Рішення № 137885051, 01.07.2026, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року м. Черкаси Справа № 925/623/26

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Вовчанській К.Ю., без участі представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси справу за позовом Приватного підприємства Роднік Плюс до Товариства з обмеженою відповідальністю Ельбрус ЮА про стягнення 222727 грн 95 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Приватне підприємство Роднік Плюс звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Ельбрус ЮА (далі відповідач) про стягнення, на підставі договору оренди №2025/11 від 01.11.2025, 182430 грн заборгованості з орендної плати, 15278 грн 32 коп. пені, 18243 грн штрафу, 1514 грн 50 коп. 3% річних, 5262 грн 13 коп. інфляційних втрат, що разом становить 222727 грн 95 коп. та відшкодування судових витрат.

Позов мотивовано порушенням відповідачем строків та порядку сплати орендної плати за договором оренди №2025/11 від 01.11.2025 у період з 01.11.2025 по 10.04.2026 за користування складом з твердим покриттям загальною площею 717,0 кв.м, розташованого за адресою: вул.Заводська,24, с.Орільське (Партизанське), Дніпровського району, Дніпропетровської області.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 08.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 10.06.2026, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

В судове засідання 10.06.2026 сторони явку своїх представників не забезпечили, представник позивача подав, через систему «Електронний суд», 05.06.2026 заяву (вх.№9681/26; а.с.47-48), в якій просив розглянути справу без його участі за наявними в матеріалах справи доказами, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву та заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не подав, причини неявки не повідомив, належним чином повідомлений щодо провадження у справі, відповідно до даних довідки суду про доставку електронного листа з ухвалою суду від 08.05.2026 до його електронного кабінету (а.с. 46).

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, судом підписано рішення без його проголошення, датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з таких підстав.

01.11.2025 між позивачем - Приватним підприємством Роднік Плюс, як орендодавцем, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю Ельбрус ЮА, як орендарем, укладено договір оренди №2025/11 (далі Договір, а.с.15-17), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець зобов`язався передати, орендар прийняти у строкове платне користування (оренду) склад з твердим покриттям загальною площею 717 кв.м (далі - приміщення), розташованого за адресою: вул.Заводська,24, с.Орільське (Партизанське), Дніпровський район, Дніпропетровська область, характеристики та площа якого вказані в переліку, який додається (додатку №1) та є невід`ємною частиною цього договору.

У Договорі його сторони погодили всі істотні умови, зокрема, домовилися про таке:

п.1.2. - будівля належить Орендодавцю на підставі Договору купівлі-продажу нежитлових приміщень комплексу будівель і споруд від 16.08.2019;

п.2.1. - приміщення надається Орендарю для використання в його господарській діяльності;

п.2.2. - орендар зобов`язаний використовувати Приміщення у відповідності з його призначенням на умовах цього Договору;

п.3.1. - приміщення повинно бути передано Орендодавцем та прийняте Орендарем в оренду не пізніше 01.11.2025. Передання Приміщення в оренду здійснюється за Актом приймання - передачі Приміщення в оренду;

п.4.1. - договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 31.12.2026 включно, а в частині виконання грошових зобов`язань до повного їх виконання;

п.4.1.1. - фактичне використання Орендарем Приміщення за Договором (Строк оренди), починається з дня підписання Акту приймання - передачі Приміщення в оренду та припиняється в день вивільнення Приміщення Орендарем;

п.4.2. - доповнення та зміни до Договору вносяться шляхом підписання Додаткових угод, які є невід`ємною його частиною;

п.4.5. - орендодавець має право в односторонньому порядку відмовитись від Договору та вимагати повернення Приміщення, якщо Орендар має прострочення по сплаті орендної плати або інших платежів за Договором строком більше ніж 30 (тридцять) календарних днів;

п.4.6. - у випадку відмови Орендодавця від Договору (на підставі пп.4.4, 4.5 Договору), Договір вважається розірваним з моменту отримання Орендарем повідомлення Орендодавця про відмову від Договору;

