Постанова № 137887604, 02.07.2026, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/1101/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2026 м. Косів

Суддя Косівського районного суду Івано-Франківської області Крилюк М.І.

розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , директора Косівського районного підприємства «Райагроліс»,

за ч.2 ст.41 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , будучи директором Косівського районного підприємства «Райагроліс», повторно протягом року допустив порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Правопорушення вчинено за таких обставин:

01.05.2026 року під час проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) встановлено, що у Косівському районному підприємстві «Райагроліс» повторно допущено порушення вимог ч.1 ст.10 ЗУ 2136 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». 16.10.2025 року у Косівському РП «Райагроліс» було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) стану виконання припису від 04.04.2025 року №ПЗ/ІФ/3845/0205/П. Під час проведення позапланової перевірки встановлено, що у Косівському РП «Райагроліе» допущено порушення вимог частини першої статті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» а саме в Косівському РП «Райагроліс» існує заборгованість з виплати заробітної плати перед працівниками та заробітна плата працівникам здійснювалася не в першочерговому порядку.

За результатами проведеного позапланового заходу контролю було складено акт позапланового заходу державного нагляду (контролю). Директору Косівського РП «Райагроліс» внесено припис з вимогою усунути порушення та дотримуватись вимог законодавства про працю. На директора Косівського районного підприємства «Райагроліс» ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення від 16.10.2025 року №ПЗ/ІФ/12462/0205/П/ПТ за частиною 2 статті 41 КУпАП.

01.05.2025 року в ході проведення позапланового заходу державного контролю встановлено, що у Косівському РП «Райагроліс» повторно допущено порушення вимог частини першої статті 10 ЗУ № 2136, якою передбачено, що заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором.

Норми законодавства про працю, які не суперечать нормам ЗУ № 2136, повинні бути дотримані всіма суб`єктами господарювання.

Згідно частини першої статті 115 КЗпП, частини першої статті 4 ЗУ «Про оплату праці» виплата заробітної плати проводиться регулярно в робочі дні, не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Адміністрацією Косівського районного підприємства "Райагроліс» надано інформацію про рух коштів відповідно до якої станом на 30.04.2026 року у Косівському РП «Райагроліс» існує заборгованість з виплати заробітної плати за вересень- грудень 2025 року та січень - лютий 2026 року перед 69 працівниками на загальну суму 237,7 тис грн.

Також, станом на 01.05.2026 року працівникам Косівського тайонного підприємства «Райагроліс» заробітну плату за березень та першу половину квітня 2026 року виплачено не в повному обсязі, чим порушено вимоги частини першої статті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав та не заперечував обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП під час розгляду справи суд зобов`язаний всебічно, повно та об`єктивно з`ясувати, чи мало місце адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи наявні обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, чи завдано майнової шкоди, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на встановлений законом порядок, права і свободи громадян, власність, установлені правила управління та за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 41 КУпАП, підтверджується належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, дослідженими під час судового розгляду.

Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення № ПЗ/ІФ/5733/0276/П/ПТ від 01.05.2026 року, під час проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) встановлено, що в Косівському районному підприємстві «Райагроліс» повторно допущено порушення вимог ч. 1 ст. 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» заробітна плата виплачується працівникові на умовах, визначених трудовим договором. Норми законодавства про працю, які не суперечать положенням зазначеного Закону, є обов`язковими для виконання всіма роботодавцями.

Згідно з ч. 1 ст. 115 Кодексу законів про працю України та ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні не рідше двох разів на місяць, з проміжком часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

З наданої адміністрацією Косівського районного підприємства «Райагроліс» інформації про рух коштів убачається, що станом на 30.04.2026 року на підприємстві існувала заборгованість із виплати заробітної плати за вересеньгрудень 2025 року та січеньлютий 2026 року перед 69 працівниками на загальну суму 237,7 тис. грн.

Крім того, станом на 01.05.2026 року заробітна плата працівникам підприємства за березень та першу половину квітня 2026 року виплачена не в повному обсязі, чим порушено вимоги ч. 1 ст. 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Даний факт також підтверджується актом від 01.05.2026 № ПЗ/ІФ/5733/0276 (а.с. 611), інформацією Косівського РП «Райагроліс» (а.с. 1213), копіями відомостей (а.с. 1416), а також копією припису про усунення виявлених порушень та необхідність дотримання вимог законодавства про працю (а.с. 1718).

Таким чином, встановлені обставини свідчать про порушення ОСОБА_1 вимог законодавства про працю, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 41 КУпАП.

Частина друга ст. 41 КУпАП передбачає відповідальність за порушення встановлених строків виплати заробітної плати, інших виплат, передбачених законодавством про працю, а також інші порушення вимог законодавства про працю. Отже, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за вказаною нормою.

Як керівник Косівського районного підприємства «Райагроліс», ОСОБА_1 зобов`язаний дотримуватися вимог Кодексу законів про працю України та Закону України «Про оплату праці». Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України та ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата має виплачуватися працівникам регулярно в робочі дні не рідше двох разів на місяць, з проміжком часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Вказані норми встановлюють імперативний обов`язок роботодавця щодо своєчасної та повної виплати заробітної плати, а їх недотримання є порушенням трудових прав працівників і гарантій їхнього соціального захисту.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану не допускається звуження змісту та обсягу прав працівників, визначених законодавством про працю, а норми трудового законодавства, що не суперечать цьому Закону, підлягають обов`язковому застосуванню всіма роботодавцями.

Таким чином, дія спеціального закону не скасовує обов`язку роботодавця дотримуватися загальних гарантій щодо строків і порядку оплати праці, встановлених КЗпП України та Законом України «Про оплату праці».

Однак у даному випадку, за даними протоколу про адміністративне правопорушення, а також матеріалів позапланового заходу державного нагляду (контролю), встановлено, що у Косівському районному підприємстві «Райагроліс» станом на 30.04.2026 існувала заборгованість із виплати заробітної плати за вересеньгрудень 2025 року та січеньлютий 2026 року перед 69 працівниками на загальну суму 237,7 тис. грн.

Крім того, станом на 01.05.2026 заробітна плата за березень та першу половину квітня 2026 року виплачена працівникам не в повному обсязі, що свідчить про порушення встановлених строків та порядку її виплати.

Такі дії суперечать вимогам зазначених норм трудового законодавства та Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Отже, у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 41 КУпАП.

Відповідно до ст. 23 та ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

З огляду на те, що адміністративне стягнення має на меті не лише покарання, але й запобігання вчиненню нових правопорушень, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 41 КУпАП.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення з особи стягується судовий збір. У даному випадку його розмір становить 665,60 грн, який підлягає зарахуванню до Державного бюджету України.

Керуючись статтями 221, 283, 284 КУпАП та ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд

П о с т а н о в и в:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок) на користь держави, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 (стягувач Державна судова адміністрація України).

Постанова суду може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя М.І. Крилюк