Рішення № 137888455, 01.07.2026, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/3229/26

Номер провадження 2/629/1507/26

Р I Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.07.2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Солодовник І.С.,

при секретарі Чередниченко М.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовною заявою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернулася до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості, в якій зазначає, що 06.10.2021 р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 530659573 на суму 3000 грн., який підписано позичальником з використанням електронного підпису.

В подальшому відповідач збільшила суму кредиту, у зв`язку з чим, загальна сума становить 12000 грн.

ТОВ «Манівео Швидка Фінансова допомога» свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі.

28.11.2018 р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01 (далі - договір факторингу 1). У подальшому до договору факторингу 1 укладалися додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу 1. Первісний кредитор та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання договору факторингу 1 підписали реєстр прав вимоги № 163 від 07.12.2021 р., за яким від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

05.08.2020 р. між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01 (далі - договір факторингу 2). ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» на виконання договору факторингу 2 підписали реєстр прав вимоги № 10 від 31.07.2023 р., за яким від ТОВ «Таліон плюс» до ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

10.07.2025 р. між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено договір факторингу № 10/07/25-Е (далі - договір факторингу 3), відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників б/н від 10.07.2025 р. до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 48607,06 грн.

Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ ФК «Ейс» за кредитним договором № 530659573 від 06.10.2021 р. в розмірі 48607,06 грн., з яких: 12000 грн. заборгованість за тілом кредиту; 36607,06 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам.

У зв`язку з викладеним, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ ФК «Ейс» суму заборгованості за кредитним договором № 530659573 від 06.10.2021 р. в розмірі 48607,06 грн.; суму сплаченого судового збору в сумі 2662,40 грн.; витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак у позові однією із вимог просив розгляд справи здійснювати за відсутністю позивача, у випадку неявки в судове засідання відповідача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів (зворт. бік а.с. 8).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, надала письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнає частково та просить зменшити суму витрат на професійну правничу допомогу до 2000 грн, вважає їх неспівмірними та завищеними, стягнення яких у заявленій сумі призведе для неї надмірний фінансовий тягар, у зв`язку зі складним матеріальним становищем, наявністю боргів по кредиту та з урахуванням дії воєнного стану на всій території України (а.с. 100).

Перевіривши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню, оскільки у судовому засіданні встановлено, що 06.10.2021 р. на підставі заявки на отримання грошових коштів в кредит від 06.10.2021 р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії № 530659573. Договір укладено в електронній формі та підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором (а.с. 14, 51-53).

Умови договору передбачають, що кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 12000 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (п. 1.1). Кредитодавець надає перший Транш за договором в сумі 3000 грн одразу після укладення Договору, який має бути повернено до 05.11.2021 р. (п. 1.3). Позичальник в будь-який час, протягом Дисконтного періоду дії договору, може збільшити суму кредиту (отримати черговий Транш) в межах Кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту (п. 1.4). Кредитна лінія надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання кредиту позичальником (далі- «Дисконтний період»), а саме до 05.11.2021 р. (п. 1.7). Також сторони погодили, що встановлений в п. 1.7. Договору строк Дисконтного періоду та, відповідно, строк надання Кредитної лінії може бути продовжено позичальником, шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговувания партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена (п. 1.8). Виключно на період строку визначеного в п. 1.7 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 324,85 процентів річних, що становить 0,89 процентів від суми Кредиту за кожен день користування ним; за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7 договору строку, нарахування процентів за користування Кередитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 722,70 процентів річних, що становить 1,98 процентів в день від суми Кредиту за кожен день користування ним. Якщо позичальник користується Кредитом після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п. 1.8 договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 722,70 процентів річних, що становить 1,98 процентів в день від суми Кредиту за кожен день користування ним (п.п. 1.9.1.-1.9.3). Сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Дисконтного періоду блокує можливість отримання позичальником нових траншів за договором є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку дії Кредитної лінії (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах: зобов`язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду; з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (п.п. 1.12-1.12.2).

Того ж дня, 06.10.2021 р. ОСОБА_1 підписала паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до договору № 530659573 від 06.10.2021 р., в якому сторони обумовили тип кредиту, його суму, строк кредитування, процентну ставку, порядок повернення та інші суттєві умови (а.с. 49-50).

