Ухвала суду № 137887221, 29.06.2026, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/2409/23

1-кс/214/473/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року м. Кривий Ріг

Слідчий суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі, клопотання представника власника майна ОСОБА_3 по кримінальному провадженню №12022041750001015 від 11.11.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, про вирішення долі речових доказів у кримінальному провадженні, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання представника власника майна ОСОБА_3 про вирішення долі речових доказів у кримінальному провадженні, накладеного ухвалою слідчого судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 21.04.2023 року у кримінальному провадженні №12022041750001015 від 11.11.2022 року на вилучене майно.

В обґрунтування клопотання представником ОСОБА_3 послався, зокрема, на те, що слідчим СВ відділення поліції поліції № 4 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022041750001015 від 11.11.2022 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України. Ухвалою слідчого судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21.04.2023 р. у справі № 214/2409/23 було постановлено: Задовольнити клопотання слідчого СВ ВП №4 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області за матеріалами досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12022041750001015 від 11.11.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України про арешт майна. Накласти арешт на транспортний засіб марки VOLVO FH 12, 2001 р.в., білого кольору, об`єм двигуна 12130 см/куб, VIN НОМЕР_1 д.р.з. НОМЕР_2 , разом з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 та ключами від замку запалювання, разом з усіма вузлами, агрегатами та комплектуючими на вказаний транспортний засіб із подальшою забороною користування, розпорядження та відчуження вищевказаним автомобілем, з метою забезпечити схоронність автомобіля в якості речового доказу, не допущення його знищення, розтрати, приховування відчуження, перетворення, пересування, зникнення. При цьому, вказаний автомобіль належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданого 05.11.2021 року, територіальним сервісним центром № 6349 ГСЦ МВС в Харківській області, на яке також було накладено арешт згідно вказаної ухвали, копія вказаного свідоцтва додається. У подальшому ОСОБА_4 стало відомо, що дане кримінальне провадження було закрито 16.07.2025 р. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України та отримано копію відповідної постанови слідчого про закриття кримінального провадження від 16.07.2025 р. У зв`язку з зазначеним, виникла необхідність у вирішенні судом питання про долю речових доказів після №12022041750001015 від 11.11.2022 р. закриття кримінального провадження.

Представник власника майна ОСОБА_3 до суду надіслав клопотання про розгляд справи без участі, просив суд задовольнити клопотання у повному обсязі.

При розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить наступного висновку.

Відділенням поліції №4 Криворізького районного управління поліції в Дніпропетровській області Головного управління національної поліції, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022041750001015 від 11.11.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.

Ухвалою слідчого судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21.04.2023 у справі №214/2409/23 задоволено клопотання слідчого, та накладено арешт на транспортний засіб марки VOLVO FH 12, 2001 р.в., білого кольору, об`єм двигуна 12130 см/куб, VIN НОМЕР_1 д.р.з. НОМЕР_2 , разом з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 та ключами від замку запалювання, разом з усіма вузлами, агрегатами та комплектуючими на вказаний транспортний засіб із подальшою забороною користування, розпорядження та відчуження вищевказаним автомобілем, з метою забезпечити схоронність автомобіля в якості речового доказу, не допущення його знищення, розтрати, приховування відчуження, перетворення, пересування, зникнення.

Власником арештованого майна є ОСОБА_4 .

Відповідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України у разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішуються ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 КПК України. В той же час, статтею 100 КПК України, регулюється питання про порядок вирішення долі речових доказів після закриття кримінального провадження слідчим або прокурором. Отже вказаною нормою прямо передбачено, що при закритті кримінального провадження слідчим - долю речових доказів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання.