п.5.1.- розмір орендної плати за все орендоване Приміщення складає 32265 грн. (тридцять дві тисячі двісті шістдесят п`ять гривень 00 копійок), з урахуванням ПДВ на місяць;

п.5.2. - орендна плата перераховується грошовими коштами на поточний рахунок Орендодавця шляхом безготівкової оплати щомісячно, не пізніше 10-го числа кожного місяця за поточний місяць, на підставі Договору;

п.5.3. - орендар зобов`язаний щомісячно оплачувати вартість комунальних послуг шляхом оплати рахунку до 20 числа поточного місяця за попередній. Сторони дійшли згоди, що Орендар отримує рахунок Орендодавця в період з 10 по 15 число поточного місяця засобами електронного зв`язку: на електронну пошту, через програмне забезпечення Медок;

п.6.3.2. орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі, передбачені Договором;

п.7.1. - при припиненні Договору, Орендар зобов`язаний в останній день строку дії Договору звільнити та повернути Приміщення в належному стані (стан у якому приміщення було надано орендареві), по Акту приймання - повернення Приміщення з оренди;

п.8.1. - за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за Договором, Сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України. Винна Сторона відшкодовує іншій Стороні збитки, завдані неналежним виконання зобов`язань за Договором;

п.8.2. - у випадку порушення Орендарем строків оплати будь-якого платежу, передбаченого цим Договором, Орендодавець має право нарахувати, а Орендар зобов`язаний сплатити:

п.8.2.1. - пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день такого прострочення, згідно претензії Орендодавця;

п.8.2.2. - у випадку прострочення будь-якого із платежів, передбачених умовами Договору на строк більше ніж на 10 календарних днів, Орендар зобов`язаний заплатити штраф в розмірі 10% від загальної суми платежу, що належить до сплати, згідно претензії.

Договір підписано представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб, яких вони представляють.

Того ж дня, 01.11.2025 сторонами Договору складено Акт приймання-передачі приміщення (а.с.18), за яким позивач передав, а відповідач прийняв в оренду склад з твердим покриттям загальною площею 717 кв.м, розташований за адресою: вул. Заводська,24, с.Орільське (Партизанське), Дніпровський район, Дніпропетровська область.

01.01.2026 сторони уклали Додаткову угоду № 1 до Договору (а.с. 19), п.1 якої внесли зміни до п.5.1 Договору, виклавши його в наступній редакції: «Розмір орендної плати за нерухоме майно з січня 2026 року складає 35370 грн з урахуванням ПДВ.».

Додаткова угода № 1 підписана представниками сторін, скріплена їх печатками.

Із актів надання послуг: № 405 від 30.11.2025 на суму 32265 грн, № 417 від 31.12.2025 на суму 32265 грн, №1 від 31.01.2026 на суму 35370 грн, №20 від 28.02.2026 на суму 35370 грн, №31 від 31.03.2026 на суму 35370 грн, №41 від 10.04.2026 на суму 11790 грн (а.с.23-28), відповідних рахунків на оплату: № 405 від 07.11.2025, № 417 від 31.12.2025, №1 від 31.01.2026, №20 від 28.02.2026, №31 від 03.03.2026, №41 від 03.04.2026

(а.с. 29-34) вбачається, що за оренду складу з твердим покриттям загальною площею 717 кв.м, розташований за адресою: вул.Заводська,24, с.Орільське (Партизанське), Дніпровський район, Дніпропетровська область сторонами погоджено зобов`язання оплати орендаря на загальну суму 182430 грн., яке останній підтвердив, підписав електронними підписом та засвідчив електронними печатками без зауважень на актах надання послуг № 405 від 30.11.2025, № 417 від 31.12.2025, №1 від 31.01.2026, №20 від 28.02.2026, акти надання послуг №31 від 31.03.2026, №41 від 10.04.2026 отримав, однак не підписав, заперечень проти даних актів не надіслав, оплату оренди повністю не здійснив.