Відповідно до довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», сформованої 03.08.2023 р., убачається, що до договору № 530659573 від 06.10.2021 р. сторонами були укладені додаткові угоди, за умовами яких після надання першого траншу ОСОБА_1 у розмірі 3000 грн, розмір кредиту було збільшено 09.10.2021 р. на суму 2000 грн, 12.10.2021 р. 1000 грн, 15.10.2021 р. 500 грн, 17.10.2021 р. 2500 грн, 20.10.2021 р. 200 грн, 28.10.2021 р. 300 грн, 29.10.2021 р. 500 грн, 30.10.2021 р. 1000 грн, 03.11.2021 р. 300 грн, 05.11.2021 р. 200 грн, 05.11.2021 р. 500 грн (а.с. 64).

Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору.

Згідно з платіжним дорученням від 05.11.2021 р. та довідкою № 530659573/28062025/Э від 28.06.2025 р. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на виконання кредитного договору № 530659573 від 06.10.2021 р., 05.11.2021 р. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» через АТ «Сенс Банк» перерахувало ОСОБА_1 кошти у розмірі 500 грн. на платіжну картку № НОМЕР_1 (а.с. 58, 65).

Згідно з платіжним дорученням від 05.11.2021 р. та довідкою № 530659573/28062025/Э від 28.06.2025 р. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на виконання кредитного договору № 530659573 від 06.10.2021 р., 05.11.2021 р. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» через АТ «Сенс Банк» перерахувало ОСОБА_1 кошти у розмірі 200 грн. на платіжну картку № НОМЕР_1 (а.с. 58, 65).

Згідно з платіжним дорученням від 03.11.2021 р. та довідкою № 530659573/28062025/Э від 28.06.2025 р. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на виконання кредитного договору № 530659573 від 06.10.2021 р., 03.11.2021 р. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» через АТ «Сенс Банк» перерахувало ОСОБА_1 кошти у розмірі 300 грн. на платіжну картку № НОМЕР_1 (а.с. 59, 66).

Згідно з платіжним дорученням від 30.10.2021 р. та довідкою № 530659573/28062025/Э від 28.06.2025 р. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на виконання кредитного договору № 530659573 від 06.10.2021 р., 30.10.2021 р. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» через АТ «Сенс Банк» перерахувало ОСОБА_1 кошти у розмірі 1000 грн. на платіжну картку № НОМЕР_1 (а.с. 59, 66).

Згідно з платіжним дорученням від 29.10.2021 р. та довідкою № 530659573/28062025/Э від 28.06.2025 р. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на виконання кредитного договору № 530659573 від 06.10.2021 р., 29.10.2021 р. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» через АТ «Сенс Банк» перерахувало ОСОБА_1 кошти у розмірі 500 грн. на платіжну картку № НОМЕР_1 (а.с. 60, 67).

Згідно з платіжним дорученням від 28.10.2021 р. та довідкою № 530659573/28062025/Э від 28.06.2025 р. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на виконання кредитного договору № 530659573 від 06.10.2021 р., 28.10.2021 р. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» через АТ «Сенс Банк» перерахувало ОСОБА_1 кошти у розмірі 300 грн. на платіжну картку № НОМЕР_1 (а.с. 60, 67).

Згідно з платіжним дорученням від 20.10.2021 р. та довідкою № 530659573/28062025/Э від 28.06.2025 р. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на виконання кредитного договору № 530659573 від 06.10.2021 р., 20.10.2021 р. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» через АТ «Сенс Банк» перерахувало ОСОБА_1 кошти у розмірі 200 грн. на платіжну картку № НОМЕР_1 (а.с. 61, 68).

Згідно з платіжним дорученням від 17.10.2021 р. та довідкою № 530659573/28062025/Э від 28.06.2025 р. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на виконання кредитного договору № 530659573 від 06.10.2021 р., 17.10.2021 р. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» через АТ «Сенс Банк» перерахувало ОСОБА_1 кошти у розмірі 2500 грн. на платіжну картку № НОМЕР_1 (а.с. 61, 68).