Частини 3 та 4 ст. 174 КПК регулюють порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: судом - за наслідками розгляду кримінальної справи та прокурором - одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження. Натомість у ст. 174 КПК не йдеться про скасування арешту майна слідчим суддею після закінчення досудового розслідування внаслідок закриття кримінального провадження за постановою керівника органу досудового розслідування на підставі приписів п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК. Разом із тим, за приписами частини 4, якою доповнено ст. 132 КПК Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо закриття кримінального провадження у зв`язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння» № 2810-IX від 01 грудня 2022 року (набрав чинності 29 грудня цього ж року), ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом. Після закриття кримінального провадження втручання у сферу приватних інтересів (арешт майна) фактично набуває свавільного характеру, з огляду на що приписи ч. 4 ст. 132 КПК є дієвим засобом реалізації положень ст. 3 Конституції України, ст. 13 Конвенції задля усунення порушення прав власника або володільця майна. Приписи ч. 4 ст. 132 КПК є нормою, за якою в КПК встановлено порядок припинення арешту майна після закриття кримінального провадження, застосування якої у взаємозв`язку із положеннями ч. 1 ст. 170 цього Кодексу скасовує обмеження, застосовані під час досудового розслідування. Імперативні приписи ч. 4 ст. 132 КПК вимагають поводження з вказаним вище майном з боку прокурора, органу досудового розслідування, державної влади чи місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб та інших суб`єктів суспільних відносин як таким, що не є арештованим в порядку, передбаченому КПК. За відсутності інших законних підстав, позбавлення права на Документ сформований в системі «Електронний суд» 10.06.2026 3 відчуження, розпорядження та/або користування майном, стосовно якого арешт припинив свою дію, є протиправним і тягне відповідальність, передбачену законом. Отже, у разі закриття кримінального провадження постановою слідчого або прокурора, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно (речові докази) припиняє свою дію, з огляду на що припиняє свою дію і застосоване слідчим суддею позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном. Після закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому законом слідчим, речовий доказ перебуває у володінні органу досудового розслідування за відсутності процесуального рішення про арешт майна.

Із мотивувальної частини ухвали слідчого судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01.08.2025 вбачається, що підставами накладення арешту на даний транспортний засіб було незаконно відчужено у власника та новий власник може продовжити вчиняти дії щодо приховання, перепродажу або знищення вказаного транспортного засобу.

Аналізуючи положення кримінально процесуального законодавства щодо накладення арешту на майно особи, обов`язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підставу для арешту майна; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що визначено положенням ч. 2 ст. 173 КПК України. Обов`язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладається на орган досудового розслідування.

Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК у разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.

Відповідно до положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчий суддя також враховує, що кримінальне провадження № 12022041750001015 від 11.11.2022 року закрито слідчим на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, а майно, що визнано речовими доказами та не підлягає спеціальній конфіскації на момент розгляду даного клопотання власнику повернуто не було, тому вважаємо, що дане клопотання про вирішення долі речових доказів у кримінальному провадженні є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, а перелічене у ньому майно повинне бути повернуто власнику.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 174,170, 100, 41 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання представника власника майна ОСОБА_3 по кримінальному провадженню №12022041750001015 від 11.11.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, про вирішення долі речових доказів у кримінальному провадженні задовольнити.

Скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21.04.2023 р. у справі № 214/2409/23, а саме: арешт на транспортний засіб марки VOLVO FH 12, 2001 р.в., білого кольору, об`єм двигуна 12130 см/куб, VIN НОМЕР_1 д.р.з. НОМЕР_2 , разом з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 та ключами від замку запалювання, разом з усіма вузлами, агрегатами та комплектуючими на вказаний транспортний засіб;.

Скасувати всі інші обмеження, накладені ухвалою слідчого судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21.04.2023 р. у справі № 214/2409/23 на транспортний засіб марки VOLVO FH 12, 2001 р.в., білого кольору, об`єм двигуна 12130 см/куб, Документ сформований в системі «Електронний суд» 10.06.2026 7 VIN YV2A4DAA21B298036 д.р.з. НОМЕР_2 у вигляді заборони користування, розпорядження та відчуження вищевказаним автомобілем, які було накладено з метою забезпечити схоронність автомобіля в якості речового доказу, не допущення його знищення, розтрати, приховування відчуження, перетворення, пересування, зникнення.

Речові докази: транспортний засіб марки VOLVO FH 12, 2001 р.в., білого кольору, об`єм двигуна 12130 см/куб, VIN НОМЕР_1 д.р.з. НОМЕР_2 , разом з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 та ключами від замку запалювання, разом з усіма вузлами, агрегатами та комплектуючими на вказаний транспортний засіб, повернути власнику ОСОБА_4 .

Зобов`язати слідчого повернути зазначене майно власнику ОСОБА_4 .

Ухвала набирає законної сили негайно та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 29.06.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_1