У зв`язку із простроченням відповідачем сплати оренди за період з листопада 2025 року по березень 2026 року, 07.04.2026 позивач направив відповідачу повідомлення №07/04 про розірвання договору оренди № 2025/11 від 01.11.2025 із вимогою про звільнення приміщення з 10.04.2026 на підставі п.4.5. Договору та погашення заборгованості в сумі 170640 грн (а.с.20; докази поштового направлення а.с.21). Повідомлення позивача отримано відповідачем, однак залишене без відповіді та виконання.

15.04.2026 позивач направив відповідачу лист № 15/04, в якому повідомив про припинення договору оренди приміщення з 11.04.2026 на підставі його п.4.5., просив сплатити заборгованість за оренду нежитлового приміщення за період з 01.11.2025 по 10.04.2026 в сумі 182430 грн (а.с.22, докази направлення а.с. 22 на звороті).

Відповідач не здійснив плату за оренду нежитлового приміщення на загальну суму 182430 грн, що і стало причиною звернення позивача до суду з даним позовом.

Крім того, позивач на підставі п. п.8.2.1., п.8.2.2. Договору, ч.2 ст. 625 ЦК України нарахував на суму заборгованості з орендної плати: 18243 грн штрафу 10%, 15278 грн 32 коп пені, 1514 грн 50 коп. 3% річних, 5262 грн 13 коп інфляційних втрат, що також є предметом спору.

Отже, спірні правовідносини сторін виникли із договору оренди №2025/11 від 01.11.2025, вимоги позивача витікають із прав та обов`язків сторін за цим договором.

За правовою природою спірні правовідносини сторін віднесені до договірних зобов`язань найму (оренди). Загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов`язання і договір розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, главами 19, 20 ГК України, правові наслідки порушення зобов`язання, відповідальність за порушення зобов`язання - главою 51 ЦК України, про найм (оренду) - параграфом 1 глави 58 ЦК України.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1, п.п. 5, 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Розділ I книги 5 ЦК України врегульовує загальні положення про зобов`язання, зокрема:

зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ст. 509);

сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор. Якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї (ч.ч. 1, 3 ст. 510);

одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525);

зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526);

якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530);

зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (ч.ч. 1, 2 ст. 598);

зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599);

порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610);

у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ч. 1 ст. 611);

боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612);

боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625).

Розділ IІ книги 5 ЦК України врегульовує загальні положення про договір, зокрема:

договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626);

відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627);

зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628);

договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629);

договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638);

договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч.ч. 1, 2 ст. 640);

зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 651);

у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни (ч. 2 ст. 653).

Підрозділом І розділу ІІІ книги 5 ЦК України визначено окремі види договірних зобов`язань, а главою 58 щодо найму (оренди), зокрема:

за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759);

за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч.ч. 1, 5 ст. 759);

особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом (ч. 3 ст. 760);

за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст. 762);

договір найму укладається на строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 763);

у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення (ч.ч. 1, 2 ст. 785);

передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється (ч.ч. 1, 2 ст. 795).

Відповідно до викладених обставин справи суд вбачає, що 01.11.2025 сторонами укладено договір оренди №2025/11, з урахуванням внесених до нього 01.01.2026 додатковою угодою №1 змін, предметом якого стало платне користування відповідачем складом з твердим покриттям загальною площею 717 кв.м (далі - приміщення), розташованого за адресою: вул.Заводська,24, с.Орільське (Партизанське), Дніпровський район, Дніпропетровська область, отриманого відповідачем за актом приймання-передачі 01.11.2025.

Відповідач користувався предметом оренди у період з 01.11.2025 по 31.03.2026, погоджену п. 5.1. Договору орендну плату у розмірі 32265 грн (за листопад грудень2025 року), п. 5.1. Договору на умовах додаткової угоди №1 у розмірі 35370 грн (за січень-березень 2026 року) повністю не сплатив, що стало підставою розірвання договору за ініціативою позивача 07.04.2026.