Згідно з платіжним дорученням від 15.10.2021 р. та довідкою № 530659573/28062025/Э від 28.06.2025 р. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на виконання кредитного договору № 530659573 від 06.10.2021 р., 15.10.2021 р. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» через АТ «Сенс Банк» перерахувало ОСОБА_1 кошти у розмірі 500 грн. на платіжну картку № НОМЕР_1 (а.с. 62, 69).

Згідно з платіжним дорученням від 12.10.2021 р. та довідкою № 530659573/28062025/Э від 28.06.2025 р. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на виконання кредитного договору № 530659573 від 06.10.2021 р., 12.10.2021 р. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» через АТ «Сенс Банк» перерахувало ОСОБА_1 кошти у розмірі 1000 грн. на платіжну картку № НОМЕР_1 (а.с. 62, 69).

Згідно з платіжним дорученням від 09.10.2021 р. та довідкою № 530659573/28062025/Э від 28.06.2025 р. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на виконання кредитного договору № 530659573 від 06.10.2021 р., 09.10.2021 р. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» через АТ «Сенс Банк» перерахувало ОСОБА_1 кошти у розмірі 2000 грн. на платіжну картку № НОМЕР_1 (а.с. 63, 70).

Згідно з платіжним дорученням від 06.10.2021 р. та довідкою № 530659573/28062025/Э від 28.06.2025 р. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на виконання кредитного договору № 530659573 від 06.10.2021 р., 06.10.2021 р. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» через АТ «Сенс Банк» перерахувало ОСОБА_1 кошти у розмірі 3000 грн. на платіжну картку № НОМЕР_1 (а.с. 63, 70).

Згідно з інформацією, наданою АТ КБ «ПриватБанк», на виконання ухвали суду про витребування доказів за вх. № 13636 від 03.06.2026 р., на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_2 . Номер телефону, на який відправляється інформація про підтвердження операцій за платіжною карткою № НОМЕР_2 за період 06.10.2021 - 25.10.2021, 28.10.2021 - 10.11.2021 р. - НОМЕР_3 був/є фінансовим та знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 . На вказаний рахунок за період 06.10.2021 р. - 25.10.2021 р. були зараховані кошти на суму 3000 грн, 2000 грн, 1000 грн, 500 грн, 2500 грн, 200 грн, 300 грн, 500 грн, 1000 грн, 300 грн, 200 грн, 500 грн (а.с. 92-95).

Таким чином, кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані споживачем при укладанні кредитного договору, що також не заперечується самою відповідачкою у письмовій заяві про часткове визнання позовних вимог.

Всупереч умов договору, відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконувала, у зв`язку з чим, виникла заборгованість.

Відповідно до розрахунків заборгованості за кредитним договором № 530659573 від 06.10.2021 р., сформованих ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ТОВ «Таліон Плюс» та виписки з особового рахунку, наданого ТОВ «ФК «Ейс», заборгованість ОСОБА_1 за вказаним договором станом на 26.12.2025 р. складає 48607,06 грн., з яких: 12000 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту, 36607,06 грн прострочена заборгованість за процентами (а.с. 54-57).

28.11.2018 р. між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 17-18, 23-27, 38).

У подальшому до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 р. сторонами укладалися Додаткові угоди №№ 19, 26, 27, 31, 32, умовами яких, зокрема, було продовжено термін дії Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 р. (а.с. 15, 16, 19-22).

Відповідно до реєстру прав вимоги № 163 від 07.12.2021 р. до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 р. від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 530659573, на загальну суму 28223,86 грн (а.с. 42-43).

05.08.2020 р. між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 37, 44-48).

У подальшому до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 р. сторонами укладені Додаткові угоди № 2, 3, умовами яких, продовжено термін дії Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 р. до 30.12.2024 р. (а.с. 39, 44).

Відповідно до реєстру прав вимоги № 10 від 31.07.2023 р. до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 р. від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 530659573, на загальну суму 48607,06 грн (а.с. 40-41).

10.07.2025 р. між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено договір факторингу № 10/07/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «ФК «Ейс» свої права вимоги за договорами кредиту (а.с. 31-36).

