуючись ст. ст. 241-246, 250, 251, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо не внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування ПРАТ «ЦГЗК» у розмірі 316 469 353,00 грн. по податковій декларації за вересень 2024 року №9312125543 від 21.10.2024 року.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області на користь Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (50066, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00190977) заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість за вересень 2024 року в розмірі 316 469 353,00 грн. та пеню, нараховану на суму такої заборгованості, в розмірі 3 870 463,54 грн.

Стягнути з Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49600, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, буд. 57, код ЄДРПОУ 43968079) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (50066, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00190977) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 24224 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення суду складений 29 червня 2026 року.

Суддя О.В. Серьогіна