Пунктами 4.5,4.6. Договору сторони погодили, що орендодавець має право в односторонньому порядку відмовитись від Договору та вимагати повернення Приміщення, якщо Орендар має прострочення по сплаті орендної плати або інших платежів за Договором строком більше ніж 30 (тридцять) календарних днів; у випадку відмови Орендодавця від Договору (на підставі пп.4.4, 4.5 Договору), Договір вважається розірваним з моменту отримання Орендарем повідомлення Орендодавця про відмову від Договору;

З огляду на викладене спірна заборгованість відповідача за Договором зі сплати орендної плати за період з 01.11.2025 по 10.04.2026 становить 182430 грн підтверджена позивачем доказами, які визнаються судом допустимими і достатніми, відповідачем доказів сплати суду не надано, тому вимогу позивача про їх примусове стягнення суд вважає обґрунтованою, доказаною та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 73, 74, 76 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи, а вірогідні докази - це ті, які на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У зв`язку з простроченням сплати основного грошового зобов`язання позивачем також заявлено до стягнення з відповідача на підставі на підставі п.8.2.1 Договору 15278 грн 32 коп пені нарахованої щомісячно за період 11.11.2025- 28.04.2026, на підставі п.8.2.2 Договору 18243 грн штрафу 10%, на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України 1514 грн 50 коп. 3% річних нарахованих за період 11.11.2025- 28.04.2026 та 5262 грн 13 коп інфляційних втрат за листопад 2025 року - березень 2026 року.

Пунктами 8.1., 8.2., 8.2.1., 8.2.2. Договори сторони визначили, що за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за Договором, Сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України. Винна Сторона відшкодовує іншій Стороні збитки, завдані неналежним виконання зобов`язань за Договором; у випадку порушення Орендарем строків оплати будь-якого платежу, передбаченого цим Договором, Орендодавець має право нарахувати, а Орендар зобов`язаний сплатити: пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день такого прострочення, згідно претензії Орендодавця; у випадку прострочення будь-якого із платежів, передбачених умовами Договору на строк більше ніж на 10 календарних днів, Орендар зобов`язаний заплатити штраф в розмірі 10% від загальної суми платежу, що належить до сплати, згідно претензії.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України, грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Нормами ч. 1 ст. 546, ч.ч. 1, 2 ст. 547 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ст. 610, ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612 ЦК України: порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання; у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виконання зобов`язання, згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України, може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

При вирішенні спору в частині стягнення спірних сум пені, штрафу, 3 % річних, інфляційних втрат суд керується приписами статей 536, 549 - 552, 610-612, 614, 625 ЦК України, Законом України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, п.п. 8.2.1., 8.2.2. Договору, їх розрахунки позивачем методологічно і арифметично проведено правильно, судом перевірено судом перевірені із застосуванням калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій в ІПС LIGA 360, з урахуванням методики розрахунку, доведеної судам листом Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р і рекомендацій викладених в п. 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» від 07.12.2013 № 14, спірні суми пені, штрафу, 3% річних, інфляційних втрат, нараховані відповідно до умов Договору, на фактичну суму боргу, їх суд вважає правильними. Відтак вимоги позивача і в цій частині суд визнає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у обрахованих позивачем розмірах.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч. ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням викладеного суд позов визнає обґрунтованим, доказаним і задовольняє повністю.

На підставі статті 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 3340 грн 92 коп.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ельбрус ЮА, ідентифікаційний код юридичної особи 45097592, місцезнаходження: 18008, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд.127, каб.1 на користь Приватного підприємства Роднік Плюс, ідентифікаційний код юридичної особи 34588569, місцезнаходження: 52012, Дніпропетровська область, Дніпровський район, село Партизанське, вул.Заводська, буд.33 182430 грн боргу, 15278 грн 32 коп. пені, 18243 грн 10% штрафу, 1514 грн 50 коп. 3% річних, 5262 грн 13 коп. інфляційних втрат, 3340 грн 92 коп. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 01.07.2026.

Суддя В.М. Грачов