Згідно з Додатком № 1 до договору факторингу № 10/07/25-Е від 10.07.2025 р. - Реєстру боржників від 10.07.2025 р. до договору факторингу № 10/07/25-Е від 10.07.2025 р. від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «Ейс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 530659573, на загальну суму 48607,06 грн (а.с. 30).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03.09.2015 р., електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Отже, вищезазначений договір, укладено у відповідності до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором, та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 р. у справі № 561/77/19.

Таким чином, в судовому засіданні, на підставі наданих суду доказів, позивачем доведено факт укладення відповідачем ОСОБА_1 з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» Договору кредитної лінії № 530659573 від 06.10.2021 р., а також фактичного отримання позичальником кредитних коштів у загальному розмірі 12000 грн, що також не заперечується відповідачем. Доказів того, що банківська картка з відповідним номером ОСОБА_1 не належить, матеріали справи не містять.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

До договору кредиту згідно з ст. 1054 ЦК України застосовуються загальні положення про договір позики.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Уразі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 ЦК України).

Право кредитодавця нараховувати, передбачені договором проценти за кредитом, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 444/9519/12 (провадження №14-10 цс 18) від 28 березня 2018 року.

Отже, заявлені вимоги щодо наявності заборгованості відповідача перед кредитором в частині нарахування заборгованості за тілом кредиту та відсотками у розмірі 48607,06 грн, в судовому засіданні доведені, оскільки її розмір та період нарахування відповідає умовам кредитного договору.

Щодо права позивача пред`являти свої вимоги до боржника за вищевказаним договором, то суд керується такими положеннями Закону.

Згідно з ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно з ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).

Згідно зі ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до ст. 1079 ЦК України, сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Отже, за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 23.09.2015 року у справі № 6-979цс15.

В судовому засіданні встановлено факт передання первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги за грошовим зобов`язанням відповідача ТОВ «Таліон Плюс», потім ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та в подальшому позивачу ТОВ «ФК «Ейс».

За ч. 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Оскільки з матеріалів справи убачається, що боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні первісному, ні новому кредитору, унаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь нового кредитора суму заборгованості за договором кредитної лінії № 530659573 від 06.10.2021 р. в сумі 48607,06 грн.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

При визначенні розміру витрат за надану позивачу професійну правничу допомогу адвокатом суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Також, питання гонорару адвоката врегульовані в статтях 28-30 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, із змінами затвердженими З`їздом адвокатів України 15 лютого 2019 року.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

В обґрунтування витрат на правову допомогу представником позивача надано: договір про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 р.; додаткову угоду № 25771240701 від 01.09.2025 р. до договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 р.; Додаток № 1 до договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 р. Протоколу погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 р.; акту прийому-передачі наданих послуг на суму 7000 грн; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 7073/10 від 19.10.2018 р. (а.с. 71-75).

З наданих документів, судом встановлено, позивачу надана професійна правнича допомога вартість якої оцінена в 7000 грн.

Відповідач просила зменшити суму витрат на правову допомогу до 2000 грн, вважаючи її завищеною та належним чином необґрунтованою.

Суд дійшов висновку, що заявлена сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн. є завищеною, належним чином не обґрунтованою, не підтвердженою належними та допустимими доказами та становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат. Крім того, зазначена категорія справ є поширеною, сама по собі позовна заява є нескладною та не потребує особливих затрат часу на її складання, додатки до позовної заяви, також є наперед визначеними та не потребують великих зусиль для їх зібрання. Крім того, представник участі у справі не приймав, справа розглянута за відсутності сторін.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на необхідності дотримання принципу співмірності при розрахунку судових витрат.

Так, Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц від 19.02.2020 р. наголосила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У справі № 922/3812/19 від 09.12.2021 р. Верховний Суд зазначив, що суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).

Отже, зважаючи на наведене, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд доходить висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 77, 81, 141, 223, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Поправки Юрія, буд. 6, каб. 13), заборгованість за кредитним договором № 530659573 від 06.10.2021 р. в розмірі 48607 (сорок вісім тисяч шістсот сім) грн. 06 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Поправки Юрія, буд. 6, каб. 13), судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн., в іншій частині вимог про стягнення витрат на правничу допомогу - відмовити.

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», адреса: 02094, м. Київ, вул. Поправки Юрія, буд. 6, каб. 13, ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя: І.С. Солодовник